Роль педагога в організації проектної діяльності учнів

У будь-якій системі навчання тією чи іншою мірою присутній  диференційований підхід і здійснюється більш-менш розгалужена диференціація.

При роботі над проектом слід активно використовувати можливості диференційованого навчання.

Навчальна пара (діада) найчастіше використовується вчителями як тренінг для закріплення засвоюваного матеріалу. Однак у методі проектів – це форма організації дослідницької діяльності для вирішення спільно сформульованої задачі. В. Д’яченко виділив два типи навчальних пар:

• постійного (замкнутого) складу;
• динамічного складу.

На його думку, саме динамічна  пара має великий комунікативний потенціал, оскільки учасникам діалогу  потрібно щораз розуміти та приймати інший погляд на проблему, і це стимулює розвиток спілкування між учнями.

Існує безліч критеріїв об'єднання  учнів у пари. Деякі педагоги вважають за необхідне включати в навчальну  діаду сильного та слабкого учнів. Але Г. Цукерман уважає, що «слабкому учню потрібен не стільки «сильний», скільки терплячий і доброзичливий партнер. Найбільш сильних учнів не слід прикріплювати до «слабеньких», їм потрібний партнер рівної сили.

Відомий психолог Л. Виготський помітив зворотну залежність між інтелектуальними здібностями учнів і динамікою зміни коефіцієнта інтелектуальності (IQ). Практика засвідчила, що особливо важлива організація навчальних мікрогруп для сором'язливих школярів, які люблять відмовчуватись у присутності великої кількості людей. Робота в навчальній трійці, парі, як правило, добре впливає на самовідчуття та самооцінку таких дітей і підлітків. Також необхідно поступово знайомити школярів з іншими груповими формами навчальної роботи. [2].

Важливим моментом організації  груп є формування учасниками правил спільної роботи, наприклад:

• придумати (підібрати) девіз  команди;

• працювати дружно, злагоджено, разом;

• усе, що пропонує товариш, сприймати й обговорювати спокійно;

• викладати свої ідеї, думки  по черзі, всіх вислуховувати до кінця,

не перебивати;

• радитись із товаришами, приймати рішення спільно;

• висловлюватися по суті справи, не відволікатися на стороннє;

• «запозичати» ідеї в інших  груп з їхнього дозволу;

• бути доброзичливими, старанними, відповідальними;

• доводити свою справу до кінця  та ін.

Якщо хтось із учнів  виявив бажання працювати окремо, учителю варто зайняти позицію  консультанта й коректно скеровувати  діяльність школяра [12].

• Обговорення плану роботи учнів. Діяльність в рамках проекту. Плановані результати проекту.

1) Що треба робити, щоб  досягти описаних результатів  і вирішити проблему?

2) Які конкретні дії  треба виконати для вирішення  проблеми?

3) Які ресурси будуть  використані?

4) Що буде відбуватися  в рамках даного проекту?

5) Чітко опишіть, що  буде отримано.

6) Кому це буде корисно?

7) Якою буде ваша вигода  від участі у цьому проекті?

• Обговорення можливих джерел інформації, питань захисту авторських прав.

На цьому етапі учитель  допомагає учням у пошуку джерел, сам є джерелом інформації, координує  процес. [4]

Після «занурення» в проект організовується активна спільна (чи індивідуальна) проектна діяльність учнів. Для цього, за бажанням учасників, утворюються робочі групи й обирається напрям діяльності, який узгоджується із загальною темою та ідеєю проекту. Учасники визначаються із формою представлення  результатів.

На цьому етапі ініціатива переходить до учнів. Варто взяти  до уваги, що виконання певних завдань  за прямою вказівкою вчителя може не співпадати з нахилами та бажаннями  дітей. Коли ж мету ставлять учні, то найчастіше вони творчо підходять до її реалізації. Таким чином, школярі  отримують можливість усвідомлено  організовувати власну діяльність, виявляти свою індивідуальність, втілювати творчі задуми [12].

 

ІІ  етап

• Вибір творчої назви проекту.

