Застосування сучасних інформаційних технологій при вивченні української мови та літератури

В умовах кардинальних соціальних змін учитель дедалі більше втрачає статус передавача «готових знань» і перевтілюється в організатора спільної творчої діяльності.

Тому магістральним  напрямом розвитку системи навчально-виховного процесу в сучасній школі є впровадження педагогіки розвитку і самовдосконалення особистості дитини засобами діалогічно активного (інтерактивного) спілкування, співпраці і партнерських взаємин у навчанні та вихованні.

Отже, конкретними  механізмами втілення в практику школи концепції демократизму та гуманізації навчально-виховного процесу виступають нові педагогічні технології, зокрема інформаційно-технічні нововведення. Слід зазначити, що намітилася тенденція у визначенні концептуальних напрямів комп`ютеризації освіти. Курс програмування відходить на скромне місце в цій концепції, поступаючись підготовці користувачів персональних комп`ютерів, які вміють працювати з текстовими редакторами, базами даних, електронними таблицями, телекомунікацією. Актуальним стає оволодіння навичками користування електронною поштою та обмін даними в локальних мережах та Internet. Застосування нових інформаційних технологій дає змогу створити відкрите навчальне середовище, але для цього потрібна інша система управління освітою, її наукове і ресурсне забезпечення. Набутий досвід показує, що вже сьогодні можливе і вкрай необхідне фрагментарне експериментальне створення комп`ютерної мережі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. .Модернізація підготовки вчителів до проведення уроків з комп`ютерною підтримкою

 

Вчені Т. Сергєєва та В. Шемберко доводять, що комп`ютер у навчальному процесі використовується як: 1) засіб наочності; 2) елемент управління навчальним процесом; 3) інтерактивний засіб пізнавальної та пошукової діяльності, направлений на творчий розвиток учнів; 4) засіб автоматизації процесу навчання і контролю за його результатами [9, с. 10].

Отже, останні дослідження  свідчать, що зараз в Україні йде робота по впровадженню комп`ютера в навчальний процес. Його вже використовують не тільки під час викладання інформатики, але й інших предметів. І починати це потрібно вже з початкових класів. Застосування комп`ютера у навчанні молодших школярів дає можливість розширити світогляд учнів, сприяє кращому засвоєнню ними навчального матеріалу, підвищенню пізнавальної активності, зростанню інтересу до навчання, формуванню і розвитку творчих здібностей, розвитку науково-образного, просторового і логічного мислення, уяви, спостережливості, уваги, фантазії, формуванню загальнонаукових умінь та навичок, умінь використовувати програмний засіб як інструмент пізнавальної діяльності, формуванню головних компонентів основ інформаційної культури.

Але далеко не всі вчителі школи володіють навичками роботи з комп`ютером та технологією його застосування в навчальному процесі. Тому вчителів під час проходження курсів підвищення кваліфікації доцільно вчити користуватися сучасними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними комп`ютерними програмами, графічними пакетами підготовки та візуалізації комп`ютерних зображень, ознайомлювати з технологією застосування комп`ютера в навчанні учнів [14, c. 67].

Починати роботу з підготовки вчителів до проведення уроків з комп`ютерною підтримкою необхідно з ознайомлення їх з технологією застосування комп`ютера в навчальному процесі, мета якої – підвищення ефективності навчального процесу за допомогою застосування комп`ютера. Спосіб досягнення мети – використання комп`ютера під час викладання предметів завдяки спеціальним комп`ютерним навчальним програмам, в яких змістом об`єкта засвоєння є довідкова інформація, демонстрація, моделювання, імітація тощо. Програмним забезпеченням виступають демонстраційно-моделюючі програмні засоби, які дозволяють моделювати об`єкт, процес або явище, що вивчається, для використання на етапах пояснення нового навчального матеріалу, фронтальної демонстрації моделі об`єкта вивчення; мультимедійні програмні засоби для ілюстрації (унаочнення) викладу матеріалу вчителем, які застосовуються перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми та під час вивчення теми; тестові програмні засоби, призначені для автоматизації процесу контролю знань учнів [38, C. 16 – 25].

