Гра як засіб підвищення мовленнєвої активності першокласників

Грою, її елементами та ігровими ситуаціями вчитель активізує виховну функцію навчально-пізнавальної діяльності. Так, створюючи ігрову ситуацію, вона привертає увагу дітей до традицій рідного краю. Тамара Віталіївна розповідає про звичаї і обряди своєї місцевості і роздає завдання, які підготували учні «Лісової школи». Діти, уявно спілкуючись із звірятами, з цікавістю виконують роботу.

На уроках української  мови за допомогою гри-вправи «Чарівний  мішечок» вчитель закріплює різноманітні вміння й навички. Набір предметів у мішечку не випадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети навчання: це можуть бути іграшки, в назвах яких є орфограми, на які треба звернути особливу увагу або дрібні речі, які треба описати.

Вивчаючи спільнокореневі  слова, педагог пропонує дітям гру  «Лото». Кожен учень має картку, розкреслену на шість клітинок. У  кожній клітинці різні слова. Вчитель-ведучий  має набір коренів слів, які  оголошуються послідовно всім гравцям. Діти аналізують оголошений корінь слова, виділяють в кожному слові на власній картці корені слів і, якщо співпадають корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший закриє слова. Під час опрацювання правил на уроках української мови впроваджує гру «Знайди ознаку».

Навчаючи учнів логічно  мислити, аналізувати, виділяти головне, робити висновки, Тамара Віталіївна враховує і те, що не всі школярі однакові за рівнем розвитку мислення, уваги, вмінням слухати і виконувати завдання. Вдало підібрані ігри допомагають вчителю зацікавити учнів щодо виконання будь-якого завдання.

На уроках читання під  час розчитування вчитель застосовує ігри «Піраміда», «Падають шишки». На думку вчителя дуже корисними є спеціальні ігри на розвиток пам’яті, вироблення стійкої уваги: “Засічка – кидок» (при слові «кидок» всі починають читати на максимальній швидкості, «засічка» - читання зупиняється), «Відгадай» (вибіркове читання), «Хвиля» ( починають читати у довільному темпі вголос, поступово збільшують силу голосу, доходять до вершини і починають зменшувати). Є ігри, що вчитель використовує для читання в парах: «Луна або Папуги», «Вовчик і Зайчик». Одне речення читає один учень, а друге – інший. Потім читання повторюється знову. Під час читання одним учнем другий уважно стежить за правильністю.

У процесі ознайомлення дітей з ліричним жанром вчитель користується різноманітними ігровими прийомами, які сприяють розвиткові умінь слухати, говорити і читати, дозволяють формувати уявлення учнів про віршовану форму, риму, систематизувати читацький кругозір, характеризувати авторів творів, що вивчаються, набувати досвід широкого розучування віршів. Так, при знайомстві з римою використовує гру «Схожі хвости» ( мишка – кішка, Гришка, книжка, доріжка ...). Користуючись прийомом «Віднови вірші на основі рим», учитель практично знайомить дітей з римою. При виконанні ігрової вправи «Відгадай риму» формує в учнів почуття ритму і рими.

Виконуючи вимоги програми з основ здоров’я вчитель використовує практичну, ігрову індивідуальну та групову діяльність учнів. З метою  закріплення вивченого матеріалу на уроках Тамара Віталіївна застосовує гру «Фантазери» (Про що може мріяти здорова людина), гру-пантоміму «Без слів» ( Розказати, чим найбільше ви любите займатися у своєму куточку відпочинку), «Вгадай страву за описом», яку учні виконують в парах. Не менш цікавою є гра-подорож по річці Охайність. Ігри потребують від учнів зібраності, витримки, бажання допомогти відстаючому, виховується культура, спілкування дитини з колективом.

Використовуючи ігри екологічного спрямування («Якби я був…», «Склади  розповідь», «Допитлива ворона») Тамара Віталіївна дає дітям зрозуміти, що нерозумне втручання в природу може викликати істотні зміни як усередині самої екосистеми, так і за її межами. Вчитель переконана, що під час таких ігор у дітей розвивається також готовність до правильної взаємодії з довкіллям. В позаурочний час використання рухливих ігор екологічного спрямування сприяє формуванню в учнів таких позитивних моральних рис, як співчуття, співпереживання, доброту, милосердя.

