Ціннісні орієнтації в системі професійної освіти

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Мая 2015 в 20:18, курсовая работа

Краткое описание

Об'єктом дослідження є ціннісні орієнтації студента, їх зміст, функціонування.
Предмет дослідження полягає у виокремленні ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді.
Метою дослідження було: вивчення життєвих і культурних цінностей сучасних студентів, виявлення їх духовного світу; отримання висновків про те, які цінності на сучасному етапі є домінантними, пріоритетними і про можливість і необхідність педагогічного впливу на їх формування.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І. Студентство як об'єкт дослідження і його місце в соціальній структурі суспільства
1.1. Визначення понять «молодь» та «студентство»……………………….…6
1.2. Коротко про історію студентства…………………………………………9
РОЗДІЛ ІІ. Ціннісні орієнтації і їх особливості у студентської молоді
2.1. Поняття ціннісної орієнтації……………………………………………..12
2.2. Відмінності ціннісних орієнтацій студентства різних поколінь…………………………………………………………………………15
2.3. Зв'язок спрямованості ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя із загальним рівнем самоактуалізації його особистості…………………………22
ВИСНОВКИ…………………………………………...…………………...…….28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсова робота.docx

— 62.08 Кб (Скачать документ)
  1. я легко відрізняю кохання від простого сексуального захоплення;
  2. я ніколи не боюсь бути самим собою;
  3. не лише честолюбиві люди думають про свої позитивні якості;
  4. більша частина того, що я роблю, приносить мені задоволення;
  5. я впевнений у собі. 

Випускники виділили ті ж самі ціннісні орієнтації, змінивши лише ранг кожної з них. Як бачимо, очолюють ієрархію цінності, що вказують на загальнолюдські, особистісні, ціннісні орієнтації (любов), духовні ціннісні орієнтації (задоволення від роботи) та пов'язані з особистісним зростанням студента – першокурсника, а саме: впевненість у собі (статусні ціннісні орієнтації), сміливість бути самим собою. Студенти з низьким показником рівня самоактуалізації особистості опосередковано показали у своїх відповідях невміння грунтовно приймати рішення . рівень самоаналізу низький при високій самооцінці (ніколи не боюсь бути самим собою), що зумовлює некритичну впевненість у собі та імпульсивну спонтанність поведінки. А це все в сукупності і зумовлює низький рівень самоусвідомлення, обмежує особистість в планах і засобах самовиховання і саморозвитку. Аналіз цінностей показав, що у студентів з показниками самоактуалізації вище норми зростає впевненість в собі(в обох групах ця цінність зайняла перше місце), прагнення до самостійності та критичної оцінки подій і вчинків як своїх, так і інших людей. У студентів з низьким рівнем самоактуалізації значно знижується впевненість в розрізненні загальнолюдських цінностей, адекватність в сприйманні інших людей, самокритичність. Однак, це не заважає їм "жити з відчуттям щастя", що свідчить про низький рівень самоаналізу та самокритичності. Таким чином, виявлений зв'язок між загальним рівнем самоактуалізації особистості та змістом ціннісних орієнтацій майбутніх вчителів проявляється в тому, що студенти з більш високим індексом самоактуалізації особистості більш реально сприймають довкілля і характеризують його таким як воно є, а не таким, яким хотілося би його бачити. Вони менш емоційні та більш об'єктивні у своєму сприйманні, не бояться зізнатися, що не мають однозначних рішень з якихось питань чи поглядів на життя. Студенти цієї групи приймають себе в основному такими, якими вони є, проте, бачать свої недоліки і шляхи самовдосконалення. Ці показники і є власне ознаками самоактуалізованої особистості достатньо високого рівня, що дозволяє їм свідомо та цілеспрямовано здійснювати власне професійне становлення. У студентів даної групи, крім загальнолюдських (особистісних), духовних, статусних, моральних ціннісних орієнтацій, виявлено і альтруїстичні ціннісні орієнтації ("захищаючи власні інтереси, люди, звичайно, не забувають про інтереси оточуючих"), що одночасно є свідченням позитивних ціннісних орієнтацій випускника не тільки як особистості взагалі, але і як спеціаліста-педагога. Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що зміст ціннісних орієнтацій тісно пов'язаний із загальними характеристиками самоактуалізації особистості майбутніх вчителів: чим вищий рівень самоактуалізації, тим більш вони приймають професійні, моральні і духовні обов'язки.  Етап професійної освіти і підготовки в основному триває (враховуючи різні категорії осіб) з 16 до 22-23 років [9]. К.Д.Ушинський називав цей період вирішальним, коли остаточно закладається фундамент ціннісних орієнтацій, вимальовується проекція головних напрямків пошуків самореалізації на інших вікових етапах. Нормальний психо-соціальний розвиток у цьому віці, на думку представника его-психології Еріка Еріксона повинен призвести до досягнення інтегрованої ідентичності. Завдання, з яким зустрічаються юнаки, полягає у тому, що зібрати в одне ціле всі знання про самих себе (які вони сини та дочки, студенти, спортсмени, музиканти та інше) та інтегрувати ці численні образи себе в особисту ідентичність, яка є усвідомленням як минулого, так і майбутнього, яке логічно випливає з нього. Нездатність юнаків та дівчат досягт особистої ідентичності призводить до того, що Еріксон називав кризою ідентичності. Криза ідентичності або рольове зміщення найчастіше характеризується нездатністю обрати кар'єру або продовжити освіту. Чимало осіб, що страждають від специфічного для цього віку конфлікту, гостро відчувають свою безталанність та душевний розлад. Вони відчувають свою непристосованість, деперсоналізацію, відчуження та іноді кидаються у бік «негативної» ідентичності – протилежної тій, яку їм настійливо пропонують батьки та однолітки [9; с. 79].Експериментальне дослідження актуальних життєвих проблем київського студентства (І.Маноха) показало, що серед головних – пошук смислу власного існування, бажання особистого щастя, можливості самореалізації здібностей, прфесійне самовизначення. Психолого-педагогічна наука досить чітко визначає умови становлення особистості професіоналом, накреслює шляхи формування професійно важливих якостей особистості.

