Роль авторитета батьків в вихованні культури поведінки дошкільників

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Сентября 2014 в 23:56, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність питання авторитету батьків в вихованні культури поведінки, полягає у тому, що дуже часто сімейне виховання характеризується певною стихійністю, буває не завжди послідовним і систематичним. Це пояснюється недостатнім культурним рівнем сімей, некомфортним психологічним кліматом, відсутністю певних педагогічних знань у батьків. Дійової допомоги потребують сім'ї, що мають низький рівень загальної педагогічної культури, зі складними сімейними взаємовідносинами, а також ті, що до справи виховання ставляться безвідповідально.
Об’єкт дослідження: виховна активність сім’ї, види батьківського авторитету.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………с.3-4
Розділ 1. Роль авторитета батьків в вихованні культури поведінки дошкільників……………………………………………………………….с.5-24
1.1.Роль сім'ї та батьківського авторитету у вихованні дітей дошкільного віку……………………………………………………………с.5-9
1.2.Зміст і методика формування дисциплінованості та культури поведінки дошкільників………………………………………………….с.10-21
1.3.Завдання і форми роботи в дитячому садку з батьками з формування культури поведінки дітей…………………………………с.22-24

Розділ ІІ. Дослідно – експериментальна частина………..с.
2.1. Констатуючий експеримент……………………………с.
2.2. Формуючий експеримент……………………………....с.
2.3. Контрольний експеримент…………………………………с.


Висновки……………………………………………………..с.
Література………………………………………

Прикрепленные файлы: 1 файл

Роль авторитета батьків в вихованні культури поведінки дітей переделанная - копия.doc

— 266.50 Кб (Скачать документ)

На вечірні години також можуть бути заплановане інсценування нескладних сюжетів за допомогою іграшок. Зміст таких сценок педагог черпає із спостережень, діти з цікавістю сприймають сценки з свого життя.

Рівень розвитку дітей 4-го року життя дозволяє дещо ускладнити програмні вимоги до етично направлених ігор-заняттям, іграм-вправ, інсценувань. Тепер вони будуються так, щоб кожна подальша вправа спиралася на придбаний раніше досвід дітей. Тим самим забезпечується більш швидке і міцне засвоєння навику.

Принципом проведення ігор стає більш широка, комплексна дія на свідомість і етичні відчуття дітей, а також надання ним можливості вправлятися в здійсненні потрібних дій, вчинків. Поступово дітям надається все більше самостійність, минувши показ дій, створюється можливість для самостійних вправ в культурній поведінці. Щоб досягти єдності між уявленнями про те, як треба поводитися, і конкретною поведінкою дитини, слід широко використовувати вправи ігрового характеру.

Дітей дуже захоплюють, наприклад, ігри-вправи на закріплення правил етикету в спілкуванні з оточуючими дорослими і дітьми, в яких використовується ляльковий театр, іграшки, гумористичні картинки, слайди, уривки з діафільмів і т.п. Вправи у виконанні дій по показу вихователя – своєрідна і необхідна для формування навику тренування поведінки дітей. Наприклад: на занятті «В гостях у Марійки» наочно показано, як треба ввічливо вітатися, зробивши уклін головою. В наступні дні при зустрічі з дітьми необхідно не тільки привітно вітатися, але у разі потреби нагадати, як вітатися з Марійкою на занятті, тобто послідовно і настирливо добиватися, щоб діти засвоїли необхідний навик.

Поступово ігрові вправи і завдання ускладнюються, демонструвати дії в комплексі. Такі вправи дозволяють узагальнити окремі дії, показати дітям в комплексі, наприклад, процес умивання. У них виникає активний інтерес, вони називають частини, які слід мити і т.п. Ігри - вправи «Кожної речі – своє місце» - виховує акуратність, навики підтримувати порядок.

 Після проведення таких ігор, занять і вправ на тему «Чиста група» діти швидше помічають безладдя. Поступово вихователь вносить в ігрові кути нові атрибути, дозволяючи розвивати зміст ігор відповідно до придбаних навиків культурної поведінки. Наприклад, в грі-вправі «Лялька Катя захворіла» дітям були показані способи правильного користування носовою хусткою. Потім вихователь вклав чисті хусточки лялькам в кишеню. Діти із задоволенням грають з «хворими» ляльками і в результаті через 2-3 тижні в більшості своїй опановують навички правильного користування носовою хусткою і т.д.

Середня група

Робота педагога по вихованню у хлопців навиків культурної поведінки значно ускладнюється і розширяється. Діти п'ятого року життя допитливі, активні. Їх інтереси стають різносторонніми. Збільшується об'єм знань, розширяються можливості ознайомлення дітей з явищами суспільного життя.

Предметом дитячої уваги стає праця дорослих, їх взаємостосунки в процесі праці, яскраві, помітні події в найближчому оточення, будинки. І атмосфера життя в дитячому садку формує етичні відчуттів і якості .

