Використання економічних методів менеджменту на підприємстві

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Стор.

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І Теоретичні основи економічних методів менеджменту………….…4

     1.1Вплив теоретичних аспектів економічних методів менеджменту на         підприємстві………………………………………………………..4

    1.2 Сучасні економічні методи менеджменту………………………....8

РОЗДІЛ І І Аналіз сучасного стану і застосування економічних методів менеджменту на  підприємстві………………………………………………….12

   2.1 Характеристика  об’єкта дослідження ТОВ «  Світанок» ……..….12

   2.1 Становище економічних методів на підприємстві………………..17

РОЗДІЛ І І І Рекомендації щодо застосування економічних методів менеджменту на підприємстві..……………………………………………...….25

  3.1 Впровадження сучасних економічних методів на підприємстві…25

  3.2 Вдосконалення  існуючих економічних методів на підприємстві..28

ВИСНОВОК……………………………………………………………………...29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ………………………30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 Менеджмент (англ. manegе управляти) — вид діяльності, спрямованої на досягнення певних передбачених цілей виробничо-господарською організацією (підприємством), яка функціонує в ринкових умовах, шляхом раціонального використання її матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Першочергово необхідно встановити цілі, досягнення яких забезпечить нормальне функціонування і подальший розвиток підприємства. Після того як встановлено цілі менеджменту, необхідно знайти найбільш ефективні методи їх досягнення. Тобто зі питання « Що слід зробити? » додатково з’являється питання « Яким чином досягти певної мети? ». Отже, виникає потреба у застосуванні певних засобів, що забезпечують досягнення цілей управління, тобто методів управління.

Метод менеджменту - це науковий засіб цілеспрямованого впливу на поведінку  людини в організації або на трудовий колектив з метою досягнення поставлених цілей. Наявність прогресивних методів управління та вміле використання їх є передумовою ефективності управління і господарських процесів.

Актуальність обраної  теми обумовлена тим, що методи управління покликані забезпечити високу ефективність діяльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного члена. Цим методи управління відрізняються від усіх інших технічних та технологічних методів, які використовуються у ході вирішення комплексних виробничо-господарських завдань.

Особлива роль методів  управління полягає у тому, щоб  створити умови для чіткої організації  процесу управління, використання сучасної техніки і прогресивної технології організації праці і виробництва, забезпечити Їх максимальну ефективність при досягненні поставленої мети. Таким чином, зміст поняття «методи управління» витікає із суті і змісту управління і належить до основних категорій теорії управління.

Ефективність застосування методів управління в основному  залежить від рівня кваліфікації керівних кадрів, що зумовлює потребу систематичної і цілеспрямованої підготовки та повсякденного використання всіх зазначених напрямів впливу на колектив і окремих людей. Економічні методи управління посідають центральне місце в системі наукових методів управління трудовою діяльністю людей, оскільки на їх основі встановлюється цільова програма господарського розвитку окремих підприємств і організацій і визначається такий режим роботи і такі стимули, які об'єктивно спонукають і зацікавлюють колективи і окремих працівників в ефективній праці. Таким чином, впливом на безпосередні інтереси об'єкта управління створюється механізм його орієнтації на найбільш ефективний режим роботи без повсякденного і безпосереднього втручання зверху. До складу економічних методів управління належать організаційно-виробниче планування, метод комплексних цільових програм, комерційний розрахунок, система економічних регуляторів господарської діяльності.

Виходячи з зазначеної вище актуальності роботи об’єктом дослідження є економічні методи управління підприємством в сучасних умовах.

Предметом дослідження є  ефективність і методів управління, котрі застосовуються на підприємстві ТОВ “Світанок.

Таким чином, мета дослідження полягає в тому, щоб  всебічно вивчити основні тенденції розвитку різноманітних методів управління підприємством, проаналізувати переваги та недоліки національних та зарубіжних методів управління та оцінити перспективи вдосконалення ефективності економічних методів управління на підприємстві “ Світанок ”.

