Роль педагога в організації проектної діяльності учнів

2. Проект – спостереження:

• Щоденник спостережень. Проекти про пор року.

„Зимонька – зима”: чому так кажуть, погода, тварини, птахи, комахи, рослини; як готуються люди до зими; український фольклор про зиму; зимові ігри; зимові свята; зимова їжа; зимові відчуття; зимові асоціації.

• Проекти про домашніх тварин.

„Мій Барсик”: зовнішній вигляд тварини, його звички; як показує свій настрій, свої бажання; меню тваринки; історичні дані про появу цього виду тварин; український фольклор, письменники та поети про цю тварину.

3. Проект – розповідь:

• результат дитячої творчості і фантазії.
• результат вивчення ряду тем шкільних предметів.
• фантастична розповідь на задану (вигадану) тему.
• патріотичні, історичні, географічні, природознавчі оповідання.
• музичне оповідання.
• розповідь – картина.
• проект – розповідь за сюжетом фільму.

4. Конструктивний (матеріальний, предметний) проект: виготовлення матеріальних предметів; виготовлення листівок, закладок, іграшок, сувенірів, настольних ігор.

5. Екскурсійний проект: екскурсії, походи, експедиції, поїздки, подорожі, в тому числі й заочні [3А].

Освітня галузь «Природознавство»  у початковій школі передбачає, що на основі законів збереження, періодичності  процесів у природі, у школярів формується природничо-наукова картина світу [1]. Її формування є засобом створення цілісної свідомості учня, його соціалізації, неповторності його особистості. Лише так можна сформувати розум людини, яка здатна реалізувати свої природні задатки і задовольнити свої потреби в умовах сучасного суспільства. Характерними видами діяльності молодших школярів прийнято вважати працю, спілкування, гру, наукову творчу діяльність. Усі вони також мають місце у проектній діяльності. Спілкування відбувається на кожному етапі проектної діяльності. Учень отримує інформацію, формує способи діяльності, отримує досвід роботи в групі. Ігрова діяльність – це основа початкового навчання. Використання її в проектах створює активність, творчий пошук, надає роботі емоційності і невимушеності.

Учні самі беруть участь у плануванні проекту: визначають його значення, мету, завдання та способи  діяльності, засоби роботи, висувають  гіпотезу (очікувані результати). Разом  з учителем аналізують і оцінюють свою діяльність, з’ясовують, як по-іншому можна було б розв’язати проблему та як покращити отриманий результат. З точки зору учнів робота над  проектом – це можливість виконати завдання в групі чи самостійно, використовуючи максимально свої можливості, випробувати сили і показати результат; це пошук джерел інформації, її засвоєння.

   Підручники з довкілля не дають готових відповідей, а спонукають до самостійного їх пошуку. Тексти не містять надмірної інформації, вони  заохочують до самостійного мислення, готують дітей до самонавчання. Діти усвідомлюють, що краще працювати, самостійно шукаючи відповіді на запитання.

   Метод проектів сприяє підвищенню рівня ефективності навчально-виховного процесу. Даний метод можна використовувати і як елемент уроку у звичайному класі у вигляді самостійної, індивідуальної або групової роботи учнів.

   Головне, про що слід пам’ятати під час вибору проектного методу для проведення уроку: робота над проектом у початкових класах не повинна бути вимушеною, бо результат може бути негативним. У цьому віці діти потребують особливої мотивації. Тому їм потрібно пропонувати прості завдання, давати чіткі інструкції. Теми учнівських проектів дуже різноманітні. Вони можуть бути запропоновані вчителем або ж самими учнями, а краще, якщо тема проекту – колективний вибір вчителя і учнів [3].

Користь методу проектів для  початкового навчання складно переоцінити. Він не є альтернативою класно-урочній  системі. Треба його сприймати як додатковий засіб, що розвиває пізнавальну  сферу та особистісні якості молодшого  школяра. За допомогою методу проектів підвищується пізнавальний інтерес  учнів до навчання. Цей метод є  одним з найбільш значущих з-поміж  пізнавальних методів (на думку вченого  О. Я. Савченко) і виникає лише в  ситуації пошуку нових знань та самостійної  діяльності.

