Соціально-педагогічна діяльність з дітьми дошкільного віку

Сприйняття в дошкільному віці утрачає свій початковий афективний характер: перцептивні й емоційні процеси диференціюються. Сприйняття стає осмисленим, цілеспрямованим. У ньому виділяються довільні дії - спостереження, розглядання, пошук. Значний вплив на розвиток сприйняття робить у цей час мова - те, що дитина починає активно використовувати назву якостей, ознак, станів різних об'єктів і відносин між ними. Називаючи ті чи інші властивості предметів і явищ, він тим самим і виділяє для себе ці властивості; називаючи предмети, вона відокремлює їх від інших, визначаючи їхній стан,  чи зв'язки дії з ними, - бачить і розуміє реальні відносини між ними.

Основна лінія розвитку мислення - перехід від наочно-діючого до наочно-образного і наприкінці  періоду - до словесного мислення. Основним видом мислення, є наочно-образне, що відповідає репрезентативному інтелекту (мисленню в представленнях) у термінології Жана Піаже. Дошкільник образно мислить, він  ще не придбав дорослої логіки міркувань, але незважаючи на це він може правильно міркувати і вирішувати досить складні задачі. Вірні відповіді від них можна одержати за певних умов. Насамперед, дитині потрібно встигнути запам'ятати саму задачу. Крім того, умови задачі він повинний уявити собі, а для цього - зрозуміти їх. Тому важливо так сформулювати задачу, щоб вона була зрозуміла дітям.

Дошкільне дитинство - вік, найбільш сприятливий для розвитку пам'яті. Як вважав Л.С.Виготський, пам'ять стає домінуючою функцією і проходить великий шлях у процесі свого становлення. Ні до, ні після цього періоду дитина не запам'ятовує з такою легкістю найрізноманітніший  матеріал.

Отже, основні питання введення посад соціальних педагогів в дошкільні навчальні заклади  полягають у розробці соціально-педагогічних підходів до змісту та організації їхньої діяльності у цьому закладі з попередження насильства в сім'ї та подолання наслідків різних видів насильства над дітьми; здійснення соціально-педагогічного патронажу сільських сімей, які виховують дітей раннього віку, підвищення рівня педагогічної культури батьків, їх відповідальності та зацікавленості у вихованні дитини, сприяння охороні, збереженню та зміцненню фізичного і психічного здоров'я малюків, навчання молодих батьків практичним навичкам, допомога у створенні умов для фізичного, соціального, пізнавального, естетичного розвитку дитини раннього віку; напрацювання змісту та форм роботи соціального педагога в групах короткотривалого перебування та з дітьми, які виховуються в домашніх умовах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.     Касвінов  С.Г. Періодична система стадій  розвитку дитини. // Вісник Харківського  державного педагогічного університету  ім. Г.С. Сковороди. – Психологія. –  Харків: ХДПУ, 2003. – Вип. 10. – С.60-68.

2.     Касвінов  С.Г. Структура стадій та типи  фаз розвитку дитини. // Вісник  Харківського національного університету  ім. В.Н. Каразіна. – Психологія. –  №599. – Харків. – 2003. – С. 139-145.

3. Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6 т. Т. 1. – М.: Педагогика / Л. С. Выготский, 1982. – 534 с.

 

4.     Выготский  Л.С. Собрание сочинений. В 6-ти т. – Т.4, М., 1984.

5.     Выготский  Л.С. Игра и ее роль в психическом  развитии ребенка. // Психология развития. СПб – М. – Харьков – Минск, 2001.

6.     Егорова Э.Н. Психология развития. Харьков, 2003.

7.     Коломинский  Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии  детей шестилетнего возраста. М., 1988.

8.     Колечко В.В. Педагогические условия организации  дидактических игр с детьми  старшего дошкольного возраста: Автореф. канд. дис. М., 1990.

9.     Кравцова  Е.Е. Психологические проблемы готовности  детей к обучению в школе. М., 1991.

10.  Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст. М., 1971.

11.  Леонтьев А.Н. Актуальные проблемы развития психики ребенка // Известия АПН РСФСР. 1948. Вып. 14. С. 3 — 11.

12   Леонтьев А.Н. Психическое развитие ребенка в дошкольном возрасте // Вопросы психологии ребенка дошкольного возраста. М.; Л., 1948. С. 4 — 15.

13. Михайленко Н., Кустова Н. Разновозрастные игровые объединения детей // Дошкольное воспитание. 1987. № 10. С. 47 — 50.

14.     Михайленко Н.Я. Формирование совместных предметно-игровых действий (ранний возраст) // Дошкольное воспитание. 1987. № 6. С. 46 — 48.

15.     Петровский В.А. К пониманию личности в психологии // Вопр. психол. 1981. № 2. С. 40 — 57.

16. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста / Под ред. А.В. Запорожца и Я.З. Неверович. М., 1986.

17. Сапогова Е.Е. Психологические особенности переходного периода в развитии детей 6 — 7 лет. М., 1986.

18.Эльконин Д.Б. Актуальные вопросы исследования периодизации психического развития в детстве // Проблемы периодизации развития психики в онтогенезе: Тезисы Всесоюзн. симп. 24 — 26 ноября 1978 г., г. Тула. М., 1976. С. 3 — 5.

19. Эльконин Д.Б. Детская психология. М., 1960.

20. Безпалько О. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях : [навч. посіб.] / Ольга Безпалько. – К. : Логос, 2003. – 134 с.

21. Болтівець С. Соціально-педагогічний патронаж: нова суспільна місія дитячого садка / С. Болтівець // Дошкільне виховання. – 1999. – № 4. – С. 5–6.

22. Закон України " Про дошкільну освіту" // Дошкільне виховання : бібліотечка журналу. – К. : Редакція журналу "Дошкільне виховання", 2001. – С. 4–33.

23. Про здійснення соціально-педагогічного  патронату : лист Міністерства освіти  і науки України від 17.12.2008р. № 1/9–811 // Дошкільне виховання. – 2009. –  № 2. – С. 3–5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Ігри з дітьми середнього дошкільного віку

Гра «Добрий струмочок»

Мета. Актуалізація емоцій,  розвиток адекватних форм  вияву  емоцій,  вчити розуміти стан іншого.

Діти стають у коло. Всі вони — квіти, один — струмочок. Кожна квітка розповідає струмочку про будь-яку свою образу, а струмочок має заспокоїти її. Наприклад, квітка каже: «Вітерець відірвав мою найкрасивішу пелюстку». Струмочок відповідає: «Не плач, я попрошу сонечко зігріти твої корінці, а дощик — напувати тебе краплинками і тоді у тебе виросте нова пелюстка». Як тільки струмочок заспокоїть квітку, він стає у коло на її місце, а квіточка стає струмочком.

Гра «Сердечко Чесності»

Мета. Виховувати почуття єдності, бажання дотримувати моральних норм. Діти стають у коло й отримують по кольоровому фломастеру. Вихователь дає одному з дітей вирізане з картону «Сердечко Чесності», розділене на клітинки за кількістю дітей у групі. Той, хто отримав сердечко, розповідає про свій чесний вчинок, а потім зафарбовує одну клітинку фломастером. Потім сердечко передається далі по колу. В результаті гри у групі народжується різнокольорове «Сердечко Чесності».

Гра «Добрий дощик»

Мета.   Виховувати   у  дітей   бажання робити  добро  ближньому;  зміцнювати довірливі    стосунки     між    дітьми    і батьками.

Діти сідають у коло. Усі вони — «добрі дощові краплини». У центрі — «Мама Хмара». Цій дитині дається чашечка з «чарівною водою доброти». Вмикається весела музика, і всі «краплинки»    танцюють,    кружляють навколо «Мами Хмари». Коли мелодія обривається, всі «краплинки» завмирають, а «Мама Хмара» бризкає водою з чашечки по черзі на кожну дитину в колі та запитує «краплинок», кому вони допомогли. Після того, як усі «краплинки» повідомлять про свої добрі справи, «Мама Хмара» повинна повторити все, що розповіли їй «краплинки».

Гра «Добрий лісник»

Мета. Виховувати у дітей бажання допомагати ближньому, розвивати уяву, створити атмосферу довіри.

Діти стають у коло. Усі вони — різні лісові мешканці. Одна дитина — «лісник». Кожна дитина по черзі називає себе і просить «лісника» їй допомогти у тій чи іншій ситуації. Наприклад, «Допоможи мені, мої гілочки зламані». Лісник підходить до дерева і жестами показує, як він йому допоможе. Інші діти мають відгадати, що «лісник» зробив для деревця. Потім діти міняються ролями («Лісник» і той, кому він допомагав).

Гра «Тінь»

Мета. Розвивати спостережливість, внутрішню свободу.

Дорослий — «мандрівник», дитина — «тінь».

Мандрівник іде через поле, а за ним, на два-три кроки позаду, його «тінь», яка намагається скопіювати рухи мандрівника. Потім міняються ролями.

Гра «Телефон»

Мета. Розвивати сприйняття, створення відчуття довіри.

У групі вибирається один ведучий. Уся група дітей стає до нього спиною і ніхто не підглядає.  Ведучий  підходить до когось і потайки від інших показує якусь позу. Ведучий відвертається і відходить убік. Потім дитина, що їй показали позу, вибирає іншого учасника і показує йому ту позу, яку сама побачила. Коли всі діти покажуть один одному позу, вони встають обличчям у коло. Ведучий стає у свою позу, а той, хто був останнім — у свою. Перша і остання пози порівнюються.