На даному етапі вчитель  виконує роль консультанта, допомагає  з вибором назви серед запропонованих учнями, допомагає визначитися з  подальшим оформленням проектів, їх формою. Можливі результати проектної діяльності учнів можуть бути оформлені наступним чином:

• проект – спостереження
• проект – оповідання
• фантастична історія
• музичне оповідання
• виготовлення листівок, іграшок, сувенірів
• екологічний проект
• сервісний проект
• мальований фільм
• слайд – фільм
• реклама
• буклет
• проект – книга
• мультимедійна презентація
• гербарій
• альбом
• журнал, в тому числі й електронний
• колаж
• колекція
• макет
• модель
• книжка – розкладка
• музична підбірка
• наочні посібники
• плакат
• план
• реферат
• серія ілюстрацій
• казка
• довідник
• стінгазета
• сценарій свята
• навчальний посібник
• фотоальбом
• креслення
• екскурсія
• карта
• Самостійна робота учнів з обговорення завдання кожного в групі.

Учні вчаться співпрацювати  в групі, розподіляти завдання відповідно до особистих бажань і вмінь, прислухатися до думки кожного з учасників. Учитель виконує функцію психологічного контролю з метою запобігання  виникненню можливих непорозумінь і  конфліктів.

 

ІІІ етап

• Самостійна робота груп по виконанню завдань.

Однією з визначальних складових проектної діяльності є самостійна робота дітей. Вона дає  змогу на основі наявних знань, умінь  та здібностей учнів ставити перед  ними творчу пошукову задачу. Педагогічна  функція такого виду діяльності полягає  в індивідуалізації навчання, розширення обсягу знань в умовах диференціації  навчання.

У процесі самостійної  пошукової роботи для розв'язання поставленої проблеми учень застосовує елементи свого формалізованого  досвіду. Проте відповідні знання переважно  використовуються із суттєво новою  функцією, завдяки чому виникає продуктивний процес отримання нової інформації, засвоєння раціональних способів діяльності. Отже, під час виконання такої  роботи в учня накопичується новий  досвід діяльності на рівні засвоєння  творчих дослідницьких методів пізнання. Цей досвід може бути перенесений не лише на розробку проектів іншого виду, а й на навчальний процес у цілому.

Самостійна пошукова робота підпорядкована певній логіці та здійснюється за таким алгоритмом:

• усвідомлення проблеми власного пошуку;

• з'ясування незрозумілих питань;

• спостереження, збір фактів, доказів;

• аналіз та узагальнення зібраних даних;

• узгодження виконаної  роботи із запланованою;

• висновки [12].

Доцільно у процесі  роботи над проектом проводити з  молодшими школярами екскурсії, прогулянки – спостереження, соціальні  акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв’ю з деякими  особами, для яких призначено дитячий  проект.

Слід обов’язково пам’ятати, що у початковій школі проекти – це зазвичай не індивідуальна, а сімейна діяльність, оскільки дитина є обмеженою у засобах та інструментах пошуку, збору та обробки інформації. Тому, звичайно, робота над проектом здійснюється під керівництвом учителя та батьків. Але батьки повинні постійно пам’ятати, що суть методу проектів – це формування самостійності дитини у пошуку інформації, обробці даних, а не у тому, хто зробить проект краще чи ефектніше. Батьки не повинні брати на себе більшу частину роботи над проектом, інакше губиться сама ідея цього методу. А ось допомога порадою, інформацією, виявлення зацікавленості з боку батьків – важливий фактор підтримання мотивації і забезпечення самостійності школярів. Особливо неоціненною є допомога батьків, коли діти роблять перші кроки у роботі над проектом. Тому слід наголосити батькам, що вони виконують лише роль помічника – допомогти знайти разом інформацію у книгах, зводити до бібліотеки, пошукати в Інтернеті, допомогти відібрати найголовніше, допомогти охайно оформити результати пошуку. Головне слово для батьків «допомогти», але не «зробити замість». Краще тоді не робити зовсім, ніж зробити замість дитини [4].

 

IV етап

• Підготовка учнями звіту про виконану роботу.