Джерела інформації. Дослідження здійснені з використанням  таких джерел інформації: монографії, наукові статті, публікації в засобах масової інформації, тематика яких стосується проблем, пов’язаних з методами управління підприємством, фінансово-економічні та бухгалтерські документи ТОВ “ Світанок ”. Перелік використаних літературних джерел наведений в кінці роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ МЕНЕДЖМЕНТУ

          1.1 Вплив теоретичних аспектів економічних методів менеджменту на підприємстві

 

Економічні  методи менеджменту зумовлені різноманітними економічними чинниками, за допомогою яких досягається колективне чи індивідуальне задоволення потреб на всіх рівнях. Ефективне використання економічних методів потребує певних передумов: здатності підприємства адекватно реагувати на зміну економічних умов функціонування, розвинутого ринкового економічного середовища, ефективних фінансово-кредитних інститутів тощо. Економічні методи менеджменту передбачають розроблення планово-економічних показників і механізмів їх досягнення. Вони шляхом матеріальної зацікавленості стимулюють ініціативу та відповідальність працівників за результати прийнятих рішень. До економічних методів належать економічні плани, економічні стимули та бюджет.

Економічні  плани. Загалом у плані прогнозується  певний стан об’єкта у перспективі, а також визначаються необхідні  для його досягнення ресурси і  механізми.

Економічний план – комплексна модель (характеристика) основних економічних показників, параметрів майбутнього стану окремих сфер підприємства, а також шляхів, способів і ресурсів, необхідних для досягнення наміченого.

Вплив економічних  планів на працівників відбувається у різних аспектах: за тривалістю дії, рівнем впливу та змістом.

Економічна  стимули. Вони належать до найефективніших чинників, що зумовлюють поведінку індивідів, сприяють гармонізації колективних, групових, та індивідуальних інтересів.

Економічні  стимули – способи впливу, що спонукають економічну поведінку індивідів, груп у сфері економічної діяльності до вирішення конкретних виробничо-господарських завдань згідно з метою організації.

Ґрунтуючись на використанні матеріальних стимулів (тарифних ставок, посадових окладів, доплат, надбавок, премій), дивідендів, цінних подарунків, дотацій, компенсацій, пільг тощо, вони  є найдієвішими способами впливу на працівників організації. Будь-які економічні стимули повинні обґрунтованими, тобто задовольняти потреби працівників, враховуючи їхні здібності та внесок у загальний трудовий процес. При їх встановленні необхідно дотримуватись принципу справедливості.

Бюджет. Будучи базовим економічним методом  менеджменту, бюджет формує засади функціонування організації щодо збалансованості  надходжень та витрат. Його формування вказує напрями економії витрат і збільшення надходжень.

Бюджет –  документ, що відображає розпис надходжень і видатків економічного суб’єкта за певний період (найчастіше за рік).

В американських  та французьких джерелах бюджет розглядають  як кількісно виражений план, виділяючи  при цьому бюджет доходів, бюджет витрат, що ототожнює бюджет зі звичайними планами і не відповідає його економічній сутності.

Бюджет як складну  багато аспектну економічну категорію  можна розглядати з різних позицій:

- з’ясування майбутнього стану організації – бюджет у цьому сенсі є планом;

- відображення діяльності організації загалом та її підрозділів – у такому разі бюджет є розписом надходжень і видатків, які в ідеалі повинні бути збалансованими;

- реалізація контрольної функції – згідно з таким поглядом бюджет є найважливішою складовою внутрішнього контролю, що характеризує формування та рівень цільового використання ресурсів організації;

- фінансової – бюджет є оперативним фінансовим планом, який відображає надходження та використання коштів для забезпечення функціонування організації.

Незалежно від  сфери діяльності й масштабів  організації, бюджет виконує такі завдання:

- забезпечує  чіткість та цілеспрямованість  діяльності організації, ритмічність  та безперервність виробничо-господарських  процесів;

- створює об’єктивну основу для оцінки результатів діяльності організації загалом та її підрозділів;

- визначає обсяги, структуру витрат і джерела  їх покриття;

- вказує напрями  економії витрат і збільшення  надходжень;

- є засобом  координації діяльності різних  підрозділів організації, спрямованої на досягнення загальних результатів тощо.

