Методика математики в дошкільно поділ на рівні частини

 

Рис. 2.6. Відсотковий склад  результативного показника рівня  поділу цілого предмета на рівні частини

 

Отже, зауважимо, що  всі  діти показали  гарні  результати  після  проведених з ними занять з навчання  поділу  цілого предмету  на рівні частини.

Рис. 2.7. Співвідношення результатів за першим  питанням

 

Дитині цікаво знати, для чого вона виконує ту або іншу дію. Така далека мета, як успішне навчання в школі, не дуже відчутна для дитини. Привабливим повинно бути конкретне заняття, і інтерес активізує мислення, сприяє вихованню необхідних якостей розумової діяльності.

Наведемо як приклад  випадок, що відбувся на останньому з  описаних вище занять. На пропозицію педагога подумати, як можна ось такий намальований прямокутник розділити на чотири рівні частини, діти відповіли скороминущим спалахом інтересу і мовчанням. Важко. Так ще ніколи не поділяли. Важко і нецікаво: ну, для чого його потрібно поділяти? Діти стали відволікатися. Заняття зривалося. І тоді вихователька вирішила скласти коротеньку розповідь.

"Сергійко жив у  селі в дідуся з бабусею.  У саду в них був великий  стіл, за яким у гарну погоду  збиралася вся. родина.. Один раз  дідусь сказав: "Давно я хочу зробити до столу нові ніжки, та все відкладаю. Але сьогодні ми можемо з тобою цим зайнятися". Сергійко радісно запитав: "Виходить, я буду тобі допомагати?" - "Звичайно", - відповів дідусь. Вони пішли в кут саду, де в дідуся була запасена довга тонка колода. "Нам потрібно розділити її на чотири частини", - сказав дідусь. "А як же це зробити?" - запитав Сергійко. "Подумай", - відповів дідусь і поклав поруч з колодою мотузку, рівну його довжині. Сергійко задумався.

А ми давайте йому допоможемо. Представте, що прямокутник, намальований на "дошці, зовсім не прямокутник, а колода. Як його розділити на чотири рівні частини?"

Діти оживилися: тепер  була мета, заради якої треба було думати. Пропозиції надходили різні, але  потрібного рішення не було. Вихователька взяла в руки шнур, і тоді дуже тиха дівчинка Іринка підняла руку: "Я не знаю, як сказати, але можна я покажу?" - "Будь ласка". Іринка підійшла до дошки, узяла шнур, приклала його до прямокутника. Довжина збіглася, й отут усі діти зрозуміли. Вони навперебій пропонували правильне рішення задачі. Нам здається цей приклад досить показовим. До розподілу цілого на рівні частини вихователька буде звертатися ще не раз протягом року; звичайно, не на кожному занятті, але періодично включати в план цю програмну задачу необхідно. Показуючи дітям лист паперу, можна запропонувати їм уявити, що це шматок білого шовку або пачка морозива, і їх потрібно розділити між трьома-чотирма дітьми.

 

ВИСНОВКИ

 

     У процесі  проведеного дослідження  визначено та  сформульовано  уявлення про  навчання  старших дошкільників  поділу цілого предмета на  рівні  частини  в процесі організаційних занять.

      Під  час написання  курсової роботи  нами опрацьовано наукову   та методичні  літературу з  питання  дослідження, визначено науково-теоретичні засади навчально-виховного процесу в дошкільному закладі, з’ясовано методичні аспекти навчання дітей ділення цілого предмета на рівні частини, проведено формуючий та  контрольний експерименти.