Зокрема, відумий сучасний дослідник проблем профорієнтації Е.А.Клімов вказує на пять прoфесійно-цінних якостей особистості. Це:

  1. Громадянські якості.
  2. Ставлення до праці і прoфесії.
  3. Інтереси, нахили до даної сфери діяльності.
  4. Спеціальні здібності, навички, знання, досвід. 

Автор наголошує, що кожна професійно важлива якість, якщо вона розглядається ізольовано, не може бути єдиною підставою для вирішення питання про професійне самовизначення особистості. Отже, аналіз різних аспектів становлення особистості у юності та ранній молодості дозволяє стверджувати, що підготовка до професійного самовизначення та сам процес оволодіння професією є важливою умовою досягнення самоідентичності. Ось чому навчально-виховний процес як у старших класах школи, так і вищих навчальних закладах освіти, повинен сприяти молодим людям у пошуках себе у майбутній професії. 

 

 

Висновки

Юнацький вік є сензитивним для утворення ціннісної орієнтації як стійкого елемента життєвої перспективи. Основними характеристиками ціннісних орієнтацій є їх зміст та ступінь сформованості ієрархічної структури.  Характерною рисою ранньої юності є формування життєвих цілей, планів, які залежать від завдань, що визначаються об'єктивними умовами життя та ціннісними орієнтаціями студента та умовно поділяються на: професійно-освітні, суспільно-політичні, романтико-пізнавальні, особистісно-сімейні, матеріально-побутові. Життєві плани молоді формуються на основі її уявлень про об'єкт вибору, із врахуванням значимості для неї професійного самовизначення, а також самої праці. Професійна підготовка у вузі не повинна обмежуватись лише передачею певних знань і формуванням професійних навичок. Вона повинна мати тісний зв'язок із професійною орієнтацією особистості, із формуванням певної системи цінностей, які є характерними для представників тієї чи іншої професії .  

Усвідомлення майбутніми вчителями завдань та вимог професії, а також своїх особистісних характеристик та їх відповідність вимогам вчительської діяльності виступають важливою умовою особистісно-професійного зростання студента педвузу. Найбільш складною є виховна робота з молоддю у періоди соціальних та економічних криз, швидких і кардинальних змін, коли старші покоління значною мірою втрачають свій авторитет у молоді, а отже їх виховуючий вплив зменшується. Суспільство шукає нові цінності і вже на їх основі реформує систему освіти і виховання [9; 7].  

