Розробка структурованої кабельної системи центрального будинку

Комутатор - це багатопортовий мультипроцесорний міст. Кожний порт комутатора керується окремим мікропроцесором, має свою буферну пам'ять та формує власні адресну таблицю. Пакет, який поступає в один з портів комутатора направляється тільки в той вихідний порт, в якому знаходиться адресат. Якщо вихідний порт зайнятий передавання іншої інформації, то пакет записується у буферну пам'ять та ставиться у чергу на вивід. Сучасні комутатори виконують цілий ряд додаткових функцій, направлених на підвищення продуктивності та надійності роботи мережі і захисту інформації.

Маршрутизатор - це багатофункціональний комунікаційний пристрій, який визначає маршрут пакетів в обє'днаних мережах та локалізує трафік в границях логічного сегменту на основі аналізу числових ієрархічних адресів.

 

4. Структуризація IP-мережі головного підрозділу

 

Корпоративна мережа за технічним завданням на проектування повинна мати вихід в Internet. Регіональним Internet - провайдером їй була виділено 4 мереж.

ІР-адреса: 192.168.0.0 та 192.168.3.0 класу С з маскою за замовчуванням 255.255.255.0. Загальне число N кінцевих вузлів мережі становить: N=2n -2, де n - кількість двійкових розрядів, відведених під ідентифікатор хоста.

У моєму випадку N=1024 що при потребі в 800 дає можливість подальшого розширення мережі. При цьому поле хостів становить:

IPmin =192.168.0.1; IPmax = 192.168.3.254.

Мережа головного підрозділу корпорації містила один маршрутизатор, який з'єднував її з Internet та глобальною мережею доступу до філій. Стягнута в точку магістраль мережі головного підрозділу, побудована на комутаторі приєднувалась до порта цього маршрутизатора.

Кожному вузлу мережі адміністратором була присвоєна  довільна

 ІР-адреса з допустимого  діапазону мережі класу С. Шлюзу по замовчуванні присвоєна ІР-адреса 192.168.0.0, 192.168.1.0, 192.168.2.0, 192.168.3.0.

Спроектовану мережу необхідно розбити на восьми підмереж з можливістю подальшого нарощування числа підмереж. При цьому необхідно забезпечити використання у кожній підмережі не менше 128 хостів. При структуризації мережі   під   ідентифікатори    підмереж   було виділено старші    біти    з    поля ідентифікаторів   вузлів   виділеного   класу   IP-адреси,   у   даному   випадку класу С.  Під ідентифікатори  восьми  підмереж  достатньо  виділити два старших розряди другого октету. Тоді матимемо:

 

 

 

Таблиця 1 – Структуризація підмереж

№ п\п	Номер під мережі	Маска підмережі	Кількість хостів
1	192.168.0.0	255.255.255.128	128
2	192.168.0.128	255.255.255.128	128
3	192.168.1.0	255.255.255.128	128
4	192.168.1.128	255.255.255.128	128
5	192.168.2.0	255.255.255.128	128
6	192.168.2.128	255.255.255.128	128
7	192.168.3.0	255.255.255.128	128
8	192.168.3.128	255.255.255.128	128

 

Як видно, при виділенні під ідентифікатор підмережі двох старших розрядів з поля ідентифікаторів вузлів мережі класу С можна розбити на шість підмереж. При цьому під ідентифікатори вузлів виділяється 6 молодших розрядів, що дозволяє встановити у кожній підмережі до N=128 та N=128 вузлів. Отже, виділення під ідентифікатори підмереж двох розрядів забезпечує необхідну структуризацію мережі з перспективою нарощення числа підмереж та дозволяє виділити кожній підмережі не більше 128 IP-адрес для адресації їх вузлів, що відповідає поставленій умові в технічному завданні.

Для структуризації мережі були вибрані шість ідентифікаторів підмереж (192.168.0.0, 192.168.0.64, 192.168.0.128, 192.168.0.192, 192.168.1.0, 192.168.1.128)

Таблиця 2 - Маршрутизації маршрутизатора М1

№ п\п	IP мережі	IP порта маршрутизатора М1	IP маршрутизатора	Число хопів
1	192.168.0.0	192.168.0.1	-	-
2	192.168.1.0	192.168.1.1	-	-
3	192.168.2.0	192.168.2.1	-	-
4	192.168.0.128	192.168.0.1	192.168.0.2	1
	192.168.0.128	192.168.1.1	192.168.1.2	1
	192.168.0.128	192.168.2.1	192.168.2.3	2
5	192.168.1.128	192.168.0.1	192.168.0.2	1
	192.168.1.128	192.168.1.1	192.168.1.2	1
	192.168.1.128	192.168.2.1	192.168.2.3	2
6	192.168.2.128	192.168.0.1	192.168.0.2	2
	192.168.2.128	192.168.1.1	192.168.1.2	2
	192.168.2.128	192.168.1.1	192.168.1.3	2
	192.168.2.128	192.168.2.1	192.168.2.2	2
	192.168.2.128	192.168.2.1	192.168.2.3	1
7	192.168.3.0	192.168.0.1	192.168.0.2	3
	192.168.3.0	192.168.1.1	192.168.1.3	1
	192.168.3.0	192.168.2.1	192.168.2.2	1
	192.168.3.0	192.168.2.1	192.168.2.3	1
8	192.168.3.128	192.168.0.1	192.168.0.2	2
	192.168.3.128	192.168.1.1	192.168.1.2	2
	192.168.3.128	192.168.2.1	192.168.2.3	1
	192.168.3.128	192.168.2.1	192.168.2.2	2
9	default	192.168.0.1	192.168.0.2	1
10	internet	192.168.0.1	192.168.0.2	1

 

На вихідний порт 192.168.0.2 будуть передаватися пакети з IP - адресами, які відсутні в таблиці маршрутизації.

