Загальна характеристика податку на додану вартість

Проте, необхідно  також враховувати те, що використання податку на додану вартість характеризується не лише його позитивними сторонами. Цілий ряд спірних, або негативних моментів роблять дуже актуальними  дискусії щодо необхідності справляння даного податку. Розглянемо деякі з  цих моментів.

Являючись, в принципі, податком на кінцеве  споживання, який лягає на населення  і бюджетну сферу, ПДВ при досить високій ставці і високих темпах інфляції перетворюється в один із факторів, що стримують розвиток виробництва. Відбувається це внаслідок зростання  цін і стримування на основі цього  можливостей оплати покупцем товарів (робіт, послуг). Звісно, ці кошти повернуться  до покупця (або з бюджету, або  в той момент, коли він сам реалізує продукцію), але при умові, що ланцюг актів реалізації не перерветься  або настане з певним кроком "запізнення", коли частково ці кошти будуть знецінені  інфляцією [24].

Крім  цього, застосування ставок ПДВ на рівні 20-28% стимулює як інфляційні процеси  в цілому, так і негативно впливає  на високотехнологічні і наукоємні  виробництва. Тому, хоча й застосовувана  ставка робить податок на додану вартість одним із головних джерел наповнення бюджету, але видимість його бездефіцитності  дуже оманлива. Саме в зв'язку з цим  оптимальну ставку ПДВ економісти частіше  за все пов'язують з рівнем 15-18%.

Зайнявши  домінуючі позиції в світовій податковій системі, ПДВ зберігає й  деякі негативні риси, пов'язані  з можливістю ухилення від його сплати. Тому в системі ПДВ виключне значення має досконалий і вичерпний бухгалтерський облік, реєстрація всіх операцій.

Світовий  досвід також показує, що важливою проблемою  введення податку на додану вартість є підготовка громадської думки, пояснювальна робота з платниками і  професійна підготовка персоналу податкових органів.

ПДВ є  масовим регресивним податком на товари і послуги широкого споживання. Справді, якби весь дохід, отриманий  платником протягом життя, використовувався виключно на споживання, ПДВ можна  було б вважати пропорційним податком, рівномірним у часі. Але ж більша частина доходів накопичується і капіталізується. Ця обставина не тільки доводить давню істину про надзвичайну тяжкість непрямих податків для бідних, так як саме вони являються чистими споживачами, але й робить ПДВ, що сплачується в молодості, більш регресивним, ніж в старості.

Отже, як видно, в ПДВ співіснують суперечливі  риси, які гармонійно поєднуються  в єдине ціле. Так, ПДВ, виконуючи  чисто фіскальні функції, одночасно  здійснює економічний вплив на важливі  макроекономічні показники: виступає як дефлятор, скорочує обсяг споживання, потенційно створює можливість зниження рентабельності майбутніх інвестицій. Одночасно ріст податкових поступлень зменшує бюджетний дефіцит, скорочує потребу в державних позиках, сприяє зниженню рівня відсотку і тим самим стимулює інвестування.

Економічні  якості ПДВ були належним чином оцінені  діловим світом. Невипадково з'явились  пропозиції про заміну податку на прибуток корпорацій податком на додану вартість. В порівнянні з податком на прибуток корпорацій

 

Податок на додану вартість

переваги

виступає фактором, що регулює розмір заробітної плати і ціни

виступає фактором, що ліквідує лишні  ланки господарського управління

виступає фактором, що стримує кризу  надвиробництва і прискореного витіснення з ринку слабких виробників

володіє економічними і організаційно-технічними перевагами стягнення, простотою нарахування

володіє нейтральністю по відношенню до платників, до переміщення товарів і послуг, розміщення ресурсів

володіє механізмом взаємної звірки платниками податкових зобов'язань

дає можливість отримувати кон'юнктурний  прибуток, стримувати неоправданий ріст цін

недоліки

виступає фактором, що стримує розвиток виробництва

виступає фактором, що стимулює інфляцію

виступає фактором, що негативно  впливає на високотехнологічні і  наукоємні виробництва

володіє масовим регресивним характером як моментально, так і в часі

володіє можливістю ухилення в умовах недосконалого бухгалтерського  обліку

потребує підготовки громадської  думки, пояснювальної роботи з платниками, професійної підготовки персоналу  податкових органів

Рисунок 3.1 - Переваги і недоліки податку на додану вартість .

