Основні форми девіантної поведінки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Октября 2015 в 02:06, курсовая работа

Краткое описание

Одна з основних причин, що викликали масове поширення в молодіжному середовищі куріння, вживання алкоголю та наркотичних засобів - це відбуваються зміни в країні. Французький соціолог Еміль Дюркгейм описував стан суспільства, при якому немає чіткої регуляції поведінки індивідів, а є моральний вакуум, коли колишні норми і цінності вже не відповідають новим відносинам. Це опис повною мірою можна віднести до сучасної Росії. Зважаючи кризової ситуації держава відвернулася від потреб підростаючого покоління. Підтвердженням тому є повсюдна доступність, дешевизна алкогольної продукції, зняття кримінальної відповідальності за вживання наркотичних речовин, відсутність системи заходів у боротьбі зі шкідливими звичками, як факторами ризику.

Содержание

Вступ
3
Теоретична частина
Розділ І. Теоретичні основи розгляду девіантної поведінки.

Форми прояву порушень поведінки
7
Психологічні фактори важковиховуваних підлітків
11
Висновки по Розділу І
17
Практична частина
Розділ ІІ. Методичні засади діагностики схильності особистості до девіантної поведінки

2.1. Девіантні явища в житті підлітка
19
2.2. Організація й методики дослідження проявів девіантної поведінки у старшокласників.

24
2.3.Результати експериментальної перевірки.
33
2.4. Психологічні умови корекції девіантної поведінки
36
Висновки по Розділу ІІ
42
Висновки
43
Додаток

Список використаної літератури.

Прикрепленные файлы: 1 файл

ОСНОВНІ ФОРМИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ.doc

— 359.50 Кб (Скачать документ)

Фізична агресія, непряма агресія, роздратування й вербальна агресія разом утворюють сумарний індекс девіантних, агресивних реакцій, а образа й підозрілість - індекс ворожості; ворожість - загальна негативна, недовірлива позиція стосовно навколишніх; агресія - активні зовнішні реакції агресії стосовно конкретних осіб.

Опитувальник виділяє наступні форми девіантної поведінки, агресивних і ворожих реакцій:

Індекс ворожості містить у собі 5 і 6 шкали, а індекс агресивності (як прямої, так і мотиваційної) містить у собі шкали 1, 3,7.

Нормою девіантності є величина її індексу, яка дорівнює 21 плюс - мінус 4, а ворожості - 6,5-7 плюс - мінус 3. При цьому звертається увага на можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву девіантності.

2. Опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) В.М. Русалова.

Ціль: Визначення й загальна характеристика типу темпераменту.

Інструкція: Вам пропонується відповісти на 150 питань, спрямованих на з'ясування Вашого звичайного способу поводження. Постарайтеся представити найтиповіші ситуації й дайте першу природну відповідь, що спаде Вам на думку. Відповідайте швидко й точно. Пам¢ятайте, що немає "поганих" і "гарних" відповідей. Поставте "хрестик" або "галочку" у тій графі, що відповідає твердженню, що найбільше правильно описує Вашу поведінку:

  1. не характерно,
  2. мало характерно,
  3. досить характерно,
  4. характерно.

Обробка результатів. Вказівки по обробці

Перед обробкою необхідно переконатися, що відповіді дані на всі питання. Для підрахунку балів по тій або іншій шкалі використовуються ключі. Спочатку необхідно перекодувати деякі відповіді, зазначені в ключі для даної шкали. Підрахунок балів провадиться шляхом підсумовування всіх балів по даній шкалі. При обстеженні великих випробуваних доцільно сполучити бланковий метод з комп'ютерною обробкою даних. Отримана сума балів для кожної шкали записується у відповідну графу на бланку. Крім того, у бланку обов'язково фіксується ПІБ, стать, вік випробуваного, рід занять або навчання, а також дата проведення обстеження. Необхідно пам'ятати, що випробувані, що мають по контрольній шкалі 18 балів і більше, з подальшої обробки виключаються, як не здатні, у силу надмірної соціальної бажаності адекватно оцінювати свою поведінку.

Ключі до шкал ОФДСІ

ШКАЛИ

ПУНКТИ

Ергичність психомоторна (ЕРМ)

1, 4, 32, 58, 60*, 70*.75*, 84, 92, III*, 127, 132.

Ергичність інтелектуальна (ЕРІ)

3, 9, 17*, 36, 48, 54*, 82, 96*.120*, 133*, 139, 143.

