Ціннісні орієнтації в системі професійної освіти

 

 

Професійно-педагогічний коледж

Глухівського національного педагогічного університету

імені Олександра Довженка

 

Предметна (циклова) комісія професійної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з «Педагогіки»

 

на тему: «Ціннісні орієнтації в системі професійної освіти»                             

 

 

 

 

 

Студента ІІ курсу  21 ТрС групи

напряму підготовки 0101 Педагогічна освіта

спеціальності 5.01010101 Професійна освіта

(Транспорт)

Єсипчука Максима Сергійовича

 

Керівник Біліченко Т.М.

 

 

Оцінка:   ________________

 

 

 

 

Члени комісії

 

________________ 

 

________________ 

 

_____________

 

 

 

м.Глухів – 2014 рік

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. Студентство як об'єкт дослідження і його місце в соціальній структурі суспільства

1.1. Визначення понять «молодь» та «студентство»……………………….…6

1.2. Коротко про історію студентства…………………………………………9

РОЗДІЛ ІІ. Ціннісні орієнтації і їх особливості у студентської молоді

2.1. Поняття ціннісної орієнтації……………………………………………..12

2.2. Відмінності ціннісних орієнтацій студентства різних поколінь…………………………………………………………………………15

2.3. Зв'язок спрямованості ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя із загальним рівнем самоактуалізації його особистості…………………………22

ВИСНОВКИ…………………………………………...…………………...…….28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................…30

 

 

Вступ

Соціокультурна трансформація, яка зараз відбувається в Україні, подібно до інших посткомуністичних країн, актуалізує наукове дослідження ціннісних змін, що відбуваються як на рівні суспільства загалом, так і в його окремих соціальних групах. Тому проблема ціннісних орієнтацій студентської молоді в сучасному українському суспільстві, їх структури і динаміки залишається незмінно актуальною протягом всього існування педагогіки вищої школи. Увага до життєвих стратегій молоді, зокрема студентської, викликана тим, що студентство є найбільш мобільним шаром сучасного українського суспільства. Актуальність роботи полягає також в тому, що цінності багато в чому визначають світогляд людини, як елемент структури особи, ціннісні орієнтації є єдністю думок, відчуттів, практичної поведінки. У формуванні ціннісних орієнтацій бере участь весь минулий життєвий досвід індивіда. Психологічною основою його ціннісних орієнтація є багатоманітна структура потреб, мотивів, інтересів, ідеалів, переконань і відповідно цьому – цінності носять непостійний характер, зміняються в процесі діяльності. На переломному етапі розвитку українського суспільства важливо зафіксувати і зрозуміти цінності, якими керується молодь, її уявлення про теперішній час і майбутнє, бо саме вона є найближчим майбутнім суспільства, тим більше це важливо відносно потенційної інтелектуальної, політичної, економічної, культурної еліти суспільства, яку являє собою молодь студентська.

Освіта виконує низку соціальних функцій, одна з яких – соціальний контроль за розподілом індивідів за соціальними шарами, стратами у відповідності до рівня і якості отриманої освіти (П.Сорокін). Ці функції мають забезпечувати стабільність соціуму. В умовах трансформації суспільства, що характеризується проникненням ринкових відносин в усі сфери його життєдіяльності особливо помітні функції освіти, що покликані задовольняти запити індивідів: сервісна; соціокультурна; прагматична; структурно-престижна. Вони сприяють адаптації індивідів до змін у житті, соціальному захисту від невдач, паралельно впливаючи на їхні життєві стратегії. У основі побудови життєвих стратегій (у даному випадку у студентської молоді) лежить певна система цінностей зокрема й найбільш прийнятних шляхів і засобів досягнення життєвих цілей [25].

Вивчення ціннісних орієнтацій студентської молоді створює теоретичну базу для ефективного прогнозування різних соціальних трансформацій, а також до певної міри можливості педагогічного впливу на них.

Проблема динаміки ціннісних орієнтацій студентської молоді в суспільстві, що реформується, досліджується як педагогами, так і культурологами, психологами, соціологами, філософами, представниками інших наук. Дослідження цієї динаміки розпадається на три великі групи питань – на питання, пов'язані з соціокультурною структурою студентства, на питання динаміки і схеми його ціннісних орієнтацій і на питання їх трансформації в умовах диверсифікацій суспільства.