 

ПДВ має  ті фіскальні й етичні переваги, котрі роблять невигідними окремі внутріфірмові, так звані трансфертні ціни, він не реагує і на такі хитрощі бізнесу, як фіктивне списання майна, прискорена амортизація, практика підвищення затрат, маніпуляції з відсотками по боргу.

Завоювавши  симпатії ділових кіл, ПДВ був  зустрітий прохолодно і навіть вороже широкими соціальними верствами. Але  вдалося знайти спосіб нейтралізації  суспільного обурення, виключивши з  сфери ПДВ найбільш соціально  значимі цінності: землю, страхування, поштову службу, навчання і охорону здоров'я, не забувши навіть про ритуальні послуги. На вартість продуктів харчування, на послуги водопостачання і каналізації, на паливо і електроенергію, дитячий одяг і взуття, житлове будівництво і послуги транспорту запропоновані, за деяким виключенням, нульові ставки. Як форма універсального акцизу ПДВ наділений відчутними соціальними преференціями, розрахованими на заспокоєння масових емоцій, що, звісно, не заважає його суспільному іміджу.

Саме  тому, податок на додану вартість завоював репутацію унікального фіскального  інструмента оптимального розподілу  ресурсів. Суспільно необхідні перерозподільчі мікро- і макроекономічні ефекти цього податку виявились найбільш суспільно прийнятними. Ось чому ПДВ привертає увагу країн, які намагаються підвищити темпи економічного росту.

Разом з  тим не завжди сам по собі ПДВ  здатний принести успіх. Через свою адміністративну важкість податок  на додану вартість малоефективний в  тих країнах, які ще не досягли  рівня впорядкованої ринкової економіки, високої фіскальної дисципліни, цивілізованої  громадської поведінки [26].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            ВИСНОВКИ

 

Отже, можна  стверджувати, що роль ПДВ як фіскального  засобу в доходах Державного бюджету  України є визначною. Ця форма  оподаткування перетворилася у  вагоме джерело формування державних  доходів. Проте ПДВ не приносить  такого ж ефективного результату платникам податку, як державі. Виступаючи, по суті, податком на кінцеве споживання, який покладено на громадян та бюджетну сферу, він, за доволі високої ставки і стрімкої інфляції, стає одним  із факторів, що стримують розвиток виробництва. Також, ПДВ дещо напружує соціальне становище в країні, особливо це стосується сфери відшкодування  цього податку.

Основним  нормативно-правовим документом, що регламентує  розрахунки з ПДВ є Податковий кодекс України, а саме розділ V «Податок на додану вартість та підрозділ 2, 3 розділу ХХ «Перехідні положення».

Бухгалтерський  облік як ядро інформаційної системи  і важливіша функція управління не може розвиватися без раніше окресленої стратегії спрямованої на підвищення його оперативності, дієвості, ефективне  використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Основою забезпечення успішної діяльності підприємства є чіткий механізм обліку господарських  процесів, у тому числі в частині  бухгалтерського обліку, який включає  в себе не тільки фіксування господарських  операцій, але й етапи обігу  документів, у яких вони зафіксовані.

Єдиний  організаційний регламент, який відображає ведення обліку розрахунків за податками  і платежами, зокрема ПДВ, є Робочий план рахунків, яким для обліку податкових зобов’язань з податку на додану вартість передбачено субрахунок 6415 “Розрахунки за податком на додану вартість”.

Для оформлення різного роду господарських операцій, в тому числі з обліку податку  на додану вартість, які здійснюються на підприємстві, використовують різні  за своєю формою і змістом бухгалтерські  документи.

Первинним документом з обліку ПДВ є податкова  накладна, документ, яка фіксує факти здійснення господарських операцій.

Для обліку розрахунків з бюджетом, зокрема  з ПДВ, підприємство застосовує Оборотно-сальдову відомість, в якій групується інформація з первинних документів і відображаються записи за кредитом рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”, складення Головної книги Основними формами податкової звітності, яку подає підприємство з ПДВ, є Податкова декларація з податку на додану вартість, формування яких здійснюється з використанням програмного продукту “Податкова звітність 1.30.15”.

