Лінгвістичні особливості Живого Журналу. Нік, аватар, скорочення

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ  ВІДІЛЕННЯ

 МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Секція англійської  мови

МОВНО-ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЇ В АНГЛОМОВНИХ БЛОГАХ

 

Роботу виконала:    

……………………………….,

учениця 9-А класу

 ///////////агальноосвітньої школи I-III ст. №1

///////////////районної ради

 

Науковий керівник – 

Яценко Олександр  Миколайович,

вчитель англійської мови

Кам’янської загальноосвітньої школи I-III ст. №1

Кам’янської районної ради

 

Рецензент –

 

доцент кафедри прикладної лінгвістики Черкаського державного технологічного університету, кандидат філологічних наук

 

 

 

 

 

 

 

 

Черкаси

2012р.

 

 

 

 

 

ТЕЗИ

 

На науково-дослідницьку роботу « Мовно-лінгвістичні особливості комунікації в англомовних блогах» Малої академії наук України, учениці 9-А класу Кам’янської загальноосвітньої школа I-III ст.№1, Кам’янського району, Черкаської області, Курганської Анни Сергіївни. Науковий керівник Яценко О.М. вчитель англійської мови Кам’янської загальноосвітньої школа I-III ст.№1 Кам’янської районної ради

Перший розділ присвячений огляду теоретичної літератури з Інтернет-комунікації і лінгвістичних особливостей блогу взагалі. Розглянуто історію виникнення блогів. Другий розділ - опис Живих Журналів, блогів як інтерактивного засобу спілкування, корпоративних блогів, мікроблогів, їх структура (ніки, аватари, ін.). На прикладах англомовних блогів досліджуються їх мовно-лінгвістичні особливості, відмінності від звичайної розмовної та писемної мови, лінгвістичні засоби.

Тема дослідження полягає у визначенні жанрових, морфологічних, синтаксичних, лексико-стилістичних особливостей текстів постів і коментарів англомовних блогів.

Актуальність дослідження пояснюється тенденцією до всебічного вивчення проблем інтернет-комунікації, зокрема опису блогу як новітнього інструмента комунікації в мережі Інтернет.

Мета полягає у визначені мовно-стилістичних особливостей інтернет-комунікації  (блогів, Живих Журналів).

Висновки. В результаті проведеної роботи була досягнута поставлена мета, феномен блогів був комплексно вивчений з точки зору лінгвістики.

Для досягнення мети дослідження  були виконані наступні завдання: вивчено основні роботи по даній темі, проведено їх аналіз; дано визначення основним термінам; розглянуто історію блогу, виявлено особливості блогу як жанру інтернет-комунікації, вивчено і проаналізовано приклади інтернет-блогів (практична робота на базі сайтів LiveJournal.com, OpenDiary.com, DiaryLand.com., ін.), їх окремі види, вивчена структура блогів;визначені такі особливості блогів, як от: наявність емотивної, оціночної, негативної лексики, особливості синтаксису та пунктуації, діалогічність та інтертекстуальність.

 

Зміст

 

ВСТУП……………………………………………………………………………………..4

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ БЛОГУ ЯК ЯВИЩА СПІЛКУВАННЯ В ВІРТУАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩ…………………………………6

 

1.1.Дослідження зарубіжних  та вітчизняних авторів про  блог як форму Інтернет-комунікації………………………………………………………………………………...6

1.2.Блог як сучасний вид спілкування…………………………………………………...7

1.3. Історія виникнення блогу…………………………………………………………….8

Висновки до першого розділу…………………………………………………………..10

 

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ БЛОГІВ З ТОЧКИ ЗОРУ ЛІНГВІСТИКИ…………………………………………………………………………..11

 

2.1 Стилістичні особливості блогу……………………………………………………..11

2.2.Мовно-лінгвістичні особливості блогу………………..…………………………...12

2.3.Комунікативна направленість блогу……………………………………………….17

2.4 Лінгвістичні особливості Живого Журналу. Нік, аватар, скорочення…………...19

Висновки до другого  розділу……………………………………………………………22

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………..26

СПИСОК ДЖЕРЕЛ (ІНТЕРНЕТ БЛОГИ)……………………………………………..27

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………….28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Поява та розвиток нових  типів комунікації обумовлюють  науковий інтерес до нового наукового явища – теоретичному уявленню та дослідженню віртуальної умовної особистості, інтернет-комунікації, її різновидів, зокрема блогів, та інформаційно-комунікативного співтовариства з позицій лінгвокультурології.

В силу своєї крайньої динамічності, нестабільності і збільшення розмірів аудиторії блогосфера повинна стати об'єктом вивчення з точки зору соціологічної, лінгвістичної, психологічної. 

Мета роботи: полягає у визначенні жанрових, морфологічних, синтаксичних, лексико-стилістичних особливостей текстів постів і коментарів англомовних блогів.

