Звіт по практиці в АТ «Ощадбанк»

Бюджетне відшкодування  — це сума, що підлягає поверненню платнику податку на додану вартість з бюджету  у зв’язку з надмірною сплатою  податку у випадках, визначених Законом  України «Про податок на додану вартість»  і Указом Президента «Про деякі зміни  в оподатковуванні».

Операції з відшкодування  сум податку здійснюються на підставі даних декларації з податку на додану вартість, що надають платники до органів державної податкової служби за місцем реєстрації, і стосується це тільки тих платників, у яких настали терміни відшкодування податку на додану вартість відповідно до законодавства.

Підставою для одержання  відшкодування є дані винятково  податкової декларації за звітний період. За наявності у платника податкового  боргу минулих податкових періодів по сплаті податку на додану вартість (у тому числі відстроченого і  розст­роченого) сума, задекларована  платником до відшкодування, зараховується  в погашення такої заборгованості.

Підлягає відшкодуванню  сума податку на додану вартість у  розмірі, що не перевищує суму заборгованості платника податку або його кредитора (кредиторів) перед державним бюджетом по кредитах і бюджетних позичках.

Філія-Житомирське обласне  управління АТ «Ощадбанк» сплачує до державного бюджету податок на додану вартість за операції на митній території  України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів.

Для сплати податку на додану вартість бухгалтер Банку виписує  податкові накладні своїм покупцям та отримує податкові накладні від  своїх постачальників (Додаток А). Нараховує податкові зобов’язання та отримує права на податковий кредит з ПДВ.

Податкова накладна виписується  на:

• дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок;
• дату відвантаження товарів, а для послуг - дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.

Потім відбувається відображення податкових накладних у реєстрі  виданих та отриманих податкових накладних (Додаток Б).

Податковою звітністю  з податку на додану вартість є  податкова декларація з податку  на додану вартість (Додаток В). До податкової декларації додаються додатки «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та Довідка.

Декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (Банк), протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

2. Порядок обчислення та сплати податку на прибуток

 

У світовій практиці податок  на прибуток є однією з основних частин бюджету у будь-якій країні.

Підприємство є платником  податку на прибуток, так як воно здійснює діяльність, яка спрямована на отримання прибутку.

Згідно із законом платниками податку з прибутку є:

1. резиденти України — суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші установи, підприємства та організації, у тому числі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, які здійснюють свою діяльність, що спрямована на отримання прибутку як у межах України, та і поза її митною територією;
2.   фізичні і юридичні особи — нерезиденти України, у тому числі їхні постійні представництва, які отримують доходи з джерелом походження з України або виконують представницькі функції іноземних засновників;
3. філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої ніж такий платник податку територіальної громади.

Об’єкт оподаткування податку на прибуток визначається як різниця між валовим доходом, скоригованим у звітному податковому періоді, валовими витратами та нарахованими за правилами податкового обліку амортизаційними відрахуваннями.

Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від всіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України так і за її межами.

До валових доходів  відносять:

1. загальні доходи від продажу товарів, робіт, послуг.
2. доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг.
3. доходи від спільної діяльності.
4. доходи з інших джерел у вигляді:

а) сум безповоротної фінансової допомоги або вартості товарів безоплатно наданих платнику податку.

б) сума поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець планового періоду.

в) сума штрафів чи пені, одержаних  за рішенням відповідних державних  органів та суду.

г) сума дотацій і субсидій з фондів загальнообов’язкового  державного соціального страхування  або бюджетів, отриманих платником  податку.

Валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку на придбання або виготовлення товарів, робіт, послуг.

До складу валових витрат включаються:

1. суми будь-яких витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, введенням виробництва та продажем робіт, продукції, послуг.
2. сума внесених (нарахованих) до бюджету податків та зборів.
3. суми безнадійної заборгованості.
4. суми витрат на оплату праці, в тому числі суми нарахувань до соціальних фондів.

Основні фонди (ОФ) – це матеріальні  цінності, які призначаються платником  податку для використання у господарській  діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних  днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких перевищує 1000 гривень  і поступово зменшується у  зв’язку з фізичним або моральним  зносом.

Амортизації підлягають витрати:

1. на придбання ОФ для власного виробничого використання.
2. на самостійне виготовлення ОФ для власних виробничих потреб.
3. на проведення всіх видів ремонту, реконструкції та модернізації ОФ.
4. на капітальні поліпшення землі не пов’язані з будівництвом.

Суми амортизаційних відрахувань  визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

Облік отриманих доходів  і здійснених витрат веде платник  податків самостійно з метою визначення об’єкта оподаткування. Платник  податків має право обрати і використовувати  будь-який з таких двох методів: метод  нарахувань або касовий ме­тод ведення  податкового обліку. Передбачається обов’язкове інформування податкового  органу про обраний платником  метод обліку.

Сільськогосподарські товаровиробники  не сплачують податок на прибуток, так як сплачують фіксований сільськогосподарський  податок.