     Багато хто  з вчителів  проти надання учням  знань у готовому вигляді, адже  необхідно створювати умови для  самостійної пізнавальної ініціативи  учня. І якщо учні на уроці  задають питання — вчитель  почувається переможцем: дітям цікаво, вони слухають і хочуть знати  більше. Якщо ж вчитель не можете одразу відповісти на дитяче питання — він подвійний переможець: діти досягли високого рівня розвитку розумової діяльності [11].

 

 

 

 

1.3. Дії вчителя в організації  проектної діяльності учнів.

Звичайно, вік накладає природні обмеження  на організацію проектної діяльності молодших школярів, однак  розпочинати  залучати дітей до проектної діяльності варто обов’язково. Справа у тому, що саме у молодшому шкільному  віці закладається цілий ряд ціннісних  установок, особистісних якостей та ставлень. Якщо ця обставина не враховується, якщо це вік сприймається як «прохідний»  для методу проектів, то порушується  послідовність між етапами розвитку навчально – пізнавальної діяльності учнів і значній частині школярів так і не вдається пізніше досягти бажаних результатів у проектній діяльності.

Дії учителя при організації проектного методу:

• допомагає учням визначити мету діяльності;

• рекомендує джерела отримання інформації;

• розкриває можливі форми діяльності;

• сприяє прогнозуванню результатів проекту, що виконується;

• створює умови для активності школяра;

• є партнером;

• допомагає учню оцінити отриманий результат.

 

Дії учня можна охарактеризувати так:

• визначає мету своєї діяльності;

• відкриває нові знання;

• експериментує;

• обирає шляхи вирішення проблем, які виникають в ході роботи над проектом;

• несе відповідальність за свою діяльність.

 

Розглянемо процес підготовки і  проведення проектної роботи з молодшими  школярами.

І етап

Етап визначення вчителем стратегії діяльності, яка полягає  у виборі виду й теми проекту, формулюванні провідної проблеми та дидактичної  мети. До роботи на цьому етапі молодші  школярі не долучаються.

Учитель ознайомлює дітей  із загальною темою навчального  проекту та стимулює виникнення інтересу до неї; окреслює коло проблемних питань та зорієнтовує учнів на усвідомлення задуму проекту; допомагає вжитися в ситуацію та виділити низку підпроблем, які цікавлять учнів; скеровує на можливі шляхи вирішення проблеми та ймовірний результат діяльності, допомагає в її плануванні [12].

• Визначення теми.

Теми дитячих проектних робіт  краще обирати зі змісту навчальних предметів або із близьких до них  галузей, тому що для проекту потрібна особистісно-значуща і соціально-значуща  проблема, яка знайома молодшим школярам і має для них самих певне  значення. Проблема проекту або дослідження, яка забезпечує мотивацію включення  школярів у самостійну роботу, повинна  бути в галузі пізнавальних інтересів  учнів і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку.

Орієнтовні теми проектів.

І. Моя сім’я і мій дім.  Наш дім. Режим дня. Воїн в історії  наших сімей. Наша безпека. Наші імена. Карта життя. З чого будувати дім? Іграшки – справа серйозна. Проектування кухні. Про Жучок і Мурчиків. Як збудувати нову криницю. Як доглядати кімнатні рослини.

ІІ. Наш край. Ландшафтний дизайн. Погода і народні прикмети. Народні  промисли. Історія створення пам’ятників  нашого міста. Знамениті люди нашого міста. Сміття нашого міста. Чому так  названо вулиці нашого міста. Підземні скарби нашого краю. Відкриття і  вивчення нашої області. Охорона  природи Хмельниччини. Лікарські  рослини Хмельниччини. Карта подорожей  народними промислами. Рідний край. Які птахи водяться у нашій місцевості. Допоможи зимуючим птахам.

ІІІ. Дарувати людям радість. Лабораторія  гуманних винаходів. Благодійна програма. Допомога людям похилого віку. Планування дитячого парку. Світ праці та професій. Я хочу, щоб моє місто було чистим!

IV. Шкільна країна. Дослідження  життєвих цінностей молодших  школярів. Задачник. Особисті колекції  учителів нашої школи. Наше  шкільне подвір’я. Наші випускники. План класного куточку. Школа  майбутнього. Шкільні традиції. Цікава  математика. Геометрія навколо нас.  Чи можна прожити без математики? Чарівна країна геометричних  фігур. Проблеми шкільної форми.  Числові забобони та їх недостовірність.  Чому школа називається школою? У країні невивчених уроків. Шкільна  бібліотека. Парта учня 21 століття. Класна дошка. Учнівський щоденник. Охорона зору. 