Ергичність комунікативна (ЕРК)

7*, 33, 35, 63*, 68, 77, 94, 98*, 112, 114*.125, 129*.

Пластичність психомоторна (ПМ)

11, 13, 39, 40, 64, 66*, 76, 79, 99, 100, 115, 131*.

Пластичність інтелектуальна (ПІ)

2*, 8, 18, 41, 47, 59, 95, 97*, 107*, 130, 140*, 149.

Пластичність комунікативна (ПК)

15, 21, 43, 46, 51, 67, 80, 101, 113*, 116, 134, 135.

Швидкість психомоторна (СМ)

16, 19, 45, 49, 69, 83*, 93, 102,118*, 122, 128, 136*.

Швидкість інтелектуальна (ШІ)

5, 14, 23, 27*, 38*, 53, 62*, 65, 87, 119, 142*, 145.

Швидкість комунікативна (ШК)

20*, 50*.57, 71, 81*, 85, 88*.91*, 104, 117, 123, 137*.

Емоційність психомоторна (ЕМ)

22, 24, 52, 55, 73, 78, 89, 105, 108, 124, 141, 144.

Емоційність інтелектуальна (ЕІ)

6, 10, 12, 25, 28, 31, 37, 44, 61, 103, 106, 147.

Емоційність комунікативна (ЕК)

26, 30, 56, 72, 74, 90, 109, 110, 126, 138, 146, 148.

Контрольна шкала (КШ)

29, 34, 42*, 86*, 121*, 150*

Примітка: зірочкою (*) відзначені пункти, що вимагають перекодування (1 = 4) (2 = 3) (3 = 2) (4 = 1).


 

Контрольна шкала (КШ)

Контрольна шкала варіює від 6 до 24 балів. При значеннях від 6 до 17 балів випробувані характеризуються більш-менш адекватним сприйняттям свого поводження. Випробувані з високими значеннями по даній шкалі (18-24 бала) з обробки виключаються, оскільки в них спостерігається явно неадекватна оцінка поводження. У своїх відповідях вони прагнуть виглядати краще, ніж є насправді.

Індекси і Типи

Для рішення ряду наукових і науково-практичних завдань необхідно враховувати не тільки значення тієї або іншої окремої формально-динамічної властивості, але й індекси й темпераментні типи, що відображають різний ступінь інтеграції формально-динамічних властивостей індивідуальності. Виходячи зі змісту кореляційних і факторних зв'язків між шкалами ОФДСІ, запропоновані наступні 6 найбільш важливих індексів формально-динамічних властивостей людини.

Індекси активності

Індекс психомоторної активності (ІПА) дорівнює сумі балів активносних шкал у психомоторній сфері. ІПА = ЕРМ + ПМ + ШМ. ІПА варіює від 36 до 144. Середнє значення (норма) дорівнює 90 +/-12, тобто від 78 до 102.

Індекс інтелектуальної активності (ІІА) дорівнює сумі балів активносних шкал в інтелектуальній сфері. ІІА = ЕРІ + ПІ + ШІ. ІІА варіює від 36 до 144. Середнє значення (норма) дорівнює 90 +/-12, тобто від 78 до 102.

Індекс комунікативної активності (ІКА) дорівнює сумі балів активносних шкал у комунікативній сфері. ІКА = ЕРК + ПК + ШК. ІКА варіює від 36 до 144. Середнє значення (норма) дорівнює 90 +/-12, тобто від 78 до 102.

Індекс загальної активності (ІЗА) дорівнює сумі балів всіх активносних шкал у всіх трьох сферах. ІЗА = ІПА + ІІА + ІКА. ІЗА варіює від 108 до 432. Середнє значення (норма) дорівнює 270+/-36, тобто від 234 до 306.

Індекс загальної емоційності .

Індекс загальної емоційності (ІЗЕ) дорівнює сумі всіх емоційних шкал у трьох сферах. ІЗЕ= ЕМ + ЕІ + ЕК. Середнє значення (норма) дорівнює 90 +/-12, тобто від 78 до 102.

Індекс загальної адаптивності

Індекс загальної адаптивності (ІЗАД) дорівнює різниці балів між індексом загальної активності й індексом загальної емоційності. ІЗАД = ІЗА - ІЗЕ. Індекс варіює в межах від - 36 до 432. Середнє значення (норма) дорівнює 180 +/-48.

