Предмет і цілі економічної науки, її місце серед інших наук

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний економічний університет імені  Вадима Гетьмана

 

Кафедра педагогіки і  психології

 

 

 

Курсова робота 
на тему: «Предмет і цілі економічної науки, її місце серед інших наук»

 

 

 

 

Виконала: 
студентка ІІІ курсу, 
ФЕтаУ, спец. 6504, 5 гр. 
Грабовець Анастасія

Науковий керівник:

Сгадова Валентина Василівна

 

 

 

 

 

Київ – 2012  

Зміст

Вступ...........................................................................................................…………..2

Розділ I. Урахування вікових соціально-психологічних особливостей групи навчання при плануванні, організації та проведенні занять…………………….5

 Розділ II. Тематичний план навчального предмету………………………... 9

2.1. Обгрунтування та мета курсу «Основи економічних знань», його задачі... 9

2.2. Бюджет часу……………………………………………………………………11

2.3. Підсумковий контроль………………………………………………………...11

2.4. Перелік тем…………………………………………………………………….12

2.5. Рекомендована література………………………………………………….....16

Розділ III. Науково – методична розробка теми: “Предмет і цілі економічної науки, її місце серед інших наук” ...........................................................……...18

3.1 Місце теми в тематичному  плані та її актуальність…………………………18

3.2. Бюджет часу та форми занять, необхідні для розкриття теми............................................................................................................................ 19

3.3. Структура занять за часом……………………………………………………20

3.4 Інформаційний блок……………………………………………………………21

3.4.1 Модель засвоєння бази знань…………………………………………21

3.4.2. Структурно-логічна схема вивчення теми…………………………..21

3.5. Методика реалізації викладання  теми………………………………………..22

3.5.1 Урок засвоєння знань………………………………………………….22

3.5.2. Комбінований урок……………………………………………………27

3.5.3. Урок контроль…………………………………………………………34    

 

Висновки……………………………………………………………………………36

 

Список використаної літератури…………………………………………………37

Педагогічна література……………………………………………………..37 
Економічна література……………………………………………………...37

 

Вступ

 

Економіка – складна, багатогранна наука, що охоплює майже  всі сфери суспільного життя. Кожен має певне уявлення про  економіку,  незважаючи на те, чи правдиве воно, чи оманливе. І лише вивчення такого предмету, як економіка допоможе сформувати об’єктивний погляд на неї.

Але, щоб викладати  будь-який предмет, потрібне врахування його особливостей.

В українських школах можна спостерігати тенденції хаотичного введення курсу «Основи економіки». В деяких школах економіку викладають з перших класів, а в деяких – не вивчають взагалі. Тому постає питання про введення в навчальний процес єдиної неперервної концепції викладання економіки, що включатиме в себе навчання протягом всього шкільного курсу.

Економічні знання дітей  на сучасному етапі практично  пов’язані з тим, що вони бачать навкруги. Неважко здогадатися наскільки однобічною є така „економічна освіта”! Дуже погано, що в дітей складається „візуальне” враження про економічні реалії. Те, що вони бачать викликає певний інтерес, зацікавленість і спонукає до отримання знань про ці явища, далеко не завжди позитивні. Зрозуміло, що те, яке асоціюється з консервативними поняттями ще довго залишається незрозумілим. Варто своєчасно скоригувати систему інтересів школяра, а для цього потрібно викликати необхідний інтерес за допомогою нестандартних методів навчання.

 Я б хотіла запропонувати  власну концепцію економічної  освіти, хоча, переконана, що вона  не буде оригінальною і виступатиме  як ґрунтовне доповнення. Було  б доречним зробити наступне:

З 3-ого классу розпочати  проведення ігрових економічних ігор. У цьому ж віці започаткувати вивчення економіки  англійською мовою. Ознайомлення з комп’ютером (створення графічних малюнків, набір казок, віршів, розв’язування нескладних тестів) також, на маю думку, було б доречним.

З п’ятого класу вчасно вводити першу базову економічну дисципліну. Вибір викладача і особливо методика викладання саме у цьому віці відіграють неабияке значення.