Практика  аналізу оподатковування підприємств  показала ефективність проведення так  званої структуризації податків, в  результаті якої формується всебічна інформація про кожний податок і  визначення на цій основі можливості скорочення податкового навантаження.

У сучасних умовах господарювання гостро постала  проблема сплати податків, розмір яких іноді дорівнює загальному прибутку підприємства. Тому важливим аспектом діяльності кожного підприємства є  оптимізації його податкового середовища.

Передумовою ефективного розвитку будь-якого  вітчизняного підприємства, незалежно  від форми власності, є функціонування системи внутрішнього контролю.

Якщо на підприємстві не має внутрішнього аудитора, функції якого частково виконує спеціаліст контрольно-ревізійного відділу корпорації. Тому на підприємстві повинен щорічно проводиться зовнішній аудит із залученням аудиторської фірми, але в зв’язку з відсутністю коштів на його проведення кожні два роки перевірка здійсноється тільки корпорацією.

Р

 

 

 

 

 

                      ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1.Податковий кодекс України ( Відомості Верховної Ради України, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 ).

2. Податковий кодекс України 2755-УI від 02.12.2010 (Документ 2755-17, остання редакція від 01.01.2011 на пiдставi 2856-17, чинний).

3. Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України Документ 3609-17, чинний, поточна редакція - Редакція від 12.08.2012, підстава 5083-17

4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» 334/94-ВР від 28.12.1994 (Документ 334/94-вр, поточна редакція від 01.01.2011 на пiдставi 1724-17, 1909-17,2468-17,2464-17, чинний).

5. Бечко П.К., Захарчук О.А. Основи оподаткування: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 168 с.

6. Буряковский В.В. та ін. Податки: Навч.посіб.. - Дніпропетровськ: Пороги, 2009. - 642с.

7.Александрова М.М. Аналіз суперечності використання ПДВ та його перспективи / М.М. Александрова // Вісник Дніпропетровського університету. Серія “Економіка”. - 2011. - № 5. - С. 70-79.

8.Іванський А.Й. Правові перспективи удосконалення відшкодування податку на додану вартість в Україні з урахуванням Європейського досвіду / Іванський А.Й. // Науково-інформаційний вісник «Право» - 2011. - №3. - С. 20-27

9.Карпінський Б, Залуцька Н. Податок на додану вартість як основа бюджетоутворення ? ? Економіст .- 2009. - № 1. - С.30-33.

10.Корнус В.Г. Пільги з податку на додану вартість та нерівномірність податкового навантаження // Фінанси України. - 2010. - № 11. - С 20.

11.Крисоватий А., Кощук Т. Діалектика трансформації податкової політики України в контексті європейської інтеграції // Журн. європ. економіки. - 2009. - № 2. - С. 185-202.

12.Ривак Н.О. Шляхи підвищення ефективності фіскальної та регулюючої функцій податку на додану вартість / Н.О. Ривак // Науковий вісник НЛТУ України - 2010. - вип. 20.11. - С. 202-210.

13.Ткаченко Т. Порівняльний аналіз податкового навантаження в економіці України та країнах з розвинутою ринковою економікою / Т. Ткаченко // Формування ринкової економіки в Україні - 2010. - №19. - С. 460-464.

14.Тулуш Л.Д. Сутність і роль податку на додану вартість в економічній системі держави / Л. Д. Тулуш // Економіка АПК. - 2010. - № 12. - С. 85-89.

15.Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Кізима А.Я., Карпова В.В. Податковий менеджмент: Підручник. - К.: Знання, 2008. - 522с.

16.Ільяшенко В.А. Формування державної податкової політики в Україні : монографія / В.А. Ільяшенко, О.В. Покатаєва. - Запоріжжя: Вид-во КПУ, 2009. - 196 с.

17.Литвиненко Я.В. Податкові системи зарубіжних країн / Я.В. Литвиненко (ред.). - К., 2008. - 206с.

18.Якушик І.Д., Литвиненко Я.В. Податки в країнах світу: Довідник. - К.: МП Леся, 2004. - 480с.

19.Ставки ПДВ в країнах Європи у 2011р. [Електронний ресурс]. - http://fita.org/countries/index.html

20.Конституція України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96%E2%F0