Ціннісні орієнтації в системі професійної освіти

Таким чином було виділено 5 кластерів:

1. «Постмодерністи-прагматики» (4%). Самореалізація і якість життя  пов’язані з матеріальними факторами (економічна незалежність, матеріальний  статок). Властива самооцінка якостей, серед яких переважають суто  ділові характеристики (цілеспрямованість, наполегливість, вміння доводити  справу до кінця, прагматизм).

2. «Постмодерністи-ідеалісти» (18%). Самореалізація і якість життя  пов’язані зі здоров’ям, сімейним  добробутом і творчою діяльністю. Характерними є такі якості  як чесність, доброта, терплячість  до поглядів інших. Їм найбільшою  мірою, порівняно з рештою кластерів, властива готовність поступитися власним добробутом заради громадянського обов’язку.

Причину розходжень між групами постмодерністів зумовлено об’єктивними характеристиками. До прагматиків переважно належать представники чоловічої статі. Більшість із них навчається у технічних ВНЗ. Згідно з самооцінкою, це найбільш забезпечені люди, діти найбільш освічених (порівняно з іншими кластерами) батьків. Переважно це мешканці великих міст (обласних центрів). У них найбільшою (порівняно з іншими кластерами) мірою виявляється власна економічна поведінка. До ідеалістів переважно належать представники жіночої статі. Серед них практично однаковою мірою представлено студентів природничих, технічних, гуманітарних та економічних спеціальностей. Як і «прагматики», це діти найбільш освічених батьків, мешканці великих міст.

3. «Модерністи-індивідуалісти» (24%). Переважають орієнтації на  досяжницькі цінності: високе суспільне  становище, професійна кар’єра, особиста  свобода, економічна незалежність, побутовий комфорт. Порівняно невисокий  рівень орієнтації на такі  цінності, як порозуміння з навколишніми  та корисність для суспільства. Реалізують свої ціннісні орієнтації, насамперед, розвиваючи почуття  власної гідності, товариськості  та впевненості в собі.

4. «Модерністи-комуналісти» (32%). Переважають орієнтації на  досяжницькі цінності: високе суспільне  становище, професійна кар’єра, особиста  свобода, економічна незалежність, побутовий комфорт. Високий рівень  орієнтації на такі цінності, як гарні стосунки з навколишніми, взаєморозуміння з батьками, корисність  для суспільства, участь у суспільному  житті. Для досягнення обраної  мети апелюють насамперед до  колективістських інструментальних  цінностей (чесність, сумлінність, відповідальність, наполегливість, працьовитість, вміння  доводити справу до кінця, самодисципліна  товариськість). Їм досить значною  мірою властива така якість, як  готовність поступитися власним  добробутом заради громадянського обов’язку.

Обидва «модерністські» кластери переважно жіночі, та все ж чоловіків більше серед «індивідуалістів». Також більшість «індивідуалістів» – вихідці з обласних центрів, їх матеріальний статус досить високий. У «комуналістів» порівняно висока економічна активність, водночас їхній матеріальний статок дещо гірший.

5. «Нові  традиціоналісти» (22%). Ціннісна свідомість  представників кластеру орієнтується  не тільки на традиційні, але  й на модерністські цінності. Вони – діти найменш освічених  батьків, вихідці з малих міст, райцентрів, сіл. Економічна поведінка  – пасивна. Більшість представників (майже 2/3 кластеру) становлять жінки [16].

Наведемо приклади результатів кількох досліджень, щоб прослідити тенденції направленості ціннісних орієнтацій «другого покоління незалежності».

Так у професійно-педагогічному коледжі Глухівського НПУ ім. О. Довженка було проведено дослідження духовного світу сучасних студентів. У опитуванні приймало участь 202 студента. Наведемо стислу характеристику його результатів.

1. Ставлення до професійного вибору. В цілому можна говорити про зниження значущості професійного вибору, який робить молодь на порозі вступу в самостійне життя. Є підстави припустити, що загальна тенденція більш серйозного ставлення до проблеми професійного визначення привнесена саме студентами, які щойно вступили до ВНЗ. Відповіді студентів підтверджують вплив престижу професії на ґрунтовність фахової орієнтації майбутнього спеціаліста (остаточним свій професійний вибір вважають лише 33,3 % студентів-майбутніх вчителів).