7-ий класс, за моєю  методикою, передбачає введення  до навчальної програми предмету  „Бізнес”, 8-ий, 9-ий клас – «основи економічних знань». Економічна програма старших класів передбачає вивчення таких предметів як: маркетинг, менеджмент, психологія менеджменту, етика ділового спілкування, діловодство тощо. Не завадило б впровадити використання таких пунктів:

1. Факультативні заняття з економіки із залученням учених економістів.
2. Організація на базі шкіл на комерційно-спонсорських засадах груп з поглибленим вивченням економіки та обов’язковими практичними заняттями (бух.облік, аудит, банківська справа тощо).
3. Створення неформальних юнацьких організацій економічних клубів.
4. Збільшення випуску популярної економічної літератури для школярів (комікси, економічні словники, сценарії ділових ігор, збірники економічних задач і т.ін.).
5. Випуск теле– і радіопрограм економічного напрямку інформаційно-пізнавального та навчального характеру (конкурси, теле- і радіо вікторини, телеігри).

Освітній та професійний  потенціал збагачується як під час  спеціального навчання, так і в  процесі професійної діяльності. Успішним та ефективним може вважатися лише той керівник або менеджер, який підвищує рівень власної кваліфікації та своїх підлеглих. Отже, вміння навчати інших – це не лише робота вчителя, а й складова управлінської культури.

Зрозуміло, що економічне мислення та економічна поведінка існують об’єктивно, але питання їх формування та розвитку є дуже складними. Якщо теоретичне формування цих цілей майже не викликає спротив, то практична реалізація цих положень – дійсно проблема. Необхідність підвищення рівня економічної освіти в Україні потребує розробки стратегії і тактики викладання економічних дисциплін на засадах національної концепції економічної освіти. В умовах постсоціалістичного розвитку,  коли у старшого покоління немає ринкового мислення,  надзвичайно важливою стає освіта молоді.

 

Розділ I. Урахування вікових соціально-психологічних особливостей групи навчання при плануванні, організації та проведенні занять.

 

“Кожна  дитина – художник.

  Складність в тому, щоб  залишитись  художником,

покинувши дитячій вік”.

Пабло Пікассо

 

Людина в своєму розвитку проходить кілька вікових етапів. Кожен з них характеризується певними психічними функціями та ступінню розвитку особистих якостей. Поступове формування інтелектуальної, логічної пам'яті , уваги перетворює всю поведінку людини. Саме особливостями психічного розвитку людського організму зумовлена необхідність використання різних методів викладання для різних вікових груп.

Молодший шкільний вік (6-10 років). В шестирічному віці дитину чекає перша велика зміна в житті. Перехід у шкільний вік пов’язаний з рішучими змінами в його діяльності, спілкуванні, відносинах з іншими людьми. Провідною діяльністю стає навчання, змінюється уклад життя, появляються нові обов’язки, новими стають і відносини дитини з оточуючими.

Середній шкільний вік (від 10-11 до 15 років) - перехідний від дитинства до юності. Він співпадає з навчанням у школі другого ступеня (V - IX класи) і характеризується загальним підйомом життєдіяльності та глибокою перебудовою усього організму. Виховна робота зі школярами середнього віку - важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкільного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами. Щодо фізіології, то саме в цьому віці проходять найсильніші зміни у фізіології підлітка і це не треба ігнорувати, а навпаки, спробувати підготувати до цього дитину.

Старший шкільний вік (15-18 років). Юнацький вік - це період вироблення світогляду, переконань, характеру та життєвого самовизначення. Юнацтво - час самоствердження, бурхливого росту самосвідомості, активного осмислення майбутнього, час пошуку, надій, сподівань. У старшокласників звично яскраво виражено вибіркове відношення до навчальних предметів. Потреба в значущих для життєвого успіху знань - одна із найхарактерніших рис теперішнього старшокласника. Це визначає розвиток і функціонування психічних процесів. Сприйняття характеризується цілеспрямованістю, увага - довільністю та стійкістю, пам’ять - логічним характером. Мислення старшокласників відрізняється більш високим рівнем узагальнення та абстрагування, поступово набуває теоретичну та критичну направленість.

Психологічні  особливості молодшого шкільного  віку та їх врахування в навчальній діяльності.

Увага молодших школярів недостатньо стійка, обмежена за обсягом. Тому весь процес навчання та виховання  дитини початкової школи підкоряється вихованню культури уваги. Шкільне життя вимагає від дитини постійних вправ у довільній увазі, вольових зусиль для зосередження. Довільна увага розвивається разом з іншими функціями, насамперед з мотивацією навчання, почуттям відповідальності за успіх навчальної діяльності. Пам’ять у молодшому шкільному віці має переважно наглядно-образний характер. Безпомилково запам’ятовується матеріал цікавий, конкретний, яскравий. Однак учні початкової школи не вміють розпоряджатися своєю пам’яттю та підкорити її задачам навчання. Немалих зусиль обходиться вчителям вироблення вмінь самоконтролю при заучуванні, навиків самоперевірки, знань раціональної організації навчального труда.

