Вивчення психологічного клімату

Самосвідомість людини складається протягом всього його життя, а самопочуття знаходиться в істотній залежності не тільки від його статусу в трудовому колективі, але нерідко в ще більшій мірі від сімейно-побутового становища і фізичного здоров'я індивіда.

Це, зрозуміло, не знімає можливості розгляду самооцінки і

самопочуття індивіда в  даному конкретному колективі і  в залежності від нього. На самопочуття особистості в колективі відображаються відносини особистості до певної групи в цілому, ступінь задоволеності своєю позицією і міжособистісними відносинами в групі.

Кожен з членів колективу  на основі всіх інших параметрів

психологічного клімату  виробляє в собі відповідне цьому клімату свідомість, сприйняття, оцінку і відчуття свого «я» в рамках даної конкретної спільності людей.

Самопочуття особистості  в певній мірі може служити і відомим  показником ступенем розгорнення її духовного потенціалу. У даному випадку мається на увазі психічний стан, обумовлений в чому атмосферою виробничого колективу.

З цієї точки зору саму самопочуття особистості може розглядатися як один з найбільш загальних показників соціально-психологічного клімату.

Глава II. Вивчення соціально-психологічного клімату трудового колективу

2.1 Організація  дослідження соціально-психологічного  клімату колективу

Об'єктом дослідження є колектив .... Що складається з 11 осіб, колектив є гомогенним (тільки жінки). Для зручності членам колективу присвоєно порядкові номери від 1 до 11.

Мета діагностики - визначити соціально-психологічний клімат у колективі. Під соціально-психологічним кліматом в даному випадку розуміється характер взаємин і взаємодій між співробітниками.

Для реалізації даної  мети нами були відібрані такі методики:

1. Експрес діагностика соціально-психологічного клімату в колективі;
2. Методика «Соціометрія».

Обидві методики спрямовані на діагностику соціально-психологічного клімату в колективі, однак перша  методика дозволить нам визначити, яким бачать і відчувають атмосферу колективу самі члени групи, за допомогою другої методики можна визначити структуру взаємин у групі, визначити ступінь згуртованості колективу. Також зіставлення результатів обох методик дозволить виявити найбільш повну картину щодо соціально-психологічного клімату групи.

"Експрес-методика" з вивчення соціально-психологічного  клімату в колективі (О. С. Михалюк та А. Ю. Шалито)

Методика дозволяє виявити  емоційні, поведінковий і когнітивний компоненти відносин у колективі. Як істотного ознаки емоційного компонента розглядається критерій привабливості - на рівні понять "подобається - не подобається", "приємний - не приємний". При конструюванні питань, спрямованих на вимірювання поведінкового компонента, витримувався критерій "бажання - не бажання працювати, вчитися разом". Основним критерієм когнітивного компонента обрана змінна "знання - не знання особливостей членів колективу".

Інструкція

Метою дослідження є  діагностика існуючого психологічного клімату в колективі.

Для відповіді на запропоновані  запитання необхідно: уважно ознайомиться з варіантами відповідей; вибрати один з них найбільш відповідний вашу думку (додаток № 1).

Обробка результатів

Аналізуються 3 компоненти: емоційний, поведінковий і когнітивний  компоненти відносин у колективі. Кожен з них тестується 3 питаннями: I, IV і VII відносяться до емоційного компоненту; II, V та VIII - до поведінкового; когнітивний компонент визначається питаннями III і VI, причому питання III містить 2 питання - причому відповідь на кожен з них приймає тільки одну з трьох можливих форм: +1; -1; 0. Отже, для цілісної характеристики компоненту отримані поєднання відповідей кожного випробуваного на питання по даному компоненту можуть бути узагальнені наступним чином:

- Позитивна оцінка (до цієї категорії відносяться поєднання в яких позитивні відповіді дані на всі три питання, що відносяться до даного компоненту, або дві відповіді позитивні, а третій має будь-який інший знак);

- Негативна оцінка (поєднання,  що містять три негативних  відповіді, або дві відповіді  негативні, а третій може виступати з будь-яким іншим знаком);

- Невизначена, суперечлива  оцінка (коли на всі три питання  дано невизначений відповідь;  відповіді на два питання невизначені,  а третя відповідь має будь-який  інший знак; одна відповідь невизначений, а два інших мають різні знаки).

Отримані по всій вибірці  дані можна звести в таблицю. У кожній клітці таблиці повинен стояти один з трьох знаків: +, -, 0.

На наступному етапі  обробки для кожного компонента виводиться середня оцінка по вибірці. Очевидно, що для будь-якого компонента середні оцінки можуть розташовуватися в інтервалі від - 1, 0, +1. Відповідно до прийнятої тричленної оцінкою відповідей класифікуються отримані середні.