Основу технології застосування комп`ютера в навчанні учнів у загальноосвітніх школах складають такі концептуальні положення:

• Головна функція школи – підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства.
• Комп`ютер повинен стати засобом, що полегшує процес формування в учнів компетентності як загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Особливу увагу звертаємо на формування таких груп компетентностей: комунікативної, інформаційної, саморозвитку та самоосвіти. В процесі навчання має формуватися інформаційна культура учнів. Навчання повинно бути сферою самоствердження дитини.
• Навчання здійснюється на основі можливостей технології «мультимедіа».
• Здобуття знань має спиратися на комп`ютерну візуалізацію навчальної інформації, імітацію та моделювання об`єктів, процесів, явищ, а отже раціональне використання принципу наочності в навчанні.
• Психологічною засадою застосування у навчанні комп`ютера повинен бути, перш за все, розвиток інтелекту дитини.
• Перевага індивідуальних форм навчання перед фронтальними (хоча інколи доцільним є застосування групових форм навчання).
• Зміна ролі вчителя у навчальному процесі: від людини, яка викладає навчальний матеріал, до координатора, консультанта.
• Посилення пізнавального потенціалу навчального процесу.
• Розвиток образного сприйняття світу, наочно-образного,                             наочно-репродуктивного, абстрактного, творчого мислення тощо.
• Формування в учнів умінь працювати в текстових і графічних редакторах, моделювати графічні зображення, створювати анімацію, розробляти презентації. [12, с. 3].

Вчителів необхідно  знайомити з етапами застосування комп`ютера в навчанні учнів загальноосвітньої школи. Початковим етапом є підготовча робота вчителя. Основна мета цього етапу – ретельна підготовка до уроку із застосуванням комп`ютера. Для цього потрібно:

1. Навчитися працювати  з комп`ютером. Щоб застосувати його в навчанні, вчитель повинен мати уявлення про нього взагалі та про його можливості як засобу навчання, знати основні вимоги до навчальних програм, вміти використовувати комп`ютер у повсякденній діяльності, володіти інформацією про адреси професійних Інтернет-сайтів, вміти відшукувати необхідну інформацію у всесвітній мережі, працювати в текстових та графічних редакторах, моделювати, створювати тестові програми, інтерактивні презентації, Web-сторінки, знати і вміти працювати з мультимедійними, імітаційно-моделювальними програмами та                навчально-розвивальними програмами, програмою Microsoft Power Point для створення власних презентацій до уроків.

2. Співпраця вчителя з  вчителем інформатики, який забезпечує  технічний бік процесу навчання, консультує з питань програмного забезпечення.

3. Співпраця вчителя з  методистом Інституту післядипломної  педагогічної освіти з питань застосування комп`ютера на уроках та підбору необхідних програмно-педагогічних засобів.

4. Безпосередня підготовка вчителя до уроку із застосуванням комп`ютера [12, с. 3].

Вчителю потрібно розробити  загальний проект організації педагогічної взаємодії. Тут необхідно враховувати  основні принципи навчання із застосуванням комп`ютера, правильно підібрати необхідний                  програмно-педагогічний засіб чи створити власну презентацію, які будуть ефективно реалізовувати мету і завдання уроку; усвідомити мету, зміст, способи діяльності та характер взаємодії на уроці; продумати алгоритм побудови уроку; визначити місце різних форм роботи з програмним матеріалом на уроці; передбачити, за допомогою яких форм організації, методів та засобів буде організована навчальна робота з учнями та визначити, за яких умов ця діяльність буде результативною. На уроках із застосуванням комп`ютера в умовах звичайної класно-урочної системи вчителями мають успішно використовуватися такі методи і форми навчання, які дозволяють ефективно будувати навчальний процес з урахуванням особливостей особистості школяра: 1) за ступенем самостійності мислення (репродуктивні, частково-пошукові, дослідницькі); 2) за джерелом подання і сприйняття навчальної діяльності (наочні, практичні); 3) методи формування пізнавальних інтересів (метод забезпечення успіху в навчанні, метод пізнавальних ігор, метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу); 4) метод тестового контролю [11, с. 7].

Говорячи про  наочні методи, зазначаємо, що сучасна  дидактика вимагає найбільш раціональних варіантів застосування засобів  наочності, які дозволяють досягти високого освітнього та виховного, а також розвиваючого ефекту. Завдяки комп`ютеру можна побачити те, що не завжди вдається в реальному житті. Більше того, з пред`явленими в комп`ютерній формі об`єктами можна здійснювати різні дії, вивчати їх не тільки статичне зображення, але й динаміку розвитку в різних умовах. Наочність, що досягається завдяки застосуванню комп`ютера, допомагає подати знання у вигляді образів-картинок, а також візуалізувати ті знання людини, для яких ще не знайдено текстовий опис, які потребують абстракції на високому рівні. За допомогою анімації учні можуть побачити, наприклад, проростання рослин, рух тварин тощо. Приміром, за допомогою презентації «Пташине подвір`я» вчитель на уроці образотворчого мистецтва може ознайомити учнів з різними видами птахів, продемонструвати загальну будова тіла птаха, зміну форми його тіла під час руху, ознайомити з послідовністю зображення птаха. Такі ілюстрації допомагають учням ефективніше сприймати навчальний матеріал, формувати конкретні уявлення, точні поняття. Практичний метод потрібно використовувати для закріплення знань з теми чи розділу курсу. Практичні роботи мають важливе навчально-пізнавальне значення, сприяють формуванню вмінь і навичок, необхідних для майбутнього життя [17, c. 43].

