Дослідження підготовленості майбутніх вчителів біології до організації наукових досліджень

ВОЛОДІТИ:

Базовими знаннями з психолого-педагогічних дисциплін;

Методикою педагогічних досліджень та експерименту;

Прийомами розвитку творчих  здібностей учнів; методами контролю та обліку знань учнів.

Навча́льний план — основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.

Зміст програми

Програма складається  із соціально-гуманітарного, фахового та контрольно-діагностичного модулів.  1. Соціально-гуманітарний модуль.

1. Філософія освіти, Законодавство про освіту;2..Ділове мовлення; 3.Права дитини;4.Трудове законодавство;5. Охорона праці, ОБЖ.

2.Фаховий модуль. 1.Психолого-педагогічна підготовка.2.Сучасні педагогічні інноваційні технологія.3.Педагогічні аспекти організації навчально-виховного процесу.4.Психологічна компетентність вчителя.5.Актуальні питання виховання.

Загальна фахова підготовка. 2.2.1. Основні форми і зміст методичної діяльності педагогів. 2.2.2. Інформаційні та телекомунікаційні технології.

2.2.3. Атестація пед. кадрів2.2.4. Зовнішнє незалежне оцінювання  та його впровадження в Україні. 2.3. Навчальна і науково-методична підготовка. 2.3.1. Сучасний етап розвитку біології .т  2.3.2. Сучасна методика викладання біології. 2.3.3. Тренінгові заняття з оволодіння інтерактивними методами навчання та виховання.2.3.4. Організаційно-методичне забезпечення оцінювання навчальних досягнень  учнів.  2.3.5. Педагогічні новації в біології. 2.3.7. Педагогічна практика.  2.3.8. Методика розв’язування біологічних задач.  2.3.9. Удосконалення методики проведення лабораторних досліджень.

3. Контрольно-діагностичний  модуль. 3.1. Вхідне, вихідне анкетування. 3.2. Фахове тестування. 3.3. Науково-практична конференція. 3.4. Комплексний залік.

Зв'язок навчання біології та педагогіки з іншими науками.

Педагогіка вирішує свої завдання не ізольовано, а в тісному  взаємозв'язку з іншими науками, використовуючи їхні досягнення в суміжних із педагогікою галузях. Будучи наукою суспільною, педагогіка тісно пов'язана з такими науками, як психологія, філософія, історія, етика, естетика, економіка, соціологія, менеджмент та ін. Щоб правильно вчити і виховувати учня, досягнути в цьому позитивних результатів, необхідно знати біологічні закономірності росту і розвитку людського організму. Тому педагогіка тісно пов'язана з анатомією і фізіологію людини, особливо з фізіологією вищої нервової діяльності. Містком між ними є вікова психологія, яка розкриває вікові особливості формування і розвитку психіки людської особистості. Тісними є зв'язки між педагогікою і шкільною гігієною, яка вивчає і визначає санітарно-гігієнічні умови життя учнів, організацію навчального процесу залежно від віку, стану здоров'я та інших факторів. В останні роки Інститут психології України провів дослідження розвитку, психологічної стабільності перебігу психічних процесів, адаптованості до стрес-факторів, успішності навчання учнів у зоні радіологічного контролю. Зв'язок педагогіки із соціологією та кібернетикою Соціологія - наука, що вивчає суспільство, як складну цілісну систему, її підсистеми і соціальні процеси, які відбуваються в ньому.[13. 14.16.]