Методика Соціометрія

Соціометрична техніка, розроблена Дж. Морено, застосовується для діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх зміни, покращення і вдосконалення. З допомогою соціометрії можливо вивчати типологію соціальної поведінки людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічної сумісності членів конкретних груп.

Мета - визначити соціально-психологічний  клімат у колективі, ступінь згуртованості - роз'єднаності групи, наявність  «лідерів» і «відкинутих». Таким чином, соціометрія дозволить виявити структуру групи, хто в якій ролі опинився.

Надійність процедури залежить насамперед від правильного відбору  критеріїв соціометрії, що диктується програмою дослідження і попереднім знайомством зі специфікою групи

Виходячи з цілей і завдань  дослідження та з огляду на основні  ознаки сприятливого психологічного клімату  в групі, ми виділяємо наступні критерії вибору:

1. Назвіть найбільш приємного для Вас члена групи;
2. Назвіть найгіршого для вас члена групи.

Кількість виборів: членам групи пропонується відповісти на питання, які дають змогу виявити їх симпатії та антипатії. Інструкція: «Напишіть на папірцях під цифрою 1 прізвище члена групи, якого Ви обрали б у першу чергу, під цифрою 2 - кого б Ви обрали, якби не було першого, під цифрою 3 - кого б Ви обрали, якби не було першого і другий ».

Однак соціометричний аналіз може дати лише саме загальне опис цієї комунікативної мережі. І його не можна використовувати для визначення мотивів тих чи інших виборів одних членів групи іншими. У зв'язку з цим необхідно виявити мотиваційний ядро вибору в міжособистісних відносинах. Під мотиваційним ядром тут розуміється система мотивів, яка створює психологічну основу індивідуальної предпочитаемости, що проявляється індивідами в соціометричному дослідженні. (Зміст мотиваційного ядра представлено у додатку № 2).

Соціометричні індекси

Розрізняють персональні соціометричні індекси (П.С.І.) і групові соціометричні індекси (Г.С.І.). Перші характеризують індивідуальні соціально-психологічні властивості особистості у ролі члена групи. Другі дають числові характеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі. Вони описують властивості групових структур спілкування. Основними П.С.І. є: індекс соціометричного статусу i-члена; емоційної експансивності j-члена, обсягу, інтенсивності та концентрації взаємодії ij-члена. Символи i і j позначають одне і те ж обличчя, але в різних ролях; i - обираний, j - він же вибирає , ij - поєднання ролей.

Індекс соціометричного статусу i-члена групи визначається за формулою:

де С _i - соціометричний статус i-члена, R ⁺ і R ^{- -} отримані i-членом вибори, Z - знак алгебраїчного підсумовування числа отриманих виборів i-члена, N-число членів групи.

Соціометричний статус - це властивість особистості як елемента соціометричної структури  займати певну просторову позицію (локус) у ній, тобто певним чином співвідноситися з іншими елементами. Така властивість розвинено у елементів групової структури нерівномірно і для порівняльних цілей може бути виміряна числом - індексом соціометричного статусу. Статусні категорії поділяються на «зірки», «бажані», «прийняті», «відкинуті».

Елементи соціометричної структури - це особистості, члени групи. Кожен з них в тій чи іншій мірі взаємодіє з кожним, спілкується, безпосередньо обмінюється інформацією і т. д. У той же час кожен член групи, будучи частиною цілого (групи), своєю поведінкою впливає на властивості цілого. Реалізація цього впливу протікає через різні соціально-психологічні форми взаємовпливу. Суб'єктивну міру цього впливу підкреслює величина соціометричного статусу. Але особистість може впливати на інших двояко - або позитивно, або негативно. Тому прийнято говорити про позитивний і негативний статус. Статус теж вимірює потенційну здатність людини до лідерства. Щоб вирахувати соціометричний статус, необхідно скористатися даними соціоматриці.

Можливий також розрахунок С-позитивного і С-негативного  статусу в групах малої чисельності (N).

Індекс психологічної взаємності («згуртованості групи») у групі вираховується за формулою:

де Gg - взаємність у групі  за результатами позитивних виборів, А _ij ⁺ - число позитивних взаємних зв'язків у групі N - число членів групи.

Індекс конфліктності  в групі (U) висловлює відносна кількість відзначалися в групі взаємних негативних виборів:

å A ^- _{i j}

U = ----,

N (N - 1)

де å A ^- _{i j} - Кількість взаємних негативних виборів, N - кількість членів у групі.

