Податкова політітика на сучасному етапі

Доцільно використати досвід розвинених країн в оподаткуванні прибутку підприємств. Ставки податків визначають прибуток підприємства, який є фінансовим джерелом його розвитку, удосконалення науково-технічного потенціалу й матеріальної бази. Прибуток є власним джерелом інвестиційних та інноваційних проектів підприємства, а впровадження останніх передбачає як вихідну умову отримання достатнього за величиною прибутку. Отже, там, де ресурси використовуються неефективно, ставки податків мають бути високими, і навпаки, там, де ефективність використання є високою - ставки податків низькі. Оптимальним є варіант плаваючих ставок податків. Законодавством установлюється гранична (максимальна) ставка податку, яка автоматично (без участі органів управління) знижується, зважаючи на підвищення ефективності роботи підприємства. Фактично виробник сам визначає ставку податку в тій частині, в якій він забезпечує найвищу ефективність використання фінансових ресурсів, одержаних внаслідок зниження ставки податку. Тобто, якщо підприємство може із найвищою ефективністю використати фінансові ресурси - використовує зниження ставки, не може - віддає ці переваги тим підприємствам, які здатні на це.

Плаваючі ставки податків дають змогу оптимізувати пропорції розподілу прибутку між державою і підприємством. Раніше цю функцію намагалися виконувати, надаючи різні податкові пільги. Право на податкову пільгу фіксувалося в законодавстві й ніяк не узгоджувалося з ефективністю використання фінансових ресурсів на підприємстві, якому пільга надавалася. За своєю суттю податкові пільги є прихованою формою надання дотацій виробникам. Тому пільги слід оформлювати у вигляді дотацій. Дотації не відіграють жодної стимулюючої ролі. Швидше - навпаки, дедалі погіршують ефективність роботи підприємств, яким вони надаються. Запроваджуючи плаваючі ставки податків, бажано відмовитися від податкових пільг. Із податкового законодавства доцільно виключити таке поняття, як податкова пільга, а всі проблеми вирішувати пільговим кредитуванням (зокрема податковим) і дотаціями (за виняткових обставин). Однак у кожному конкретному випадку рішення про дотації повинно прийматися окремо.

. Спрощення вимог до  амортизації активів підприємств  стимулює тим самим інвестиційну  діяльність.

. Зменшення ставки ПДВ  розширює базу оподаткування  за умови скасування всіх пільг. За розрахунками експертів при  скасуванні лише деяких пільг  з ПДВ ставку податку можна  було б негайно зменшити до 16% без будь-яких втрат доходу.

Численні рекомендації провідних західних економістів щодо залучення необхідних коштів через непрямі податки, можливо, і зіграли свою роль на початковому етапі застосування ПДВ в Україні. Саме фіскальні мотиви викликали в 1992 введення ПДВ із надто високою ставкою - 28 %. Після її зниження 1995 р. до 20 % ПДВ залишається на рівні максимальних ставок, рекомендованих ЄС (14-20 % на основні групи товарів за більш низьких ставок для окремих груп). Чинна в Україні ставка ПДВ помітно перевищує ставки у розвинених країнах: у Канаді - 7,58 %, у Німеччині - 15 (для продуктів - 6 %), в Англії - 17,5 %, в Японії - 3 %. Тож позитивно можна оцінити намір зниження ставки ПДВ в Україні згідно з Податковим кодексом до 17 % у 2014 році. З метою зменшення диференціації рівня життя громадян ставки непрямих податків, зокрема ПДВ, доцільно встановлювати диференційовані: використовувати занижені ставки для товарів, які включені до мінімального споживчого кошика, і завищені - для предметів розкоші.

Доцільно встановлювати еластичну ставку ПДВ лише на продукцію, яка реалізується на внутрішньому ринку. Оскільки прийнятий в Україні порядок передбачає повернення ПДВ суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, то ставка ПДВ для них залишається фіксованою. Передбачається також, що сума ПДВ, яка повертається експортерам, зараховується до Державного інноваційного фонду відповідної галузі виробництва.

Знижуючи ставку ПДВ, можна змінити попит на продукцію, а отже, оподаткуванню ПДВ підлягатиме більший обсяг товарів, хоча і за нижчою ставкою. У цьому разі є можливість так відрегулювати ставки ПДВ, що при зменшеній ставці ПДВ сумарні податкові надходження збільшаться завдяки збільшенню кількості товару, який оподатковується.