У наш час зв'язок між  психологією та педагогікою набуває  особливого характеру. Фактично протягом багатьох років ці зв'язки були багато в чому пристосуванням психології до існуючої педагогіки і зовнішнім  урахуванням педагогікою «готових даних» психології. Наприклад, завданням  психології нерідко вважалося «психологічне обґрунтування» вже складених і закріплених педагогічних методів і положень, їх поліпшення, а педагогіка часто виходила з деяких, власне догматично витлумачених «психологічних формул» (зокрема, твердження про те, що мислення молодшого школяра начебто позбавлене абстрактності, а тільки і винятково конкретне). Останні дослідження дозволяють по новому зрозуміти можливості психології та її участь у процесі навчання й виховання учнів. Перше завдання передбачає таку побудову психологічних досліджень, яка не стільки скеровувала б на обґрунтування готового і ствердженого, скільки випереджала б існуючу педагогічну практику, торуючи для неї нові шляхи, забезпечуючи широкий пошук нового у справі навчання й виховання. Друге завдання обумовлене вимогами, що їх пред'являє педагогіці науково-технічний прогрес. Маса інформації, обов'язкової для засвоєння, виростає з великою швидкістю. Встановлено, що інформація швидко старіє і вимагає оновлення. Звідси випливає, що навчання, зорієнтоване головним чином на запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті, тільки частково може задовольняти сучасні вимоги, На перший план виступають проблема формування якостей мислення, які дозволили б учневі самостійно засвоювати постійно оновлював інформацію, розвиток таких здібностей, які давали б можливість іти в ногу з науково-технічним прогресом. Ось чому народна освіта ставить перед психологією багато актуальних завдань: • визначити загальні закономірності розвитку психіки в онтогенезі; • дати психологічну характеристику діяльності та особистості людини на кожному віковому етапі; • вияснити психологічні механізми засвоєння людиною суспільного досвіду, систематизованого в основах наук, у моралі; • виявити психологічні основи формування особистості в процесі навчання й виховання, розкривши взаємозв'язок виховання і психічного розвитку людини; • вивчити співвідношення між віковими та індивідуальними особливостями людей; • установити психологічні причини відхилень у психічному розвиткові людей від загального напряму розвитку і розробити методи діагностики цих відхилень.[9. 16. ]

Методика навчання біології тісно пов'язана з  дидактикою — розділом педагогіки, що розробляє теорію освіти й навчання, яка обґрунтовує й розкриває зміст і методи та організаційні форми процесу навчання. Слід зазначити, що дидактика, з одного боку, в своєму розвиткові спирається на теорію й практику методики, а з іншого — дає загальні наукові підходи до досліджень у галузі методики, забезпечуючи єдність методологічних принципів у вивченні процесу навчання. Методика біології, що давно склалась як самостійна дисципліна, розробляє теоретичні й практичні проблеми змісту, форм і методів навчання та виховання, зумовлені специфікою шкільної біології. Оскільки методика визначається не лише специфікою біологічного змісту, а й віковими особливостями учнів, вона спирається на дитячу психологію. Зміст навчального матеріалу й методика викладання біології ускладнюються від класу до класу залежно від вікових особливостей розвитку особистості дитини. Методика навчання біології тісно пов'язана з біологічними науками. Адже викладання шкільних курсів вимагає від учителя ерудиції в цій галузі, як теоретичної — для наукового пояснення явищ природи, так і практичної, необхідної для розпізнавання рослин і тварин у природі, їх визначення, вирощування та проведення дослідів із ними. У біологічних науках основними методами досліджень є спостереження, експеримент і теоретичне узагальнення нагромаджених фактів. Вивчення біології в школі передбачає практичне ознайомлення з найпростішими прийомами спостережень та експерименту в лабораторії й природі, проведення яких має задовольняти елементарні вимоги наукової достовірності, точності досліджень і фіксування результатів. Узагальнення, порівняння, осмислення добутого в процесі спостереження й експерименту матеріалу привчає учнів до творчого мислення. Шкільний предмет «Біологія» та біологічні науки різняться метою, обсягом, структурою, методами й формами викладання. Мета шкільного предмета біології — повідомляти учнів про наукові факти й закономірності, на що відводиться обмежений час. Мета ж біологічних наук — діставати нові дані про природу способом дослідження, необмеженого в часі. Біологічні науки в процесі свого розвитку поділилися на анатомію, морфологію, систематику, фізіологію, екологію, генетику, біохімію, мікробіологію тощо. У шкільному ж курсі під час вивчення організмів, окремих органів рослин і тварин, а також людини елементи цих наук інтегруються. Розглядуваний у 10—11 класах матеріал щодо закономірностей індивідуального й історичного розвитку організмів на всіх рівнях вивчення їх сучасною наукою об'єднує основи еволюційного вчення, цитології, генетики, селекції, екології, вчення про біо­сферу. Це дає змогу оптимізувати викладання матеріалу, зробити доступнішим вивчення природних явищ і процесів. Методика допомагає вчителю правильно добирати найістотніші елементи основ науки, типові об'єкти вивчення й викладати навчальний матеріал у формах та зв'язках, найдоступніших для розуміння й запам'ятовування, з урахуванням вікової психології дитини. Таким чином, біологія як шкільний навчальний предмет інтегрує знання з відповідних наук у систему, яка визначається методичними закономірностями навчання й виховання згідно із загальноосвітньою метою школи та віковими особливостями учнів. Біологія є основою агрономії. Агрономічні знання необхідні вчителю, зокрема для організації шкільної навчально-дослідної земельної ділянки й проведення на ній позаурочних робіт, виконання учнями суспільно корисної праці в сільському господарстві. У курсах зоології, біології людини та загальної біології багато тем пов'язані з медичними, зокрема гігієнічними знаннями. Методика навчання біології співпрацює з філософією, яка сприяє самопізнанню людини, розумінню місця й ролі наукових відкриттів у системі розвитку людської культури, дає змогу з розрізнених фрагментів знань скласти цілісну наукову картину світу. Важливість зв'язку методики з філософією зумовлена ще й тим, що вивчення основ науки [1.3. 7.]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