    Треба  зауважити,  що програмою передбачено навчити  дітей поділяти предмет на дві, чотири, вісім, три, шість, п'ять, сім рівних частин (наприклад, розділити яблуко, булку, лист папера і т.д. ), називати ці частини (половина або одна друга, один четверта, дві (три) четвертих, один восьма, дві (три...сім) восьмих, один третя, дві треті і т.д. ), на конкретному матеріалі встановлювати, що ціле більше частини, а частина менше цілого. Навчання дітей розподіленню цілого предмета на кілька рівних частин дозволяє виявити ряд закономірностей в речах і явищах, схованих для безпосереднього сприйняття, допомагає формуванню логічного мислення дітей, умінню знаходити причинні зв'язки, судити по підсумку про вихідні дані, словом, надає широкий загальнорозвиваючий ефект.

Навчання дітей розподілення цілого на рівні частини тісним чином пов'язано з виміром величин умовною міркою, і все вищесказане про широкий загальнорозвиваючий ефект у повній мірі відноситься і до навчання дітей виміру.

 

     

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Брєжнєва О.Г. Формування  пізнавальної активності старших дошкільників у процесі навчання елементам математики. Автореферат дис. канд. пед. наук. – К.,  1997. – 18 с.
2. Бодрова Е. В. И др.. Опыт построения психолого-педагогической концепции дошкольного воспитания // Вопросы психологии. – 1989. - № 3.
3. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М. В. Мухиной. – М.: Просвещение, 1984.
4. Гайдаржийська Л.П. Формування елементів математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку. Автореферат дис. канд. пед. наук. – К., 1996. – 18 с.
5. Дошкільна педагогічна психологія. – К.: Вища школа, 1987.
6. Дошкільна педагогічна психологія. – К.: Вища школа, 1987.
7. Давыдов В.В.  Проблемы развивающего обучения. –  М.: Просвещение, 1986. – 236 с.
8. Запорожец А.В., Венгер Л.А.  Формирование восприятие у дошкольников. – М.: Просвещение, 1983. – 364 с.
9. Калузька Л. Дивокрай. Книга друга. Вибрані дидактико-методичні матеріали для працівників дошкільних закладів. – Тернопіль: Мандрівець, 2006. – 334с.
10. Костюк Г.С. Избранное психологические труды. – М. :  Педагогика, 1988. – 304 с.
11. Мчедлидзе Н. Б. Место игры в педагогическом процессе детского сада // Психология и педагогика игры дошкольника /Под ред. А. В. Запорожца, А. П. Усовой. – М., 1966.
12. Основы дошкольной педагогики /Под ред. А. В. Запорожца, Т. А. Марковой. – М., 1980.
13. Педагогічна культура молодих батьків. – К., 1995.
14. Поддьяков Н.Н. Особенности познавательного развития детей дошкольного возраста. – М.:Просвещение, 1983. –364 с.
15. Проскура Е.В. Развитие познавательных особенностей дошкольника / Под ред. проф.Л.А.Венгера. – К.: Рад.школа, 1985. – 128 с.
16. Плохій З. П., Дьоміна І. С. Методичні рекомендації для працівників навчально-виховного закладу “школа – дитячий садок”. – К., 1988.
17. Рыжова Н. А. Развивающая среда дошкольных учреждений. – М., 2003.
18. Сластений В. А., Исаев И. Ф., Шиянов Е. Н. Общая педагогика. М., 2002.
19. Тарантаева Т.В. Развитие элементарных матемватических представлений у дошкольников. Издание 2-е, исправленное. – М.: Просвещение, 1980
20. Фунтикова О.А. Теоретические основы умственного развития дошкольников. – Симферополь: Таврида, 1999. – 116 с.
21. Щербакова Е.И. Методика обучения математике в детском саду. – М.: Академия,  1998. – 326 с.

 

ДОДАТОК № 1

Конспект занять у підготовчій до школи групі

 

Програмове завдання. Поділяти предмет на дві, три, чотири, вісім рівних частин (наприклад, розрізати яблуко, булку, лист паперу і т.д. ), називати частини (половина, одна третина, дві третини, одна чверть, дві чверті, одна восьма і т.д. ). На конкретному матеріалі встановлювати, що ціле більше частини, а частина менше цілого.

