Методика організації спостереження з природознавства в початковій школі

 

Міністерство освіти і  науки,молоді та спорту України

Педагогічний коледж

Львівського національного  університету імені Івана Франка

 

 

 

 

 

Курсова робота

з основ методики навчання природознавства у початковій школі

Методика організації  спостереження з природознавства  в  початковій школі

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка групи  ШКВ-22

напряму «Початкова освіта»

Королишин Ольга Андріївна

 

 

 

 

Львів-2013

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП……………………………………………………………………......................2

 

РОЗДІЛ 1. Спостереження в  природі та його види…………......................................4

1.1. Поняття спостереження…………………..………………………………...4

1.2. Види спостереження………………………………………………………..6

1.3.  Вплив спостереження на формування знань,умінь учнів………………10

 

РОЗДІЛ 2. Методика організації  проведення спостереження в початковій школі………………………………………………………………………………….12

2.1. Вимоги щодо організації спостереження…..…….………………………12

2.2. Довготривалі та короткотривалі спостереження……………………...…15

 

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….……..22

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….….24

 

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..26

 

ВСТУП

 

 

 

Актуальність проблеми дослідження  на уроках ” Я і Україна. Природознавство”, під час екскурсій у природу перед очима школярів проходять тіла та явища навколишнього середовища. Щоб їх усвідомити , потрібно спостерігати за ними. Спостереження є обов’язковою ланкою у пізнанні природи.

Мета курсової роботи з’ясувати особливості методики організації спостереження учнів на уроках природознавства.

Завдання :

1. З’ясувати що таке спостереження.

2. Охарактеризувати види  спостереження.

3. Визначити та описати  методику використання організації  спостереження.

4. Дослідити,яка роль організації  спостереження на формування  умінь,знань і навичок учнів.

Об’єктом дослідження є спостереження учнів.

Предметом є  методика організації  спостереження.

Пізнання навколишнього  світу розпочинається з накопичення  чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою засвоєння  системи знань, адекватної навколишній  природі з її зв’язками і залежностями. Відсутність запасу конкретно-образних уявлень у молодших школярів призводить до формального засвоєння знань. Дітям важко уявити тіло,або явище  природи,якщо вони не бачили цих об’єктів або їх зображень. Одним із методів  забезпечення наочно-чуттєвої основи засвоєння природних знань є  спостереження в природі.

Спостережлива дитина бачить, чує та помічає все нове і цікаве, що торкається її зору і слуху: рослини, що зацвітають навесні, політ перших метеликів, приліт шпаків тощо. Завдяки  спостереженням діти переконуються  в єдності та різноманітності  природи. Під час спостережень вони встановлюють зв’язки , а в окремих випадках взаємозалежності і взаємозв’язки між різними тілами та явищами природи.

Спілкування з природою дає  можливість учням побачити об’єкти  і явища у взаємозв’язку ,сприяє формуванню наукового світогляду, розширенню кругозору, виховує естетичні почуття, спонукає до самостійного спілкування  з природою. Діти починають розуміти,яке  значення рослин, тварин, грибів і дроб’янок у природі, яку вони приносять користь, бережливо ставляться до навколишньої природи.

Навчити дітей не лише дивитись,а  й бачити,не лише слухати, а й чути – складне завдання,яке стоїть перед початковою школою. Запорука успішного розв’язання цього  завдання застосування різноманітних  форм та методів навчання. Такими, зокрема, є систематичні спостереження учнів. Вони дають змогу сформувати у  молодших школярів уявлення про тіла та явища природи, виявити причини  їх виникнення та наслідки, які вони спричиняють.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

СПОСТЕРЕЖЕННЯ В  ПРИРОДІ ТА ЙОГО ВИДИ

 

 

 

1.1. Поняття спостереження 

  В програмах з природознавства для початкових класів велика увага приділяється спостереженням дітьми за навколишньою природою і працею людей у різні пори року. А.Я. Герд один із засновників методичної системи викладання природознавства, відзначав, що всі реальні знання придбані людством шляхом спостережень, порівнянь і дослідів, а ніяк не читанням статей. Ось чому спостереження є одним з основних методів природознавства в початкових класах. Дітям важко уявити предмет або явище,якщо вони не бачили цих об’єктів або їх зображень. Наочно-чуттєву основу засвоєння забезпечують спостереження. Під спостереженням розуміють – цілеспрямоване,планомірне сприймання об’єктів навколишньої дійсності,яке підпорядковане конкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль. Учень не просто повинен слухати,а прислухатись,не просто дивитись,а придивлятись,всебічно розглядати об’єкт, щоб створити необхідне уявлення про нього.[ 2 ]