Зазначена мета роботи зумовила наступні завдання:

- дати визначення блога; 

- дослідити історію  блогів, їх структуру, види, функції;

- розкрити сутність  блогу та визначити його місце  у жанровій системі інтернет-комунікації;

- встановити співвідношення усного та письмового в англомовному блозі;

- визначити основні  лінгвістичні та паралінгвістичні  особливості оформлення постів  англомовних блогів;

- виявити та систематизувати  основні лінгвістичні та паралінгвістичні особливості оформлення коментарів англомовних блогів.

Об’єкт дослідження: тексти англомовних блогів, що охоплюють тексти постів та коментарів.

Предмет дослідження : жанрові, морфологічні, синтаксичні, лексико-стилістичні й паралінгвистичні характеристики блогів як гіпержанру інтернет-спілкування англомовних дописувачів.

Методика досліджування: методи аналізу й синтезу інформації, методи лінгвістичного опису, методи семантичного аналізу.

Наукова новизна запропонованих підходів та результатів полягає в тому, що в результаті комплексного аналізу всієї інформації, яка існує по цій темі у цій роботі було :

- встановлено сутність  блогу та обґрунтовано його  місце як феномена у жанровій  системі інтернет-комунікації;

- виявлені основні  лінгвістичні та паралінгвістичні особливості оформлення текстів постів і коментарів англомовних блогів;

- схарактеризовано форму  текстів постів як письмову, а  текстів коментарів як усно-письмову.

Практичне значення. Виконане дослідження може бути корисним для  подальшого наукового вивчення проблем інтернет-комунікації, віртуальної мовної особистості та інформаційно-комунікативного співтовариства.

Обсяг та структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (21 позиція) і списку джерел (Інтернет блоги)(4 позиції) та додатків(3 позиції) загальним обсягом 22 сторінки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ БЛОГУ ЯК ЯВИЩА СПІЛКУВАННЯ В ВІРТУАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

1.1 Дослідження зарубіжних та вітчизняних авторів про блог як форму Інтернет-комунікації

Питання, що стосуються поширення  блогів, активно досліджуються вітчизняними та зарубіжними авторами. Проблеми лінгвістичних особливостей блогів і взаємодії блогосфери і мови на даний момент вивчені в меншій мірі.

Серед зарубіжних лінгвістів необхідно  відзначити Девіда Кристала [13,14], останні роботи якого присвячені змінам в англійському літературній мові під впливом мережі Інтернет. Інші автори, в тому числі Крістін Тюрлоу [18], приділяють увагу проблемам Інтернет-мови в рамках соціолінгвістики і психолінгвістики, корпусної та прикладної лінгвістики. Д. Кристал у своїй монографії [13] виокремлює загальні лінгвістичні атрибути Мережі: специфічний лексикон, що переважно базується на науковому та технічному жаргоні і рясніє неологізмами, різноманітні типи аббревіації з переважанням акронімів, графічні відступи від норми (наприклад, часта капіталізація або повна відсутність заголовних літер у тексті), орфографічні новації (навмисне повторення окремих літер в слові), принципи мінімалізму в пунктуації. Також підкреслюється синкретичність «мови Інтернету» за співвідношенням елементів усної та письмової мови. Девід Кристал назвав це: «необмежений і своєрідний стиль «вільної прози» в письмовому вигляді. що ми бачимо в блогах, написаних мовою в її найбільш "голому вигляді» - без втручання коректорів, редакторів копіювання, суб-редакторів, та усіх інших, що приймають наші письмові вираження і стандартизують його часто до такого собі ступеня млявості» [14].

Проблемі інтернет-комунікації, віртуальної мовної особистості та інформаційно-комунікативного співтовариства присвячені наукові роботи О. Горошко, Л. Іванова, Г. Карасика, Л. Компанцевої, О. Лутовинової, М. Маклюена, В. Маслової, Г. Почепцова, В. Телія, С. Тер-Мінасової, О. Холода, інших лінгвістів-науковців.

О. Горошко зауважує, що «…дослідницький  інтерес все більше зміщається в  сторону антропологічно орієнтованого  комунікативного підходу, коли основний акцент ставиться на вивчення людського  фактору в системі сучасних комунікацій, реалізація яких частково проходить і через мережу Інтернет» [1].

О. Лутовинова визначає, що «лінгвістична  компетенція віртуальної мовної особистості полягає у володінні  нею новим різновидом так званого  усно-писемного мовлення, яке виникло й функціонує в віртуальному комунікативному просторі й має ряд специфічних особливостей. Мова учасників віртуального дискурсу – це сплав усного й письмового мовлення, що включає в себе комп’ютерний жаргон і інтернет-сленг, специфічні абревіатури та скорочення слів, своєрідні синтаксичні конструкції тощо. Для адекватної комунікації в Мережі учасники віртуального дискурсу повинні знати всі ці особливості й уміти правильно вживати та сприймати цю нову усно-письмову форму мовлення» [8].