Поєднання керівництва самостійної практичної повсякденної діяльності дітей в дитячому садку і вдома із залученням їх уваги до праці дорослих, суспільному значенню цієї праці сприяє успішному розширенню задач виховання пошани до дорослих, культури спілкування з ними. Ця область виховної діяльності вимагає, організації уваги дітей до дорослих, з якими вони щодня спілкуються. Адже саме по відношенню до близьких частіше за все виявляється життя дітей, вони не помічають турботи дорослих про них.

Щоб це не відбулося, потрібно навчити дітей бачити, розуміти і оцінювати працю дорослих, їх позитивні дії і відносини. Хороший засіб для цього – правильне відображення таких дій в заняттях і іграх. Два-три етично направлені заняття можна присвятити спеціально в перебігу року спеціально пошана до оточуючих дорослих, перш за все до батьків, педагогів, нянь.

Старша група

 В старшому дошкільному  віці формування етичних якостей  особи і звичок культурної  поведінки активно продовжується. Зміст педагогічного процесу  на цьому етапі складає виховання пошани до рідних і близьких, прихильності, пошани до вихователів, усвідомленого прагнення порадувати старших хорошими вчинками, бажання бути корисним оточуючим.

У дітей старшої групи необхідно активно і послідовно формувати дружні взаємостосунки, звичку грати і займатися спільно, уміння підкорятися вимогам, в своїх вчинках бути слід прикладу хороших людей, позитивним, героїчним персонажем відомих художніх творів.

В етичному вихованні старшого дошкільника продовжує займати велике місце виховання культури спілкування. Формування пошани до оточуючих, доброзичливості, вольових якостей, стриманості відбувається в колективі однолітків.

Колектив грає в житті дітей все велику роль, взаємостосунки дітей ускладнюються. В поведінці старшого дошкільника яскравіше виступає зв'язок етичних якостей і властивостей особи з інтелектом, пізнавальним і цікавим, відношенням до навколишнього світу, до діяльності, до дорослих і одноліткам, до себе. Дитина в процесі спілкування вже може бути стриманою, уміє діяти в інтересах партнера або групи однолітків, проявляючи при цьому вольові достатні зусилля. Але, звичайно ж, це тільки початок уміння, яке треба розвивати і закріплювати.

Головним в цілеспрямованій виховній діяльності педагога на ступені старшого дошкільного віку, продовжує залишатися організація життя і діяльності дитини, відповідна досвіду змістовного спілкування, формуванню доброзичливого відношення до однолітків і оточуючим.

Ефективним методом уточнення систематизації етичних представлень старших дошкільників є етична бесіда. Такі бесіди повинні органічно бути включені в систему багатообразних методів виховання. Етична бесіда, як метод етичного виховання відрізняється істотною своєрідністю.

Зміст етичних бесід складають в основному достовірно життєві ситуації, поведінка оточуючих людей і перш за все самих вихованців. Вихователь дає характеристику тим фактам і вчинкам, які дитина спостерігала або скоювала в спілкуванні з однолітками і дорослими. Подібні характеристики формують у дітей об'єктивність в оцінці подій, допомагають дитині орієнтуватися в тій або іншій ситуації і поступати відповідно до правил етичної поведінки.

Етичні бесіди – це планові, підготовлені і організовані заняття. Опрацьовуючи правила і норми поведінки, виховання яких необхідно усилити в даній групі з урахуванням дорослих і індивідуальних особливостей дітей.

Слід пам'ятати: головна ціль етичних бесід полягає в тому, щоб сформувати у дитини етичні мотиви поведінки, якими він міг би керуватися в своїх вчинках. І спиратися такі бесіди повинні, перш за все, на справжні події і явища, які в надлишку надає життя і діяльність дитини в крузі однолітків.

Готуючись до такої бесіди, педагог повинен проаналізувати, що було предметом найяскравіших вражень дітей, як вони сприйняли побачене, як переживають його. Якщо в етичну бесіду вихователь вважає потрібним включити уривки з того або іншого художнього твору, він обов'язково повинен підпорядкувати їх зміст вихователям функціям.

Якщо зміст бесіди доступний і цікавий дітям, то діти поставлять питання я про те що їх зацікавило: педагогу як би відкривається внутрішній світ дитини.

Це дозволяє обґрунтовано визначити, як малюки сприйняли ідею, моралі твору, і дає можливість подальшого тактовного коректування поведінки дітей.

А та обставина, що діти всієї групи спільно обговорюють факти поведінки і різні ситуації, викликає співпереживання, емоційний вплив дітей один на одного, сприяє взаємному збагаченню їх відчуттів і етичних уявлень.

Поведінка вихованців старших груп переконливо свідчить про те, що в цьому віці поступово відбувається перехід від сприйняття змісту окремих вчинків до понять, що збагатять, про хорошу поведінку. За допомогою етичних бесід вихователь зв'язує між собою в свідомості дітей розрізнені уявлення в єдине ціле – основу майбутньої системи етичних оцінок.

Саме засвоєння етичних понять в певній системі допомагає старшому дошкільнику розібратися в єстві понять добра, загального блага, справедливості формує первинне поняття про людську гідність. Вплив етичної свідомості старшого дошкільника на саморегуляцію його поведінки ще не великий. Але в цьому віці дитина ще в змозі оцінювати поведінку свою на оточуючих.

