Звіт по практиці в АТ «Ощадбанк»

 

 

ЗМІСТ

Вступ 3

РОЗДІЛ І. Податкова система 6

1. Сутність та фіскальна роль непрямих податків 6
2. Порядок обчислення та сплати податку на прибуток 11
3. Оподаткування доходів фізичних осіб 15
4. Інші загальнодержавні податки та збори 19
5. Особливості справляння місцевих податків і зборів 23
6. Спеціальні податкові режими 25

РОЗДІЛ ІІ. Фінансовий аналіз 29

2.1. Аналіз майна банку 29

2.2. Аналіз активів банку 32

2.3. Аналіз формування  джерел капіталу 35

2.4. Аналіз грошових потоків 38

2.5. Аналіз ліквідності  і платоспроможності банку 41

2.6. Аналіз фінансової  стійкості банку 43

РОЗДІЛ ІІІ. Фінансова  діяльність  46

3.1.Основи фінансової діяльності філії-Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк» 46

3.2. Формування власного  капіталу банку 50

3.3. Внутрішнє фінансування  банку 55

3.4. Позичковий капітал  у системі фінансового забезпечення  діяльності 

банку 58

3.5. Фінансова інвестиційна діяльність 61

3.6. Специфічні напрями  організації фінансової діяльності 64

3.6.1. Фінансова діяльність  у сфері зовнішньоекономічних  відносин 64

3.6.2. Фінансовий контролінг 66

3.6.3. Бюджетування в банку 69

3.6.4. Фінансові аспекти  реорганізації банку 71

ВИСНОВОК 73

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 75

ДОДАТКИ 

ВСТУП

 

Виробнича практика є невід'ємною  частиною ступеневого процесу підготовки спеціалістів з фінансів у вищому навчальному закладі. Практика передбачає безперервність та послідовність отримання  студентами практичних знань і навичок  роботи в фінансовій службі підприємства, з податковими, фінансовими органами та іншими державними службами , а також  фінансово-кредитними установами. Студенти повинні одержати практичний досвід організації фінансово-господарської  діяльності на підприємстві.

Метою виробничої практики є отримання базових знань  з практичних питань організації  фінансово-кредитної діяльності суб’єктів  господарювання.

Завданнями практики є: 

• знайомство з сутністю та видами податків, розгляд організаційних основ побудови податкової політики, ознайомлення із організацією діяльності державної податкової служби і податкової роботи з суб’єктами підприємницької діяльності; вивчення методики обчислення податків і зборів, що справляються в Україні; 
• розгляд організаційних основ функціонування бюджетної системи України, послідовність виконання бюджетів за доходами та видатками, системи касового обслуговування бюджету та порядку виконання бюджету органами Державного казначейства; 
• проведення економічного дослідження щодо вивчення рівня, зміни динаміки фінансових показників у їх взаємозв’язку і взаємозумовленості з метою прийняття ефективних управлінських рішень для забезпечення внутрішньої і зовнішньої діяльності господарюючих систем, сталого економічного розвитку в стійкого фінансового стану; 
• ознайомлення із системою фінансово-економічних відносин, які виникають у процесі мобілізації ресурсів для фінансування операційної та інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання і визначення найефективніших шляхів вкладання коштів.

Об’єктом проходження  практики є Філія-Житомирське обласне  управління АТ «Ощадбанк».

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» - одна з найбільших фінансово-банківських  установ в Україні, яка стабільно  працює в умовах постійної конкуренції  на ринку банківських послуг та прагне бути сучасним конкурентоспроможним банком.

Банк є універсальною  банківською установою, діяльність якої спрямована на надання широкого спектра банківських послуг усім типам клієнтів, зокрема підприємствам  будь-якої форми власності.

Станом на 1 січня 2012 року АТ «Ощадбанк» за величиною власного капіталу посідав друге місце  серед банків України. При цьому  за обсягом активів займав 3-тю ринкову  позицію і входив до першої групи  комерційних банків України. За залученими коштами фізичних осіб банк займав 2-ге місце серед банків України, за коштами юридичних осіб – 6-те місце.

Філія-Житомирське обласне  управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» є  відокремленим структурним підрозділом  Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Філія-Житомирське обласне  управління АТ “Ощадбанк” при здійсненні банківської діяльності керується чинним законодавством України, зокрема Законами України: “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами; нормативно-правовими актами Національного банку України, а також нормативно-правовими актами банку, основними з яких є:

- Статут банку; 

- постанови правління  банку; 

- нормативні документи  банку (накази, положення, інструкції  тощо).

Основна діяльність Банку  полягає у веденні банківських  рахунків та залученні депозитів  юридичних та фізичних осіб, наданні  кредитів, здійсненні платежів, торгівлі цінними паперами та у здійсненні операцій з іноземними валютами.

Станом на 31 грудня 2011 та 2010 років Банк був на 100% у власності  держави.

Основним джерелом доходів  банку є відсоткові доходи (операційні доходи), що дають продуктивні активи. Найбільша частка доходів фылыъ-Житомирського  обласного управлыння АТ «Ощадбанк» надходить у вигляді відсотків  від надання кредитів на різний строк  у національній та іноземній валюті резидентам та нерезидентам для виробничих, торговельних, споживчих й інших  цілей.