На підставі вищенаведених індексів, У принципі, можна виділити досить велику кількість варіантів темпераменту. Класифікація цих типів - справа майбутніх наукових досліджень, однак уже зараз орієнтовно можна говорити про 9 найбільш типових варіантів (типів) формально-динамічних властивостей.

Диференціальні типи.

Для обчислення диференціального типу темпераменту в певній сфері поводження необхідно на осі ординат відкласти значення індексу активності в даній сфері, а на осі абсцис значення відповідної емоційної шкали.

Тип 1. Якщо значення по обох шкалах вище норми, тобто активність вище 102, а емоційність вище 34, даний випробуваний відноситься до категорії "холерик" у відповідній сфері.

Тип 2. Якщо значення по обох шкалах менше норми, тобто активність менше 70, а емоційність - менше 26, То даний випробуваний - "флегматик".

Тип 3. Якщо в даного випробуваного активність вище норми (тобто вище 102), а емоційність - нижче норми (тобто нижче 26), то цей випробуваний - "сангвінік".

Тип 4. Якщо активність менше норми (тобто менше 78), а емоційність більше норми, тобто (більше 34), то випробуваний - "меланхолік" у відповідній сфері.

Тип 5. Якщо випробуваний має "нормальне" значення по шкалі активності, а по шкалі емоційності його значення нижче норми (тобто менше 26), даний випробуваний належить до "змішаного низько емоційного" типу.

Тип 6. Якщо випробуваний має "нормальне" значення по шкалі активності, а по шкалі емоційності його значення вище норми (тобто більше 34), даний випробуваний належить до "змішаного високоемоційного" типу.

Тип 7. Якщо випробуваний по шкалі активності має значення вище норми (тобто вище 102), а по шкалі емоційності його значення перебувають у межах норми, то даний випробуваний належить до "змішаного високоактивного" типу.

Тип 8. Якщо випробуваний по шкалі активності має значення нижче норми, а по шкалі емоційності його значення перебувають у межах норми, то даний випробуваний належить до "змішаного низько-активного" типу.

Тип 9. Якщо значення й активності й емоційності перебувають у межах норми, то випробуваний належить до "невизначеного" типу.

Загальний тип темпераменту.

Обчислення загального типу проводяться аналогічно обчисленню диференціального типу. Для цього на осі ординат відкласти значення ІЗА (індексу загальної активності), а на осі абсцис значення індексу ІЗЕ (індексу загальної емоційності). Назви типів ті ж, що й у випадку диференціальних типів.

Психомоторна сфера

Низькі значення (12-25 балів)

Середні значення (26-34 бала)

Високі значення (35-48)

Ергічність (ЕРМ).

Вузька сфера психомоторної діяльності, низький м'язовий тонус, небажання фізичної напруги, низька задіяність у процес діяльності, уникання роботи, рухова пасивність.

Нормальний м'язовий тонус, звичайна рухова активність; середньо-виражене прагнення до фізичної напруги, середня м'язова працездатність.

Висока потреба в русі, "широка" сфера психомоторної активності, спрага психомоторної діяльності, постійне прагнення до фізичної праці, надлишок фізичних сил, висока м'язова працездатність.

Пластичність (ПМ).

Підвищена схильність до монотонної фізичної роботи, острах, уникання різноманітних форм ручної праці, прагнення до шаблонових способів фізичної діяльності, в'язкість рухів.

Типова для людини гнучкість при перемиканні з однієї фізичної роботи на іншу, середньо-виражена схильність до різноманітних форм рухової активності й різних видів ручної праці.

Висока гнучкість при перемиканні з одних форм рухової активності на інші, високе прагнення до різноманітних способів фізичної діяльності, плавність рухів.

Швидкість (ШМ).

Загальмованість психомоторики, низька швидкість рухових операцій при виконанні ручної праці.

Загальмованість психомоторики, низька швидкість рухових операцій при виконанні ручної праці.

Високий темп психомоторного поводження, висока швидкість у різних видах рухової активності.

Емоційність (ЕМ).

Низька чутливість (байдужність) до розбіжності між задуманою моторною дією й реальним результатом цієї дії; відчуття спокою, впевненості в собі при виконанні фізичної роботи, відсутність занепокоєння у випадку невиконання або поганого виконання фізичної роботи.

Середньо-виражена чутливість до невдач у ручній праці, можливі розбіжності задуманої й реальної моторної дії; звичайна інтенсивність емоційного переживання у випадку невдач у фізичній роботі.

Висока чутливість

(сильне емоційне переживання) із приводу розбіжності між  очікуваним і реальним результатом  ручної праці, постійне відчуття  неповноцінності продукту фізичної  роботи.