Можна констатувати, що загалом більшість студентів не впевнені в тому, що після закінчення ВНЗ вони будуть працювати за обраною професією (63,4 %). В цілому, майбутні вчителі оцінюють престиж своєї професії як середній (63,4 %). Головною причиною можливої відмови студентів від власного професійного вибору є відсутність належної матеріальної винагороди (46,9%). На другому місці чинник безперспективності професії (24,4%). Щодо перспективності професії, майбутні вчителі зазначають підвищення її престижу. Провідним мотивом професійного вибору студенти вважають особисті нахили (63,3%). Привертає увагу той факт, що велика кількість студентів добре обізнана про свою майбутню професію (60,6% від кількості усіх опитаних).

2. Ставлення до навчання у вузі. Якщо прослідкувати динаміку від 1-го до 3-го курсів, студенти, в більшості випадків, частково схвалюють існуючу систему підготовки фахівців (69,4%). Більший відсоток студентів очікує від навчання у ВНЗ отримання основ для розвитку професіоналізму (47,8%). На другому місці важливою студенти визнають можливість отримання актуальних знань за фахом, на третьому місці – підвищення загальної культури, на четвертому місці – опанування навичками творчого та нестандартного мислення. Для більшості студентів бути блискуче освіченою людиною означає бути ерудованим в різних галузях культури (65,8%). З цієї точки зору стають зрозумілими вимоги студентів до освіти.

Переважна кількість студентів вважають, що серед їхніх викладачів є значні авторитети (86,9%). Це означає, що спілкування з викладачами ВНЗ створює у студентів позитивний образ викладача – наставника. На думку студентів, заслуги викладача як науковця мають значення для формування його авторитету серед студентства. Першочерговою основою викладацького авторитету, як пояснюють студенти є: високий рівень знань, взаємопорозуміння зі студентами, вміння в оригінальній формі подавати матеріал, професіоналізм.

На погляд більшості студентів, навчання у житті людини має дуже велике значення (56,1%).

3. Ставлення до культури та інтелігенції. Для студентів бути культурною людиною означає бути освіченою, толерантною людиною, дотримуватися норм етикету, бути порядною, ввічливою особистістю. Студенти переконані, що інтелігенція покликана нести знання в суспільство, підвищувати рівень загальної та наукової культури населення а також наголошують, що в нашому суспільстві є наявною потреба в інтелігенції (96,3%).

Більшість студентів вважають, що вони вміють ефективно спілкуватися з людьми (57,8%). Дані дослідження свідчать про існування певних проблем щодо адаптації молоді до умов ВНЗ, хоча вони не є притаманними для більшості студентів. Безумовно, кожна молода людина прагне максимально розкрити свій особистісний потенціал. Реалізуватися як особистість для сучасних студентів означає реалізуватися в професійному плані, досягти поставленої мети, стати авторитетною людиною, знайти місце в житті, здійснити внесок у суспільне життя. В цілому, дані нашого дослідження свідчать, що студентство на сьогодні займає активну просоціальну позицію.

Результати іншого дослідження, щоправда, висвітлені у недостатньо неструктурованій формі, також говорять про деякі тенденції у сучасному стані ціннісних орієнтацій студентства:

Існує цікава тенденція: з віком, набуттям певного життєвого досвіду юнацькі ілюзії поступаються раціоналізмові. Такі цінності, як багатство, кар’єра, влада – більше приваблюють студентів І-ІІ курсів. Це вік, коли ще здається, що попереду безліч невикористаних можливостей, широкий простір для самореалізації та здобуття незалежного соціального статусу. І, навпаки, з наближенням завершення навчання, коли молода людина вже зіткнулась з труднощами адаптації до вимог сучасному суспільства, її погляди, переконання дещо змінюються. З віком молоді люди починають шукати спокою, з’являється бажання ні в що не втручатися – пливти за течією. Це свідчить про те, що з віком зростає питома вага тих молодих людей, які пасивно спостерігають за суспільними процесами.

За відсутності обгрунтованого соціального ідеалу з’являється своєрідний духовно-ідейний вакуум. А тому й результати досліджень виявилися не дуже втішними: проблеми національної культури і мистецтва в ієрархії найважливіших для молодих людей тем посідають аж ніяк не перші місця: лише 47 відсотків студентів зазначили, що обговорюють стан справ у вітчизняній культурі.