V. Охорона природи. Глобальні  теми людства. Звідки прийшли  кімнатні рослини. Рослини та  тварини хвойних лісів. Ліс  у житті природи та людини. Тварини лісу. Птахи нашого краю. Осінній календар природи. Отруйні  рослини лісу. Отруйні гриби. Зимовий  календар природи. Весняне пробудження  лісу. Літній календар природи.  Рослини і тварини садів. Рослини  і тварини полів. Рослини і  тварини прісних водойм. Рослини  і тварини боліт. Нічне життя  рослин і тварин. Що росте на  грядці? Як виростити квіти?   

VІ. Творчість. У світі казок.  Проблема праці та взаємодопомоги  у казках. Нове життя старої  платівки. Мій персональний друг. Казка і мультиплікація. Використання  вторинної сировини. Як зробити  чорнило? Як народжуються казки?  Як роблять фарби? Як працює  скульптор? Хто винайшов музику? Проект зручної ручки. Спортивний  костюм для чемпіона. Які бувають  танці? Оригінальні світильники. 

VІІ. Навколишній світ. Виникнення  грошей. Дванадцять місяців. Для  чого коту вуса? Хто в мурашнику  живе? Навіщо ялинці голочки? Хто  без крил літає? Подорож у  світ символів. Перший імператор.  Подорож у часі та просторі. Доведе язик до Києва. Скільки  крапок у сонечка? Живі літачки.  Життя на глибині. Сім разів  відміряй. Польоти в інші цивілізації.  Пам’ятка для подорожу в Антарктиду. Три дні у Африці. Як поводити  себе у джунглях Амазонки? Від  чого залежить погода. Навіщо  пташки співають? Чому сови можуть  полювати у темряві? Чому коник  зелений? Подорож Краплинки. Пернаті  друзі. Обережно, зима! Чому рухається  повітря. Чим відрізняється сосна  від кедру. Чому кульбабка так  швидко розмножується. Як павук  тче свою павутину. Що в насіннячку  живе.

• Постановка завдання. Загальна мета проекту, завдання.

1) Мета – це те, що  бажаєте отримати в результаті.

2) Завдання – це конкретна  частина мети, яку треба буде  реалізувати, це дії, за допомогою  яких буде досягнуто мету проекту.

Тривалість виконання  проекту доцільно обмежити одним  уроком (можливо, спареними уроками) або одним – двома тижнями  у режимі класно-позакласних занять. Крім того, важливо ставити разом  з учнями і навчальні цілі для  оволодіння прийомами проектування як загально навчальними уміннями. Наприклад, можна поставити дітям  такі запитання: Які уміння знадобляться для виконання цього проекту? Чи володієте ви цими уміннями в  достатній мірі? Яким чином ви зможете  здобути необхідні вам уміння? Де ще ви зможете пізніше застосовувати  такі уміння?

• Обговорення.

Багато уваги від учителя  вимагає і процес осмислення, цілеспрямованого здобування і застосування школярами  знань, потрібних у тому чи іншому проекті. Від учителя при цьому  вимагається особлива тактовність, делікатність, щоб не «нав’язати»  учням інформацію, а спрямувати їх на самостійний пошук, наприклад: Чи все ви знаєте, щоб виконати даний  проект? Яку інформацію вам треба отримати? До яких джерел слід звернутися (Інтернет, довідники, художня література, підручники)?

• Формулювання проблемних питань. Проблема, на вирішення якої спрямовано проект.

1) Чому цей проект потрібен?

2) Яку проблему він  буде вирішувати?

3) Як школярі будуть  залучені до участі у роботі? [4]

• Формування груп, висунення гіпотез вирішення проблем.

Для роботи над проектом зазвичай створюються диференційовані  групи. Існують різні критерії диференціації  груп за:

• віком (шкільні класи, вікові паралелі, різновікові групи);
• статтю (чоловічі, жіночі, змішані класи, команди, школи);
• сферою інтересів (гуманітарні, фізико-математичні, біолого-хімічні та інші групи, напрями, відділення, школи);
• рівнем розумового розвитку (за рівнем досягнень);
• індивідуально-психологічними типами (типові мислення, акцентуації характеру, темпераментові й ін.);
• рівнем здоров'я (фізкультурні групи, групи ослабленого зору, слуху, лікарняні класи).