Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «Технолог підземної розробки»

Четвертий рівень в підготовці майбутнього фахівця  свідомо буде відсутній, оскільки згідно курсової роботи наукові дослідження  не входять в професійні обов'язки цього фахівця.

Для проектування дидактичних матеріалів, опираючись на стратегічні й тактичні цілі навчання формулюються оперативні цілі навчання по темі «Вентиляторні установки» (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 –  Постановка оперативних цілей вивчення теми

№ рівня	Мета (перелік  дій)	Еталони
		умови	результат	критерії оцінки
1	Уміти показувати конструктивні елементи вентиляторних установок на плакаті або макеті, класифікувати по області застосування та окремих елементах.	Базові знання з попередніх дисциплін: ШТ: роль та види транспорту в шахті; ТПРКК: - система відпрацювання. ТГВ: - гірничі виробки.	Вірно показані елементи вентиляторних установок, вірно названі класифікаційні признаки.	80% вірних відповідей; 20% - допущені помилки при класифікації.
2	Уміти пояснити конструкцію вентиляторних установок головного та місцевого провітрювання (основні елемента, їх конструкція та принцип дії), назвати їх область використання.	Виконання дій першого рівня: правильно показані конструктивні елементи вентиляторних установок вірно названі кваліфікаційні признаки.	Правильно пояснена конструкція вентиляторних установок, названа їх область використання.	90% вірних відповідей; 10% - допущені неточності при називанні кутів падіння.
3	Обирати типи вентиляторних установок в залежності від їх області застосування.	Виконання дій першого і другого рівнів: вірно пояснена конструкція вентиляторних установок, названа їх область застосування.	Обрані типи вентиляторних  установок в залежності від їх області застосування.	75% вірних відповідей; 25% - допущені помилки.

Дотримуючись оперативних цілей підбираємо навчально-технічну і науково-технічну літературу з необхідною інформацією для написання контурного конспекту й складання опорного конспекту по темі.

Аналіз однотипної навчальної літератури по темі: «Вентиляторні  установки» вибираємо бальним методом. Сума балів визначається в такий спосіб: коефіцієнт значимості кожного показника якості підручника К (показник якості) збільшується на Р - ступінь реалізації показника в тім підручнику. Сума отриманих добутків для кожного підручника складається, і результат є характеристикою якості підручника.

Підручники:

1. Смородин С. С., Верстаков Г. В. Шахтні стационарні машини и установки. Учебное пособие. М., «Недра», 1975. 280с.
2. Хаджиков Р. Н., Бутаков С. А. Горная механика: Учебник для техникумов. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Недра, 1982, 407 с.

Перелік найбільш важливих показників якості і коефіцієнти їхньої значимості приведена в табл. 2.2.

 

Таблиця 2.2 –  Система якості порівнюваних підручників.

№ п/п	Найменування  показників якості	К	Значення Р і N
			Підручник 1		Підручник 2
			Рj	Nі	Рj	Nі
1.   2. 3.   4. 5. 6.   7. 8.	Повнота відображення досліджуваного матеріалу       Логічність  викладу    Відповідність термінів  і символів базової науки      Приступність  викладу    Відповідність навчальній програмі   Відповідність   послідовності   викладу   теми    навчальної програми   Зв'язок із практикою     Чіткість публікацій структури	5   4 4   5 4 5   5 3	4   4 5   4 4 4   4 5	20   16 20   20 16 20   20 15	3   , 4   4 4 3   4 4	15   12 16   20 16 15   20 12
				147		136

За даними аналізу обираємо для подальшого використання підручник №1.

Для визначення логічної структури побудови заданої  теми в ньому необхідно  виділити дидактичні одиниці (ДО) і установити між ними логічні зв'язки. Кожної виділеної ДО привласнюється свій порядковий номер.

Найменування  дидактичних одиниць:

1. Вентиляторні установки.
2. Призначення та область застосування.
3. Класифікація вентиляторних установок головного і місцевого провітрбвання.
4. Структура вентиляторних установок.
5. Основні робочі органи.
6. Вимоги до вентиляторних установок.
7. Основні компонувальні схеми і конструктивні типи вентиляторних установок.
8. Технічна характеристика вентиляторних установок.
9. Область раціонального застосування вентиляторних установок.
10. Засоби автоматизації вентиляторних установок.
11. Основні напрямки подальшого удосконалення.

В результаті виявлення змістовних елементів  по темі і встановлення їх взаємозв'язків малюємо логіко-семантичну структуру учбового матеріалу. Логіко-семантична структура, забезпечуючи уявлення про різноманіття змістовних елементів після теми, їх ролі і значення в темі, дозволить на наступному етапі вибрати послідовність їх вивчення і, тим самим зробити другий крок на шляху конструювання такого дидактичного матеріалу як план.

 

Структурно-логічна  схема вивчення теми: «Вентиляторні  установки»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На наступному етапі визначаємо витрати часу на вивчення окремих ДО та всієї системи. Розподіл загального обсягу навчальної інформації заданої  теми чи  конкретного уроку на окремі складові доцільно здійснювати за допомогою розбивки матеріалу теми на самостійні дидактичні одиниці (ДО) з урахуванням ступеня новизни, рівня абстракції і необхідного рівня засвоєння.

