Органіізаційні форми та принципи здійснення адвокатського самоврядування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Марта 2014 в 17:08, курсовая работа

Краткое описание

Самоврядування в межах держави надається певним інституціям і спільнотам згідно з Конституцією та чинним законодавством. Самоврядування в ідеалі передбачає здійснення самовизначення та самоуправління в порядку і за правилами, встановленими самим суб'єктом самоуправління.
Адвокатське "самоврядування" не може претендувати на ідеальний варіант у цьому розумінні, оскільки грунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність, адвоката, сформульовану в ч. 1 ст. 43 Закону.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………………. 3
Розділ 1. Загальні положення адвокатського самоврядування.
1.1. . Сустність та завдання адвокатського самоврядування …………………… 5
1.2. Правові основи організації та діяльності органів адвокатського самоврадування……………………………………………………………………….13
Розділ 2. Організаційні форми і принципи здійснення адвокатського самоврядування

2.1. Національні та регіональні органи адвокатського самоврядування
2.2. Сутність принципів адвокатського самоврядування …. …………………….25
Розділ 3. Міжнародні стандарти організації органів адвокатського самоврядування
Висновки……………………………………………………………………………...35
Список використаної літератури……………………………………………………37

Прикрепленные файлы: 1 файл

курсовааааааааааааааааааа оригінал.doc

— 209.50 Кб (Скачать документ)

про те, що інші питання (не «основи») можуть регулюватися не законами [7, 9].

Адже зрозуміло, що передбачити у Законі «Про адвокатуру» всі деталі та нюанси діяльності і організації адвокатури просто не-

можливо — отже, у таких непередбачених випадках слід керуватися саме прин-

ципами та тими началами, які вони проголошують. Тим більше, що саме у

тому й полягає сутність адвокатського (та й будь-якого іншого) самоврядуван-

ня, щоб самостійно вирішувати усі внутрішні питання. Так, недоцільним було

б прописувати у Законі всі права адвокатів як членів адвокатської асоціації чи

палати (наприклад, право та процедуру звернення окремого адвоката до вико-

навчих органів палати, порядок голосування тощо).

У той же час, з метою запобігання будь-яким зловживанням або узурпації

влади адвокатською верхівкою (на останній пункт найбільше посилаються про-

тивники принципу обов'язковості членства у адвокатській асоціації), необхід-

ним є зазначення у законі таких принципів, як принцип демократизму та

принцип звітності посадових осіб органів самоврядування перед адвокатською

спільнотою тощо.

Також, задля того, щоб сама адвокатура мала право і реальну можливість

внутрішнього регулювання питань в межах, віднесених до її компетенції, не-

обхідно обов'язково передбачити в законі не тільки систему органів адвокатсь-

кого самоврядування, наділених відповідною компетенцією, але й механізм

забезпечення виконання загальнообов'язкових рішень цих органів, а також

механізм оскарження таких рішень.

Ревізійні комісії адвокатів

Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю ради адвокатів регіону та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури утворюється і діє ревізійна комісія адвокатів регіону.

Ревізійна комісія адвокатів регіону підконтрольна і підзвітна конференції адвокатів регіону, Вищій ревізійній комісії адвокатури.

Голова та члени ревізійної комісії адвокатів регіону обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п’яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п’ять років. Кількість членів ревізійної комісії адвокатів регіону визначається конференцією адвокатів регіону.

Голова, член ревізійної комісії адвокатів регіону можуть бути достроково відкликані з посад за рішенням конференції адвокатів регіону, яка обрала їх на посаду.

Голова, член ревізійної комісії адвокатів регіону не можуть одночасно входити до складу Вищої ревізійної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

За результатами перевірок ревізійна комісія адвокатів регіону складає висновки, які подає на розгляд та затвердження конференції адвокатів регіону. Ревізійна комісія адвокатів може подавати результати перевірок Раді адвокатів України та  з’їзду адвокатів України.

Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Національної асоціації адвокатів України, її органів, рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, діяльністю ревізійних комісій адвокатів регіонів утворюється і діє Вища ревізійна комісія адвокатури.

Вища ревізійна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України. Голова і члени Вищої ревізійної комісії адвокатури обираються з'їздом адвокатів України строком на п'ять років з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років. Кількість членів Вищої ревізійної комісії адвокатури визначається з'їздом адвокатів України.

