Методика організації спостереження з природознавства в початковій школі

Які способи орієнтування ви знаєте ?

Що показує масштаб ?

Де його використовують ?

Що необхідно знати,щоб  накреслити план місцевості ?

Назвіть що означають умовні знаки ( вчитель показує дітям  на окремих картках умовні знаки).

2. Повідомлення теми і  завдання екскурсії

Хід екскурсії

I. Закріплення знань по орієнтуванню за місцевими ознаками і за Сонцем

За завданням вчителя  учні визначають сторони горизонту  за тінню від свого тіла, дерева,стовпа. Залежно від місцевих умов звернути увагу учнів на знаходження сторін горизонту за розростанням гілок  дерев на південь, розміщенням моху й лишайників на корі дерев, дерев’яних будинках. Кожну з місцевих ознак перевірити за допомогою компасу. Це допоможе учням закріпити вміння працювати з приладом. Пояснити дітям, що для правильного визначення сторін горизонту,необхідно звірити кілька ознак. Щоб не заблукати в лісі,треба завжди пам’ятати в якому напрямі знаходиться те місце ( початок дороги чи стежки),коли ви входили в ліс.

II. Робота з планом

Вчитель збирає учнів і  показує план шкільного подвір’я. За його завданням діти знаходять умовні позначення на плані окремих предметів і порівнюють зображення їх з дійсними предметами і навпаки. Учитель звертає увагу учнів на те, що на місцевості неможливо одразу охопити поглядом усе нанесене на план. За умовними знаками на плані,учні дізнаються про те, як і де ці предмети розташовані на місцевості. Для закріплення навичок користування масштабом вчитель дає учням завдання виміряти довжину і ширину клумб, грядок, шкільного будинку і порівняти їхні розміри з поданими на плані. Читаючи умовні знаки плану шкільної ділянки, вимірюючи певні об’єкти, учні навчаються не тільки читати план, а й працювати з рулеткою і компасом. ( Додаток В ) [14]

Обє’кти спостережень у 2 класі ті самі ,що й для 1-го, додаються лише температура повітря, сила вітру, хмарність, опади. Спостерігаючи за природніми явищами, діти звертають увагу на положення сонця на небі у різні пори року, місце його сходу і заходу, тривалість дня, висоту світила в полудень за довжиною тіні від гномона, на температуру повітря, наявність і силу вітру, хмарність. Важливо навчити помічати взаємозв’язок між різними природними явищами. У 3-4 класах спостереження за природою поглиблюються і ускладнюються. Діти спостерігають за явищами природи та працею людей. Крім об’єктів і явищ, за якими спостерігали в 2 класі, учні зазначають напрям вітру щодо сторін горизонту,оскільки вміють користуватися флюгером і компасом. Раз на місяць вимірюють довжину тіні від гномона і на основі цих вимірювань роблять висновки про висоту сонця на небозводі у різні пори року. Спостереження за неживою природою треба поєднувати з спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі,а також звертати увагу на тісний природний взаємозв’язок між живою і неживою природою. Наприклад, з приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище, день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається грунт, пробуджуються рослини і комахи, які живляться рослинами. Результати спостережень записують у класному ’’Календарі природи і праці людей’’ та в учнівських щоденниках спостережень. Учитель перевіряє результати спостережень своїх вихованців, оцінює їхню працю, виставляючи оцінки. Доцільно пропонувати учням поспостерігати за рослинами чи тваринами у куточку живої природи. Наприклад, спостереження за рибками в акваріумі :

1. Поспостерігайте за  рухом рибок,визначте для чого  їм слугує хвостовий та інші  плавники, як рибки роблять повороти, опускаються на дно.

2. Стежте, як рибки беруть  корм з поверхні води, збирають  з дна, обривають водорості.

3. Постукавши по стінці  акваріума, спостерігайте як поводитимуться  рибки.

