Розвиток талантів у дітей

 Для дитини батькам  необхідно  створити умови, щоб талановита  дитина мала змогу самостійно  здійснювати свою індивідуальну  діяльність. Завдання батьків полягає  в максимальному сприянні, стимулюванні  активності та розвитку в дитини  винахідливості, ініціативи, творчого  підходу до навчання. Бажано , щоб  у дитини був улюблений затишний  куточок, де вона може повністю  усамітнитися і спокійно подумати. У кімнаті дитина повинна відчувати  атмосферу творчості, розкутості  на уміння знаходити розв'язок  нестандартних ситуацій, як націленість  на відкриття нового. 

Розвиваючи творчі здібності дитини, батьки виконують суспільний запит щодо формування особистості, здатної самостійно мислити, приймати сміливі й нестандартні рішення, творчо ставитись до праці. Саме такі творчі особистості мають високий рівень національної самосвідомості, що виявляє причетність їх до споконвічних духовних цінностей українського народу. А допоможуть їм такими стати їх перші порадники – батьки [7,c.49].

Отже: оскільки здібності розвиваються в процесі певної діяльності, їх формування більшою мірою залежить від батьків, розуміння ними суті відповідної обдарованості, бажання побачити її прояви і надати необхідну допомогу своїй дитині. Головний напрям впливу - сприяння активізації навчальної діяльності з метою вияву наявних у дитини здібностей, підтримання інтересу, заохочення досягнень, підтримання впевненості у своїх силах та можливостях.

 

 

Висновки до розділу ІІ

      В розділі ІІ на основі аналізу літературних джерел з педагогіки та психології я з’ясувала, що основна ідея роботи з  талановитими дітьми в  загальноосвітніх школах - об'єднання зусиль педагогів, батьків, керівників освітніх установ, керівників муніципальних служб управління, творчої громадськості, з метою створення сприятливих умов для  реалізації творчого потенціалу дітей. Також я виявила, що система організації роботи з  талановитими дітьми в  освітній установі повинна мати наступний зміст: виявлення    обдарованих і  талановитих дітей; допомога талановитим вчитися в самореалізації їх  творчої спрямованості; контроль над  розвитком пізнавальної діяльності талановитих школярів; заохочення талановитих дітей.

      Аналізуючи психолого-педагогічну літературу, можна сказати про те, єдиних рекомендацій щодо навчання талановитих дітей не існує, Але все ж можна виділити деякі загальні поради щодо роботи з талановитими дітьми. На їх основі я визначила,що взаємодія учителя з обдарованими дітьми повинна базуватися з урахуванням таких психолого-педагогічних принципів:

— формування взаємин на основі творчої співпраці;

— організація навчання на основі особистісної зацікавленості учня, його індивідуальних інтересів і здібностей ;

— превалювання ідеї подолання труднощів, досягнення мети в спільній діяльності педагога та учнів, самостійній роботі учнів;

— вільний вибір форм, напрямів, методів діяльності (сприяє розвитку творчого мислення, вміння критично оцінювати свої можливості й прагнення самостійно вирішувати все складніші завдання);

— розвиток системного, інтуїтивного мислення, вміння «згортати» і деталізувати інформацію;

— гуманістичний, суб'єктивний підхід до виховання;

— створення нового педагогічного середовища (будується на основі співдружності педагогів, колег, однодумців у творчому вихованні дітей).

В ході роботи я з’ясувала ,що розвиток талановитості великою мірою залежить від батьків. І тому на основі аналізу літературних джерел я виявила певні рекомендації батькам у роботі з талановитими дітьми. Велику роль в розвитку талановитої дитини відіграє розуміння ними суті відповідної обдарованості, бажання побачити її прояви і надати необхідну допомогу своїй дитині. Також я визначила,що головний напрям впливу - сприяння активізації навчальної діяльності з метою вияву наявних у дитини здібностей, підтримання інтересу, заохочення досягнень, підтримання впевненості у своїх силах та можливостях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

       Проблема талановитості в наш час стає все більш актуальною. Це насамперед пов'язано з тим, що весь духовний потенціал суспільства та його матеріальний прогрес залежать від використання інтелектуальних особистостей вчених, організаторів виробництва, діячів культури. Раннє виявлення, навчання і виховання обдарованих і талановитих дітей є одним із головних завдань удосконалення системи освіти.                                                     

       Аналізуючи  літературні джерела з педагогіки та психології я виявила певну різницю між поняттями «талановитості» та «обдарованості». Термін «обдарованість» означає високий рівень здібностей, а обдаровані діти – це діти, котрі різко виділяються із середовища ровесників високим розумовим розвитком, який є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання. Багато дослідників навантажують термін «талановитий» спеціальним значенням: той,хто має дуже високий ступінь здібностей до будь-якої спеціальної діяльності, причому ці здібності вже значною мірою встигли реалізуватися в конкретних суспільно значущих продуктах.

