Роль педагога в організації проектної діяльності учнів

Основні характеристики проекту. Види діяльності, які роблять їх проектами, мають між собою низку загальних ознак, які й відрізняють проекти від інших видів діяльності:

• спрямованість на досягнення конкретних цілей;
• координоване виконання взаємозалежних дій;
• обмеженість у часі реалізації з визначеним початком і кінцем;
• неповторність та унікальність [5].

Основні вимоги до використання методу проектів:

― Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми/завдання, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення (наприклад, створення серії репортажів з різних кінців земної кулі з однієї проблеми; проблема впливу людини на навколишнє середовище, ін.).

― Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, визначення факторів, що впливають на стан, тенденції, що простежуються в розвитку даної проблеми; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях, план заходів, ін.);

― Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

― Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів).

―    Використання дослідницьких  методів: визначення проблеми, задач  дослідження, що випливають з неї, висунення  гіпотези їх вирішення, обговорення  методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, коригування, висновки (використання в ході спільного дослідження  методу "Мозкової атаки", "круглого столу", статистичних методів, творчих  звітів, переглядів, ін.)

Вибір тематики проектів у  різних ситуаціях може бути різним. В одних випадках ця тематика може формулюватися фахівцями органів  освіти в рамках затверджених програм. В інших – висуватися вчителями  з урахуванням навчальної ситуації з предмету, природних професійних  інтересів, інтересів і здібностей учнів. По-третє, тематика проектів може пропонуватися і самими учнями, які, природно, орієнтуються при цьому  на власні інтереси, не тільки суто пізнавальні, а й творчі, прикладні.

Тематика проектів може стосуватися  якогось теоретичного питання шкільної програми з метою поглибити знання окремих учнів з цього питання, диференціювати процес навчання. Частіше, однак, теми проектів, особливо рекомендовані  органами освіти, відносяться до якогось  практичного питання, актуального  для практичного життя, але такого, що потребує залучення знань учнів  не з одного предмета, а з різних областей, їх творчого мислення, дослідницьких  навичок. Таким чином досягається  цілком природна інтеграція знань [10].

Типи проектів:

― Дослідницькі. Такі проекти вимагають добре продуманої структури проекту, визначених цілей, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значущості, продуманих методів, зокрема експериментальних і дослідних робіт, методів обробки результатів;

― Творчі. Такі проекти, як правило, не мають детально відпрацьованої структури, вона тільки намічається і далі розвивається, підкоряючись прийнятій логіці і інтересам учасників проекту. У кращому випадку можна домовитися про бажані, плановані результати (спільна газета, твори, відеофільми, спортивні ігри, експедиції, ін..);

― Пригодницькі, ігрові. У таких проектах структура також тільки намічається і залишається відкритою до закінчення проекту. Учасники беруть на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту;

― Інформаційні. Цей тип проектів спрямований на збір інформації про якийсь об'єкт, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти, як і дослідницькі, вимагають добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом.

― Практико-орієнтовані. Ці проекти відрізняє чітко визначений із самого початку результат діяльності учасників проекту. Причому цей результат обов'язково орієнтований на соціальні інтереси самих учасників (газета, документ, відеофільм, звукозапис, спектакль, програма дій, проект закону, довідковий матеріал, ін.)

Проектне навчання є непрямим, і тут цінні не тільки результати, але більшою мірою сам процес. Проект може бути індивідуальним, але  зазвичай кожен проект – це результат  скоординованих спільних дій групи  учнів. У повній формі робота над  проектом проходить шість стадій:

• учитель допомагає учням у пошуку джерел,

• сам є джерелом інформації,

• координує весь процес,

• підтримує і заохочує учнів,

• підтримує безперервний зворотній зв'язок,

• проектне навчання активізує вчення учнів, тому що воно:

• особистісно орієнтоване,
• самовмотивоване, що означає зростання інтересу та поглибленого залучення до роботи в міру її виконання,
• підтримує педагогічні цілі на всіх рівнях,
• дозволяє вчитися на власному досвіді і досвіді інших у конкретній справі,
• приносить задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці [2].

В основу класифікації проектів можна покласти декілька ознак.

За домінуючим видом діяльності проекти поділяються наступним чином:

• дослідницький проект (це найскладніший проект, обрана тема повинна бути актуальною, а мета – чіткою, наприклад, історія екзамену);

• пошуковий проект ( анкетування, складання таблиць, діаграм);

• творчий проект (результатом такого проекту можуть бути: газета, літературна збірка, відеофільм, свято, вистава тощо);

• рольовий або ігровий проект (розподіляються ролі, наявні елементи костюмів, створюється певна ігрова ситуація);

• практичний проект (наприклад, модель діючого механізму, створена своїми руками розвиваюча гра).

Краще, якщо у самій назві  проекту буде відображена проблема, над якою буде вестися робота.

За кількістю учасників проекту:

• особистісні;

• парні;

• групові;

• колективні.

За тривалістю проведення:

• короткотривалі;

• середньої тривалості;

• довготривалі. [4].

 

 

 

 

1.2. Вимоги до використання  методу проектів на уроках  у початковій школі.

 

Важливі обмеження на тематику, характер і об'єм досліджень накладають вимоги вікової психології. Для молодшого  шкільного віку характерні ще невисокий  загальний навчальний рівень, низька сформованість наукового світогляду, слабкий розвиток здібності до самоаналізу, недостатня концентрація уваги.