Маршрутизатор М1 локалізує трафік підмереж на основі аналізу IP - адрес пакетів, а також не пропускає широкомовні пакети з однієї підмережі в іншу, а також узгоджує правильну роботу підмереж, оскільки вони спроектовані за різними технологіями. Маршрутизатор М1 дозволяє головному підрозділу корпорації обмінюватися трафіком з віддаленими філіями та підключатися до всесвітньої мережі Internet.

 

5. Розробка структурованої кабельної системи центрального будинку.

 

При проектуванні корпоративних  мереж належну увагу необхідно  приділити розробці їх структурованих кабельних систем.

Структурована кабельна система - це комплекс комутаційних елементів, які забезпечують з'єднання робочих станцій в локальну мережу згідно з існуючими стандартами.

Структурована кабельна система, являє собою комутаційну  систему, яка дозволяє легко будувати необхідну конфігурацію мережі із стандартних кабелів. Міжнародні стандарти описують вимоги до побудови структурованих кабельних систем, їх структури, типів і довжин кабелів, способів їх прокладання, типів розеток та способів розпайки контактів, розташування комп'ютерів, монтажних шаф та розміщення в них комунікаційного обладнання (концентраторів, комутаторів, маршрутизаторів, комутаційних панелей і т.п.)

Структурована кабельна система повинна бути універсальною, гнучкою, прозорою та надлишковою, передбачати забезпечення кожного робочого місця відділу розетками персонального комп'ютера та телефону. СТС забезпечує передавання як комп'ютерного, так і мультимедійного трафіку, телефонний  зв’язок, пожежну та охоронну сигналізацію.

Даний варіант курсового проекту, у центральному будинку, передбачає 4 поверхів.

Кабельна складається з вертикальної та горизонтальної підсистеми. Горизонтальна підсистема, в свою чергу, складається з кабелів та комунікаційного обладнання, яке розміщене на поверхах. До складу вертикальної підсистеми входять кабелі та обладнання, яке забезпечує передавання даних між поверхами. В будинку на першому та останньому  поверсі розміщенні маршрутизатори, які в свою чергу під’єднанні до головного комутатора. Головний комутатор об’єднує в свою чергу під мережі розміщенні на другому та третьому поверхах. Горизонтальна структуризація кожного поверху побудована на комутаторах які об’єднані за правилами топології зірка. Тип комунікаційного обладнання, кабелів та їх довжини повинні відповідати специфікаціям фізичного середовища базових технологій LAN, згідно з якими побудована мережа. При побудові горизонтальної підсистеми ГБ переважно використовують кабелі на основі скручених пар.

Структуровані кабельні системи головного офісу забезпечують передавання даних  між  під мережами   будинків,   що   розташовані   на   певній   території.

Структуровані кабельні системи дозволяють без особливих  затрат змінювати структуру мережі, а також під'єднувати до неї підмережі, комп'ютери та інше термінальне обладнання, в залежності від конкретного випадку.

 

Висновок

 

В даному курсовому проекті було виконано структуровану кабельну мережу організації. Було розроблено загальну структуру корпоративної мережі  передавання даних, вона була розбита на філії.

Наступним завданням була розробка локальної мережі головного підрозділу організації, де було вибране комутаційне обладнання і операційну систему.

В наступному розділі була розроблена структуризація IP-мережі головного підрозділу, сформована таблиця маршрутизації для маршрутизатора М1.

Далі було розроблено структуровану кабельну систему головного будинку. 

Корпоративна мережа — це мережа, головним призначенням якої є підтримка роботи конкретного  підприємства, що володіє даною мережею. Користувачами корпоративної мережі є тільки співробітники даного підприємства. На відміну від мереж операторів зв'язку, корпоративні мережі, в загальному випадку, не надають послуг стороннім організаціям або користувачам.

 

Список літератури

 

1. Вишневський В. М. Теоретичні основи проектування комп'ютерних, "Техносфера", 2004 - 512 c.
2. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы / В.Г.Олифер, Н.А.Олифер.-СПб.: Издательство "Питер", 2002 - 672 с.
3. Курносов А.П. Практикум з інформатики / За ред. Курносова А.П. Воронеж: ВДАУ, 2001 .- 173 с.
4. Малишев Р.А. Локальні обчислювальні мережі: Навчальний посібник / РГАТА. - Рибінськ, 2005. - 83 с.
5. Оліфер В.Г, Оліфер Н.А. Мережеві операційні системи / В.Г. Оліфер, Н.А. Оліфер. - СПб.: Пітер, 2002. - 544 с.: Іл.
6. Оліфер В.Г., Оліфер Н.А. Комп'ютерні мережі. Принципи, технології, протоколи / В.Г. Оліфер, Н.А. Оліфер. - СПб.: Пітер, 2002 .- 672 с.: Іл.
7. Симонович С. В. Інформатика. Базовий курс / Симонович С.В. та ін - СПб.: видавництво "Пітер", 2000. - 640 с.: Іл.