. Зменшення кількості  податків та спрощення алгоритму  їх нарахування.

. Удосконалення Податкового  кодексу, унеможливлення подвійного  трактування деяких норм податкового  законодавства.

Усі запропоновані заходи взаємопов'язані: зменшення державних видатків зробить можливим зниження ставок основних податків та скасування малоефективних податків без будь-яких витрат для бюджету. Податкову систему країни треба змінювати таким чином, щоб більш враховувались економічні інтереси обох сторін - держави і платників податків, а також усувалась зацікавленість платників в податкових незаконних ухиляннях.

 

Таблиця 3.1

Ключові проблеми у сфері податкової політики України1. Доволі високі ставки податків порівняно з середнім рівнем доходів в Україні.2. Нераціональне використання податкових пільг, що стимулює розвиток тіньової економіки.3. Непрозора та заплутана нормативно-правова база оподаткування.4. Велика кількість податкових платежів та значні витрати часу на їх оформлення і сплату.5. Складні алгоритми обчислення податків.

Таблиця 3.2. Пропозиції щодо вирішення проблем

1. Доволі високі ставки  податків порівняно з середнім  рівнем доходів в Україні.Зменшення  податку на прибуток підприємств. Зрівняння ставки податку підприємств  зі ставкою податку з доходів  фізичних осіб зменшить стимули  до мінімізації та ухилення  від сплати податків, стимулюватиме  розвиток підприємництва. На тих  підприємствах, де ресурси використовуються  неефективно, ставки податків мають  бути високими, і навпаки, там, де  ефективність використання є  високою - ставки податків низькі.2. Нераціональне використання податкових  пільг, що стимулює розвиток тіньової  економіки.За своєю суттю податкові  пільги є прихованою формою  надання дотацій виробникам. Тому  пільги слід оформлювати у  вигляді дотацій. Дотації не відіграють  жодної стимулюючої ролі. Запроваджуючи  плаваючі ставки податків, бажано  відмовитися від податкових пільг. Зменшення ставки ПДВ розширює  базу оподаткування за умови  скасування всіх пільг. За розрахунками  експертів при скасуванні лише  деяких пільг з ПДВ ставку  податку можна було б негайно  зменшити до 16% без будь-яких втрат  доходу.3. Непрозора та заплутана  нормативно-правова база оподаткування.Удосконалення  Податкового кодексу, унеможливлення  подвійного трактування деяких  норм податкового законодавства.4. Велика кількість податкових  платежів та значні витрати  часу на їх оформлення і  сплату. Складні алгоритми обчислення  податків.Зменшення кількості податків  та спрощення алгоритму їх  нарахування.

 
 
 

Висновки

 

Податкова політика - це діяльність держави у сфері акумулювання і використання податків. Податкова політика держави разом з бюджетною політикою складає фіскальну політику держави. Суб'єктами податкової політики в Україні виступають: Верховна Рада України, органи виконавчої влади (Міністерство фінансів, Державне казначейство, Міністерство економіки), органи податкової служби. Розрізняють податкову політику на макроекономічному рівні, тобто державну податкову політику, і на мікроекономічному рівні, тобто податкову політику суб'єкта оподаткування на рівні підприємства. Податкова політика має власні принципи організації: стабільність, економічну зацікавленість платників податків і держави, гнучкість, рівнонапруженість податкового тиску, економічну ефективність. За характером державна податкова політика може бути дискреційною та антидискреційною. Ефективність податкової політики проявляється у можливості збільшення джерела доходів держави за рахунок дискреційних або автоматичних змін, здатності визначати прийнятну податкову базу, нейтральності щодо податкових стимулів, направленості на мінімізацію витрат на сплату податків.

У 1991 році був прийнятий Закон УРСР «Про систему оподаткування». У 1997 році був прийнятий Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про систему оподаткування», у якому була викладена нова редакція Закону «Про систему оподаткування». Зараз податкову політику України визначає Податковий кодекс, який набув чинності 1 січня 2011 року. Згідно з кодексом зменшилася кількість загальнодержавних і місцевих податків, введено прогресивну шкалу ПДФО, планується зниження ставок ПДВ та податку на прибуток підприємств.

Середній податковий тягар в Україні за 2005-2010 роки склав 22,6%. Однак при суворому дотриманні податкового законодавства цей показник складав би 40-42% - більше за показники розвинених європейських країн. Близько половини економічно активних субєктів господарювання в Україні знаходиться в тіні і, як мінімум, половина платників податків приховують свої доходи від оподаткування. В останні роки зростає частка надходжень від непрямих податків. Це явище не можна оцінювати однозначно, оскільки непрямі податки мають як переваги, так і недоліки. Також в Україні не використовується повною мірою прогресивна шкала оподаткування доходів фізичних осіб.

