Звіт з виробничої практики на примере «Митниця» Саливінківського цукрокомбінату

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ

Факультет аграрного менеджменту

 

 

 

 

З В І Т

 

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2013

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………...3

І. Управління організаційною підсистемою  підприємства ………………4

1.1. Загальна  характеристика організаційної  структури……………………...4

1.2. Організація праці апарату управління………………………….…………5

1.3. Штатний  розпис управлінського персоналу………………………………7

1.4. Організація  процесу управління і оцінка  його ефективності………….....9

ІІ. Управління матеріально-технічною підсистемою……………….……..11

2.1. Аналіз стану та визначення основних напрямів розвитку матеріально-технічної бази підприємства…………………………………………………….11

2.2. Оцінка ефективності технології роботи з матеріальними ресурсами ….14

2.3. Ефективність використання основних засобів……………………………20

ІІІ. Управління виробничо-технологічною підсистемою ..........................23

3.1. Аналіз рівня управління операційною діяльністю та обґрунтування пропозицій щодо напрямів удосконалення…………………………………….23

3.2. Оцінка ефективності збутової політики підприємства та визначення шляхів її підвищення…………………………………………………………….23

3.3. Оцінка ефективності логістичних систем підприємства…………………24

Висновок………………………………………………………………………...26

Список  використаної літератури…………………………………………….27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Агрономічна дослідна станція організована у травні 1956 р. на базі відділка радгоспу Саливінківського цукрового комбінату. З метою створення бази практичної підготовки спеціалістів, проведення науково-дослідної роботи та зразкового ведення господарства у березні 1966 р. її безпосередньо підпорядковано університету.

Основною  в АДС є навчальна, науково-дослідна та господарська діяльність, які технологічно пов'язані з навчальним та навчально-інноваційним процесом у системі підготовки фахівців у НУБіП України, а також проведення науково-дослідних робіт співробітниками університету. Станція має науковий і виробничий відділи. Плідні дослідження тут проводять науковці кафедр землеробства, рослинництва, кормовиробництва, селекції та насінництва, агрохімії, фітопатологі, годівлі сільськогосподарських тварин.

Чимало наукових розробок учених університету впроваджено у виробництво.

Станція займається вирощуванням і реалізацією елітного насіння озимих та ярих зернових культур і ріпаку. На основі наукових досліджень, проведених на полях станції, було підготовлено 11 докторських та десятки кандидатських дисертацій.

У господарстві щорічно одержуються високі врожаї сільськогосподарських культур та надої молока. Агрономічна дослідна станція є базою практичної підготовки студентів університету, де протягом року проходять навчальну і виробничу практики понад 500 студентів. Для керівництва цією важливою ділянкою навчального процесу створена кафедра виробничого навчання.

 

 

 

І. Управління організаційною підсистемою підприємства

1.1. Загальна характеристика організаційної структури

Історія Агрономічної дослідної станції  бере свій початок від радгоспу «Митниця»  Саливінківського цукрокомбінату, який був організований в 1921 році. В 1956 році Постановою ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР №524 від 10.05.1956 року і наказом Міністерства вищої освіти від 24.05.1956р. №390 « Про прийняття радгоспів сільськогосподарськими вищими учбовими закладами» радгосп «Митниця» був переданий в підпорядкування Українській сільськогосподарській академії як учбово-дослідне господарство. Наказом по Українській сільськогосподарській академії №84 від 23.03.1956року «Про об’єднання Митницької агрономічної станції та Митницького учбово-дослідного господарства» створена Агрономічна дослідна станція. Постановою Кабінету Міністрів України №387 від 1.06.1995року «Про національний аграрний університет» та наказом Мінсільгосппроду України №157 від 29.06.1995р. «Про питання Національного аграрного університету» Агрономічна дослідна станція передана в пряме підпорядкування Національного аграрного університету.

Агрономічна дослідна станція є відокремленим  підрозділом Національного аграрного  університету (НАУ), створеним наказом  ректора НАУ №125 від 10.03.2005р. на підставі рішення Вченої ради НАУ.

Агрономічна дослідна станція ( в межах переданого їй майна) Агрономічної дослідної станції  Національного аграрного університету.

Агрономічна дослідна станція є структурним  підрозділом Національного аграрного  університету з окремими правами  юридичної особи, в тому числі: має  цивільну правоздатність у повному  обсязі для виконання завдань  та функцій, веде самостійний баланс, наділений частиною майна НАУ  і здійснює щодо цього майна право  оперативного використання, має розрахункові рахунки в установах банків та реєстраційні рахунки у Державному казначействі України, може набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, має власну печатку, штампи.

Метою створення  Агрономічної дослідної станції  є: навчальна, науково-дослідна та господарська діяльність, які технологічно пов’язані  з навчальним процесом у системі  підготовки фахівців у НУБіП.

 

1.2. Організація праці апарату управління

Наглядно  організаційну схему управління ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція" у 2012 р. можна побачити на рисунку 1.

 Рис. 1. Організаційна структура ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція", 2012 р.

У 2012 р. у господарстві намітилися певні позитивні зрушення у системі управління підприємством. Постійно ведеться робота щодо удосконалення кадрового потенціалу, підвищення кваліфікації працівників, здобуття необхідних професійних навиків. До роботи залучаються фахівці з науковими ступенями та вченими званнями. Так, у загальній структурі зайнятих у 2010 р. 5 % працівників мали науковий ступінь кандидата наук, 23 % – повну вищу освіту і 5 % неповну (рис.1). Така робота щодо удосконалення кадрової політики та стратегії господарства буде продовжуватися і надалі.

