Дослідження підготовленості майбутніх вчителів біології до організації наукових досліджень

Глухівський національний педагогічний університет 

імені Олександра Довженка

Кафедра загальної  і соціальної педагогіки та психології

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з педагогіки

на тему: ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ДО НАУКОВОЇ-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

 

Студентки 2  курсу  22-Б  групи

напряму підготовки 6.040102 Біологія*

Теслєвої М. О.

Керівник: кандидат педагогічних наук, старший викладач Коломієць  М.Б.

 

Національна шкала ____________   

Кількість балів: _____Оцінка:  ECTS ____

 

                                                        Члени комісії          ________________  ___________________________________

                                                                                                                                             ^{(підпис)                        (прізвище та ініціали)}

                                                                              ________________  ___________________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                     ________________  ___________________________________

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

м. Глухів – 2012 рік.

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..	3
РОЗДІЛ 1. Аналіз змісту психолого-педагогічної підготовки вчителя….…..	6
1.1 Аналіз функцій і  змісту педагогічної діяльності  майбутніх вчителів біології……………………………………………………………………………	6
1.2. Професійно зумовлені вимоги до особистості вчителя…………………....	13
1.3. Аналіз підготовки майбутніх учителів біології до науково-педагогічної діяльності…………..…………………………………………………………	16
РОЗДІЛ 2. 2.1 Дослідження підготовленості майбутніх вчителів біології до організації наукових досліджень……………………………………………...
2.2. Організація дослідження …………………………………………………….
2.3. Шляхи покращення підготовки майбутніх учителів біології до організації і проведення психолого-педагогічних досліджень……………………..
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………

 

 

 

 

ВСТУП

Учитель - людина, якій за фахом  належить відкривати молодій генерації  глибини наук, життєву мудрість, передавати навички діяльності. Усвідомлене  входження в педагогічну справу починається з осягнення її засад  і суті, призначення, функцій і структури педагогічної діяльності, раціональних методів професійного самовиховання. [1.]

Становлення української  державності, інтеграція нашої країни в європейське й світове співтовариство, відмова від тоталітарних управлінських методів і побудова громадянського суспільства зумовлюють орієнтацію на особистість, націю, духовно-моральну та інтелектуальну культуру, визначають пріоритетні напрямки науки й освіти , серед яких – підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного росту. Сучасні умови суспільного розвитку України потребують переходу вищої школи на нову концепцію підготовки майбутніх спеціалістів, її постійного вдосконалення, підвищення рівня професіоналізму, компетентності, інтелектуальної культури вчителя. Визначені національною доктриною розвитку української освіти в ХХI столітті завдання передбачають забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної та практичної підготовки фахівців. Саме на реалізацію цих завдань і спрямована підготовка майбутнього педагога, зокрема вчителя біології.

Аналіз навчальних програм  для вищої школи, методичної літератури засвідчив, що існує суперечність між змістом методичної підготовки вчителя та завданнями, які йому необхідно розв`язувати в процесі практичної діяльності. В методичній підготовці майбутнього вчителя нині недостатньо враховуються нові педагогічні технології, що впроваджуються останніми роками в загальноосвітній школі, а саме: переорієнтація в напрямках гуманізації, культуро відповідності та природо доцільності; посилення особистісної орієнтації змісту й технологій навчання; індивідуалізація освітніх траєкторій учнів; творча й розвивальна спрямованість базової освіти; технологізація та комп`ютеризація навчального проце.  Сучасна школа перебуває в стані принципових перетворень: перехід до 12-ти річного терміну навчання за новими базовими навчальними планами й стандартами, до профільного навчання в страшай школі; включення в загальноосвітній процес дистанційних форм навчання; використання електронних підручників та Інтернет – ресурсів. Ці процеси є основними чинниками вдосконалення методичної підготовки майбутнього вчителя біології.

Одним із головних напрямків  якісної перебудови освітньої системи  є перехід від концепції підтримувального навчання до концепції випереджаючого, орієнтованого в майбутнє - на умови життя й професійної діяльності, в які випускник потрапляє після закінчення школи. Такий підхід дуже актуальний, оскільки зазвичай знання застарівають протягом 3-5 років. Тому в цій роботі основну увагу звернемо на розвиток творчих можливостей майбутнього вчителя, проаналізуємо функції і зміст педагогічної діяльності, завдання і обов`язки сучасного вчителя біології, вмонтованості біологічної освіти в систему наукових досліджень.