Проектування в початковій школі має свою специфіку. Слід враховувати  вікові та психологічні особливості  учнів, бо зрозуміло, що бачити, як роблять  інші і робити самому – речі абсолютно  різні. Всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів  ретельно контролюються вчителем, бо теоретичних  і практичних знань і вмінь  в учнів молодших класів ще мало. Участь у роботі над проектами  сприяє формуванню у молодших школярів вибирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, словниками, спеціальною літературою. Учні вчаться  проводити спостереження, брати  інтерв’ю, систематизувати, узагальнювати  отриману інформацію, висувати гіпотези, робити висновки.

Метод проектів стимулює учнів до розв’язання проблеми. Учні набувають навички роботи з інформацією (вибирають потрібну інформацію, аналізують і систематизують її), вчаться вирішувати пізнавальні, творчі завдання у співробітництві, при цьому виконують різні соціальні ролі [3].

У початковій школі формування дослідницької поведінки учнів  – це засіб розвитку та становлення  пізнавальних потреб, формування зростаючої мотивації до навчальної діяльності; створення умов для розкриття  та розвитку здібностей і обдарувань.

    Проект – мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Слово «проект» походить від латинського «кинутий вперед», тобто це задум, план для досягнення поставленої мети.

Навчальний проект – це сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою.

Мета проектного навчання:

1. Сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту.

2. Надихати на розвиток комунікативності та уміння співпрацювати.

3. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дитини, уміння шукати шляхи вирішення проблеми.

4. Розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення [4].

При використанні на уроках  методу проектної діяльності учнів  можна говорити про те, чого ми досягнемо. Дитина вмітиме:

• орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях;
• критично мислити, використовувати сучасні технології;
• формулювати і відстоювати власну думку;
• вміє працювати з інформацією;
• комунікабельний, уміє працювати в колективі.

     У дітей  зникне страх перед неправильною  відповіддю. Самостійний пошук учнями  відповіді на запитання «ЧОМУ?»  приносить  масу задоволення  не тільки вчителю, а насамперед  самому учню. Спираючись на власний  досвід, учні самі пропонуватимуть  завдання, ставитимуть запитання  та шукатимуть на них відповіді [11].

    Для успішних занять проектною діяльністю необхідна наявність певних умов:

• бажання самої дитини,

• сприятливе середовище,

• грамотний доброзичливий викладач – консультант.

Створення проекту – це творчість у першу чергу учнів, які працюють над проектом. Враховуючи рівень розвитку самостійності у  дитини, педагог обирає певний характер координації. Слід враховувати, що тільки особиста зацікавленість учня в триманні результату, позитивна мотивація  вирішення проблеми проекту можуть підтримати його самостійність. У залежності від цього допомога учителя може  полягати:

• у підборі літератури та інших джерел інформації з теми;

• у формулюванні гіпотези і визначенні цілей, яких треба досягти;

• у показі способів та прийомів роботи зі знайденим матеріалом;

• в обговоренні зібраного матеріалу;

• у підготовці тексту виступу;

• у моделюванні, в тому числі і комп’ютерному.

Комусь із дітей потрібна більша допомога, а хтось готовий  до більш самостійної роботи. Тим  самим реалізується принцип індивідуалізації навчання і досягається найкращий  результат.

Проект, безумовно, розвиває мислення, мовлення, уміння формулювати  свої думки, виступати перед аудиторією. Нерідко робота над проектом і  його презентація допомагають дитині сформувати адекватну самооцінку. Деякі  діти зможуть повірити у себе, самоствердитися, а деякі, навпаки, зрозуміють, що без  праці нічого не досягти. Учень вчиться  працювати в колективі, брати  на себе і розділяти відповідальність за вибір, вирішення питань. [4].

Види  проектів для роботи з учнями початкових класів:

1. Ранні проекти. Ранні проекти – це зазвичай колекціонування різноманітних ілюстрацій та слів до них, які можуть використовуватися на уроках як словник, як матеріал для розвитку мовлення і збагачення кругозору учнів. Ці проекти доступні для першокласників у більш простому вигляді та з деякими ускладненнями в інших класах початкової школи.

• Кольорові сторінки. В альбомі для малювання наклеюють аркуші або картон червоного, зеленого, жовтого, синього, білого, чорного та ін. кольору. Учні повинні знаходити різні картинки або їх малювати, підписувати внизу, наприклад, „зелене дерево”, „синя куля”, і приклеювати малюнок в альбом на сторінку з відповідним кольором.
• Буквозошит. Зробити декілька зошитів з буквами. Учні малюють або вирізають малюнки предметів, що починаються на цю букву, підписують внизу ілюстрації і приклеюють у зошит з відповідною буквою. В подальшому, коли діти навчаться гарно писати, у ці зошити можна записувати приказки, загадки, короткі вірші, казки, фізкультхвилинки на всі букви алфавіту.
• Цифроплакат. Учнями оформлюється плакат про цифри по мірі їх вивчення. Малюються картинки, записуються лічилки, казки, речення про цифри.
• Картки предметів з крилами. Учні знаходять малюнки предметів або істот, у яких є крила: літак, птахи, комахи тощо. Роблят надписи і приклеюють на аркуші одного формату. Розпочату роботу в 1 класі за цими темами можна продовжувати в інших класах і поповнювати сторінки додатковим матеріалом. Можна вказувати дату, прізвище, клас, авторів робіт.