Психологічні  особливості середнього шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.

Сприйняття підлітка більш цілеспрямоване, планомірно та організовано, ніж сприйняття молодшого  школяра. Іноді воно відрізняється  твердістю та глибиною, а іноді  вражає своєю поверховістю. Невміння зв’язати сприйняття оточуючого життя  з учбовим матеріалом - характерна особливість учнів середнього шкільного віку. Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку - його специфічна вибірковість: цікаві уроки або нецікаві справи дуже приваблюють підлітків, і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі або явищі. Але легка збудливість, інтерес до незвичайного, яскравого часто стає причиною переключення уваги.

В підлітковому віці відбуваються суттєві зрушення в розумовій  діяльності. Мислення стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Покращується здатність до абстрактного мислення, змінюється співвідношення між конкретно-образним мисленням та абстрактним на користь останньої. Мислення підлітка набуває нової риси - критичності. Підліток не полягається сліпо на авторитет вчителя та підручника, він намагається мати свою думку, схильний до суперечок та заперечень. Середній шкільний вік найбільш сприятливий для розвитку творчого мислення. Щоб не упустити можливості сенситивного періоду, треба постійно пропонувати учням вирішувати проблемні завдання, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільні та відмінні риси, причинно-наслідкові залежності. Виховна робота зі школярами середнього віку - важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкільного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами.

Психологічні особливості старшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.

Юнацтво - це період розквіту всієї розумової діяльності. Старшокласники намагаються проникнути в суть явищ природи та суспільного життя, пояснити їх взаємозв’язки та взаємозалежності. Майже завжди це супроводжує прагненням створити власну точку зору, дати свою оцінку подіям, що відбуваються. Своя точка зору не завжди співпадає із загальноприйнятою, це висновок, здобутий власною працею, напругою думки. Самостійність мислення в цьому віці набуває визначного характеру та край необхідна для самоствердження особистості. Дорослі, вчителі часто безапеляційно заперечують наївні, односторонні, далеко ще не зрілі висновки, створюючи своєю безтактністю передумови для конфліктів та непорозумінь. Бурхливі соціальні події, що сталися за останні декілька років в світі і в нашій країні, перетворення, власною логікою спонукають молодь самостійно робити вибір, особисто орієнтуватися й займати незалежні позиції. Саме життя виробляє у більшості сучасних юнаків та дівчат таку психологію, яка багато в чому відрізняється від психології юнаків, що жили декілька десятків років тому. Це й більш відкритий, навіть сміливий погляд на світ, включаючи постановку й вирішення багатьох проблем морально-етичного характеру, і самостійність - хоч і не завжди правильність суджень, і включення в обговорення таких соціально-політичних, економічних і релігійних проблем, які зовсім ще недавно вважалися не характерними для юнацтва, непедагогічними, ідеологічно невиправданими (наприклад, питання релігії, бізнесу, сексу, поведінка вчителів та батьків, їх критика тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ II. Тематичний план навчального предмету.

2.1. Обгрунтування та мета курсу «Основи економічних знань», його задачі.

У чому полягає необхідність вивчення початкової економічної теорії у школі? Я вважаю,  що ретельне вивчення курсу „Основи економічних знань” сприятиме формуванню у школярів економічного мислення, що відповідає специфіці соціально-економічного життя нашої країни, і водночас понятійний апарат не відрізнятиметься від стандартів світової науки. Це дасть змогу з нових світоглядних, концептуальних позицій усвідомлювати існуючі та гіпотетичні суперечності економічного життя, використовувати їх у господарській практиці. Такий підхід має надзвичайно важливе значення для інтеграції національної економіки в світову.

Засвоївши матеріал цього  навчального курсу, учень не стане  фахівцем з економіки, але, безперечно, зможе більш свідомо зробити  професійний вибір згідно зі своїми здібностями і переконаннями. А ті, хто полюблять економіку, почнуть великий і непростий шлях її глибокого пізнання. Адже економіка — жива і динамічна наука, яка розглядає і вивчає все нові й нові проблеми. У центрі її уваги перебувають передусім процеси сучасної ринкової економіки: розвиток підприємництва; механізм дії конкуренції та ціноутворення; аналіз явищ, що протидіють розвитку національної економіки, зокрема інфляції та безробіття, державного боргу і валютної кризи, конкуренції та монополізму; дослідження економічних шляхів збереження навколишнього середовища і підвищення життєвого рівня населення.