Інтелектуальна сфера

Ергичність (ЕРІ).

Низький рівень інтелектуальних можливостей, небажання розумової напруги, низька залученість у процес, пов'язаний з розумовою діяльністю, вузьке коло інтелектуальних інтересів.

Середній рівень інтелектуальних можливостей, середньо-виражене прагнення до діяльності, пов'язаної з розумовою напругою.

Високий рівень інтелектуальних можливостей, високий рівень здатності до навчання, постійне прагнення до діяльності, пов'язаної з розумовою напругою, легкість розумового спонукання.

Пластичність (ПІ).

В'язкість мислення, стереотипний підхід до рішення проблем, ригідність у рішенні абстрактних завдань.

Нормальна гнучкість мислення, середня виразність прагнення до різноманітних форм

інтелектуальної діяльності.

Висока гнучкість мислення, легкий перехід з одних форм мислення на інші, постійне прагнення до розмаїтості форм інтелектуальної діяльності, творчий підхід до рішення проблем.

Швидкість (ШІ).

Низька швидкість розумових процесів, сповільненість виконання операцій при здійсненні інтелектуальної діяльності.

Середня швидкість розумових процесів при здійсненні інтелектуальної діяльності.

Висока швидкість розумових процесів при здійсненні інтелектуальної діяльності.

Емоційність (ЕІ).

Низька чутливість (байдужність) до розбіжності між очікуваним і реальним результатом дії при виконанні розумової роботи, слабке емоційне реагування при невдачах, пов'язаних з інтелектуальною діяльністю, спокій, упевненість у собі в процесі розумової діяльності.

Середня виразність емоційних переживань у випадку невдач у роботі, що вимагає розумової напруги.

Висока чутливість (сильне емоційне переживання) із приводу розбіжності між очікуваним і реальним результатом розумової роботи, сильне занепокоєння із приводу роботи, пов'язаної з розумовою напругою.

Комунікативна сфера

Ергичність (ЕРК).

Низька потреба в спілкуванні, соціальна пасивність, "вузьке" коло контактів, уникнення соціальних заходів, замкнутість.

Нормальна потреба в спілкуванні, "середнє" коло контактів, середньо-виражене прагнення до встановлення нових знайомств, середній ступінь товариськості.

Висока потреба в спілкуванні, широке коло контактів, тяга до людей, легкість у встановленні соціальних зв'язків, прагнення до лідерства.

Пластичність (ПК).

Низький рівень готовності до вступу в нові соціальні контакти, ретельне продумування своїх учинків у процесі соціальної взаємодії, прагнення до підтримування одноманітних контактів, обмежений набір комунікативних програм.

Нормальна готовність до спілкування, типове для середньої людини прагнення до нових соціальних контактів.

Легкість вступу в нові соціальні контакти, легкість перемикання в процесі спілкування, імпульсивність у спілкуванні, широкий набір комунікативних програм.

Швидкість (ШК).

Низька мовна активність, повільна вербалізація, мовна загальмованість.

Звичайна швидкість мовної активності й вербалізації.

Легка й плавна мова, швидка вербалізація, висока швидкість мовної активності!

Емоційність (ЕК).

Низька чутливість до невдач у спілкуванні, відчуття радості й упевненості в собі в процесі взаємодії з іншими людьми.

Середньо-інтенсивне емоційне переживання у випадку невдач у спілкуванні, типова для людини чутливість до відтінків міжособистісних відносин; середньо-виражена радість і впевненість у собі в процесі соціальної взаємодії.

Висока чутливість (ранимість) у випадку невдач у спілкуванні, відчуття постійного занепокоєння в процесі соціальної взаємодії; непевність, дратівливість у ситуації спілкування.


 

 

2.3.Результати експериментальної  перевірки.

 

Як об'єкти виступили 17 підлітків - учні 9 "А" класу ЗОШ № 51 міста Кривий Ріг, у віці 14 років; стать: 9 хлопчиків - 53%, 8 дівчаток - 47%; 92% - з повних родин; матеріальне становище - середнє; всі діти забезпечені окремою кімнатою; в 69% є брати/сестри, з них в 16% не проживають спільно. Особливості сімейного виховання: строгий контроль над поведінкою дитини - 32%, співробітництво - 80%, обмеження самостійності - 24%, велика самостійність дитини - 8%, співробітництво зі школою - 16%. Відносини в родині дружні й близькі - 85%, "нормативні" - 8%, відсутність взаєморозуміння - 8% Анкета, по якій збиралися відомості, представлена в Додатку №5. Дослідження проводилося 10 листопада 2008 року на підставі групового дослідження.