Актуальність цієї теми безперечна, тому що знання, уміння, навички, переконання, духовність не може передати дітям  не впевнений в собі не кваліфікований викладач.

Тому, метою даної роботи є розглянути професійну підготовку та якості майбутніх вчителів біології, необхідні для успішної організації психолого-педагогічних досліджень.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати функції педагогічної діяльності вчителя біології.
2. Охарактеризувати основні професійні якості сучасного вчителя.
3. Визначити місце науково-дослідної роботи студентів у структурі підготовки вчителя біології.
4. Дослідити підготовленість майбутніх вчителів біології до проведення психолого-педагогічних досліджень.

Об`єктом дослідження є процес підготовки майбутніх вчителів біології.

Предмет дослідження - підготовка майбутніх вчителів до організації науково-педагогічних досліджень..

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Аналіз  змісту психолого – педагогічної підготовки вчителя

 

1. Аналіз функцій і змісту педагогічної діяльності майбутніх вчителів біології.

Сучасні вимоги до педагога висвітлено в законі України «Про загальну середню освіту» (1999); «Педагогічним  працівником повинна бути особа  з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах середньої освіти». Педагог має бути культурною людиною, провідником ідей державотворення й демократичних змін, сповідувати загальнолюдські цінності, мати велику душу й добре серце. Любов до дитини — це, за словами В. О. Сухомлинського, «плоть і кров вихователя як сили, здатної впливати на духовний світ іншої людини. Педагог без любові до дитини — це все одно, що співак без голосу, музикант без слуху, живописець без відчуття кольору». К. Д. Ушинський «золотим правилом» науки виховання вважав тезу: «Вихователеві треба бути таким, яким він хоче бачити своїх вихованців».  Головне завдання вчителя — навчати й виховувати. Зважаючи на характер та особливості педагогічної діяльності, варто виокремити такі функції вчителя біології: інформаційну, розвивальну, орієнтацій-ну, мобілізаційну, конструктивну, комунікативну, організаторську й дослідницьку.

Інформаційна  функція. В навчальному процесі від учителя до учнів передається наукова інформація. Цю інформацію учні дістають із різних джерел, які використовує вчитель: із «живого слова», наочних посібників, підручників та науково-популярних книжок, із телепередач, дослідної роботи тощо.

Засвоєння наукової інформації починається зі сприйняття, яке потім  переходить на рівень уявлень та понять, і кінцевим результатом цього процесу є знання.

Отже, інформаційна функція  вчителя біології передбачає оволодіння ним такими знаннями, вміннями та навичками:

знаннями провідних ідей, законів, теорій і методів науки; вмінням бачити прогресивну роль науки в розвитку суспільства; вміннями й навичками виявлення суті біологічних явищ та об'єктивних законо­мірностей їхнього розвитку;  елементарними знаннями ораторського мистецтва; вмінням володіти словом як засобом передавання інформації; вмінням розмовляти з дітьми логічно, чітко, коротко, виразно, дохідливо й красиво; у зв'язку з цим треба зміцнювати, розвивати й ставити голос, підвищувати культуру власної усної й письмової мови, тобто навчитися викладати свій предмет грамотною літературною мовою;  уміннями графічно виражати свою думку за допомогою нескладних схематичних малюнків; умінням малювати й користуватися зображувальною грамотою;  умінням використовувати в процесі викладання різноманітні, перевірені досвідом шкіл методи передавання наукової інформації, застосовувати різні наочні посібники й технічні засоби навчання;  уміннями й навичками застосування всієї різноманітності методів навчання з урахуванням вікової фізіології й психології, вимог шкільної гігієни;  умінням розрізняти методи за джерелами знань і ступенем самостійної активності учнів, поділяти їх на групи й застосовувати, зважаючи на їхні переваги й недоліки; добирати методи викладання згідно із завданнями уроку, з урахуванням його змісту та засобів інформації;  уміннями застосовувати методи в доцільному поєднанні, послідовно змінюючи й розвиваючи їх з урахуванням попередньої підготовки та вікових особливостей учнів; умінням розумно поєднувати традиційне й нетрадиційне навчання;  уміннями й навичками забезпечення зворотного зв'язку, тобто не лише повідомляти нові знання, а й організувати перевірку, оцінку, облік, корекцію та закріплення їх у пам'яті учнів: слухати й аналізувати відповідь учня, стежити за його мовою; аналізувати письмові відповіді; оцінювати малюнки; виявляти рівень оволодіння найпростішими інструментами