Проведене учнями дослідження  завершується застосуванням здобутих знань у практичній роботі. її результатом  має бути реальний освітній продукт, наділений суб'єктивною або об'єктивною цінністю. Отримавши його, учні мають  дати відповідь на такі питання:

• Які знання знадобилися в практичній роботі?
• Який особистий досвід змогли використати? Який новий досвід отримали?
• Що змінилося в результаті виконання проекту?
• Що покращили для себе чи для інших людей?

Проект повинен супроводжуватися теоретичним матеріалом, схемами, кресленнями, малюнками, зразками, оригінальною розповіддю.

 

V етап

• Захист отриманих результатів та дослідів.

Особливої уваги у початковій школі  потребує завершальний етап проектної  діяльності – презентація (захист) проекту. Для цього треба допомогти  учням провести самоаналіз проекту, потім допомогти оцінити процес проектування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги при підготовці проекту до презентації. Захист проекту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про  проведену нами роботу. Як правило, захист проектів здійснюється у формі  виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити  дітей підготувати невеликі виступи  з розповіддю про свій проект [4].

Під час публічного представлення  проекту його учасники ознайомлюють присутніх із поставленими завданнями; розповідають, що нового дізналися  та навчилися; демонструють результат своєї діяльності; доводять його цінність; діляться власними враженнями; будують плани на майбутнє.

На цьому етапі проходить  оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями: учні дають  оцінку внеску кожного учасника творчої  групи, а вчитель оцінює діяльність групи в цілому. Важливо, щоб підсумок роботи над навчальним проектом відбувався в урочистій атмосфері, адже це посилить радість пошуку та активізує набуття  нових, незвичних для повсякденного  навчального процесу знань та умінь, дозволить учням відчути  їх соціальну значущість. 

При підготовці до презентації проектів слід врахувати такі моменти:

• визначення дати й місця презентації;

• складання сценарію захисту;

• визначення переліку гостей (за бажанням учнів);

• оформлення запрошень;

• підготовка приміщення;

• запрошення гостей;

• стендова інформація про захід. [12].

Після захисту проекту виготовлені  вироби можна подарувати людям, чиї  потреби вивчали діти, членам родин  учнів, можна передати у дитячий  садок. Важливо, щоб діти відчули  потребу у тих виробах, які  вони виготовили, відчули атмосферу  свята від того, що вони принесли людям радість [4].

Дуже важливе питання – оцінювання виконаних проектів, яке має носити стимулюючий характер. Учнів необхідно попередити про визначені критерії оцінювання проектної діяльності учасників. Враховуючи, що провідною метою проектної діяльності є самоствердження учня, зміцнення або підвищення його суспільного статусу, сприймання та визнання його суб'єктного досвіду, оцінка навчального проекту повинна мати вербальний стимулюючий характер. Для цього необхідно пояснити учням особливості оцінювання їхньої діяльності (оцінюється сам процес, а не результат; не застосовується оцінювання в балах); які критерії оцінки будуть використовуватись; в який спосіб буде відбуватися цей процес (оцінювання експертною групою, самооцінювання, взаємооцінювання).

Орієнтовні критерії оцінювання проектної діяльності можуть бути такими:

• активність кожного учасника проекту відповідно до його можливостей;

• характер спілкування  та взаємодопомоги;

• глибина розкриття проблеми;

• використання інформації з різних галузей знань;

• естетика оформлення результату;

• соціальна (практична) значущість результату;

• вміння презентувати проект тощо [12].

Школярів, які досягли особливих  результатів у виконанні проекту, можна відзначити дипломами або  пам’ятними подарунками, при цьому  у початковій школі має бути заохоченим кожен учень, який взяв участь у виконанні проекту. На варто перетворювати презентацію у змагання проектів із присудженням місць. Краще виділити декілька номінацій і зробити так, щоб кожен проект «переміг» у якійсь номінації. Наприклад, можуть бути наступні номінації: «Пізнавальний проект», «Потрібний проект», «Пам’ятний проект», «Яскравий проект», «Веселий проект» тощо. Окрім особистих призів можна приготувати спільний приз для усього класу за успішне завершення проектів. Це може бути похід до лісу, на виставку, в музей, на екскурсію і т.д. [4].