Ситуативний підхід до вивчення англійської мови в середній школі

3. Послухайте накази і передайте їх товаришеві як прохання.

Наприклад:

Т: Open the Ødoor.

P: Open the Údoor.

Наведемо кілька прикладів  створення ігрових ситуацій для  розвитку навичок техніки читання  англійською мовою.

Приклад 1.

Учні діляться на 2 команди. Вчитель роздає кожному учневі класу набір карток зі словами, що вже вивчалися (до 10 штук). Потім послідовно показує по одному слову на картках (час пред’явлення – 1 сек.). Після кожного пред’явлення слова вчителем учні повинні швидко знайти у себе на парті картку з відповідним словом і підняти її. Хто швидше це робить, той набирає очки. Ця команда виграє.

 

Приклад 2.

Та ж сама гра, але  учень повинен при цьому правильно  озвучити слово.

Приклад 3.

Роздати командам картки зі словами, що означають речі, які  можна купити в різних магазинах (овочі, фрукти, продукти, одяг тощо). Команди повинні відсортувати речі по магазинах. Хто це швидше виконає, той виграє.

Приклад 4.

Учні за руки утворюють  коло. Перед кожним покласти картку лицем вниз (кожного разу іншу). У  колі лежить палиця (дзига з наклеєними стрілками). Розкрутити палицю, і коли вона зупиниться, 2 учні (навпроти кінців палиці) піднімають свої картки і читають слова. Хто швидше і без помилок прочитає слово, той набирає очки (інший варіант – з перекладом українською мовою).

 

 

Приклад 5.

Учні утворюють 2 команди. У вчителя в руках коробка  з картками слів. Вчитель вимовляє яке-небудь слово, і члени команди  по черзі вибирають в коробці  та прочитують відповідне слово. Якщо одна команда помиляється – надається  право вибору іншій команді.

Приклад 6.

На дошці чи плакаті  написати ряд речень, наприклад:

It is in the sky.

It is in the garden.

It is in the water.

It is in the room.

It is in the strut.

We put it in our letters. тощо.

Учням роздаються картки з окремими словами (sun, boat, tru, table, stamp). Вони повинні приколоти картки поряд з відповідними реченнями. Хто швидше впорається, той виграє. Цю гру можна виконувати командами. Тоді вчитель готує 2 плакати з реченнями.

 

Формування навичок  мовленнєвої культури у процесі  вивчення англійської мови є одним із актуальних завдань методики навчання англійської мови. Виразне мовлення передбачає використання не тільки лексичних та граматичних засобів мови, але й правильну організацію мовлення у фонетично-інтонаційному відношенні, що забезпечується тренуванням та практикою в різноманітних ситуативно-комунікативних актах спілкування у класній і позакласній роботі.

Одним із типових недоліків  мовлення школярів, що вивчають англійську мову, є невміння використовувати  звукові засоби мови для передачі комунікативного змісту висловлювання. Це пояснюється недостатнім урахуванням функціонально-смислової ролі звукових засобів для оволодіння усним мовленням та читанням уголос у навчальному процесі.

Римування та вірші на уроці можуть використовуватись з різною метою: фонетичної зарядки та опрацювання окремих звуків, для опанування англійської інтонації, під час першого представлення теми, під час проведення ігор, фізкультхвилинок, при вивченні граматичного матеріалу тощо.

Розглянемо деякі види вправ з використанням віршів та римування.

 

І. Фонетична зарядка  та опрацювання окремих звуків.

Учитель читає вірш або  римівку з опорою на вербальну  зорову наочність, перекладає, показує  транскрипційний знак. Учні вимовляють звук, потім учні по черзі знаходять   його у тексті вірша і називають слова з цим звуком.

Варіанти:

а) один учень читає  вірш/римівку, інший перекладає;

б) вчитель показує  транскрипційний знак, учні по черзі  називають слова з цим звуком, але без опори на такст вірша;

в) фонетична зарядка  та опрацювання окремих звуків можуть бути організовані як змагання. Наприклад, хто краще пам’ятає слова з вірша/рисівки, в яких є поданий звук;

г) використання транскрипційних  знаків за аналогією з лексичними картками миттєвого пред’явлення.

ІІ. Опанування англійської інтонації.

1. Учитель читає вірш/римівку  з опорою на вербальну зорову  наочність, здійснює інтонування  віршованого тексту, тобто позначає  наголошені склади, паузи, низхідний  чи висхідний тон. Далі має  місце відтворення (імітація) інтонації  віршованого тексту окремими учнями, а також у хоровому режимі за вчителем або у звукозапису.