приладами, знаряддями праці; перевіряти знання об'єктів та явищ, що вивчаються; визначати здатність  дітей до розпізнавання природних  об'єктів; застосовувати прийоми корекції й закріплення засвоєних знань, домагатися не лише глибоких, а й міцних знань. Учитель має чітко усвідомити свою моральну відповідальність перед народом і державою за якість знань учнів та їх виховання;  умінням користуватись оцінковим фактором для досягнення високої якості біологічних знань учнів; умінням бути не лише вимогливим, а й тактовним, що викликає повагу учнів і заохочує їх до навчальної діяльності.(№1. Ст 549-551).

Розвивальна функція. Основні зусилля вчителя біології, що спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів (логічного мислення, спостережливості тощо), пов'язані з проведенням дослідів і спостере­жень. У зв'язку з цим для розвитку загальних і спеціальних здібностей дітей учитель біології має оволодіти такими знаннями, вміннями й навичками:  знаннями й уміннями постановки завдань і запитань, що вимагає застосування порівнянь і висновків, як індуктивних, так і дедуктивних умовиводів, розчленування цілого на частини, й навпаки, об'єднання окремих частин у ціле, визначення головного й другорядного;  уміннями здійснювати дидактичну переробку методів науки на методи навчання; вміннями й навичками використання методів спостереження за тваринами й рослинами в кабінеті біології на уроці, в куточку живої природи й безпосередньо в природі (фенологічні та інші); навичками й уміннями проведення з дітьми екскурсії до музеїв, у природу, сільськогосподарське виробництво, занять на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці;  навичками створення в процесі навчання проблемних ситуацій, що вимагають самостійного мислення дітей, установлення причинно-наслідкових зв'язків;  умінням організувати й чергувати різні види пізнавальної активності учнів. Орієнтаційна функція. В діяльності вчителя біології важливим завданням є формування ціннісних орієнтацій і позитивного ставлення школярів до природи, життя людей і до себе як суб'єкта діяльності. Ця функція тому й називається орієнтаційною, що визначає зміст ціннісних орієнтацій вихованців в їхньому природному й соціальному середовищі, спонукає школярів до різних видів діяльності, примушує діяти так, а не інакше, не так, як хочеться, а як диктує дійсність. Отже, орієнтаційна функція вимагає від учителя біології таких умінь і навичок:  уміння прищеплювати інтерес до навчальної діяльності (вивчення предмета біології) та науки; навичок і вміння прищеплення учням інтересу до продуктивної сільськогосподарської праці;  уміння й навичок здійснення професійної орієнтації школярів з урахуванням інтересів суспільства, нахилів та можливостей учнів; умінь і навичок здійснення різних видів виховання учнів, як того вимагає суспільство; уміння доводити навчальний процес до його логічного завершення й переводити знання в переконання, впливати не лише на розум, а й на почуття школярів; уміння проводити природоохоронну та іншу пропаганду.(1. Ст.551-552).     

Мобілізаційна функція проявляється в діяльності вчителя, що спрямована на застосування набутих учнями знань на практиці й пов'язана з формуванням у школярів різноманітних умінь і навичок, які сприяють розвиткові їхньої пізнавальної активності й самостійності. Це завжди передбачає концентрацію уваги учнів на певному завданні, вплив на їхню волю. Отже, вчитель біології має оволодіти такими мобілізаційними вміннями й навичками:  умінням використовувати набуті учнями знання, організовуючи їхню пізнавальну діяльність, формувати й зміцнювати в учнів не лише навчальні вміння, а й навички продуктивної праці, навчити їх готувати робоче місце, спостерігати («бачити» й «чути»), правильно сприймати й оцінювати природу, працювати з книжкою, інструментами тощо; навичками й уміннями навчання учнів застосовувати біологічні знання в продуктивній праці — під час вирощування рослин у відкритому й закритому ґрунті, в процесі догляду за тваринами й вирощування їх;  навичками й уміннями навчання учнів застосовувати біологічні знання для охорони природи: ґрунтів (від вітрової та водної ерозії), мисливських тварин, риб, лісів; для приваблювання птахів у штучні гнізда; для охорони й збагачення зелених насаджень; навичками й уміннями навчання учнів застосовувати біологічні  знання в цілях суспільної та особистої гігієни.