Також науковцями О. Горошко [4], О. Земляковою [5], М. Китайгородською, Н. Розановою, був виділений деякий набір лексичних особливостей, властивих «чоловічій» та «жіночій» мові. У ряді робіт за матеріалами англомовної комунікації гендер є одним з факторів, що надає достатній вплив як на структурні характеристики блогів, так і на особливості подання інформації в них.

Вивчення структури англомовних блогів підлітків показало, що хлопчики використовують засоби-емотикони [Додаток А] інтенсивніше дівчаток та їх мова в цілому емоційніше, тоді як в інших форматах комунікації (чатах, ICQ) жінки набагато частіше чоловіків вживають емотикони [3] і в цілому жіноче мовне вербальне поведінка емоційніше чоловічого [4].

1.2 Блог як сучасний вид спілкування

Останні роки в лінгвістичних  працях значна увага приділяється жанровим, лексичним та граматичним особливостям комунікації в Інтернет- середовищі. Варто звернути увагу на те, що дослідницький інтерес спричинено таким підходом до вивчення мови, в основі якого знаходиться людський фактор в системі сучасного спілкування, зокрема в Інтернет-мережі.

Блог – це гіпержанр Інтернету, що являє собою певним чином модифіковану, оновлювану веб-сторінку, яка містить  датовані записи (пости), організовані у зворотному хронологічному порядку, які, крім текстової, містять аудіовізуальну інформацію, а також надає читачам можливість залишати свої коментарі до кожного посту [9]

Блог – це багатогранний феномен, що включає в себе аспекти журналістики, фото- та відео-репортажу, суспільно-політичного, культурного та повсякденного, а також елементи риторики. Мова блогів, будучи індикатором змін, що відбуваються, миттєво фіксує останні тенденції в сфері людської взаємодії, виступаючи в якості матеріалу для лінгвістичного дослідження і аналізу. Для визначення такої нової електроннї мови використовуються різні терміни: е-language , netlingo, e-talk, geekspeak, netspeak, weblish [13,18].

В словнику «Мерріам-Уебстер» дається таке визначення блогу: «веб-сайт, що містить мережевий приватний щоденник з роздумами, коментарями і часто гіперпосиланнями, наданими автором» [16]. С. Херрінг визначає блоги як «часто оновлювані веб-сторінки, в яких датовані записи розташовуються у зворотному хронологічному порядку» [15]. С. Наусон розрізняє три головних види блогів: блог новин (News weblog), коментар (commentary) та журнал (journal) [17].

Відмінності блогу від традиційного щоденника обумовлюються середовищем і функціями: блог демонструє різноманітність інформативної, експресивної та оперативної інформації, вони публічні і припускають читачів, які вступають як в двосторонню комунікацію з автором, так і в багатосторонню комунікацію з іншими користувачами системи.

Сукупність усіх блогів Мережі прийнято називати блогосферою [12] Проведений мовний аналіз блогосфери показав глобальне домінування англійської мови (84%), потім російської (11%), португальськї, фінськогї та голландськї (4%) у цьому сегменті Мережі. Однак при такому широкому поширенні англомовній комунікації останнім часом з'являються сильні тенденції до змішання мов в блозі та створенню багатомовних сайтів, що показав аналіз гіперпосилань блогів [15].

1.3 Історія  виникнення блогу

Першим блогом вважається сторінка Тима Бернерса-Лі [20], де він, починаючи з 1992 р., публікував новини. Більш широке розповсюдження блоги отримали з 1996 р. У серпні 1999 р. компьютерна компанія Pyra Labs із Сан-Франциско відкрила сайт Blogger.com, який став першою безкоштовною блоговою службою.

Термін «блог» був створений шляхом скорочення слова «веблог» (англ. weblog - «мережевий бортовий журнал»). Це було зроблено Пітером Мерхольдзом, який у квітні 1999 р. розмістив в бічній врізці свого блогу Peterme.com фразу «we blog» (що можна перевести як «ми ведемо блог»). Термін «веблог» був створений Йорном Баргером 17 грудня 1997 для опису списку посилань на його сайті RobotWisdom.com. Ці посилання були свого роду записами в бортовому журналі (англ. log) віртуального мандрівника - за аналогією з бортовими журналами на кораблях [21].

У 1999 році слово «блог» стала використовувати компанія Pyra Labs як позначення певного типу сайту і як дієслово, що виражає значення «вести блог». Крім того, вони утворили похідний термін «блогер (blogger)» - «людина, що веде блог». У тому ж 1999 році з'явився також цілий ряд аналогічних веб-сайтів: LiveJournal.com, OpenDiary.com, DiaryLand.com DiaryLand.com.