Змінити ситуацію можна шляхом задоволення матеріальних та духовних запитів і потреб сучасної молоді, долучення їх до управління країною. Це дозволить по-новому поглянути на проблеми молоді очима самої молоді і запропонувати вихід із духовної кризи.

2.3 Зв'язок спрямованості ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя із загальним рівнем самоактуалізації його особистості  

Представники гуманістичної психології розглядають ціннісні орієнтації як один із показників самоактуалізації особистості. Самоактуалізація особистості – це складний саморух до повного розкриття власних можливостей та здібностей, який відбувається протягом всього життя та має свої особливості на різних етапах особистісного та професійного становлення. Рівень самоактулізації визначає особистісно-професійне зростання майбутнього спеціаліста. Саме самоаналіз, самоусвідомлення та самовдосконалення забезпечують подальшу інтеграцію особистості вчителів на більш високому рівні розвитку. Саме прагнення до самоактуалізації мотивує особистість до розвитку і вияву своїх можливостей, робить її вільною у виборі власного життєвого шляху. Крім того, реалізація потенцій людини робить її психологічно зрілою, здатною до творчості. Самоактуалізація особистості впливає на рівень підготовки майбутнього професіонала. Усвідомлення майбутніми вчителями завдань та вимог професії, а також своїх особистісних характеристик та їх відповідність вимогам вчительської діяльності виступають важливою умовою особистісно-професійного зростання студента педвузу. Результати дослідження, проведеного на студентах показали відмінності в рівнях самоактулізації особистості студентів – вчителів першого і випускного курсів. На першому курсі зафіксовано лише низький, нижче середнього, середній та вище середнього рівні самоактуалізації. На п'ятому курсі зафіксовано всі рівні самоактуалізації особистості. Разом з тим, студентів з високим рівнем виявлено невеликий відсоток – 5,26%. Студентів з вище середнього та низьким рівнем самоактуалізації виявлено значно менше. Таким чином, це свідчить про те, що навчально-виховний процес вузу, спрямований на професійне становлення майбутнього спеціаліста, позитивно впливає на загальні показники самоактуалізації особистості. 

До ієрархії цінностей студентів з високим рівнем самоактуалізації входять:

• свобода, незалежність;
• активне діяльне життя;
• чиста совість, чесне життя;
• матеріально забезпечене життя;
• здоров'я;
• повага оточуючих;
• розширення своєї освіти, кругозору;
• цікава робота. 

Отже, ми прийшли до висновку, що досліджувані з високим рівнем самоактуалізації надають перевагу духовним ціннісним орієнтаціям:"чиста совість, чесне життя", "повага оточуючих", "свобода, незалежність". У респондентів даної групи наявні і ціннісні орієнтації самовдосконалення ("розширення своєї освіти, кругозору") та простежується орієнтація на загальнолюдські ціннісні орієнтації, що відповідає ідеалу самоактуалізованої особистості. Порівнюючи ієрархію ціннісних орієнтацій студентів з вище середнього та середнім рівнями самоактуалізації особливих відмінностей в залежності від курсу навчання ми не помітили. Очолюють ієрархію, як свідчать відповіді, загальнолюдські ціннісні орієнтації: здоров'я, щасливе сімейне життя, матеріально забезпечене життя, наявність вірних друзів. Виявлено також у даних студентів професійні цінності, а саме : "цікава робота", "спілкування з дітьми", "успіх у кар'єрі". Наявні альтруїстичні ціннісні орієнтацї: "мирне становище в країні", "чесне життя". Серед цінностей, що є пріоритетними для сучасних студентів, переважають духовні ціннісні орієнтації: "спілкування з людьми", "мистецтво", "повага оточуючих", "чиста совість", "віра". У студентів з нище середнього та низьким рівнями самоактуалізації особистості переважають загальнолюдські (життєві, особистісні) ціннісні орієнтації. Таким чином, як бачимо, між рівнем самоактуалізації особистості і змістовною спрямованістю ціннісних орієнтацій існує певний зв'язок. Зокрема, у студентів з високим, вище середнього та середнім рівнем самоактуалізації ми виявили співпадання загальнолюдських, професійних цінностей, наявність альтруїстичних цінностей, акцент на духовні цінності, тобто переважання гуманістично-демократичної спрямованості системи ціннісних орієнтацій. 

Згідно дослідження, для першокурсників найбільш значущими виявились :