Характеристика рольової гри як ефективного прийому навчання дітей англійської мови

     Значна  частина учнів має величезні  труднощі, коли основний упор  у навчанні робиться на їхній безпосередній досвід. У рольовій грі такі учні одержують “звільнення”, оскільки їхня особистість не порушена, їм не потрібно розкриватися. Коли учні приймають роль, то вони грають її у визначеній ситуації. Група учнів, що грає роль у класі, уподібнюється групі дітей, що грають у школу, лікарню, зоряні війни і т.д. І ті й інші несвідомо створюють свою власну реальність і, роблячи це, оперують своїми знаннями реального світу, розвиваючи свої здібності взаємодіяти з іншими людьми. У цій ситуації немає глядачів. У ситуації відсутній ризик невдалого акту комунікації реального світу. Діяльність не загрожує особистості дитини, зміцнює її впевненість у собі.

     6) Рольова  гра сприяє формуванню навчального  співробітництва і партнерства,  адже виконання етюду припускає охоплення групи учнів

(рольова гра будується  не тільки на основі діалогу,  але і полілогу), що повинні  злагоджено взаємодіяти. При розподілі  ролей варто враховувати як  мовні, так і “акторські” можливості  учнів, доручаючи одним більш вербальні, іншим – пантомімні ролі, третіх же призначаючи на ролі “суфлерів”, даючи їм право підказувати на основі тексту. Практично весь навчальний час у рольовій грі відведено на мовленнєву практику, при цьому не тільки учень, що говорить, але і слухаючий максимально активний, тому що він повинен зрозуміти і запам'ятати репліку партнера. Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому засвоєнню англійської мови. Учні активно працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів.

     7) Рольова  гра приємна для учнів. Як  тільки учні починають розуміти, що саме від них потрібно, вони  з задоволенням дають волю  своїй уяві. А оскільки це заняття  їм подобається, навчальний матеріал  засвоюється набагато ефективніше.

     8) У ході  рольової гри учні, хоча й в  елементарній формі, знайомляться  з технологією театру. Вчитель  повинен піклуватися про простий  реквізит. Заохочується всяка вигадка,  тому що в навчальних умовах  можливості в цьому відношенні  обмежені.

     Якщо ж  педагог вважає своєю задачею  не тільки навчання своїх учнів  іноземній мові, але і їхнє  виховання, то рольова гра - це саме той прийом, за допомогою  якого можна скласти об'єктивну  думку про загальну обстановку  в групі. Вчитель відмовляється від своєї традиційної ролі контролера і керівника, і атмосфера в групі залежить у більшій мірі від самих учнів.

     Істотною  перевагою рольової гри перед  іншими формами навчання є  стовідсоткова зайнятість учнів,  а також концентрація уваги  учасників протягом усієї гри.

     Таким чином,  рольова гра має великі можливості  в практичному, освітньому і  виховному відношеннях.

 

 

 

1.4. Вимоги до рольових  ігор на уроці

 

     Рольова гра повинна відповідати таким вимогам:

- Гра повинна стимулювати  мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарно виконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.

- Рольову гру потрібно  добре підготувати і чітко  організувати.

- Рольова гра повинна  бути прийнята всією групою.

- Вона неодмінно проводиться  в доброзичливій, творчій атмосфері,  викликає в школярів почуття  задоволення, радості.

- Гра організується  таким чином, щоб учні могли  активно спілкуватися, максимально  використовуючи мовний матеріал, що відпрацьовується.

- Віра вчителя в ефективність гри.

     Ігри, що  відпрацьовуються, заучуються і  програються для інших учнів,  не є рольовими іграми. Це - драматичні  представлення. Рольова гра стосується  процесу гри, а не готового  продукту. Це повинно бути з'ясоване  із самого початку, оскільки багато учнів дуже сором’язливі і вони бояться, коли їх змушують брати участь у спектаклі. І крім того, вони часто переконані в тім, що вони не мають талант гри. У рольовій грі вони не беруть участь у спектаклі, там немає публіки. Навіть учитель повинний відійти на задній план, оскільки його присутність може перешкоджати - своєю готовністю “накинутися” на учня щораз, коли допускаються помилки. Навчання найбільш ефективне в атмосфері, вільної від напруги.