Дослідження девіантної поведінки в роботі проводилося за методикою Басса-Дарки.

Випробувані за рівнем проявів девіантної поведінки розділилися:

  1. підлітки з низьким рівнем девіантності - 12%;
  2. підлітки із середнім рівнем девіантності - 70%;
  3. підлітки з високим рівнем девіантності - 18%;

Результати дослідження міжстатевих розходжень девіантності представлені на рис.2.1

 

 

Рис. 2.1 Міжстатеві розходження у проявах девіантної поведінки у представників 9 "А" класу

У старшокласників, схильних до девіантної поведінки було виявлено різні типи негативних емоційних переживань. (рис.2.2)

Рис.2.2 Емоційні переживання підлітків зі схильністю до девіантної поведінки

На діаграмі видно, що в хлопчиків явно переважає фізична агресія, а в дівчаток - почуття провини, якого в хлопчиків майже немає. У дівчаток же менше підозрілості, ніж у хлопців. Високі в хлопчиків і дівчаток негативізм і образа. Але, втім, це властиво їхньому віку.

Дослідження темпераменту проводилося по Опитувальнику формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) В.М. Русалова. Результати представлені у зведеній таблиці в Додатку №7.

Два хлопчики відразу вийшли з досліджуваної групи, тому що набрали занадто велику кількість балів по контрольній шкалі. Їхні результати при підрахунку враховуватися не будуть.

Результати дослідження міжстатевих розходжень загального типу темпераменту представлені на рис.2.3.

Рис. 2.3 Міжстатеві розходження загального типу темпераменту

 

На підставі рисунків 1-3 можна зробити наступні висновки:

1, 2, 3, 4, 8-й типи темпераментів  у нашій групі випробуваних  не зустрічається.

5-й тип, "змішаний низько-емоційний", зустрічається тільки в хлопчиків (через низьку емоційність у комунікативній сфері). Один з них відноситься до категорії середнього рівня агресивності, інший - до високого рівня. Отже, чіткої закономірності, що підтверджує гіпотезу, тут не спостерігається.

7-й тип, "змішаний високоактивний", у нашій групі характерний  тільки для дівчаток. Двоє з  них відносяться до середньої  категорії проявів агресивності  та девіантної поведінки, а одна - до низкої. Знову ж чіткої  закономірності немає.

6-й тип, "змішаний високоемоційний", є як у групі хлопчиків, так і дівчат. Але для нашої групи він все-таки рідкість, тому що зустрічається тільки в одного хлопчика й однієї дівчинки. Обоє вони відносяться до категорії проявів девіантної поведінки середнього рівня. Вони обоє люблять спілкуватися й рухатися. Можна припустити, що їхня негативна енергія гаситься за допомогою спорту й активного спілкування із друзями. Будемо вважати це закономірністю.

9-й тип, "невизначений", - останній, що зустрічається в нашій групі. Двоє із трьох хлопців з підвищеною схильністю до девіантної поведінки й один із двох зі зниженою відносяться до цього типу. Крім них ще п'ять чоловік із середнім рівнем проявів девіантності у поведінці також мають цей тип темпераменту. Виходить, закономірність знову не знайдена.

 

 

2.4. Психологічні умови корекції девіантної поведінки

 

У якості робочого визначенням поняття “психокорекція” вживається наступне: система заходів, спрямованих на виправлення вад особистості та її поведінки за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу. Основна відмінність психокорекції від інших впливів, спрямованих на психологічний розвиток людини, полягає в тому, що психокорекція має справу з уже сформованими якостями особистості чи видами поведінки і спрямована на їхню трансформацію; основне завдання розвитку - при відсутності чи недостатньому розвитку сформувати в людини потрібні психологічні якості. На нашу думку, наведене вище розрізнення є принциповим, тому що в нашій роботі ми окреслюємо коло осіб, з якими проводяться психокорекційні заходи, лише тими особистостями, у яких виникли проблеми психологічного чи поведінкового характеру. Вони не здатні самостійно їх вирішити і тому потребують сторонньої допомоги. [24, 153]

Психокорекційні заходи повинні бути:

спеціальними (нормалізація окремих властивостей особистості, а саме: агресивності, ригідності, тривожності, підозрілості, зверхності);

Информация о работе Основні форми девіантної поведінки