1. Дослідження підготовленості майбутніх вчителів біології до організації наукових досліджень.

Організація підготовки творчої  особистості майбутнього вчителя передбачає залучення студентів до наукової роботи протягом усього періоду навчання в університеті. Звичайно, зміст дослідницької роботи студентів поступово ускладнюється, стає більш глибоким від курсу до курсу. [10.6.12.]

На молодших курсах студенти знайомляться з науковими напрямками роботи кафедр, пишуть реферати, виступають з доповідями і повідомленнями на семінарських і практичних заняттях, беруть участь у роботі наукових студентських гуртків, наукових студентських конференцій. Ці перші етапи набуття наукового досвіду передбачають ознайомлення майбутніх перекладачів з окремими прийомами, методами, видами наукового дослідження, основними поняттями наукового апарату, правилами підбору потрібної інформації та підготовки доповідей, рефератів тощо. Якісно новим етапом у творчій підготовці майбутнього вчителя біології є ІІІ-V курси, де студенти виконують систему завдань науково-дослідницького характеру. Завдання мають різну спрямованість. Виконання цих завдань дозволяє студенту підійти до свідомого вибору теми майбутньої дипломної та магістерської роботи, яку кафедра має розглянути і затвердити. На V курсі завершується підготовка майбутніх фахівців. Студенти виконують і захищають дипломні або магістерські роботи з перекладознавства, які є підсумком їх науково-дослідної роботи в університеті. Нерідко наукові проблеми, що досліджуються студентами в рамках дипломних чи магістерських робіт, стають пріоритетним напрямком їх подальшого наукового та професійного зростання.[6.]

Наукове дослідження - це форма процесу пізнання, цілеспрямоване систематичне вивчення об’єктів дослідження за допомогою методів і засобів науки, яке завершується формулюванням нових знань про об’єкт дослідження.

До наукових досліджень ставляться такі вимоги:

- актуальність проблеми;

- правильність конкретного  визначення стратегії дослідження,  його мети, завдань і предмета;[6. 9. 13.]

- організація і етапи  проведення дослідження;

- доступність висновків  і рекомендацій для використання  їх в практичній діяльності.

Наукове дослідження є  складним, багатоаспектним, суперечливим процесом, який у кожному випадку  має свою логіку, методику та організацію.

У цьому процесі можна  виділити певні етапи:

- визначення наукової  проблеми і теми дослідження;

- формулювання мети і  завдань дослідження;

- збір і обробка фактичного  матеріалу;

- аналіз та оформлення  результатів наукового дослідження;

- застосування на практиці.

