Методика організації спостереження з природознавства в початковій школі

Розширювальні спостереження  застосовуються після засвоєння  теоретичних знань. Вони потрібні для  конкретизації, розширення і поглиблення  сформованих елементів змісту. Цей  вид використовується на підсумкових  уроках-екскурсіях, у домашніх роботах  і може здійснюватися індивідуально, групами і фронтально.

За рівнем пізнавальної самостійності  спостереження бувають репродуктивними  і творчими.

Репродуктивні спостереження  спрямовані на сприймання та відтворення  зовнішніх ознак, властивостей, частин явищ і предметів (форми, кольору, розмірів, відстані знаходження у просторі і т. ін) та зовнішніх зв’язків.

  Творчі спостереження є способом розв’язання проблеми. Наприклад, у 3 (2) класі дітям пропонується завдання : Як протягом дня залежить температура повітря від висоти Сонця над небосхилом на температуру повітря? Таке запитання є для учнів проблемою. Вони не можуть на нього дати відповідь, але у них є знання та уміння для її пошуку. Виконання проблемних завдань організовується різними методами: евристичним і дослідницьким. У зв’язку з цим розрізняють евристичне й дослідницьке спостереження. Подібність їх полягає в тому, що спостереження є методом розв’язання навчальної проблеми. Але в евристичному проблема розв’язується учнями у співпраці з учителем, а в дослідницькому - самостійно, під опосередкованим керівництвом учителя. [ 1 ]

1.3. Вплив спостереження  на формування знань,умінь учнів

Спостереження є одним  з найпростіших та,водночас,найнеобхідніших  елементом методики організації  процесу навчання природознавства  у початковій школі.

З перших днів перебування  дітей у школі вчитель повинен  допомагати дітям пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати  природу, у доступній для розуміння  дитини формі розкривати складну  систему взаємозв'язку предметів  і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, атеїстичний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти  мети можна тільки завдяки організації  систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя. К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному  мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень. Спостережлива дитина, сприймаючи об’єкти, прагне всебічно зрозуміти їх, зіставити з відомими речами, робить певні висновки. Вивчення природничого матеріалу особливо сприяє формуванню знань,умінь та розвитку дитячої спостережливості : ведення  календарів природи,порівняльні описи  сезонних явищ,спостереження за рослинами,тваринами,збирання гербаріїв. [ 5 ]

Спостережлива дитина більше сприймає,глибше мислить і розуміє. Це полегшує їй засвоєння знань та умінь,забезпечує кращі результати в навчанні викликає позитивні емоції,розвиває пізнавальні інтереси,впливає на поведінку. У ході спостережень діти вчаться сприймати,переказувати,складати власні зв’язні висловлювання на природничу тему. Мовленнєва діяльність учнів на основі спостережень за природою активно сприяє збагаченню їхнього  життєвого і чуттєвого досвіду,нагромадженню  конкретного природничого матеріалу,який стає основою для розвитку абстрактного мислення,усвідомлення окремих фактів,їх взаємодії та взаємозв’язку,активізації  розумової діяльності,розширення пізнавальних інтересів молодших школярів. [ 6 ]

На одному з перших уроків учитель в бесіді виявляє ступінь  розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вони бачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать на вулиці, йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. Одне з перших завдань учителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про бачене.

У II класі спостереження  стають різноманітнішими. Учні вчаться  аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв'язки між явищами природи, а  також між ними і практичною діяльністю людини.

У ІІІ-IV класах спостереження  за природою поглиблюються: учні починають  користуватися деякими приладами, складнішим стає і характер обробки  результатів спостережень. Разом  з тим учні систематично ведуть спостереження  за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітря і  напрямок вітру. Для цього діти повинні  навчатись користуватися компасом, флюгером.

  З учнями IV класу організовують фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. Щоб зацікавити учнів цією роботою, вчитель розповідає про велике значення фенологічних спостережень у народному господарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну боротьбу з ними.