4. Поспостерігайте, як  рибки дихають, як відкривають  і закривають зяброві кришки. [13]

Довготривалі спостереження  проводяться позаурочно. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об’єкт, виявляються в різні періоди його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин, за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин, за змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами природи протягом різних пір року. Розпочинати тривалі спостереження ( за сезонними явищами природи, над розвитком рослин і тварин) можна тоді, коли учні вже набудуть деяких навичок цієї природи на уроках. Тому на перший план висувається завдання навчити дітей правильно сприймати об’єкти і явища природи, допомогти їм усвідомити розвиток навколишнього природного оточення, помічати найістотніше. На початку кожного сезону учні одержують завдання перевіряти певні народні прикмети щодо погоди. Наприклад, восени : якщо свійські гуси або качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило, буде холодно; якщо галки та ворони сідають на верхівках гілок, слід чекати ясну погоду, а сідають на нижні гілки – на вітер. Взимку : якщо дерева вкриті інеєм – на потепління; закружляли у повітрі лапаті сніжинки – буде відлига. Навесні : якщо вранці з’являються темні хмари – вдень чекай дощу; якщо сонце сідає в хмари – чекай дощу завтра. Влітку : якщо вранці трава рясно вкрита росою – дощу не сподівайся ; якщо роси мало або зовсім відсутня – вдень чекай дощу. Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнаватися про вже відоме.  З учнями 4 класу організовують фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. Об’єктом спостережень можуть бути будь-які природні комплекси : ліс, болото, луки, урочище, гори, водоймища тощо. Фенологія – це система знань про сезонний розвиток органічної природи, зумовлений зміною пір року. Одне з основних правил, якого необхідно дотримуватись, - це вести спостереження тільки за здоровими деревами і кущами та добре відомими рослинами чи тваринами, при цьому слід знати й записати їх точну назву. Досліджувати сільськогосподарські рослини треба регулярно, від час посіву до збирання врожаю включно. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт і результати спостережень записують у таблиці.

Спостереження за картоплею

	Дата
Назва рослини	садіння		поява сходів		появи бічних стебел		цвітіння		збирання врожаю

.

 

Цінними є фенологічні  спостереження і за озимими культурами, особливо восени, що дає змогу передбачити  стан зимівлі їх та розвиток навесні.  Спостерігають діти за погодою у  різні пори року,роблять висновки,аналізують та порівнюють результати. Протягом певної пори року учні записують результати спостережень у зошити, підсумовуючи температуру, кількість днів ( ясних, похмурих, хмарних, дощових, сніжних), довжину  тіні від гномона та інші. Тому підсумки спостережень проводять щомісяця. На підставі своїх спостережень і спостережень за минулі роки діти роблять висновок, якій порі року відповідає погода у  поточному місяці, порівнюють, чи збігаються календарні дні пір року з даними їхніх спостережень, проведеними  в певній місцевості. Тобто, діти підводять  підсумки спостережень за рік і записують  у щоденниках. ( Додаток Г )

Довготривалі спостереження  це також є  і спостереження  в куточку живої природи. Діти можуть спостерігати як і за життям рослин так і за поведінкою тварин. Наприклад, спостереження за квітуючими кімнатними рослинами ( бальзаміном, фуксією, фіалкою, цикламеном, примулою ) :

1. Поспостерігайте, коли  з’являються бутони, через скільки днів вони розпускаються і рослина зацвітає.  Уважно розгляньте квітку, намалюйте її кольоровими олівцями.

2. Щоб рослини цвіли  довше, правильно доглядай за  ними : поливай теплою воду, землю  в горщику розпушуй загостреною  паличкою, витирай пил з листків  вологою ганчіркою.

Спостереження за проростанням ріпчастої цибулі :

1) Наприкінці зими поставте 3 великі цибулини в баночки  з водою так, щоб вони ледь  торкалися води. Одну баночку  постав на підвіконні, другу –  між віконними рамами, третю –  в темній шафі.

2) Щодня спостерігайте  за всіма цибулинами, відзначте,  на якій пір’я з’явилося першим, якого воно кольору. Спробуйте побачене пояснити. [12]

Цікавими є завдання на літо, оскільки діти під час літнього періоду стикаються з різними  предметами і явищами природи. Кожного  року вчитель дає тематику літніх спостережень для учнів 1-4 класів.

Спостереження за рослинами  і тваринами (3 клас) .

1) Поспостерігайте за  рослинами луків протягом літа. Який у цей час вони мають  вигляд ? Які кормові трави там  ростуть ? Запишіть. Дізнайтеся, як  використовуються луки.

2) Огляньте поле у вашій  місцевості ; чим воно засіяне ? Спостерігаючи, запишіть, коли з’явилося колосся, коли достигло зерно на цьому полі.

3) На городі або в  полі поспостерігайте за технічними  культурами : картоплею, соняшником. Занотуйте у щоденнику, коли  почалося масове цвітіння картоплі, коли на ній з’явилися плоди. В який бік повертається кошик з квітами соняшника протягом дня ? Запишіть.