Бюджетні організації  сплачують податок на прибуток, отриманий  від господарської діяльності, щоквартально за наростаючим підсумком з початку  звітного податкового року.

Витрати з податку на прибуток представляють собою суму витрат з поточного та відстроченого  податків.

Поточний податок залежить від оподатковуваного прибутку за рік. Оподатковуваний прибуток відрізняється  від чистого прибутку, відображеного  у звіті про сукупні прибутки, оскільки не включає статті доходів  або витрат, які оподатковуються  або відносяться на валові витрати  у інші роки, а також не включає  статті, які ніколи не оподатковуються  і не відносяться на валові витрати. Зобов’язання Банку за поточними  податками розраховуються з використанням  податкових ставок, які діяли протягом звітного періоду.

Банк розраховує податок  на прибуток на підставі даних податкового  обліку, які ведуться та готуються  відповідно до вимог податкового  законодавства України і які  можуть відрізнятися від Міжнародних  стандартів фінансової звітності.

У Банку виникають певні  постійні податкові різниці внаслідок  того, що певні витрати не враховуються для цілей оподаткування, а певні  доходи не оподатковуються.

Відстрочені податки відображають чистий податковий вплив тимчасових різниць між балансовою вартістю активів і зобов’язань для  цілей фінансової звітності та сумою, яка використовується для цілей  оподатковування.

Тимчасові різниці станом на 31 грудня 2011, 2010 та 2009 років, в основному, пов’язані з різними методами визнання доходів і витрат, а також  з обліковою вартістю певних активів (Додаток Г).

Співвідношення між витратами  зі сплати податків та прибутком згідно бухгалтерського обліку за 2011 та 2010 роки представлено в додатку Д.

На основі даних бухгалтерського  обліку Філія-Житомирське обласне  управління ВАТ «Ощадбанк» здійснює ведення податкового обліку та складає  податкову звітність за результатами своєї господарської діяльності.

Податковий облік ведеться відповідно до вимог Положення про  ведення податкового обліку та сплати податків і обов’язкових платежів до бюджету згідно із Планом рахунків податкового обліку та порядком їх застосування в установах АТ «Ощадбанк».

Формування податкової звітності  Банку включає наступні етапи  роботи:

• формування податкової звітності;
• контроль сформованої звітності;
• формування податкової звітності з виправлення помилок за попередні періоди.

Ощадбанк здійснює формування, перевірку і контроль щомісячної (щоквартальної) податкової звітності  у термін з 2 по 25 число місяця, наступного за кожним календарним місяцем звітного року. Якщо друге число припадає на вихідний або святковий день, то першим днем подання звітності  вважається робочий день напередодні  вихідного або святкового дня.

Філія-Житомирське обласне  управління АТ «Ощадбанк» для нарахування  податку на прибуток складає розрахунок податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства (Додаток Е) та надсилає його до Державного ощадного банку України, який складає декларацію з податку на прибуток.

Консолідований податок  на прибуток сплачується Державним  ощадним банком України до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням  філій АТ «Ощадбанк», а також до бюджету територіальної громади  за місцезнаходженням АТ «Ощадбанк».

Сума податку на прибуток для філії-Житомирського обласного  управління АТ «Ощадбанк» за відповідний  звітний (податковий) період визначається Державним ощадним банком України розрахунково, виходячи із загальної суми консолідованого податку, нарахованої та розподіленої пропорційно питомій вазі суми валових витрат балансових установ Банку та амортизаційних відрахувань по основних фондах Банку, які розташовані за місцезнаходженням балансових установ Банку, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань Банку.

Банк як платник консолідованого  податку на прибуток подає до податкового  органу за своїм місцезнаходженням  протягом 40 календарних днів, наступних  за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (кварталу):

1. консолідовану декларацію з податку на прибуток;
2. додатки до рядків консолідованої декларації;
3. документи та необхідну інформацію, що додаються до консолідованої декларації.

Консолідована декларація та додатки до неї подаються Банком незалежно від того виникло у  звітному періоді податкове зобов’язання з податку на прибуток чи ні.

 

 

3. Оподаткування доходів фізичних осіб

 

Прибутковий податок з  громадян є одним із елементів  поповнення державного бюджету. Оподаткування  доходів фізичних осіб є складовою  частиною фінансового механізму  держави. У результаті перерозподілу  доходів (платежів) фізичних осіб, з  одного боку, реалізуються економічна доктрина щодо рівня добробуту різних верств населення, а з іншого - формується фінансова база держави. Прибутковий податок являється одним із головних джерел надходження до бюджету в економічно розвинених країнах.

Платниками податку з  доходів фізичних осіб виступають:

• фізичні особи резиденти, відповідно до доходів, отриманих в Україні та за її межами;
• фізичні особи нерезиденти, при умові отримання доходу в Україні;
• податкові агенти (будь-яка особа (роботодавець), яка нараховує та виплачує доходи фізичним особам).