Тому теми етичних бесід повинні обов'язково включати провідні для даної вікової групи поняття. «Моя мама», «Моя сім'я», «Дитячий садок», «Мої товариші», «Я вдома» і ін. Названі теми можуть бути конкретизовані і бути доповнений залежно від уявлень, знань, рівня вихованості, перешкоджаючої по даній темі і т.п.

Важливо щоб зміст перерахованих ведучих тем і тим доповнюючих обов'язково зв'язувалося зі всім змістом педагогічного процесу, без чого не можна забезпечити ефективність етичного виховання, а також допомагають систематизувати і узагальнити уявлення про моральність, які придбали діти в попередніх групах.

Етичні бесіди, їх результати повинні безпосередньо виявлятися в практиці поведінки, вчинках дітей в різних ситуаціях. Що дуже важливо для закріплення результатів педагогічної дії.

Основна задача етичного виховання дошкільників на цьому етапі перебуває, перш за все в закріплення, поглибленні і розширенні всього того, що вони придбали за весь за весь попередній період перебування в дитячому саду.

В повсякденній педагогічній практиці вихователь повинен прагнути, щоб моральні відчуття дитини ставали більш глибокими, і їх вияв у відносинах до людей, їх діяльності, до рідної країни – більш стійким і організованими. Етичні уявлення дітей про явища суспільного життя, про властиві людям якості (таких як справедливість і чесність, працьовитість і відповідальність і ін.) стають більш усвідомленими.

Особлива увага вихователя в даній віковій групі повинна бути зосереджена також на вихованні потреби в дотриманні правил особистої гігієни і в природній взаємодопомозі дітей в різній режимних процесах, у формуванні вольових якостей, в накопиченні досвіду гуманних відносин і культури поведінки.

Непривченість до наполегливості в оволодінні знань, і прагненні зрозуміти значення отриманих відомостей, невміння зосередиться – це серйозна проблема.

 Випустити дітей в  школу з такими якостями, як завзятість і наполегливість в досягненні результату – одна з найважливіших виховних задач в підготовчій до школи групі дитячого саду. Хорошим засобом для прививання цієї якості служать колективна читання з подальшим переказом змісту прочитаної казки, байки і т.д.

Це дуже допомагає вихованню дитини, підготовлюваної до навчання в школі, формуванню навиків учбової діяльності. Задачі виховання культури поведінки в даній віковій групі, як і в попередніх, розв'язуються на основі доцільного відбору методів і прийомів, найвдалішого їх поєднання, забезпечуючих взаємозв'язок навчально- пізнавальної і самостійної діяльності дошкільників.

Важливо відзначити, що в роботі з дітьми цієї групи треба передбачити, щоб придбаний досвід дитини не йшов в розріз з новими знаннями, які він одержуватиме в процесі виховання. Необхідно також найуважнішим чином ураховувати, як на поведінці дітей відображаються їх враження, одержувані в результаті спостережень життєвих різних ситуацій, яке відношення дітей до помічених вчинків товаришів і дорослих.

Тому особливе значення придбаває задушевні індивідуальні бесіди і групові етичні бесіди; дуже ефективні також ігри-інсценування, ігри- вправи. Доповнюючи один одного вони дозволяють формувати етичний мир старшого дошкільника, соціальну моральність його поведінки. Використовуючи етичного направлені методи виховання, педагог формує етичні поняття культуру поведінки в суспільних місцях, культуру взаємостосунків культуру мовлення, культуру зовнішнього вигляду.

Але слід пам'ятати, що в підготовчій групі не втрачають свій значущості ігрові прийоми, включені у виховний процес, поєднуючи їх з етичними бесідами, педагог ненав'язливо розкриває перед дітьми наочні зразки повсякденного спілкування.

Важливо також щоб етично направлені заняття, бесіди містили не тільки правило етикету, але і цікаві практичні вправи в культурному спілкування. Тоді можна ефективно впливати на внутрішній світ дитини.

Ефективність формування доброзичливих суспільних мотивів поведінки підвищується, якщо педагог встановлює органічний зв'язок між різноманітними смаками дитячої діяльності.

Це робота повинна обов'язково знайти віддзеркалення в плані виховно-освітньої роботи. Вихователю важливо постійно завести записи спостережень за вчинками дітей. Саме тут вихователь відзначає, як впливали на дитину передбачені планом методи, чи вдалося добитися цілі і т.д.

Виховання – творчий процес, тому передбачити і планувати роботу на два тижні, місяць і т.д. без аналізу попередніх щоденникових записів неможливо.

Продумане використовування багатоваріантних зв'язків дозволяє «червоною ниткою» провести виховання культури поведінки через всі процеси навчання на заняттях, ігри, музичну, образотворчу і ін. види діяльності дітей.

Конкретна реалізація взаємозв'язку виховного процесу – самостійна діяльність. Дуже важливо, щоб весь режим дитячого саду, все те, що ми називаємо повсякденним життям, було наповнено змістовною діяльністю і спілкуванням. Це сприяє духовного світу дитини.

Информация о работе Роль авторитета батьків в вихованні культури поведінки дошкільників