4) Буваючи в лісі, уважно  подивіться навколо себе. Які  дерева, кущі і трав’янисті рослини ви знаєте ? Зверніть увагу, де росте більшість трав’янистих рослин ?

5) Подивіться, який вигляд  мають і в якому стані перебувають  ранньоквітучі рослини ( проліска, ряст, медунка, гусяча цибулька). Запишіть свої спостереження.

6) Які їстівні і які  отруйні гриби ви знаєте ? Запишіть  і замалюйте їх у щоденнику.  Коли ви їх побачили ? Простежте  і занотуйте дату, коли вони  з’являються.

7) Спостерігайте за тваринами,  які найчастіше водяться на  луках. Запишіть їх назви, одну  тварину замалюйте. Поміркуйте, чому  на луках багато комах. Які  птахи прилітають на луки ?

8) У полі, де є нірки  ховрахів, поспостерігайте за поведінкою  цих тварин. Доведіть, що ховрахи  – шкідники поля.

9) Поспостерігайте, які  птахи постійно живуть на водоймах, а які лише прилітають сюди. Побачивши лелеку, зверніть увагу  на форму його тіла, колір, довжину  шиї, дзьоба і ніг. Як цей  птах здобуває собі їжу ?

10) Поспостерігайте за  домашніми качками і гусьми. Як  вони дістають корм з води ? Запишіть, які особливості будови  цих птахів.

Діти можуть спостерігати не тільки за рослинами і тваринами, але й за працею людей ( Додаток  Д ). На перших уроках нового навчального  року виділяється час для оцінювання літніх завдань. Діти приносять у  клас щоденники спостережень, зібрані  природні матеріали. Вчитель їх характеризує, відзначаючи систематичність ведення  спостережень, повноту виконання  завдань, охайність і правильність записів, тощо.

Отже, правильно організовані літні завдання слугують надійним засобом  підвищення ефективності навчання природознавства. [15]

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система  уявлень і понять, відібраних з  різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням  міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних  зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних  класах.   

Обов’язковою складовою  змісту природознавства у 1-4 класах є володіння учнями методами пізнання природи (спостереження, практична  робота, дослід) та уміння розв’язувати пізнавально-практичні задачі з  природничим змістом.  
Спостереження є  ключовим методом для оволодіння учнями знань про природу, є невід’ємним компонентом методичної бази навчання учнів. Також слід вчити учнів самому процесу правильного спостереження, адже такі знання є необхідними у подальшому їх житті. 

Організовувати спостереження  потрібно так, щоб у процесі сприймання дитина зосереджувалась на певному  тілі чи явищі природи, тому важливе  значення має відбір об’єктів для спостереження, які повинні бути знайомі молодшим школярам, цікавими і доступними для сприймання. Методика організації спостережень спрямовується передусім на розвиток пізнавального інтересу і довільної уваги учнів. Це досягається постановкою посильних завдань перед дітьми, чітко розробленою програмою, послідовністю, наступністю і різноманітністю методів. Із року в рік спостереження поширюються, поглиблюються, встановлюються все більш складні причинно-наслідкові звязки у природі й суспільстві. Час від часу дітям потрібно давати завдання, які вимагають від них творчого підходу до спостережень, поєднувати з усною, письмовою творчістю, образотворчою діяльністю. Спостереження повинні вирішувати певні завдання, лише тоді вони зміцнюють і розширюють пізнання дітей, викликають інтерес до природи в цілому.

Отже, ефективне використання спостережень в початковій школі на уроках природознавства забезпечує правильну, чітку та методично обґрунтовану систему роботи з молодшими школярами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

1.Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: навчальний посібник / Т.М. Байбара . – К.: Веселка, 1998. – 334 с.

2. Горощенко В.П. Методика  преподавания природоведения / В.П.  Горощенко, И.А. Степанов. – М.: Просвещение, 1984. – 159 с.

3. Байбара Т.М. Спостереження у процесі навчання природознавства / Т.М. Байбара // Початкова школа. – 2000. – № 6. – С.11–15.

4. Пшеничний Н.І. Спостереження  за природою / Н.І. Пшеничний // Початкова школа. – 1969. – №  6. – С. 52 –58.

5. Савченко О.Я. Дидактика  початкової школи: підручник для  студентів педагогічних факультетів  / О.Я. Савченко. – К.: Ґенеза, 1999. –  368 с.

6.  Міненко Л.М. Організація  спостережень за природою / Л.М.  Міненко // Початкова школа. –  1992. – № 3–4. – С. 18–23.