У залежності від ступеня новизни ДО можуть бути: відомі, частково відомі і невідомі (нові). При цьому ДО вважається відомою, якщо її зміст уже розглядався раніше (у даній чи раніше досліджуваній дисципліні), частково відомою є така ДО, зведення про яку учні, уже мають, але в даному випадку вони  поглиблюються чи  переносяться в нову ситуацію.

Далі створюємо  план викладу теми і контурний  конспект по темі «Вентиляторні установки».

На вибір  типу плану впливають:

• особливості сприйняття, розуміння, запам'ятовування учнями нової інформації;
• рівень сформованості базових знань (зацікавити добре підготовлених учнів можна, представивши їм можливість діяти, чому сприяє індуктивний план; дедуктивний переважно використовують для ''слабких'' учнів);
• формований рівень фахівців (вимога розвитку оперативності мислення реалізується шляхом вибору індуктивного плану, а дедуктивного навпаки).

Ще одним  питанням, що вирішується при конструюванні  плану викладу теми, є ступінь його складності. На її вибір впливають:

• особливості сприйняття і розуміння опромінюваними новій інформації (число структурних одиниць, які може утримати людина, не роблячи помилок, рівне приблизно 7; тому, вважається нормальним, коли технічний текст з кількістю надфразової єдності, не перевищує семи, відноситься до однієї рубрики; інакше, слід розділити об'ємний текст супідрядними заголовками);
• рівень підготовки учнів ( чим підготовка слабкіше і текст важчий, тим переважно одне або двоступенчата рубрикація ; підставами для багатоступінчатої рубрикації, окрім хорошої підготовки учнів, є широкий, багатообразний круг питань, що охоплюються викладачем, і великий об'єм тексту);
• цільове призначення тексту (анемічні плани / для запам'ятовування / містять пунктів в два рази більше, ніж пізнавальні; значить, ділення тексту на структурні одиниці повинне бути приватним; але в той же час, при його на дуже маленькі частини може бути загублена цілісність матеріалу).

План викладу  теми:

1. Призначення та область застосування вентиляторних установок.
2. Класифікація вентиляторних установок.
3. Структура вентиляторних установок.
4. Основні компонувальні схеми і конструктивні типи вентиляторних установок.
5. Засоби автоматизації вентиляторних установок.
6. Напрямки удосконалення вентиляторних установок.

Детально представлений  матеріал в послідовності, зумовлений планом, являє собою інший дидактичний матеріал, що іменується текстом.

За способом представлення інформації конспекти  діляться на плани-конспекти і конспекти-схеми.

У контурному конспекті повинні міститися  тільки ключові положення нової  основної інформації, виражені за допомогою таблиць, графіків, абревіатури, різного роду позначень, акцентів. План конспект стисло представляє зміст кожного з пунктів плану. Конспект-схема це ієрархія понять теми, впорядкованих згідно плану і доповнених основними відомостями.

Контурний конспект:

1. Поняття вентиляторна установка.
2. Область застосування.
3. Класифікація по спсобу використання.
4. По конструктивному виконанню.
5. Конструктивні властивості виконавчих органів.
6. Вимоги до вентиляторних установок.
7. Технічна характеристика деяких типів вентиляторних установок.
8. Основні напрямки подальшого удосконалення.

Одноступінчаті нерегульовані  вентилятори місцевого провітрювання  з електричним приводом і меридіональним прискоренням потоку ВМ-ЗМ і ВМ-4М [75], розроблені Донгип-роуглемашем спільно з електромеханічним заводом Томська ім. Ст. Ст. Вахрушева, призначені для провітрювання тупикових вироблень (штреків, ухилів, сбоек і ін.) перетином до 5 м2 на вугільних і гірничорудних шахтах при витраті повітря до 100—150 м3/мин і довжині провітрювання до 200—400 м. Взрыво-безопасное виконання вентиляторів РВ дозволяє застосовувати їх на шахтах, небезпечних по газу або пилу.

Вентилятори можуть застосовуватися  також на поверхні шахт, в системах загальнопромислової   вентиляції   і тому подібне

Вентилятори ВМ-ЗМ і ВМ-4М, як правило, працюють на трубопроводи діаметром відповідно 300 і 400 мм.

Вентилятор ВМ-4М  складається  з направляючого апарату , робочого колеса , кожуха , електродвигуна , кабельного введення і санчат.

Вентилятори ВМ-5М і  ВМ-6М працюють на нагнітання з гнучкими воздуховодами типу М, МУ, ТН і іншими діаметром відповідно 500, 600 мм; з жорсткими (металевими) трубами такого ж діаметру вентилятори можуть працювати на всмоктування і на нагнітання.

 

2.2 Аналіз базових умов навчання.

Вибір способів формування базових знань

 

Наступний етап дидактичного проектування припускає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання, що включає:

• аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості у студентів базових умінь по конкретній темі, емоційне відношення до професії і учбового предмету, соціо-демографичні і психологічні характеристики групи;
• аналіз дидактико-технічних засобів навчання.