 

 

 

 

 

 

 

2. Рольова гра на уроці англійської мови

2.1 Структура рольової  гри

 

 

     У структурі  рольової гри виділяються такі  компоненти: ролі, ситуація, рольові  дії.

     Перший компонент - ролі. Ролі, що виконують учні на уроці, можуть бути соціальними і міжособистісними. Перші обумовлені місцем індивіда в системі об'єктивних соціальних відносин (професійні, соціально - демографічні), другі визначаються місцем індивіда в системі міжособистісних відносин (лідер, друг, суперник і ін.) Підбір ролей у грі повинний здійснюватися таким чином, щоб формувати в школярів активну життєву позицію, кращі людські якості особистості.

     Другий компонент рольової гри - вихідна ситуація - виступає як спосіб її організації. При створенні ситуації необхідно враховувати й обставини реальної дійсності, і взаємини комунікантів. Виділяються наступні компоненти ситуації:

1) суб'єкт,

2) об'єкт (предмет розмови),

3) відношення суб'єкта  до предмета розмови, умови  мовленнєвого акта.

     Третій  компонент рольової гри - рольові  дії, що виконують учні, граючи  визначену роль. Рольові дії як різновид ігрових дій органічно зв'язані з характером ролі.

Як показують результати навчання, застосування гри на  уроках іноземної мови сприяє позитивним змінам у мовленні учнів як у якісному відношенні (розмаїтість діалогічних єдностей, ініціативність мовних партнерів, емоційність висловлення), так і в кількісному (правильність мови, обсяг висловлення, темп мови).

 

 

 

 

2.2. Етапи рольової  гри

 

 

1. Підготовка  до рольової гри

     Вчитель  найчастіше проводить рольову  гру на завершальному етапі роботи над темою при закріпленні мовних навичок і умінь. Однак підготовка до гри здійснюється завчасно, із самого початку вивчення теми. У ході роботи по підготовці до рольової гри програються мікроситуації, невеликі сценки, розігруються діалоги. Дуже часто підготовка починається з вступної бесіди.

     Продумуючи  рольову гру вчитель повинен  враховувати наступні її ознаки:

     1. Ситуація повинна бути найбільш наближеної до життя. У ситуації необхідно дати зведення про соціальні взаємини партнерів, наприклад, офіційні, неофіційні).

     2. Ролі, обрані учнями, повинні найбільшою мірою підходити до   даної ситуації. Опис ролі дається в рольовій картці, при цьому інформація може бути представлена детально: відомості про людину (добрий, чесний, ледачий і т.д.), про його життєвий і мовленнєвий досвід, про звички, захоплення і т.п. Однак інформація не повинна викладатися занадто докладно, тому що в цьому випадку учасник гри позбавляється можливості виявити свою творчість. Опис може бути коротким, щоб учень міг “додумати” образ персонажа, роль якого він буде виконувати. Учням потрібно дати час, щоб вони ввійшли в роль. Ролі звичайно розподіляє вчитель, проте їх можуть вибрати і самі учні.

     3. Учасники рольової гри повинні враховувати наявність різних рольових цілей (якщо касир продає квиток покупцю, то покупець не тільки купує квиток, але і запитує необхідну інформацію, а також відраховує гроші, довідується про багаж і т.д.).

     4. Учасники рольової гри не повинні діяти індивідуально, а тільки колективно, репліки одного повинні викликати відповідну реакцію іншого, а за реакцією слідує дія партнера.

     5. Наявність загальної мети у всього колективу.

     7. Наявність системи групового й індивідуального оцінювання діяльності учасників гри. Кожен учасник гри в залежності від виконання заданої ролі оцінюється або експертом з числа самих учасників, або викладачем.

     8. Створення доброзичливої атмосфери.

     9. Учитель повинний намагатися передбачати можливі типові помилки учнів у ході рольової гри, тому що вони будуть аналогічними помилкам при використанні будь-яких інших прийомів навчання, і попередити їх, продумавши попередні вправи на використання визначених граматичних структур, лексичних одиниць, що обов'язково будуть використовуватися в рольовій грі.