Основною метою проекту Податкового кодексу є зведення значної кількості законодавчих та нормативних актів до єдиного Закону. Крім цього, передбачається скорочення кількості податкової звітності та спрощення системи документообігу. Податковий кодекс має ряд недоліків: відстрочка впровадження місцевого податку на нерухоме майно, скорочення кількості осіб, які матимуть змогу працювати за спрощеною системою оподаткування, встановлено заборону на можливість працювати на єдиному податку абсолютно всім юридичним особам.

Прийняття Податкового кодексу є дещо поспішним, а тому і зміст його потрібно постійно удосконалювати. Сучасна податкова система України зберігає низку суттєвих недоліків, які є системними: надмірно високі порівняно з доходами витрати на сплату податків, відсутність стабільного регулювання оподаткування, значні затрати часу на нарахування і сплату податків. Можливими шляхами вирішення цих проблем можуть бути: зменшення кількості податків та спрощення алгоритму їх нарахування, зниження податку на прибуток підприємств і зрівняння його ставки зі ставкою ПДФО, диференціювання ставки податку на прибуток підприємств залежно від ефективності роботи підприємства, спрощення вимог до амортизації активів підприємств, скасування деяких пільг з ПДВ разом із зниженням ставки ПДВ до 16%. Доцільно використовувати різні ставки ПДВ для різних груп товарів. Податкову систему країни треба змінювати таким чином, щоб більш враховувались економічні інтереси обох сторін - держави і платників податків, а також усувалась зацікавленість платників податків в ухилянні від їх сплати.

 
 

Таблиця. Ключові поняття і терміни

Терміни і поняттяВизначення терміну / поняттяДжерело (автор, назва джерела, реквізити видання, номер сторінки)ПодатокОбовязковий платіж фізичної або юридичної особи на користь держави у визначених розмірах і у певний час[2, с. 60]Податкова політикаСистема відносин, які складаються між платником податку і державою, а також стратегія їх дій у різних умовах господарювання та економічних системах[6, с. 4]Фінансова політикаСукупність державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл та використання для виконання державою своїх функцій[6, с. 4]Податкова системаПодатки, обов'язкові платежі та збори, які законодавчо встановлені в державі та обов'язкові для сплати юридичними та фізичними особами[6, с. 218]

 

Рис. 1.1 Рівні податкової політики [6, c. 4]

Таблиця

1.Реалізація фінансової  політики на основі податкової  політики2. Стабільність нормативно-правового  забезпечення3. Економічна зацікавленість  платників податків і держави4. Соціальна справедливість5. Рівнонапруженість  податкового тиску6. Вигідність для  держави та платника податку7. Економічна ефективність8. Гнучкість - пристосування до чинної економічної  системи

 

Таблиця. Субєкти податкової політики в Україні [7, c. 16]

Назва субєктаФункціїВерховна РадаПриймає закони загальної та спеціальної дії в сфері оподаткуванняОргани виконавчої влади (Міністерство фінансів, Державне казначейство, Міністерство економіки)Забезпечують дію механізмів справляння податків і податкових платежівОргани податкової службиЗдійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, розробляють нормативно-правову базу дії законів про оподаткування, здійснюють облік платників і податкових надходжень, здійснюють нарахування та стягнення окремих податків, проводять роз'яснення податкового законодавства, притягують до відповідальності його порушників

Рис. 1.3 Види податкової політики залежно від її характеру [6, c. 8]

 
 

Рис. 1.4 Ознаки ефективності податкової політики [7, c. 12]

 

Список використаних джерел

 

1. www.worldbank.org.ua/ - сайт Світового  банку

. «Проблеми податкової  системи України та актуальні  шляхи їх вирішення, як передумова  ефективного функціонування економіки  держави» [Електронний ресурс]. - [Режим  доступу] #"justify">Ісаченкова О.Г., Шунькіна Г.О. «Шляхи удосконалення  податкової системи України»  Електронний ресурс]. - [Режим доступу] #"justify">. #"justify">5. #"justify">. #"justify">. http://www.rusnauka.com/35_OINBG_2010/Economics/75596.doc.htm - стаття «Підводне каміння» нового  Податкового кодексу України»