2.2 Результати дослідження  соціально-психологічного клімату групи, інтерпретація отриманих результатів

Результати експрес-діагностики  соціально-психологічного клімату  в колективі

Таблиця 1

компоненти	№ питання	+1 (Кол-во відповіли)	0 (к-ть відповіли)	-1 (Кол-во відповіли)	підсумковий бал	результати
емоційний компонент	1	5	3	2	+1	2 / 3
	4	8	3		+1
	7	9	2		+1
поведінковий компонент	2	8	2	1	+1	2 / 3
	5	4	2	5	0
	8	7	3	1	+1
когнітивний компонент	3	8	2	1	+1	3
	6	9	2		+1

За результатами дослідження в колективі спостерігаються високі показники за всіма трьома компонентами. Найвищий бал отримано когнітивному компоненту. Колектив сформований давно, люди добре знають одне одного, звикли один до одного. У колективі переважають позитивні настрої, люди позитивно оцінюють своїх колег, готові до співпраці. 70% респондентів даний колектив повністю влаштовує. Інша частина позитивно оцінює клімат колективу, але не розташована до більш тісного спілкування, дані респонденти знаходяться трохи осторонь, але не відчувають дискомфорту і емоційного тиску з боку інших членів групи.

Результати, отримані в ході соціометричного  дослідження

Ми проаналізували структуру і  міжособистісні взаємини в даному колективі. Перше, що слід відзначити - в групі спостерігається взаємозв'язок ділових і дружніх отношеній.Составів матрицю вибору (додаток № 3), ми визначили наступні діагностичні показники:

Таблиця 2

Статусні категорії	Кількість осіб	номери співробітників
1. «Зірки» (високий позитивний статус 0,5-0,4)	3	5, 7,8
2. «Бажані» (середній  позитивний статус 0,3)	4	6,9,10,11
3. «Прийняті» (низький  позитивний статус 0, 2 при негативному  0,4)	1	4
4. «Не прийняті» (позитивний  статус 0-0.1 при негативному 0,2-0,6)	3	1,2,3

Рівень благополуччя відносин - нормальний, 70% прийнятих членів групи; рівень взаємності - нормальний, 50% (коефіцієнт 2,2) 6 взаємних виборів з можливих 11, проте слід зазначити, що були враховані взаємні  вибори різного рівня (від 1 до 3).

Індекс конфліктності - 0,2, низький; індекс ізольованості - 30%.

Основні мотиви позитивних виборів:

- З цією людиною легко працювати  - 9;

- Він приємний у спілкуванні  людина - 8;

- Ми тісно співпрацюємо за  родом своєї діяльності-5;

- У нас дружні взаємини - 8.

Вибудувавши социограмму міжособистісних  взаємин у групі (додаток № 4), ми відзначили наступне: лідерами колективу  є члени під номерами 5, 7, 8. їх відзначають як людей, з якими легко працювати і приємно спілкуватися. Формальний лідер 8 сприймається колективом як лідер, проте на социограмме найвище становище належить члену групи під номером 5, так як № 8 отримав більшу кількість не тільки позитивних, але і негативних виборів. Член групи № 1 не отримав жодного позитивного вибору, а № 2 і 3 отримали дуже багато негативних виборів, основним мотивом у негативному виборі № 2 є його особисті якості («дуже складний, неприємний у спілкуванні людина»), при негативному виборі № 3 основним мотивом негативного вибору є професійні якості («з ця людина погано справляється зі своїми обов'язками»).

Отримані в ході соціометричного обстеження результати справді говорять про сприятливий клімат в групі, більшість членів колективу відчувають себе благополучно. Середній рівень благополуччя взаємин говорить про деяке рівновазі в групових відносинах. Дана група відноситься до 2-го рівня взаємності (середній рівень). Значення коефіцієнта взаємності і побудова соціограма на основі обчислених взаємних виборів дає нам уявлення про характер відносин, що існують в групі, тобто свідчить про достатню згуртованості групи, тобто у групі практично немає розподілу на роз'єднані угруповання. Що стосується якісної сторони взаємних виборів. Слід відзначити. Що практично у всіх членів колективу непогані взаємини, але особливо тісних дружніх зв'язків небагато. Переважаючим мотивом у виборі людей є «з ці людиною легко працювати», потім йде «він приємний у спілкуванні людина». У групі існує декілька лідерів і всі взаємини "зав'язані" саме на них, причому існують досить тісні зв'язки між членами групи всіх статусних утворень, крім останнього (тих людей, які не отримали жодного вибору, хоча і їхні вибори знаходять свого адресата у всіх статусних рівнях, або тих, хто отримав дуже багато негативних виборів).