Создание ОАО

Про внесення кожним із засновників коштів на рахунок для формування статутного фонду банківська установа видає відповідний документ, який подається державному реєстратору.

8. У разі державної реєстрації відкритих акціонерних товариств додатково подається звіт про проведення підписки на акції, який засвідчено 
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про господарські товариства" до моменту створення акціонерного товариства засновники повинні організувати підписку на не менше як 60% акцій, інакше акціонерне товариство вважається не заснованим. Правила засвідчення Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України звіту про проведення підписки на акції встановлюються Положенням про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, затв. наказом Комісії від 20 вересня 1996 р. № 210 (в редакції рішення від 9 лютого 2001 р. № 18).

Окрім вищенаведених  документів, у разі, якщо вони подаються засновником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється його паспорт. Якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються особою, уповноваженою засновником (засновниками) юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється її паспорт та надається документ, що засвідчує її повноваження. Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, що не передбачені Законом про державну реєстрацію.

2.1.4 Порядок взяття на облік в органах державної статистики

 

Згідно з  Положенням про Єдиний державний  реєстр підприємств та організацій України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 (в редакції постанови від 22 червня 2005 р. № 499), з метою забезпечення єдиного державного обліку підприємств та організацій усіх форм власності суб'єкти господарської діяльності — юридичні особи, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи повинні бути включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Згідно з  ч. 1 ст. 26 Закону про державну реєстрацію державний реєстратор у день державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Присвоєння ідентифікаційних кодів з ЄДРПОУ здійснюється державними реєстраторами — суб'єктам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Довідка з ЄДРПОУ видається органом державної статистики на запит суб'єкта у 5-денний строк (Додаток Г).

 

2.1.5 Порядок отримання  печатки і штампів

 

Згідно зі ст. 62 ГК України підприємство зобов'язане  мати печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Печатки і  штампи виготовляються юридичними та фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності на підприємствах (у штемпельно-граверних майстернях) будь-якої форми власності, що мають спеціальний дозвіл МВС на провадження такої діяльності. Вибір конкретної майстерні (виготівника), узгодження з ним ціни печаток або штампів, що виготовляються, погодження інших умов, що стосуються, власне, оформлення замовлення на виготовлення належить до компетенції суб'єкта підприємницької діяльності (замовника). Проте нормативно-правовими актами передбачена необхідність попереднього отримання замовником дозволу компетентного державного органу на оформлення такого замовлення (див. Інструкцію про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 р. № 17).

Видачу дозволів суб'єктам підприємницької діяльності на оформлення замовлення на виготовлення печаток, штампів здійснюють міськрайоргани внутрішніх справ за територіально-адміністративною підпорядкованістю.

Згідно з  п. 3.1.3 Інструкції для одержання такого дозволу керівники підприємств, установ, організацій, підприємці-громадяни тощо подають до органів внутрішніх справ заяву, де вказують:

- кількість  печаток та штампів, які передбачається виготовити;

- уперше чи  ні виготовляються печатки та  штампи (при виготовленні печаток не вперше зазначається підстава їх виготовлення);

- місцезнаходження (місце проживання);

- особу, відповідальну за отримання дозволу на виготовлення печаток і штампів, її прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані;

- прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані керівника або уповноваженої ним особи, що подає клопотання до органу внутрішніх справ, з якого часу на займаній посаді.

До заяви додаються:

- копія свідоцтва  про державну реєстрацію, нотаріально  засвідчена, якщо інше не передбачено законом;

- зразки (ескізи) печаток, штампів — у 2 примірниках, затверджені керівником (власником). При цьому на печатках і штампах повинен зазначатись ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи;

- громадянами-підприємцями — копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків.

Під час підготовки ескізів печаток, штампів слід мати на увазі, що зображення Державного герба України згідно з постановою Верховної Ради України від 19 лютого 1992 р. № 2137-ХП "Про Державний герб України", Положення про державний вищий навчальний заклад, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074, Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 р. № 1240, може бути розміщене тільки на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ, державних вищих закладів освіти та професійно-технічних навчальних закладів України. Також слід керуватися вимогами п. 3.3 Інструкції щодо форми, розмірів та інших ознак печаток та штампів.

Протягом 3 робочих  днів із дня одержання документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати дозвіл на виготовлення печаток і штампів суб'єкту підприємницької діяльності або надати письмову відмову із зазначенням причин, які обумовлюються законодавством України (Додаток Ґ).

 

2.1.6 Порядок взяття на облік в органах державної податкової служби

 

Порядок взяття на облік у органах державної  податкової служби суб'єктів підприємницької діяльності встановлюється Інструкцією про порядок обліку платників податків, затверджену наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 р. № 80 (в редакції наказу від 17 листопада 1998 р. №552).

Згідно з п. 4.1 Інструкції узяття на облік як платників податків — юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за ЄДРПОУ.

Юридичні особи, що підпадають під визначення платників податку  на додану вартість згідно зі ст. 2 Закону України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зобов'язані зареєструватися як платники такого податку в органі державної податкової служби за їх місцезнаходженням (обліку) відповідно до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджену наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. №79.