Варіанти:

а) в ролі вчителя виступає один з найбільш підготовлених учнів;

б) гра “The Conductor”. Відтворення інтонації учнями відбувається одночасно з показом інтонаційної схеми рукою;

2. Гра “The Conductor of the Оrchtstra”.

Рухаючи руками, як диригент, плескаючи в долоні, легко стукаючи рукою або олівцем, вчитель відтворює  наголошені і ненаголошені склади, інтонацію, а учні намагаються відгадати  цей вірш/римівку.

Варіанти:

а) “диригентом оркестру”  виступає один з учнів;

б) ця гра може бути використана  для проведення змагання між командами.

ІІІ. Міні-інсценівки та рольові ігри.

1. Minidrama.

Як на уроці, так і  в позакласній роботі віршовані  тексти – це цікавий і нескладний матеріал для міні-інсценізацій з будь-яких тем. Такими є, наприклад, вірші “Going to the shop”, “Where are You Going to?”, “The Cat and the Mouse” та ін.

2. Role-Playing.

Учитель читає вірш, наприклад, “How do you do?” і розігрує в ролях за допомогою ляльки міні діалог з теми “Знайомство”:

“How do you do Hatty?”

“How do you do?”

“I hope you are very well, Hatty”

“I hope you are too”.

Потім цей вірш використовується для  побудови власних міні діалогів у  режимах вчитель-учень та учень-учень.

Для навчання англійської мови дуже важливо брати до уваги структуру мовної діяльності і її змісту. Це означає, що в навчанні усному спілкуванню важливо перш за все створити мотив, тобто поставити учня в таку ситуацію, щоб у нього виникла необхідність, потреба, бажання долучитися до спілкування на англійській мові. А для цього треба, щоб була мета: щось дізнатися, повідомити, когось спонукати до дій і т.п.

Іншими словами, організовуючи  навчання усному мовленню, слід потурбуватися, щоб для учнів воно було вмотивоване. Для досягнення комунікативної мети необхідні засоби у вигляді слів, словосполучень, граматичних конструкцій, які допоможуть її реалізувати.

Важливим компонентом  змісту мовленнєвої діяльності є  умови, в яких вона протікає. Для  цього вчителю варто створювати  ситуації, які б стимулювали спілкування.

Навчальна ситуація дозволяє, по-перше, при ознайомленні з новим  мовним матеріалом продемонструвати де, коли, для чого можна використовувати  навчальний матеріал. По-друге, навчально-мовна  ситуація при вправленні дозволяє забезпечити участь кожного учня в слуханні і використанні опрацьованого матеріалу у висловлюванні при виконанні вправ у парах.

Навчальна ситуація повинна  викликати в учнів певні емоції. А це можливо лише тоді, коли ситуація цілком зрозуміла дітям і вчитель пропонує її цікаво, захоплено.

Навчальна ситуація повинна  зацікавлювати учнів, викликати  у них бажання брати участь у спілкуванні, готовність брати  в ньому участь.

Важливе місце серед  різноманітних ситуацій займають ігрові. Як і у будь-якій колективній грі, при її проведенні дуже важливими є взаємовідносини між учнями та учителем, у класі взагалі. Велике значення має присутність на уроці духу змагання, який виникає при сприйманні і відтворенні іншомовного висловлювання: хто швидше зрозуміє, правильно відповість на запитання.

У системі навчання іноземної  мови ситуативний підхід є одним  з найважливіших. Його використання дозволяє викликати в учнів інтерес  до спілкування і навчання іноземної  мови в цілому.

 

 

Використана література:

 

1. Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 1999.
2. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник

     / Гез Н.И., Ляховицкий М.В. и др. – М.: Высшая  школа, 1982.

3. Рогова Г.В., Верещагина И.Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе. – М.: Просвещение, 1988.
4. Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам. – М.: Просвещение, 1969.
5. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иностранному общению. – М.: Русский язык, 1989.
6. Іноземні мови: Журнал. – 2000, №2, Шостак Т.Г.
7. Іноземні мови: Журнал. - №1, 1995, Онищенко К.І.
8. Іноземні мови: Журнал. - №3, 1996, Близнюк О.І.

 

 

¹ Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта, 5-9 класи). Проект /За ред.С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1998. – 32с.

² Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранному языке. – М.: Просвещение, 1985. – 160с.