Велику роль у формуванні теорії динаміки ціннісних орієнтацій зіграла психологічна соціологічна традиція, найбільшими представниками якої є Р. Тард, Р. Лебон, В. Томас, Ф. Знанецкий, Л.І. Петражецкий, Е. Гидденс. Помітний вплив на розвиток уявлень про інституційні механізми ціннісної динаміки надали і «об'єктивісти» До. Маркс, Е. Дюркгейм, Ч. Кулі, Ф. Теніс.

Поняття ціннісної орієнтації неодноразово ставало в центр численних досліджень видних зарубіжних і російських учених, таких як В.Б. Ольшанській, А.Г. Здравосмислов, А.І. Запесоцкий, С.Н. Іконникова, Н.І. Лапін, В.А. Отрут, М.С. Каган, А.А. Козл, А.Г. Ковалів, І.С. Кон, С.А. Кугель, Н.Д. Никандров, В.Ф. Льовічева, Н.Е. Смірнова, Е.Г. Слуцкий, І.А.Суріна, З.В. Сикевіч, В.П. Тугарінов, В.І Чупров і ін.

Об'єктом дослідження є ціннісні орієнтації студента, їх зміст, функціонування.

Предмет дослідження полягає у виокремленні ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді.

Метою дослідження було: вивчення життєвих і культурних цінностей сучасних студентів, виявлення їх духовного світу; отримання висновків про те, які цінності на сучасному етапі є домінантними, пріоритетними і про можливість і необхідність педагогічного впливу на їх формування.

Для досягнення поставленої мети в роботі розв'язуються наступні задачі: 1. Ґрунтуючись на останніх даних монографічної літератури і періодичних видань з'ясовуються риси, характеристики і роль сучасного студентства. 2. Проводиться аналіз ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді, з'ясуються причини їх трансформації, глибина і роль «вічних цінностей» в житті молодих людей.

 

РОЗДІЛ І. Студентство як об'єкт дослідження і його місце в соціальній структурі суспільства

 

1.1 Визначення понять  «молодь» та «студентство»

Розглянемо питання співвідношення понять «молодь» та «студентство». По-перше, слід розтлумачити сам термін «молодь». Отже молодь – це суспільно диференційована соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні та ін. властивості, які характеризують її біосоціальне дозрівання як здійснення самовияву її внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей. Саме тому молодь є специфічною спільнотою, суттєві характеристики і риси якої, на відміну від представників старших поколінь і вікових груп, перебувають у стані формування й становлення. Сутністю молоді та проявом її головної соціальної якості є міра досягнення нею соціальної суб’єктності, ступінь засвоєння суспільних відносин та інноваційної діяльності [24]. Є ряд визначень молоді, в яких відображається її структура, наприклад: «молодь – це покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють (а в більш зрілому віці вже засвоїли) загальноосвітні, професійні і культурні функції і що готуються (підготовлені) суспільством до засвоєння і виконання соціальних ролей. Залежно від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до 30 років» [11].

Термін "студент" латинського походження, в перекладі українською мовою означає старанно працюючий, той, хто займається, тобто хто оволодіває знаннями.

Студент як людина певного віку і як особистість може характеризуватися з трьох боків:

1) з психологічного, який є єдністю психологічних  процесів, станів і властивостей  особистості. Головне в психологічній  стороні – психічні властивості (спрямованість, темперамент, характер, здібності), від яких залежить  протікання психічних процесів, виникнення психічних станів, прояв психічних утворень. Проте, вивчаючи конкретного студента, треба враховувати разом з тим особливості кожного даного індивіда, його психічних процесів і станів.

2) з соціального, в якому утілюються суспільні  відносини, якості, породжувані приналежністю  студента до певної соціальної  групи, національності і т.д.

3) з біологічного, який включає тип вищої нервової  діяльності, будову аналізаторів, безумовні  рефлекси, інстинкти, фізичну силу, статуру, риси обличчя, колір шкіри, око, зростання і т.д. Ця сторона  в основному приречена спадковістю  і природженими завдатками, але  у відомих межах змінюється  під впливом умов життя [12].

Вивчення цих боків розкриває якості і можливості студента, його вікові і особові особливості. Так, якщо підійти до студента як до людини певного віку, то для нього будуть характерні якнайменші величини латентного періоду реакцій на прості, комбіновані і словесні сигнали, оптимум абсолютної і різницевої чутливості аналізаторів, найбільша пластичність в утворенні складних психомоторних і інших навичок. Порівняно з іншими віками в юнацькому віці наголошується найбільша швидкість оперативної пам'яті і перемикання уваги, рішення вербально-логічних задач і т.д. Таким чином, студентський вік характеризується досягненням найвищих, "пікових" результатів, що базуються на всіх попередніх процесах біологічного, психологічного, соціального розвитку [12].