Спілкування з природою дає  можливість учням побачити об’єкти  і явища у взаємозв’язку, сприяє формуванню наукового світогляду, розширенню кругозору, виховує естетичні почуття, спонукає до самостійного спілкування  з природою. Діти починають розуміти, яке значення рослин, тварин, грибів і дроб’янок у природі, яку вони приносять користь, бережливо ставляться до навколишньої природи.  Організовувати спостереження потрібно так, щоб у процесі сприймання дитина зосереджувалась на певному тілі чи явищі природи, тому важливе значення має відбір об’єктів для спостереження, які повинні бути знайомі молодшим школярам, цікавими і доступними для сприймання. [ 4 ]

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ  ПРОВЕДЕННЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.1. Вимоги щодо  організації спостереження

З перших днів перебування  дітей у школі вчитель повинен  допомагати дітям пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати  природу, у доступній для розуміння  дитини формі, розкривати складну систему  взаємозв'язку предметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти  мети можна тільки завдяки організації  систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя. Головна роль в організації  і проведенні спостережень у школі  належить учителеві. Він має навчити  дітей правильно спостерігати явища  природи, робити певні узагальнення і висновки ; показати їм місцеву  природу в усій красі,складності й діалектичній єдності ; виховувати в учнів науково-матеріалістичний світогляд,розвивати в них інтерес  і любов до природи, прищеплювати їм навички дослідницької роботи. Щоб правильно провести з учнями спостереження, треба заздалегідь  визначити його об’єкт і мету ; обрати найдоцільнішу форму організації ; продумати методи й прийоми спостережень. Спостереженння  розпочинається із організації сприймання об’єкта в цілому, щоб у дітей спочатку склалося цілісне уявлення про нього. Спираючись на вчення В. Сухомлинського, об’єкти спостережень визначаємо за сукупністю параметрів :

а) Об’єкти спостережень визначаються насамперед дидактичними, розвивальними, виховними цілями уроку.

б) Об’єкти, явища, особливі стани природи, за якими діти спостерігають, мають бути яскравими, динамічними, викликати казкові асоціації, образи, спонукати до чуттєвих способів пізнання ( розвивати здатність прислухатися до звуків рідної землі, дивуватись неповторним  барвам).

в) Об’єкти спостережень мають спонукати до опанування двох рівнів розумового виховання.

Тому об’єкти спостереження  для дітей мають бути загадкою, таємницею, яку хочеться розгадати, відкрити, зазирнути у незвідане. [ 9]

Про невміння школярів помічати світ навколо себе ( особливо світ природи) зазначали К. Д. Ушинський, Н. К. Крупська, В. О. Сухомлинський та інші. Діти ніби й уважно розглядають запропоновані  їм для спостереження об’єкти, проте  сприймають їх у цілому, не бачать важливих деталей, а тим більше не усвідомлюють взаємозв’язків між ними. Завданням  педагога є спочатку навчити бачити навколишній світ, зацікавити, захопити, потім організованою мотивацією спонукати учнів до творчості. Правильно  організовані і проведені спостереження  виховуватимуть у дітей любов  до природи, до праці, готуватимуть їх до активності і свідомої участі в  суспільно корисній діяльності.

Головними вимогами щодо організації  спостереження є :

• чіткість ;
• систематичність ;
• різнобічність ;
• достатня кількість зафіксованих явищ ;
• своєчасність ;
• об’єктивність ;
• економність техніки запису ;
• ретельне, вдумливе й копітке опрацювання зібраного матеріалу ;
• запис результатів спостережень у щоденники . [11]

Щоб здійснити спостереження  вчитель повинен організувати спостереження  учнів відповідно до розробленого плану  і програми. Найпоширенішою у шкільній практиці формою такої роботи є екскурсії. Вони відкривають широкі можливості для різностороннього вивчення природи  рідного краю – видового складу деревних, кущових і трав’янистих рослин, тваринного світу. Підготовку учнів до екскурсії класовод має  розпочати заздалегідь. Насамперед він складає докладний план проведення екскурсії , в якому визначає мету , перелічує всі етапи роботи , подає зміст завдань для самостійного виконання учнями , зазначає об’єкти фенологічних спостережень,намічає контрольні запитання для перевірки ступеня усвідомлення дітьми навчального матеріалу. Після цього вчитель ознайомлює школярів з планом екскурсії, визначає час походу, маршрут. Перед виходом на екскурсію треба обов’язково перевірити готовність до походу кожного учня. Під час екскурсії класовод коротко розповідає про намічені об’єкти спостережень і учні приступають до роботи. Дані спостережень діти відразу занотовують у журналі або в зошиті. Наприклад, у дерев і ягідних кущів вони відмічають такі фази розвитку : набубнявіння бруньок, розпускання квіткових бруньок, початок розгортання перших листків, повне розпускання листя, початок цвітіння, повне цвітіння, початок опадання пелюсток, кінець цвітіння, початок зав’язування плодів, достигання плодів, початок збирання плодів, кінець збирання плодів, початок листопаду, кінець листопаду.