 

 

РОЗДІЛ І. ПОДАТКОВА СИСТЕМА

 

1. Сутність та фіскальна роль непрямих податків

 

Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, що є  частиною новоствореної вартості, яка  утворюється на кожному етапі  виробництва або обігу, його сума входить до продажної ціни на товари (роботи, послуги) і сплачується кінцевим споживачем.

Фіскальна функція ПДВ  полягає в мобілізації надходжень шляхом справляння даного податку від  громадян до бюджету. Фіскальні переваги ПДВ полягають в його високій  дохідності – він має широку податкову  базу, і практично кожна особа  сплачує цей податок незалежно  від того, який дохід одержує.

Платниками податку є:

1) будь-яка особа, що  провадить господарську діяльність  і реєструється за своїм добровільним  рішенням як платник податку;

2) будь-яка особа, що  зареєстрована або підлягає реєстрації  як платник податку;

3) будь-яка особа, що  ввозить товари на митну територію  України в обсягах, які підлягають  оподаткуванню, та на яку покладається  відповідальність за сплату податків  у разі переміщення товарів  через митний кордон України  відповідно до Митного кодексу  України.

4) особа, що веде облік  результатів діяльності за договором  про спільну діяльність без  утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна,  яка веде окремий податковий  облік з податку на додану  вартість щодо господарських  операцій, пов'язаних з використанням  майна, що отримане в управління  за договорами управління майном.

6) особа, що проводить  операції з постачання конфіскованого  майна, знахідок, скарбів, майна,  визнаного безхазяйним, майна,  за яким не звернувся власник  до кінця строку зберігання;

7) особа, що уповноважена  вносити податок з об'єктів  оподаткування, що виникають внаслідок  поставки послуг підприємствами  залізничного транспорту з їх  основної діяльності, що перебувають  у підпорядкуванні платника податку  в порядку, встановленому Кабінетом  Міністрів України.

Об'єктом оподаткування  є операції платників податку  з:

а) постачання товарів, місце  постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового Кодексу, у тому числі  операції з передачі права власності  на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з  передачі об'єкта фінансового лізингу  в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце  постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового Кодексу;

в) ввезення товарів на митну  територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

д) постачання послуг з міжнародних  перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування  цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України  та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється  поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Важливою складовою для  обчислення ПДВ є база оподаткування. Вона визначається з урахуванням  певних умов здійснення операцій.

Ще однією складовою ПДВ  є його ставка. Для обчислення цього  податку законом передбачено  дві ставки – нульова та 20%. При  цьому платники податку здійснюють окремий облік операцій з продажу  та придбання, які підлягають оподаткуванню  за ставкою 20%, та звільнених від оподаткування, а також операцій, вартість яких не належить до складу валових витрат виробництва (обігу), імпортних та експортних операцій.

За нульовою ставкою оподатковуються  операції з:

1. вивезення товарів за  межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим  відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;

в) у митному режимі безмитної  торгівлі;

г) у митному режимі вільної  митної зони.

2. постачання товарів:

а) для заправки або забезпечення морських суден;

б) для заправки або забезпечення повітряних суден;

в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;

г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового  транспорту чи іншого спеціального контингенту  Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;

ґ) магазинами безмитної  торгівлі, відповідно до порядку, встановленого  Кабінетом Міністрів України. У  разі подальшого вивезення таких  товарів за межі митної території  України податок не справляється (у тому числі за нульовою ставкою).

3. постачання таких послуг:

а) міжнародні перевезення  пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України  для виконання таких робіт  та вивезеним за межі митної території  України платником, що виконував  такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.

Основою обчислення податку  на додану вартість є вартість обороту, що оподатковується, який включає вартість реалізо­ваних товарів (робіт, послуг) без включення до неї самої  суми податку. Такий спосіб обчислення широко поширений і має назву  «залікового», оскільки вартість обороту  заліковує вартість усіх товарів (робіт, послуг). Цей спосіб використовують у багатьох країнах світу, які  справляють податок на додану вартість, в тому числі й в Україні. При  використанні цього способу додана вартість включає суми, які додаються  на стадії власного виробництва або  споживання до «старої вартості», яка  закріплюється в діючих засобах  виробництва (спорудження, будови, механізми  тощо) та використаній сировині. Фактично складові, які входять до вартості оподаткованого обороту, скла­даються із сум амортизаційних відрахувань, які відносяться саме до цієї стадії виробництва; заробітної платні; відрахувань  на соціальне страхування; прибутку.

Обчислення та сплату податку  на додану вартість за товари, які ввезені  на територію України, здійснюють до і після митного оформлення на основі вантажної митної декларації, в якій нарахована сума податку виділяється  окремим рядком. При надходженні  імпортних товарів, ввезених за цільовим призначенням і використовуваних не за призначенням або з комер­ційною метою, податок на додану вартість обчислюють виходячи з ціни їх реалізації з  урахуванням податку на додану вартість, але не нижче їх митної вартості з урахуванням фактично сплачених  сум митних зборів, мита, акцизного  збору за відповідні товари і податку  на додану вартість.