Підставою для  взяття юридичної особи на облік  в органі державної податкової служби є надходження до цього органу повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з відповідної реєстраційної картки. Узяття юридичної особи на облік органами державної податкової служби здійснюється також на підставі відповідного повідомлення державного реєстратора про судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. На бажання платника податків — юридичної особи (у тому числі тієї, стосовно якої не надійшли відомості від державного реєстратора) узяття його на облік може бути здійснене органом державної податкової служби на підставі документів, перелік яких наводиться нижче. У цьому разі за даними Єдиного державного реєстру та/або через відповідного державного реєстратора підрозділ з обліку платників податків органу державної податкової служби зобов'язаний установити, що така юридична особа включена до Єдиного державного реєстру та не припинена.

Для взяття на облік платник податків — юридична особа подає до органу державної податкової служби:

- заяву (Додаток Д);

- копію свідоцтва  (документа) про державну реєстрацію (легалізацію);

- копію документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ.

Одночасно з  поданням заяви платником податків — юридичною особою пред'являються оригінали перелічених документів.

Узяття на облік платника податків органом  державної податкової служби провадиться протягом 2 робочих днів після надходження відомостей від державного реєстратора чи заяви від платника податків та здійснюється датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора чи заяви платника податків у журналі обліку платників податків — юридичних осіб.

 

2.1.7 Порядок і термін реєстрації платника податків за загальною системою оподаткування

 

Закон України «Про систему  оподаткування» визначає основні принципи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджету і позабюджетні цільові фонди, а також має обов'язки і відповідальність платників податків. Згідно даного Закону, до загальнодержавних податків і зборів відносяться ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний збір, податок з доходів фізичної осіб, рентні платежі, платня за землю, податок з власників транспортних засобів, мита та інші.

Вибір загальної системи  оподаткування здійснюється якщо:

- підприємець займається малорентабельним видом діяльності (доходи практично рівні витратам) і має багато працівників, у зв'язку з чим єдиний або фіксований податки сплачувати невигідно.

- кількість працівників  і розмір виручки перевищують  дозволену межу.

- підприємець займається тими видами діяльності, які заборонені на єдиному або фіксованому податках.

ВАТ « Укрметал » працює по загальній системі оподаткування і сплачує такі податки:

1) Податок на прибуток. Прибуток підприємств оподатковуються на прибуток по ставці 25% відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР. Оплата щокварталу, податковий прибуток може істотно відрізнятися балансовому прибутку.

2) Податок на додану  вартість є одним з основных податків. Порядок його нарахування регулюється Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР. ПДВ сплачують всі підприємства і підприємці, якщо об'єм продажів протягом останніх 12 місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість). При торгівлі за готівковий розрахунок ПДВ сплачується незалежно від об'єму продажів.  
Діють дві ставки ПДВ — 20 і 0%. Нульова ставка застосовується при здійсненні експортних операцій і в деяких інших випадках передбачених Законом. 
Суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) впродовж звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду.  
Податковий кредит — суми ПДВ, які платник податків сплатив (нарахував) в звітному періоді при придбанні товарів (робіт, послуг), а також майна, що амортизується (зокрема нематеріальних активів).

3) Збори з фонду  оплати праці на обов'язкове страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне страхування» (далі – Закон  № 1058), страхувальники-працедавці і  інші особи, які відповідно до цього  Закону платять страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України від 02.03.2000 р. № 1533 «Про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування на випадок безробіття»  страхувальником на випадок безробіття є страхувальник-працедавець.

Згідно п. 5 ст. 2 Закони України від 18.01.2001 р. № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування у зв'язку з втратою  працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням», працедавець  – власник підприємства, установи, організації або уповноважений їм орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарського ведення, використовуючий найману працю.

У ст. 6 Закону України  від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове і державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вказано, що страхувальниками є працедавці. При цьому працедавцем відповідно до ст. 7 Закону № 1105 вважається власник підприємства або уповноважений ним орган, що використовує найману працю.

Нарахування на фонд оплати праці:

- збір на обов'язкове  державне пенсійне страхування  (31,8%);

- внески на загальнообов'язкове  державне соціальне страхування  на випадок безробіття (1,3%);

- внески на загальнообов'язкове  державне страхування у зв'язку з втратою працездатності (2,9%);

- страхування від нещасних  випадків на виробництві і  професійних захворювань.

Утримання із заробітної платні і прибутковий податок:

- збір на обов'язкове  державне пенсійне страхування  (2%)

- внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (0,5%);

- внески на загальнообов'язкове  державне страхування у зв'язку  з втратою працездатності (0,5-1%);

- податок на доходи  фізичної осіб ( прибутковий податок)  складає 13% від суми їх доходів.

4) Комунальний податок – 1,7 грн. на одного співробітника. Згідно наказу ДПАУ від 24.12.2003 р. № 625 «О затвердженні форми податкового розрахунку комунального податку» і відповідно до наявних роз'яснень для розрахунку комунального податку застосовується показник «середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу», яка розраховується відповідно до Інструкції за статистикою чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.95 р. № 171.