Якщо ж вивчити студента як особу, то вік 18 – 20 років – це період найактивнішого розвитку етичних і естетичних відчуттів, становлення і стабілізації характеру і, що особливо важливе, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: громадянських, професійно-трудових і ін. З цим періодом пов'язаний початок "економічної активності", під якою демографи розуміють включення людини в самостійну виробничу діяльність, початок трудової біографії і створення власної сім'ї. Перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтації, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією – з іншою, виділяють цей вік як центральний період становлення характеру і інтелекту. Цей час спортивних рекордів, початок художніх, технічних і наукових досягнень.

Студентський вік характерний і тим, що в цей період досягається оптимум розвитку інтелектуальних і фізичних сил. Але нерідко одночасно виявляються "ножиці" між цими можливостями і їх дійсною реалізацією. Безперервно зростаючі творчі можливості, розвиток інтелектуальних і фізичних сил, які супроводжуються і розквітом зовнішньої привабливості, приховують в собі і ілюзії, що це зростання сил триватиме "вічно", що все краще життя ще попереду, що всього задуманого можна легко досягти [12].

Час навчання у вузі співпадає з іншим періодом юності або першим періодом зрілості, який відрізняється складністю становлення особових рис – процес, проаналізований в роботах таких вчених, як Б.Р. Ананьев, А.В. Дмітрієв, І.З. Кон, В.Т. Лісовській, 3.Ф. Есарева і ін. Характерною межею етичного розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно зміцнюються ті якості, яких не вистачало повною мірою в старших класах – цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, уміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних проблем (меті, способу життя, обов’язку, любові, вірності та ін.).

Разом з тим фахівці в області вікової психології і фізіології відзначають, що здібність людини до свідомої регуляції своєї поведінки в 17-19 років розвинена не повною мірою. нерідкі невмотивований ризик, невміння передбачати наслідки своїх вчинків, в основі яких можуть бути не завжди гідні мотиви. Так, В. Т. Лисовский відзначає, що 19 – 20 років – це вік безкорисливих жертв і повної самовіддачі, але і нерідких негативних проявів [12].

Лідируюче серед молоді студентство – це величезний інтелектуальний і управлінський потенціал культурно-духовної, державно-адміністративної, економічно-матеріальної сфер суспільства. Воно, будучи інтелектуальною, духовною елітою молоді, є потенційною елітою суспільства в цілому, майбутньою інтелігенцією, цвітом нації. Саме ці дві обставини – 1) прагнення до нового, його оперативне сприйняття, пов'язане з обумовленою молодим віком легкою навчаною і відвертістю новим знанням, і ще незжитої і інерциальною інфантильністю, що рухається з минулої незрілості, з одного боку; 2) а, з другого боку, усвідомлення, що вже має місце, покладаються на нього суспільством надій і обов'язків, – саме ці дві обставини визначають всю специфіку структури і динаміки ціннісних орієнтацій студентства [23].

 

1.2 Коротко про  історію студентства

Студентство як самостійний соціальний розряд з'являється в Середньовіччі, з появою перших університетів (X – XII ст.). Їх виникнення було обумовлено необхідністю в ідеологічному і доктринальному обслуговуванні запитів релігійних властей і кліра. Християнська Церква гостро потребувала високоосвічених фахівців в області теології і філософії. Перші випускники університетів також ставали лікарями і юриспрудентами-правознавцями. Першими університетськими дисциплінами стає той круг знань (енциклик), який сформувався ще в античній культурі.

Головними спеціальностями, які стали освоювати перші студенти, були метафізика (в основному Платона і Арістотеля), теологія, математика, граматика, риторика, право, медицина, латинська і грецька мови. Весь університетський цикл складався з двох освітніх етапів – тривиуму і квадрівіуму [28].

Звичайно, статус студентства на перших порах його виникнення не міг порівнятися з його нинішнім соціальним статусом. Студентство відрізнялося міграційним способом життя, оскільки студенти постійно мігрували з одного університету в дугою в цілях підвищення освіти. Саме навчання носило сезонний характер [29] Перше студентство ще не мало свою ідеологію, а швидше нагадувало те, що зараз прийнято називати в тому ж студентському середовищі «тусовкою» (тобто самі студенти і були першими «тусовщиками»), з яких найвідомішою є група вагантов.