Учнівські спостереження  мають бути цілеспрямованими,планомірними і систематичними. Об’єктами для проведення спостережень у лісі можуть бути такі дерева і кущі :

вільха,ліщина,верба,осика,береза,тополя,клен,черемха,смородина,бузина,вишня,груша,ялина,горобина,сосна,калина,липа,верес  тощо.

Дуже цікавими об’єктами  для спостережень у школі є  квіти,різноманітність видів і  сортів яких привертає велику увагу  учнів. З великим бажанням і цікавістю  діти ведуть спостереження за птахами. Найкращий час для цих спостережень – з перших днів березня і до травня включно. За птахами, що зимують  у цій місцевості, слід спостерігати з часу їх появи восени і аж до відлітання весною. Доцільно спостерігати за тими птахами, які приносять користь  сільському господарству, знищують шкідників  у садах, парках, лісах тощо. Велике задоволення дістають діти, спостерігаючи  за співучими птахами, такими, як солов’ї , вільшанки, жайворонки та ін. ,а також водоплавними. Перелік фактів, які треба відмічати у журналі, спостерігаючи за птахами ( Додаток А ). [10]

2.2. Довготривалі  та короткотривалі спостереження

Короткотривалі спостереження потребують незначного відрізку часу на уроці або вдома при виконанні домашніх завдань. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Наприклад на уроці за темою “Вода, кругообіг води у природі ” (3(2) клас) учні спостерігають за властивостями води.

Проведення досліду :

• Візьміть дві порожні скляночки, в одну з них налийте водичку і спробуйте перелити в іншу. Що ви бачите ?
• Налийте воду у різні за формою посудини. Що ви помітили ?
• Візьміть посуд, налийте у нього воду і поставте в морозильну камеру холодильника. Спостерігайте, що відбулося з водичкою ?( вона перетворилася на лід). Дістаньте його і візьміть у долоні. Що ви відчуваєте?
• Налийте в склянку трішки води й залиште її відкритою. Спостерігайте що відбуватиметься.
• У склянку з водою вкиньте крейду, розмішайте її. Спостерігайте як через деякий час уся крейда осяде на дно склянки.

Короткотривалі спостереження  здійснюються у всіх класах на різні  теми, наприклад спостереження за корисними копалинами,під час  проведення дослідів (Додаток Б ). У 2 класі учні вчаться аналізувати  дані своїх спостережень, підбивати  підсумки, виявляти причинні зв’язки  між явищами природи, а також  між ними і практичною діяльністю людини. Наприклад, діти спостерігають  за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні  пори року і протягом дня. Починають  розрізняти силу вітру, розуміють причини  утворення туману, інею, помічають  поступове похолодання восени і  потепління навесні. У 2 класі діти не тільки спостерігають за працею людей  на полях, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин. Спостерігають діти за явищами  та об’єктами неживої природи  під час екскурсій.

Урок-екскурсія на тему ’’ План місцевості ’’( проводиться на шкільному подвір’ї).

 Мета : на практиці  закріпити вміння орієнтуватися  на місцевості, вчити читати план  місцевості, ознайомити з елементарними  способами складання плану, перевірити  уміння проводити спостереження  за природою і працею людей  ; розвивати просторові уявлення, спостережливість ; виховувати естетичні почуття.

Обладнання : план шкільної ділянки, компаси,олівці,рулетка,гумка,лінійка,умовні знаки плану на окремих малюнках.

Підготовка до екскурсії

1. Бесіда в класі на  повторення попереднього матеріалу.

Що означає орієнтуватися  на місцевості ?