Працюючи над проблемою  «Використання ігрових технологій в навчально-виховному процесі» вчитель переконалася, що саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію. Завдяки іграм розширюється кругозір і удосконалюється орієнтування учнів у навколишній дійсності, формуються первинні суспільно-політичні уявлення, елементи громадських і патріотичних почуттів, шанобливе ставлення до людини праці, етична поведінка у побуті та громадських місцях. Учителька переконалася, що завдяки успішному проведенню ігор розвивається пізнавальна самостійність учнів. Така організація здобуття знань дає змогу максимально активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках і водночас сприяє не тільки підвищенню якості навчання, а й забезпеченню емоційного благополуччя та психологічного комфорту кожній дитині вже з перших днів навчання у школі. Вчитель домоглася в процесі проведення уроків з елементами гри реалізувати ідеї співдружності, змагання, самоуправління , виховання відповідальності кожного за результати своєї праці, а основне – інтерес дітей до навчання.

Педагог переконалася, що кожна  гра вчить дитину оцінювати свої здібності, підштовхує її шукати й знаходити різні самореалізації, розвивати найкращі людські якості.

Спонукати, а не керувати, заохотити, допомогти визначити  напрям освіти – це девіз Тамари Віталіївни [16].

 

2.2. Розробка ігор  для розвитку мовленнєвої діяльності  першокласників

Всім відомо, що саме процес читання на початковій його стадії — надзвичайно важкий для дітей, особливо з тяжкими вадами мовлення, потребує від них значних розумових зусиль. А використання гри дає можливість навчатися у більш легкій, невимушеній формі.

Усі ігрові завдання, які  можуть використовуватись на уроці  навчання грамоти, основною дидактичною метою мають навчити дітей співвідносити звук і фонему, фонему і букву, а відтак — читати цілими словами.

«Чарівний мішечок»

Набір предметів змінюється залежно від мети навчання; це іграшки, У назвах яких є потрібні літери; дрібні речі, які треба описати тощо.

«Листоноша»

Діти отримують листи  із завданням для складання невеликих  оповідань за малюнком чи опорними словами. Використовую для сильніших  учнів.

«Відгадай»

На столі розкладено 5-6 іграшок або предметних малюнків. Дітям пропоную уважно розглянути їх і вибрати один з них. Один учень повинен розповісти про цей предмет, не називаючи його, щоб всі інші здогадались, про що йдеться.

«Який предмет зайвий?»

«Яка літера заблукала?»

Робота в парах або  в малій групі.

— Знайти звукову схему  до предметного малюнка або навпаки.

— Вибрати предметні малюнки, в назвах яких є тверді чи м’які  приголосні звуки; 1,2, 3-складові слова, з наголосом на 1, 2, 3-му складі, які  відповідають на питання хто? або що?, які означають назву одного або кількох предметів.

— Робота в парах: складання  діалогів:

• покупець — продавець, лікар — хворий;
• розмова по телефону тощо.

Крім вищезазначених ігор, які можна використовувати для  покращення засвоєння знань з навичок читання, є ряд ігор, які можна використовувати для розвитку мовлення учнів початкової школи.

Добір епітетів до предметів

Гра «Додай слово»

   Мета: вправляти дітей в узгодженні прикметників з іменниками в роді та числі.

- Які бувають дерева?

- Великі, маленькі, зелені, сухі, жовті, високі, хвойні, старі, молоді...

- Які бувають будинки?

- Великі, маленькі, одноповерхові,  багатоповерхові, висотні, цегляні,  панельні, сірі, білі, червоні...

- Які бувають собаки?

- Великі, маленькі, кошлаті,  стрижені, злі, розумні, кучеряві, добрі, старі, молоді, мисливські, дворові...

- Мило... яке? (запашне, червоне,  біле, рожеве, зелене, жовте, милке,  гладеньке, слизьке).

- Вода... яка? (холодна, тепла,  мокра, прозора, каламутна, брудна, гаряча, газована...).

- Чай... який? (гарячий, приємний, запашний, холодний, міцний, солодкий, зелений...).

Впізнання за епітетами предметів

Гра «Відгадай, що це?»

-  Що це? - червоне, соковите, стигле, смачне, пахуче, кругле? (Яблуко).