Голова, член Вищої ревізійної комісії адвокатури можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням з'їзду адвокатів України.

 

Голова, член Вищої ревізійної комісії адвокатури не можуть одночасно входити до складу ревізійної комісії адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

Голова та члени Вищої ревізійної комісії адвокатури можуть отримувати винагороду за роботу в її складі у розмірі, встановленому з'їздом адвокатів України.

За результатами перевірок Вища ревізійна комісія адвокатури складає висновки, які подає на розгляд та затвердження з'їзду адвокатів України. Вища ревізійна комісія адвокатури може подавати результати перевірок Раді адвокатів України, Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури.

Вища ревізійна комісія адвокатури володіє значними і об'ємними повноваженнями та можливостями щодо підтримання законності і порядку усіма самоврядними структурами НААУ в питаннях фінансово-господарської діяльності. В межах своєї компетенції комісія не обмежена ні інстанційними бар'єрами, ні строками, ні глибиною перевірок.В той же час Вища ревізійна комісія у своїй діяльності захищена від будь-якого впливу з боку посадових персоналій і самоврядних органів НААУ. Вона підзвітна лише з'їзду адвокатів.

 

 

 

 

 

Висновок.

Самоврядування адвокатури має реалізуватися у формах безпосереднього

самоврядування через З'їзд адвокатів України й загальні збори адвокатів Ав-

тономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також че-

рез обрані адвокатами виконавчі органи адвокатського самоврядування (орга-

ни управління палат адвокатури) та органи адвокатського самоврядування

кваліфікаційно-дисциплінарного профілю (кваліфікаційно-дисциплінарні комісії

адвокатури та Вища кваліфікаційна комісія адвокатури) [10]. Діяльність органів

адвокатського самоврядування повинна базуватися на принципах законності,

незалежності, обов'язковості членства у адвокатській асоціації, обов'язковості

прийнятих рішень для кожного адвоката, демократизму, звітності посадових

осіб органів самоврядування перед адвокатами.

Створення ефективної системи адвокатського самоврядування є запорукою

того, що українська адвокатура перетвориться із роз'єднаної сукупності окре-

мих адвокатів у згуртовану корпорацію, здатну ефективно виконувати покла-

дену на неї конституційну функцію надання правової допомоги фізичним та

юридичним особам.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 15 серпня 2012р.

2. Адвокатура : минуле та сучасність.

3. Основні положення  про роль адвокатів, прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню  злочи-

нам у серпні 1990 року / / Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — К.,

2000. — № 1.

4. Большой юридический  словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских . — 2-е изд., пере-

раб. и доп. — М. : ИНФРА-М, 2001 . — 703 с.

5. Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката: У 2 ч. / О. Д. Святоцький, Т Г. Захарченко, С Ф. Сафулько та ін.; Зазаг. ред. С. Ф. Сафулька. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – Ч. 1. – 616 с.

6. Полянський Ю. Є. Перспективи  розвитку самоврядування в адвокатурі  України / Ю. Є. По-

лянський, В. В. Долежан / / Перспективи судово-правової реформи в Україні : зб. наук. публ.

— О., 2007. — С. 497-505.

7. Гончаренко С. Професійні  права адвоката й адвокатське  самоврядування / / Адвокат. — 2007.

— № 10. — С. 8-15.

8. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури : затв. Указом Президен-

та України від 5 трав. 1993 р. № 155/93.

9. Гончаренко С. До питання  про обсяг повноважень органів  адвокатське самоврядування / /

Адвокат. — 2008. — № 3. — С. 4-11.

10. Меморандум про концептуальні положення щодо реформування законодавства про адвокатуру : погоджені Спілкою адвокатів України та Асоціацією правників України від 29 лют. 2008 р. / / Юридическая практика. — 2008. — №20, 13 трав.

 

11. Адвокатура України. Фурса С.Я. – У 2 кн. – Кн.1. – КНТ. –  2007. – 940 с.

12. Адвокатура України: Навч. посіб. / В.К. Шкарупа, О.В. Філонов, A.M. Титов, Ю.Я. Кінаш; За ред. В.К. Шкарупи. – К. – 2007. – 398 с.


Информация о работе Органіізаційні форми та принципи здійснення адвокатського самоврядування