Спостереження як один із основних методів вивчення природи описане  в працях К.Д. Ушинського, О.Я. Герда, В.П. Вахтерова, Л.С. Севрука та інших  відомих педагогів-методистів. Правильно організовані спостереження сприяють розвитку розумових здібностей дітей. Правий був К. Д. Ушинський, який зазначав: «Якщо наука має претензію на розвиток розуму в дітях, то вона повинна вправляти їх, завдяки спостереженням». Ця думка знайшла підтвердження в експериментах В. О. Сухомлинського. Він справедливо вважав, що гострота дитячої пам'яті, яскравість думки з надходженням дитини в школу не тільки не послабляться, але ще більше посиляться, якщо середовищем, в якій дитина буде вчитися, мислити, запам'ятовувати й міркувати, стане навколишній світ. І він відібрав на весь період навчання дітей у початковій школі суворо певне коло явищ, які стануть предметом спостережень його вихованців. Так склалися 300 сторінок «Книги природи», як її образно назвав В. А. Сухомлинський.

Спостереження – це суб’єктивна  діяльність,оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати. З  цим умінням пов'язаний розвиток такої якості особистості,як спостережливість. Спостережливість – це прагнення  і уміння найповніше помічати особливості  предметів і явищ , у тому числі  й такі деталі,які здаються зовні  недостатньо помітні і на перший погляд малоістотні,уміння помічати незначні відмінності,зміни в предметах  і явищах. Спостережлива дитина більше сприймає,глибше мислить і розуміє. [ 5 ]

У процесі навчання спостереження  виступає одним із методів його організації. З позиції розуміння методу навчання як дидактичної категорії спостереження  є способом організації взаємозв’язаної  діяльності учителя й учнів і  полягає у тому ,що вчитель організовує,стимулює,здійснює поточний контроль,

аналізує,коригує й оцінює цілеспрямоване,планомірне сприймання учнями об’єктів природи.[ 8 ]

Видатний педагог В.О. Сухомлинський одним із засобів  творчого розвитку,народження думки,образного  мислення вважав спостереження. Саме під  час їх проведення він навчав дітей  схоплювати найістотніше в предметах,явищах,виділяючи  їх ознаки в певній послідовності. В  дітей з’являлося бажання передати свої почуття і переживання,розповісти про красу – стверджував педагог.[ 7 ]

У структурі спостереження  виділяють такі компоненти :

1. Цілі спостереження.

У цілях чітко визначається об’єкт, за яким вестиметься спостереження, і його результат. Цілі, визначені  вчителем, повинні бути сприйняті  й усвідомлені учнями. Усвідомленню цілей сприяє розкриття змісту основних термінів, за допомогою яких ціль формулюється, конкретизація об’єктів і результатів  спостережень.

2. План спостереження.

План складається на основі тих конкретних задач, які послідовно розв’язуються в процесі спостереження. План забезпечує послідовність діяльності учнів, уникнення стихійності та різних випадковостей. Складання плану  залежить від рівня усвідомлення результату спостереження. Наприклад  спостереження за кольором неба не потребує плану, а за поведінкою птахів він необхідний.

3. Безпосереднє цілеспрямоване сприймання предметів і явищ природи.

Під час спостереження  сприймання виступає як самостійна діяльність. Тому ефективність організації та управління спостереженням дітей залежить від  урахування вчителем особливостей цієї пізнавальної діяльності та умов її здійснення. Сприймання відбувається на основі опорних  знань про предмет або явище, за якими ведеться спостереження. Сприймання розпочинається з організації розгляду об’єкта в цілому, щоб у дітей  склалося цілісне уявлення про нього. Далі організовується детальний  розгляд тих його частин, які передбачені  цілями спостереження.

4. Висновки спостережень

Зміст висновку і механізм розумової діяльності дітей під  час його формулювання визначається об’єктом і цілями спостереження. Щоб  зробити висновок за спостереженнями  відносно групи об’єктів, спочатку ведуться спостереження за окремим  об’єктом цієї групи.  Далі об’єкти  порівнюються і визначаються подібні  ознаки. [ 3 ]

 

 

1.2. Види спостереження

Спостереження за змінами  в природі у початковій школі  мають свою класифікацію :

• за тривалістю виконання;
• за формою організації діяльності учнів;
• за часом проведення;
• за рівнем пізнавальної самостійності;

За тривалістю проведення спостереження бувають короткочасними і довготривалими.