Форми організації  навчально-пізнавальної діяльності учнів  із застосуванням комп`ютера: індивідуальна, що використовується найчастіше, групова і фронтальна. Індивідуальна форма навчання доцільна під час роботи учнів за комп`ютером. Групова можлива під час виконання певних завдань вчителя за комп`ютером, наприклад, створення анімаційних сюжетів. Фронтальна форма – під час тестування на комп`ютері [12, с. 3].

Продовжується підготовка вчителя до проведення уроку із застосуванням комп`ютера описом своїх дій та можливих дій учнів. Цей опис є складовою конспекту уроку. В подальшому вчитель реалізує заплановану послідовність дій у реальному навчальному процесі.

Завершується технологія застосування комп`ютера визначенням її ефективності: що позитивне в обраних видах, методах, формах, засобах навчальної діяльності «вчитель – комп`ютер – учень», які були недоліки і чому, як у подальшій роботі подолати їх. Проводяться пілотні зрізи та тестування.

Таким чином, щоб ефективно застосовувати комп`ютер в навчальному процесі, потрібно дотримуватися всіх зазначених вище етапів технології застосування комп`ютера в навчанні і пам`ятати, що комп`ютер не замінює вчителя, а лише змінює його функції в процесі навчання. Він не знижує ролі традиційних засобів навчання, а доповнює їх. Щоб не завдати шкоди здоров`ю дитини, застосовувати комп`ютер в навчанні потрібно дотримуючись встановлених вимог до організації режиму праці учнів на персональних комп`ютерах згідно з Державними санітарними правилами та нормами.

Важливим етапом у підготовці вчителя до уроку із застосуванням комп`ютерної графіки є підбір потрібних комп`ютерних програм, які повинні бути правильно спроектовані та мати належний рівень якості. Він повинен враховувати такі особливості: зручність інтерфейсу, швидкість засвоєння програми, легкість у користуванні, наявність системи підказок для роботи з програмою у навчальному процесі; відповідати всім вимогам                   санітарно-гігієнічних та ергономічних норм роботи педагогічного програмного забезпечення для певної вікової категорії учнів; весь матеріал у програмі має бути розподілений на певні порції таким чином, щоб у роботі з програмою учень не перевтомлювався; педагогічні програмні засоби повинні відповідати принципу відкритої архітектури, що дає можливість учителю самостійно доповнювати та редагувати матеріал, а також використовувати його у створенні власних навчальних розробок; структура програм повинна містити не тільки інформаційне наповнення, а й вимагати від учня певної співпраці; повинна забезпечуватися робота педагогічного програмного засобу з одного компакт-диска як у мультимедійному і комп`ютерному класах, так і на домашньому комп`ютері; коректно працювати з іншим предметним забезпеченням; співвідношення між вербальною і невербальною (текстом і зображенням) складовими сигналу не повинні перевищувати психо-фізиологічно обгрунтованих норм; кольорова гама повинна бути теж психо-фізиологічно обгрунтованою [17, c. 16].

Отже, для вчителя  застосування комп`ютера – це багатоцільове вирішення проблеми уроку: вдосконалення навчального процесу, надання можливості дати більший обсяг інформації, розвиток активності учнів, індивідуалізація та диференціація навчання; урізноманітнення форм роботи, підвищення зацікавленості учнів предметами, темами, що вивчаються; розвиток самостійності та логічності мислення; контроль знань, умінь і навичок. Щоб підготувати вчителя до проведення уроків за допомогою комп`ютера, потрібно на курсах підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної педагогічної освіти проводити спеціальні заняття, спецкурси, де б вони могли отримати всі необхідні знання. Технологічна грамотність вчителя дозволить йому реально оцінити можливості комп`ютера, подивитися на педагогічний процес із позиції кінцевого результату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки  до першого розділу

 

Значення комп`ютера  для системи освіти ще не повністю усвідомлене педагогами. Комп`ютер і програма повинні позбутися  своєї штучності і стати невід`ємною  частиною процесу навчання. Крім того, потрібна інтеграція інформаційної  технології в арсеналі педагогічного інструментарію, відродження ідей індивідуалізованого навчання.