Програмовий зміст

Формувати в дітей розуміння того, що декотрі предмети можна розділити на рівні частини. Учити дітей називати частини: половина, одна половина, дві половини, рівні частини. Показати дітям, що цілий предмет більше будь-якої своєї частини, а частина менше цілого.

Активізувати в мові дітей слова і вираження: розділити нарівно, розділити на дві частини, половина, ціле більше, частина менше.

Матеріал для заняття

У вихователя - дві ляльки, стіл для ляльок і два стільці, одне яблуко, одна стрічка, один шматок пирога, одне печиво, одна цукерка, один лист паперу (прямокутної форми).

На столі в кожної дитини такий же лист папера і ножиці.

Хід заняття

Вихователь ставить  на стіл кілька кубиків і пропонує визначити, скільки їх. Діти рахують.

Вихователька. Скільки  кубиків?

Дмитрик. П'ять кубиків.

Вихователь. Як ти довідався?

Дмитрик. Я порахував.

Після цього вихователька говорить дітям, що сьогодні навчить  них рахувати по-іншому.

Вихователь. Я запросила  в гості дівчинку (саджає за стіл ляльку, діти "знайомляться" з  нею). Наталка (так домовилися називати ляльку) утомилася, хоче їсти (дістає і кладе перед лялькою шматок пирога).

Зненацька лунає стукіт і з'являється ще гість - друга  лялька, що (як з'ясовується після знайомства) кличуть Ліля. Вона теж утомилася  і теж хоче їсти, а частування приготовлене для однієї. Вихователька запитує дітей, що робити в такому випадку. Вона не поспішає з підказкою, дає подумати, і в результаті домагається відповіді, що треба розділити пиріг (а потім печиво, цукерку, яблуко) навпіл, або на дві рівні частини. Вихователька сама поділяє предмети, щораз  фіксуючи увагу дітей на тому, що виходять рівні частини.

Вихователь. Я вирішила зав'язати Наталці бант (показує  стрічку), але і Ліля хоче бантик. Що ж зробити, адже стрічка в мене одна?

Діти пропонують розрізати стрічку.

Вихователь уточнює, що стрічку треба розрізати навпіл, на дві рівні частини. Показує, як треба скласти стрічку навпіл, і розрізає її, запитує, скільки вийшло половин, порівнює їх, демонструючи дітям  рівність.

Вихователь. Наші гості  тепер ситі, ошатні. Вони хочуть малювати, але в мене тільки один лист паперу.

Діти. Треба розділити  його навпіл, на дві рівні частини. (Вихователька поділяє, показує дітям, що вийшло.)

Вихователь. Скільки частин дати Наталці?

Діти. Одну.

Вихователь. А Лілі?

Діти. Теж одну.

Вихователь. Правильно (дає  лялькам по листочку папера).

Потім вона пропонує дітям  самим розділити лист папера навпіл. Кожен бере листочок папера в себе на столі і поділяє так, як показував вихователь.

Педагог перевіряє виконувану роботу, допомагає порадою, показом. Потім бере одну частину і цілий лист, порівнює (прикладає один до іншого, запитує: "Що більше, цілий лист або його половина?"). Діти бачать: цілий лист папера більше, ніж одна друга частина, і дають відповідну відповідь.

На цьому перше заняття по даній темі можна закінчити. На  наступному занятті  вихователька  повторює  конспект № 1, але змінює ілюстративний  матеріал: у гості приходять інші персонажі, міняється меню, у набір продуктів обов'язково включається бутилочка з водою.

Вихователь заздалегідь наллє туди два маленьких стаканчика, такі ж стаканчики поставить гостям під час заняття. Момент розподілу води на дві рівні частини буде новим на цьому занятті; у результаті в дітей з'явиться представлення про те, що воду теж можна розділити навпіл і для цього її потрібно поміряти. Ніяких довгих розмов із приводу мірок і виміру на цьому занятті вести не потрібно, а варто обмежитися лише зауваженням по ходу показу.