 

1.2. Сучасні економічні методи менеджменту

 

Необхідність дослідження економічних методів управління персоналом полягає в тому, що їх науково обґрунтоване і доцільне використання є передумовою ефективного розвитку підприємств та персоналу, що їх обслуговують.

На даний  момент серед сучасних методів менеджменту  розрізняють системи Скенлона, Ракера і Імпрешера.

В Україні теоретичними питаннями управління персоналом займаються такі відомі автори, як Е. Панченко, М. Виноградський, В. Крамаренко, Л. Федулова. Однак у їхніх роботах бракує досліджень економічних методів управління персоналом у контексті їх застосування на вітчизняних та зарубіжних підприємствах.

 Система Скенлона заснована на розподілі між працівниками і компанією економії витрат на заробітну плату, отриманої в результаті підвищення продуктивності праці, а точніше вироблення в розрахунку на одного працівника. Спочатку визначається частка фонду заробітної плати у вартості обсягу реалізованої продукції. У разі зниження даного показника за певний період часу, коли частка фактичного фонду заробітної плати у вартості продукції зменшиться, сума економії, що підлягає розподілу, визначається як різниця між фондом заробітної плати, обчисленого за первісним нормативом від фактичного обсягу реалізованої продукції, і фактичним фондом заробітної плати за формулою.

Отримана економія розподіляється в пропорції 1:3 між  компанією та працівниками. Із суми, призначеної для преміювання  працівників, 20% спрямовується до резервного фонду, а решта розподіляється між працівниками залежно від їх трудового внеску в збільшення обсягу реалізованої продукції. Як і будь-яка інша система участі працівників у розподілі прибутку, система Скенлона передбачає активне залучення рядових робітників і службовців в управління, особливо у визначення шляхів підвищення продуктивності праці.

Система Ракера базується на преміювання працівників  за збільшення обсягу умовно чистої продукції  в розрахунку на один долар заробітної плати. Спочатку на основі кількісного аналізу визначається обсяг умовно чистої продукції (УЧП) і індекс її росту в компанії: УЧП = обсяг продажів - відсотки за кредит і виплати банкам - зміна товарних запасів - вартість сировини і матеріалів - інші виплати зовнішнім організаціям.

Потім визначається так званий «стандарт Ракера» - частка фонду заробітної плати в обсязі УЧП. Визначається він як середня  величина за ряд років. У компанії «Едді-Ракер-Нікелд», де вперше була застосована  система Ракера, цей стандарт склав 50%. Показово, що в багатьох компаніях обробної промисловості США «стандарт Ракера» приблизно такий же (він варіюється в межах 45-55%, якщо рахувати всі витрати на заробітну плату) . Ще одна його особливість у тому, що цей стандарт досить стійкий у часі. В обробній промисловості США частка фонду заробітної плати в обсязі УЧП знижується за п'ять років у середньому на один-два процентних пункти. Продуктивність праці тут визначається як розмір умовно чистої продукції в розрахунку на один долар заробітної плати. Підвищення продуктивності праці в компанії стимулюється, таким чином, на основі зниження частки заробітної плати в обсязі умовно чистої продукції. Якщо в компанії відзначено зростання продуктивності праці, то частка фактичного фонду заробітної плати в обсязі УЧП буде нижче «стандарту Ракера». Обсяг преміального фонду за підвищення продуктивності визначається наступним чином. Фактичний обсяг УЧП множиться на «стандарт Ракера». З отриманої величини віднімається фактично виплачена працівникам сума заробітної плати. Залишилося частина - це та частка прибутку, яка отримана в компанії за рахунок підвищення ефективності виробництва.

Система Ракера зазвичай застосовується на підприємствах  капіталомістких галузей. Справа в  тому, що тут крім економії витрат на заробітну плату зростання УЧП може бути забезпечений за рахунок економії різних видів витрат минулої праці, матеріально-енергетичних ресурсів, запасів і т.п. Так що навіть при стабільній або незначно знизилася частці заробітної плати в УЧП розмір премій працівникам, так само як і приріст ефективності виробництва на підприємстві, може бути досить відчутним.