- Круглий, гумовий, прудкий,  веселий і дзвінкий, синьо-червоний? (М'яч).

Добір   дій   до  предмета

Гра «Хто, що робить?»

   Мета: вправляти дітей у вживанні дієслів III особи однини.

- Що робить курка?

- Несе яйця, квокче, висиджує  курчат, водить курчат, бігає, ходить, клює, п'є, розгрібає, загрібає.

- Кішка?

- Лежить, іде, біжить, нявчить,  годує кошенят, мурчить, їсть, спить, ловить мишей, лащиться, хвостом махає...

- Сонце?

- Сяє, гріє, світить, заходить...

Добір нюансів до  слова

Гра «Нюанси  слів»

   Мета: вправляти дітей в утворенні нових слів за допомогою суфіксів.

Ведмідь - ведмедик, ведмежатко, ведмедище, ведмежий, ведмежатина...

Вовк - вовчик-братик, вовченя, вовчисько, вовчице, вовчий.

Очі - оченята, очища, очки, окуляри.

Рука - ручка, рученька, ручище, рученята, рукава.

Складання дітьми простих поширених речень

Гра «Що?Де?Коли?»

- Діти пішли... куди? для  чого? (в ліс на прогулянку).

- Дідусь поливає... де? що? (квіти у квітнику).

- Хлопчик зриває... де? що? (яблука з дерев у саду).

-  Діти ловили... чим?  Що? де? (сачками метеликів на поляні).

Побудова дітьми складнопідрядних речень

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні треба одягати  теплі пальта, тому...

Марина не пішла сьогодні на прогулянку, тому...

У дитячий садок привезли ялинку, тому...

Квіти поливають для того...

Заміна іменників  займенниками

Гра «Заміни слово  іншим»

   -  Яблуко ~ воно; мило - воно; вода - вона; чай - він; груша  - вона; сани - вони.

Утворення прикметників від іменників.

Гра «Від іменника до прикметника»

   Сливи - сливовий, дерево - дерев'яний, солома - солом'яний, яблуко - яблучний, яблуневий, собака - собачий,

вовк - вовчий, книжка - книжковий...

Вправляння дітей  у  вживанні дієслів  теперішнього, майбутнього та минулого часів

Гра «Теперішній, майбутній, минулий»

    Дітям пропонується  відповісти на запитання:

- Що я роблю? (ходжу,  сиджу, бігаю, роблю, будую, ношу, печу, малюю, розмовляю, відповідаю, читаю, кричу, стрибаю).

- Що я робив?  (ходив,  сидів,  бігав,  робив,  будував, носив, пік, малював, розмовляв, відпочивав, читав, кричав, стрибав).

- Що  я  робитиму?   (ходитиму,   сидітиму,   носитиму, пектиму, відпочиватиму...).

Утворення іменників  від дієслів 

   Мурувати - муляр;  будувати - будівельник; писати –  письменник; рибачити - рибалка; учити  - учитель; виховувати - вихователь; ловити - ловець; читати - читач.

Утворення дієприслівників  від дієслова

    Бити - розбитий, перебитий,  битий, недобитий; копати - копаний,  переконаний, розкопаний; малювати - мальований, змальований, перемальований, намальований.

Вправляння дітей  в утворенні присвійних прикметників

Книжки для дітей або  дитячі книжки? Лапа ведмедя або ...? Хвіст зайця або ...? Крило птаха або ...? Жир риби або ...? Кора дуда або ...?

Вправи на складання  дітьми простих поширених речень

Гра «Продовж речення»

 

Кішка грається... де? (на сонечку).

Кішка умивається ... чим? (лапою).

Собака сидить... біля чого? (біля будки).

Хлопчик сидить... на чому? (на дивані).

Козеня їсть... що? (траву).

Дівчинка сидить на дивані і читає... що? (книжку).

Хлопчик везе... що? (машину).

Дівчинка поливає ... що? (дерево).

Діти граються... чим? (іграшками).

Хлопчик витирає посуд... чим? (рушником).

Дівчинка несе в руках... що? (ляльку).

Хлопчик і дівчинка годують  кошеня... чим? (молоком).

Дівчинка купає ляльку... де? (у ванні).

Мама веде за руку... кого? (маленьку дівчинку).

   Примітка: Вправи використовуються у повсякденному житті, до текстів добираються відповідні картинки.