       В ході роботи я з’ясувала два основні типи обдарованості: загальна (розумова) та спеціальна (творча). ). Кожний з цих типів обдарованості має ряд видів, а кожен з видів, у свою чергу, може розглядатися як спеціальна здібність.

  На основі літературних джерел  я охарактеризувала зміст,форми  і методи роботи з талановитими  дітьми: зміст роботи містить низку завдань, а саме: сприяння розвитку кожної особистості, виявлення обдарування дітей і максимальне сприяння їхньому розвитку. Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Серед методів навчання талановитих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок.

 В ході дослідження я ставила собі за мету виявити ефективні умови які сприяють розвитку талановитості у дітей. Для цього я з’ясувала особливості  організації школи в роботі з талановитими дітьми, виходячи з специфіки навчання талановитих дітей привела рекомендації вчителям та батькам у роботі з такими дітьми. Отже, для успішної організації роботи в освітній установі необхідно виявляти  обдарованих і  талановитих дітей; допомагати талановитим вчитися в  самореалізації їх  творчої спрямованості; контролювати розвиток пізнавальної діяльності талановитих школярів; заохочувати талановитих дітей; проводити роботу з учителями та батьками.   В роботі над рекомендаціями педагогам я виявила, що єдиних порад не існує, так як кожна дитина — унікальна особистість зі своїми перевагами і недоліками. Проте деякі загальні рекомендації можна привести: урізноманітнити завдання і програму в цілому, виділити час на консультації, надати можливість учням самим обирати рівень складності завдань для самостійної роботи, заохочувати допитливість, цілеспрямованість і незалежність в діях, розвивати ініціативу, гнучкість мислення, уяву тощо. Що стосується батьків,то головний напрям їх впливу - сприяння активізації навчальної діяльності з метою вияву наявних у дитини здібностей, підтримання інтересу, заохочення досягнень, підтримання впевненості у своїх силах та можливостях.                                                                      

Отже, потрібно пам’ятати, що кожен талант – це велика цінність, і весь духовний потенціал суспільства та його матеріальний прогрес залежать від використання інтелектуальних особистостей вчених, організаторів виробництва, діячів культури. І тому незвичайні здібності дитини не повинні залишатися поза увагою вчителів, батьків, суспільства.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Азаров Ю. Сверхзадача и развитие таланта / Ю. Азаров // Воспитание школьников. – М.: Школьная пресса,  2004. – № 1. – С. 45–48.
2. Андреева Г.М.Социальная психология: Учебник. / Г.М. Андреева. - М.: Аспект-Пресс, 2004. - 365с.  
3. Андрющук А. О. Дидактичні засади роботи з обдарованою учнівською молоддю, яка професійно зорієнтована на наукову діяльність / А. О. Андрющук // Вісн.Луган. держ.пед.ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2000. – № 1 : пед. науки. – С. 8–11.
4. Антропова Ю. Реформирование системы социальной защиты детства в интересах детей [Текст] / Ю. Антропова // Соц. работа. – 2006. - № 2. – С. 33-37.
5. Волкова Н. П. Педагогіка: посібник. -  К.:  Видавничий центр «Академія». -  2001. – 279с.
6. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина: Психологія, діагностика, педагогіка. – К.: Віпол ,1993. – 75 с.
7. Доровской А.И. « 100 советов по развитию одаренности детей» - М;1997.  – C. 34-52.
8. Капська А. Й. Соціальна робота: навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 328 с.
9. Леві В.Л. Нестандартна дитина. – К. : Радянська школа, 1991. – 256 с.
10. Лейтес Н.С. Способности и одарённость в детские годы. - М.: Знание, 1984. - 80 с.
11. Матюшкин А.М., Сиск Д.А. Одарённые дети // Вопросы психологии. - 1988. - №4. - С. 88-97
12. Мелхорн Г., Мелхорн Х.-Г. Гениями не рождаются. – М.: Просвещение, 1989. – 160 с.
13. Мигович I.I. Соціальна робота: Вступ до спецiальностi: / Мигович, Iван Iванович ; Ужгород.ун-т / Ужгород.ун-т. - Ужгород : Б.в., 1997. - 190 с.
14. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник. /  В.С.Мухина. - М.: Академия, 2004. - 456с.
15. Недужко В. Д. Управління процесом розвитку дитячої обдарованості в навчальному закладі нового типу [Текст] / В. Д. Недужко. – Луцьк. 2010. – 180 с.
16. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: У двох кн. Кн.1.: Соціальна психологія особистості і спілкування. /  Л.Е.Орбан-Лембрик. - К.: Либідь, 2004. - 576с.
17. Чудновский В.Э., Юркевич В.С. Одаренность: дар или испытание. – М.,1990. – 376 с.