 

2.2. Організація дослідження.

  З метою діагностування стану готовності студентів до навчання та організацію наукових досліджень були використані методи анкетування, спостереження під час навчання. Експеримент мав на меті визначити ставлення студентів до предметів біології, природничих наук, а також рівень знань, умінь та навичок студентів з їх курсу навчання.

Для проведення експерименту ми використали такий зразок анкети:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шановні студенти!

Просимо Вас відповісти на запитання анкети, що проводиться в рамках дослідження  ефективності навчального процесу в ГНПУ ім. О.Довженка. Результати дослідження будуть використані для покращення організації підготовки майбутніх вчителів до професійної діяльності.

Курс_________ Факультет___________  Стать_________

1. У яких формах науково-дослідної роботи Ви приймали участь навчаючись в університеті?
1. Написання курсових робіт.
2. Виконання дипломних робіт.
3. Участь і роботі наукових гуртків.
4. Написання наукових статей.
5. Участь у конкурсах наукових робіт.
6. ______________________________________________________________________
2. Оцініть за 5-ти бальною шкалою значення навчальних дисциплін у Вашій підготовці до науково-педагогічної діяльності?

Навчальна дисципліна	Бал (1…..5)
Педагогіка
Психологія
Методика викладання біології.
Методика біологічного експерименту.
Методика педагогічного експерименту
Курсові роботи з педагогіки/психології

 

3. Яких знань не вистачає Вам  для виконання психолого-педагогічних  досліджень?

3.1. Про 

3.2.

 

4. Чи готові Ви, на Вашу думку, до самостійної організації і проведення психолого-педагогічних досліджень у професійній діяльності?

1. Так.       2. Скоріше так  ніж ні.       3. Не впевнений.      4. Скоріше ні чим так.       5. Ні.

 

5.Чи впевнені  Ви, що в майбутньому будете  працювати вчителе природничих наук1. Так.       2. Скоріше так ніж ні.       3. Не впевнений.      4. Скоріше ні чим так.       5. Ні.

 

Аналіз результатів опитування, анкетування, спостережень дозволяє говорити про наявність певного інтересу до природничих наук, та майбутньої професійної діяльності у більшості студентів. Однак ті ж дані свідчать про те, що не всі студенти вірять у ефективність вивчення своєї майбутньої діяльності. Про свій постійний інтерес до предметів біології 48% опитаних. Майже 46% опитаних отримують позитивні емоції від роботи з дітьми. З іншого боку, майже половина студентів сумніваються у можливості майбутньої професійної діяльності з даного курсу. На запитання,чи готові ви,на вашу думку до самостійної організації і проведення психолого-педагогічних досліджень у професійній діяльності, тільки 25% опитаних указали на те, що самостійно зможуть організовувати психолого- педагогічні дослідження. По балах з навчальних дисциплін, можна зробити висновок, що у більшості студентів не достатньо знань з методики викладання біології та методики педагогічного експерименту для подальшої, самостійної організації науково-педагогічної діяльності.[7.8.10.]

Висновок: Дослідження присвячено проблеми підготовки майбутніх вчителів біології  до наукової педагогічної діяльності. У роботі розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічну технологію формування готовності майбутніх педагогів до наукової діяльності, професійного рівня.

    Вивчення та аналіз функцій і змісту педагогічної діяльності, дозволило нам більш глибоко дізнатись діяльність майбутніх вчителів біології. Проаналізувавши навчальний план вчителів біології, дізнались з яких перелік дисциплін складається робота вчителя та як ці дисципліни пов`язані з біологічною діяльністю вчителя.[7.]

    Проведена анкета  дозволила зрозуміти що студентам  треба покращувати свої знання  з наукових дисциплін. Детальнішого вивчення потребують питання розробки й упровадження нових спеціальних дисциплін до готовності майбутніх учителів та вдосконалення професійного рівня (в першу чергу природничих та методологічних знань ); посилення ролі самовдосконалення та самоорганізації у професійній соціалізації вчителя; запровадження синергетичних вимірів професійного становлення