Гра «Фотографія»

Мета. Створити атмосферу довіри. Розвивати пам’ять, спостережливість.

Грають у парах. Ведучий приймає якусь нерухому позу і говорить: «Увага! Знімаю!». Треба відтворити позу, що побачив. Потім міняються ролями.

Гра «Скло»

Мета. Розвивати комунікативні здібності.

Гра в парах. Гравці сідають навпроти одне одного. Треба уявити, що між ними товсте скло. Один одному невербально (мімікою, жестами, без слів) передають інформацію.

1.  На вулиці холодно, ти забув одягти шапку.

2.  Іди додому — вже  пізно.

3.  Скоро дуже цікаві  мультфільми.

4.  Скоро обід, іди їсти.

5.  Винеси мені склянку  води.

Гра «Сховай кіндера в печеру»

Мета. Розвивати комунікативні здібності, окомір.

Обладнання. Іграшка з кіндер-сюрпризу на кожну пару дітей, нитка і стрічка, баклажка («печера») з відрізаним горлечком на пару дітей.

Гра в парах. До тваринки (кіндер-сюрприз) прив’язується нитка. Другий кінець нитки кріпиться до середини стрічки, яку тримає пара. Треба опустити кіндера в «печеру».

Гра «Попелюшка»

Мета. Розвивати комунікативні здібності, дрібну моторику.

Обладнання. З тарілки, горох, квасоля.

Гра підгрупами. Ведучий змішує на столі докупи горох із квасолею. Гравці намагаються якнайшвидше розібрати їх на дві окремі купки. Виграє той, хто впорається з цим завданням найшвидше.

Гра «Веселий м’ячик»

 Мета. Створити атмосферу  довіри. Розвивати почуття єдності.

Обладнання. М’ячик. Діти  і  дорослі  стають у  коло  і  під музичний   супровід   передають   один одному м’ячик, промовляючи: Ти котись веселий, м’ячик, Швидко-швидко по руках. У кого веселий м’ячик, Той танцює гопака. У кого на останньому слові промови в руках  буде  м’ячик,  той  стає  у  центр кола і танцює (в парі з батьками).

Гра «Не ворушись»

Мета. Вчити відчувати і розуміти один одного.

Грають у парах. Плескають у долоні один з одним під вірш. Потім не рухаються, поки хтось перший не ворухнеться (засміється).

Раз, два, три, чотири,

Ми сиділи у квартирі,

Чай пили, чашки били,

Турецькою гомоніли:

– Чабі-чалябі-чалябі-чабі-чабі.

Ми набрали в рот води

І сказали всім замри.

А хто перший ворухнеться,

Той програв в цікавій грі.

Гра «Прогноз погоди»

Мета. Створити атмосферу довіри. Зняття напруженості.

Діти стоять перед батьками. Батьки роблять масаж.

«Дощ» — постукують по спині кінчиками пальців.

«Град пішов» — сильніше постукують кінчиками пальців.

«Грім та блискавка» — ребром долоні труть по спині.

«Тайфун» — кулачком не дуже сильно стукають по спині.

«Землетрус» — трясуть за плечі.

«Сонце» — м’яке поглажування по спині.

— Чи приємно вам було, діти? (Відповіді).

Коли тобі зробили приємно намагайся відповісти людям тим самим.

Діти роблять масаж батькам.

Гра «Усмішка по колу»

Мета.   Створити   атмосферу   довіри. Зняття напруженості.

Діти стоять перед батьками у колі, взявшись за руки. Ведучий усміхається до дорослого праворуч, бере «усмішку» у з’єднані долоні й дбайливо «передає» її дорослому, який у свою чергу «передає посмішку» дитині, що стоїть поруч (праворуч), і так триває доти, поки усмішка не повернеться до ведучого.

 

Гра «Привітання»

Мета.   Дати дитині і дорослому відчути свою приналежність до групи, висловити свій настрій. Навчити учасників відчувати близькість, тепло іншого.

Обладнання. Магнітофон, запис спокійної музики, великий обруч.

(Звучить спокійна музика).

Ведучий. «Здрастуйте! Давайте сядемо навколо обруча й візьмемось за руки. У нас вийшло 2 кола: одне — в середині — це обруч; друге — зовні — це ми з вами. Пропоную вам привітатися зі мною й один з одним. Але вітатися ми будемо не словами, а за допомогою рук. Заплющіть очі. Зараз я доторкнусь до того, хто сидить праворуч від мене, він прийме моє вітання і таким самим чином доторкнеться до свого сусіда, передаючи привіт йому, і так далі, поки моє вітання знову до мене не повернеться, тільки вже з іншого боку. Чудово!

А зараз ми з вами вже розплющили очі і будемо жестами передавати один одному воду, квітку, метелика… Тепер погладимо щічку свого сусіда. Здорово».