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Структура  працівників ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція"  за освітою, %

Хотілося  б відмітити зусилля щодо оптимізації  структури працівників за віком. Зараз ведеться наполеглива робота щодо залучення молодих спеціалістів до роботи у ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція". Опрацювання нових ідей та підходів до організації виробництва дасть змогу забезпечити економічну ефективність виробництва та конкурентоспроможність господарства в сучасних умовах. У 2012 р. розпочалась робота по організації "банку ідей", що можуть бути застосовані в підприємстві.

 

 

 

 

 

Рис.2. Структура  працівників ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція" за віком, %

Як видно  з рис.2 у загальній структурі  працівників ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція" за віком питома вага молодих спеціалістів до 40 років складає 54 %. Частка працівників до 50 років склала 70 %. Крім того відмічається тенденція зменшення кількості зайнятих пенсійного віку, частка яких склала у 2012 р. лише 3 %.

 

1.3. Штатний розпис управлінського  персоналу

В Агрономічній Дослідній Станції всі працівники діляться на:

• спеціалісти і службовці;
• робітники.

На сьогоднішній день в господарстві працює 93 працівника. Розглянемо в таблицях штатний розпис спеціалістів і службовців та робітників.

 

Таблиця 1.3.1. Штатний розпис спеціалістів і службовців

 

Посада	Кількість штатних одиниць
Директор	1
Заступник директора(з науки)	0,5
Інспектор з кадрів	0,5
Головний бухгалтер	1
Головний економіст	1
Провідний бухгалтер	2
Бухгалтер 1кат.	1,0
Бухгалтер 1кат.	0,5
Головний агроном	1
Головний зоотехнік	1
Головний лікар ветеринарної медицини	1
Керуючий фермою	1
Селекціонер	1
Головний інженер	1
Головний енергетик	1
Провідний інженер з механізації трудомістких процесів	0,5
Завідувач  складу  (ПММ)	1
Завідуючий господарства	1
Провідний інженер	1
Завідувач централього складу	1
Провідний інженер з охорони праці	1
Сестра медична	0,5
Завідувач гуртожитку	1,0
Начальник їдальні	1,0

 

Таблиця 1.3. 2. Штатний розпис робітників

Посада	Кількість штатних одиниць
Водій автотранспортних засобів	7,0
Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва	9,0
Оператор із штучного осіменіння тварин	0,5
Бригадир на дільницях основного виробництва (молочне виробництво)	1,0
Оператор  машинного доїння	6,0
Свинар	1,0
Тваринник	4,0
Робітник з догляду за тваринами	7,0
Слюсар - ремонтик	4,0
Слюсар-сантехнік	0,5
Технік-електрик	1,0
Вагар	1,0
Прибиральник службових приміщень	2,5
Двірник	2,0
Овочівник	3,0
Охоронник	5,0
Мельник	0,5
Столяр будівельний	1,0
Електрогазозварник	1,0
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування	1,0
Готувач кормів (тваринництво)	2,0
Кухар 5 розряду	2,0
Робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків	1,0
Оператор котельні	3,0
Черговий по гуртожитку	4,0

 

1.4. Організація процесу управління  і оцінка його ефективності

Оцінка  персоналу — процес визначення ефективності виконання працівниками організації  своїх посадових обов’язків і  реалізації організаційних, тобто оцінка персоналу — це цілеспрямований  процес визначення відповідності якісних  характеристик персоналу (здібностей, умінь, мотивів) вимогам посади або  робочого місця.

Оцінка  результатів діяльності служить  переважно трьом цілям: адміністративній, яка полягає в прийнятті кадрових рішень на об'єктивній і регулярній основі (розміщення кадрів, їх переміщення, підвищення, переведення, оплата праці  тощо); інформативній — забезпечення керівників необхідними даними про  кількісний та якісний склад персоналу; мотиваційній — орієнтація працівників  на покрашення трудової діяльності в  потрібному для організації напрямку.

Із всієї  сукупності цілей і напрямків  проведення оцінки персоналу виділяють  основну — покращити управління діяльністю організації. Основою забезпечення цього ї є оцінка кадрів як відправна  для удосконалення персоналу, його мотивації і відповідної оплати праці.

Оцінці  підлягають усі категорії працівників, але значимість її для окремих  категорій різна. До того ж, оцінка особистих і ділових якостей керівників, головних спеціалістів значно складніша, ніж виробничого персоналу. Оцінка виробничого персоналу — це визначення певних професійних і особистих якостей працівників, виходячи з їх функціональних обов’язків і цілей підприємства. За таким підходом оцінка персоналу повинна обов’язково включати психологічний компонент і бути спрямованою на розробку рекомендації управління персоналом.

Безпосередньо через оцінку персоналу керівник підприємства чи то інша вповноважена особа, може отримати інформацію про  ефективність роботи працівників, їх потенційні можливості і перспективи росту; виявити причини неефективної роботи окремих спеціалістів; проаналізувати потреби і пріоритети в навчанні та підвищення кваліфікації; знайти шляхи  удосконалення організації праці  тощо.  До того ж, на результатах оцінки ґрунтується ряд управлінських  рішень з проблем: підбору і розстановки  кадрів, вияснення вкладу кожного  працівника в діяльність підприємства; просування працівників як по вертикалі  так і по горизонталі; покращення структури, стилю, методів управління персоналом; зміцнення взаємозв’язків адміністрації і профспілки, керівників і підлеглих. Однак, при проведенні процесу оцінки персоналу можуть виникати такі проблеми: упередженість  оцінки, нерозуміння працівниками необхідності проведення оцінки. [дж.1,ст. 528]