Короткочасні спостереження  потребують незначного відрізку часу на уроці або вдома при виконанні  домашніх завдань. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Наприклад, на уроці за темою "Вода, кругообіг води у природі" (3 клас) учні спостерігають за властивостями  води.

Довготривалі спостереження  проводяться в позаурочні години. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які  характеризують такий об’єкт проявляються в різні періоди його розвитку. До цієї групи належать спостереження  за умовами життя рослин ; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин ; змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами природи протягом різних пір року. 

За формою організації  діяльності учнів спостереження  класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні.

Фронтальні спостереження  здійснюються усім класом за однаковим  завданням під безпосереднім  керівництвом учителя. У процесі  бесіди діти осмислюють і конкретизують  об’єкти і цілі спостереження, актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі і складають план. Кожна задача перед розв’язанням повторюється вчителем або учнем ( За чим будете спостерігати ?.... Далі простежте за…. та ін..).

Групові спостереження. Завдання виконуються групами по 2-4 учні. Групи  можуть складатися з учнів з однаковим ("сильні", "середні", "слабкі") і різним рівнями підготовки. Такі групи не стабільні. Обов’язковим при  створенні групи є врахування інтересів учнів та їх взаємин. Залежно  від навчальної ситуації, дидактичної  цілі використання методу спостереження  у процесі навчання можливе застосування різних варіантів методики організації  групових спостережень:

 1. У групах діти з однаковою підготовкою ( групи гомогенні). Завдання за змістом однакові для всіх груп. Підготовка до безпосереднього сприймання здійснюється фронтально. Далі діти ведуть спостереження групами, коментують і обговорюють їх разом. Учитель контролює всі групи, але значну увагу приділяє слабшим учням. Загальний висновок робиться фронтально. 

2. Групи, гомогенні за  складом. Завдання для груп  різні за змістом. Така робота  доцільна на підсумковому уроці,  коли діти володіють теоретичними  знаннями, а деякі спостереження  вони вже проводили в ході  засвоєння окремих тем розділу.  Рівень самостійності дітей у  такій ситуації зростає, тому  вчитель диференціює завдання  через зміст і міру своєї  допомоги. Наприклад, для слабших  учнів вибираються простіші об’єкти  спостережень, конкретні предмети  і явища,пропонується детальний  план спостережень, здійснюється  безпосередній контроль. Наслідки  спостережень кожної групи обговорюються  фронтально. Діти роблять висновки, показують свої об’єкти спостережень, коментують етапи спостережень, їх послідовність.

3. Групи, гетерогенні за  складом. До них входять учні з різною підготовкою. Методика організації може бути подібною до попередніх варіантів. Різниця у тому,що "сильні" учні допомагають слабшим.

Індивідуальні спостереження  виконуються кожним учнем самостійно.

В основному вони ведуться під час виконання домашньої  роботи. В індивідуальних завданнях  найповніше враховуються індивідуальні  особливості, рівень розвитку і підготовки, пізнавальні інтереси школярів, що досягаються різними шляхами. Наприклад, може бути однакова ціль, але об’єкт спостереження вибирається кожною дитиною самостійно. Або завдання однакове за змістом,а міра допомоги учням різна тощо.

У процесі навчання спостереження  за часом їх проведення розподіляються на випереджувальні, опорні та розширювальні.

Випереджувальні спостереження  проводяться ще до засвоєння нових  знань. Цей вид спостережень застосовується до тих об’єктів, які неможливо  сприймати безпосередньо на уроці, або вони вимагають тривалого  часу. Наприклад, спостереження за формами  земної поверхні (4(3) клас), за станом різних груп рослин у ту чи іншу пору року (3(2) клас), за умовами проростання насіння (3(2) клас). Випереджувальні спостереження  ведуться учнями в позаурочний час  з учителем чи самостійно. Вони виступають основним методом на вступному уроці-екскурсії до певного розділу.

Опорні спостереження  організовуються вчителем у процесі  засвоєння нових знань (уявлень, понять, встановлення залежностей, способів діяльності і т. ін.). Фронтальна форма  організації діяльності школярів є  домінуюча в процесі їх здійснення.