     Учителю, що включив рольову гру в практику своєї роботи, варто критично ставитися до механічних тренувальних вправ (виконання відрізняється крайньою монотонністю, матеріал далекий від зразків реального спілкування) і віддати перевагу таким видам роботи, як діалоги (драматизація, піднесення нового матеріалу у формі мікродіалогів), зображення (один учасник за допомогою жестів зображує яке-небудь слово, вираження чи дію, а інші повинні угадати і прокоментувати його дії). Зображення сприяє ламанню психологічних бар'єрів, що в наслідку позитивно позначиться на проведенні рольових ігор.

     Підготовка до гри може тривати від декількох уроків (з моменту роздачі карток з ролями), до декількох тижнів, у залежності від рівня підготовки учнів.

                                           Проведення рольової гри

     Проробивши необхідну підготовчу роботу, учитель може приступити безпосередньо до організації рольової гри. Він повинний чітко сформулювати ситуацію, обрисувати функціональну спрямованість кожної ролі.

У залежності від успішності оволодіння іноземною мовою ігрове спілкування  може носити репродуктивний, напівтворчий і творчий характер. Репродуктивний спосіб мовленнєвого спілкування використовується учнями з низьким рівнем навченості по іноземній мові.

     Їхня задача полягає в тім, щоб відтворити в ігрових обставинах текст – зразок. Регулярна організація рольової гри на уроках іноземної мови дозволяє поступово підвищувати рівень навченості молодших школярів.

     Рольова гра може співвідноситися з обома формами мовлення: підготовленим і непідготовленим, створюючи передумови для природнього переходу першого в друге. Для переведення підготовленого мовлення в непідготовлене перш за все підходять рольові ігри, які умовно називаються “багатоактними”. Перший акт варто забезпечити опорами, наступні акти учні зможуть грати самостійно, перетворюючи мовний матеріал для вираження потрібного змісту й імпровізуючи.

     Після невеликого вступу учні занурюються в діяльність, у якій виконання завдання набагато важливіше, ніж використання точних слів; діяльність, у якій швидкість превалює над акуратністю. Природно, що мовний матеріал, що учні використовують у рольовій грі, має бути введений на більш ранніх стадіях навчання.

     У процесі гри вчитель іноді може взяти собі якусь роль, але не головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його керівництвом. Звичайно вчитель бере собі ролі лише на початку, коли школярі ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність у цьому відпадає. У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Учитель керує процесом спілкування: переходить від групи до групи, допомагаючи учням, що потребують допомоги, вносить необхідні корективи в роботу, помічає помилки, щоб після рольової гри на наступному уроці приступити до роботи над ними.

     У ході гри учителю варто бути дуже тактовним і не засмучуватися, якщо хтось з учнів не приймає активної участі в грі.

     Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується, якщо вчитель правильно визначає тривалість мовленнєвого спілкування учасників. За даними досліджень тривалість оптимальної працездатності у спілкуванні  - п'ять хвилин, Тому на кожен етап гри вчитель має встановити ліміт часу і домагатися, щоб кожен етап йому відповідав. Учитель завжди повинен продумувати наступні види діяльності для тих чи груп пар, що закінчують гру раніше                                                

                  Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів

     Недоцільно приступати до аналізу помилок відразу по закінчення гри. Коли гра закінчиться, бажано провести обговорення, з'ясувати, що учні вважають вдалим, а що - ні.

     Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь у ній школярів, учителю варто виявити такт, особливо при оцінці результатів першої рольової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче приведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри з вдалих моментів і лише потім перейти до недоліків.

     Помилки є невід'ємною частиною процесу навчання мові, і можливість вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж стримує його. Помилки поступово зникають у міру того, як учні стають більш компетентними й впевненими в собі. При роботі над помилками дуже важливо змусити учнів самим дати правильний варіант фрази чи слова, у якому були допущені помилки.

      В оптимальному випадку, учитель записує всю гру на магнітофонну стрічку - так жодна помилка не буде пропущена. Якщо вчитель не має достатніх технічних засобів, то йому доведеться запам’ятовувати помилки або записувати їх в зошиті, не перериваючи гри і не перебиваючи її учасників.