Отже, ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури особистості, в них ніби резюмується весь життєвий досвід, накопичений особистістю в її індивідуальному розвитку. Це той компонент структури особистості, який являє собою певну вісь свідомості, навколо якої обертаються помисли і почуття людини і з точки зору якої вирішується багато життєвих питань. Таке розуміння ціннісних орієнтацій дає змогу пояснити та емпірично вивчати спрямованість діяльності особистості в будь-який момент її життя.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Гаврилюк В.В. Трикоз Н.А. Динамика ценностных ориентаций в период социальной трансформации (поколенный подход). // Социологические исследования. 2000. № 12. С.104
  2. Гончар Наталя. Ціннісна свідомість українського студентства.// www.intellect.org.ua
  3. Дейнека Анжела. Бути вільними у своїх вчинках… Саме цього прагне переважна більшість молодих українців // www.ivn.com.ua
  4. Здравомыслов А.Г. Потребности, интересы, ценности.- М., 1985.- с.202.
  5. Здравосмыслов А.Г., Ядов В.А. Отношение к труду и ценностные ориентации личности. // Социология в СССР. Т.2, М., 1996
  6. Козлов А.А., Лисовский В.Т., Сикевич З.В., Ценностный мир современного студенчества (Социальный портрет явления) // Система воспитания в высшей школе. Серия НИИПВШ. Вып. 4. М., 1992
  7. Косяк Алла. Ціннісні орієнтації сучасного студентства //Тези доповідей міжвузівської студентської науково-практичної конференції „Сучасна молодь: крок у майбутнє”. – Суми – 2004, С. 14 – 17
  8. Лисовский В.Т. Духовный мир и ценностные ориентации молодежи России. СПб., 2000.; Социология молодежи./ Под редакцией Лисовского В.Т. СПб., 1996
  9. Лисовский В.Т. Духовный мир и ценностные ориентации молодежи России. СПб., 2000. С.179
  10. Лисовский В.Т. Духовный мир и ценностные ориентации молодежи России. СПб., 2000. С.206-207
  11. Лисовский В.Т. Социология молодежи: история и современность // Социология и общество. Тезисы докладов Первого Социологического Конгресса. СПб., 2000. С. 166
  12. Макарова Л.І., Й.М. Гах. Основи психології і педагогіки. – К., 2005.–111 с.
  13. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. – К., Вища школа. – 2001. – 487 с.
  14. Никонова Т.В. История студенчества в соотнесении со структурой его социального статуса. // Студенчество как социальный феномен: история и современность. Материалы студенческой конференции СПбГУ. СПб., 2000. С. 14.
  15. Основи психології / За ред. О.В. Кирийчука, В.А. Роменця. – К., 1997.С – 19-76.
  16. Педагогика / Под ред. Ю.К. Бабанского. – М., 1998. С – 87-158.
  17. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие/ Отв. ред. М. В. Буланова-Топоркова. – Ростов н/Д:Феникс, 2002. – 544 с.
  18. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченка. – К., 1986. С – 75-79.
  19. Петров В.А. Социальные традиции студенчества в Новое время. // Студенчество как социальный феномен: история и современность. Материалы студенческой конференции СПбГУ. СПб., 2000. С. 56.
  20. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. – М.: Педагогика, 1989. – Т.1. – С. 100-167.
  21. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. М., 1959.С – 45-132.
  22. Святловский В.В. Студенческие переписи в России: краткий исторический очерк. // Студенчество в цифрах: По данным Юрьевской переписи в 1907 году, СПб., 1908, С. 57-61
  23. Сокурянская Л.Г. Высшее образование как модель социокультурной трансформации: институциональный аспект анализа. // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства. – К.: Інститут соціології НАН України, 2003. – С. 404-409
  24. Сокурянская Л.Г. Качественная методология в контексте развития социологической теории. // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Наукові доповіді і повідомлення / Ред. М.О. Шульга та ін. – К.: Інститут соціології НАН України, 2001.- С. 48-53
  25. Сокурянская Л.Г. Субъектные диспозиции молодежи как фактор социальной трансформации. // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. – Житомир, 2002. – С. 6 – 9.
  26. Сокурянская Л.Г., Крилова О.Н. Ценностная дифференциация украинского студенчества: кластерный анализ. // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Харків, 2003. – С. 534-539
  27. Сокурянська Л.Г. Проблема суб’єкта в сучасній соціології. // Вісник Харківського Національного Університету ім. В.Н. Карабіна. -2003, ч. 577: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. – Харків: Вид-во ХНУ ім. В.Н. Карабіна, 2003. – С. 534-539.
  28. Социологический словарь./ Под ред. С.А. Ерофеева. – Казань,1997.- с.354.
  29. Сурина И.А. Ценностные ориентации как предмет социологического исследования. М., 1996
  30. Сурина И.А. Ценностные ориентации как предмет социологического исследования. М., 1996. С.3
  31. Университет. Большая Советская энциклопедия. М., 1955. Том 44. С.345
  32. Ценностный мир современного студента. (Социологические исследования) / Под ред. В.Т. Лисовского и Н.С. Слепцова. М., 1992.
  33. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2004. – С. 234.
  34. Чумак Т.Г. Взаємодія життєвих стратегій студентської Молоді і соціальної функції освіти в Умовах сучасності // Матеріали регіональної студентської конференції «Проблеми російського суспільства і світового соціуму очима молоді». – Ставрополь, 2005// www.ncstu.ru
  35. Шакеева И.А. Ценностные ориентации и самочувствие молодежи в новых общественно – экономических условиях. Москва — Воронеж. 1998. С.15-16.

Размещено на


Информация о работе Ціннісні орієнтації в системі професійної освіти