Создание ОАО

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

 

Кафедра менеджменту

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

по курсу:

«Менеджмент організацій»

 

 

 

 

 

                                                                    

 

 

 

                                                                        Виконала: Гончарова Л.М.

 

Перевірила: Іванова О.В.

                                                                            

Луганськ 2008

 

ЗМІСТ

 

Вступ	4
1 Характеристика організаційних  форм підприємств і їх об’єднань  в Україні	6
2 Створення підприємства  – підготовка необхідної документації  і порядок реєстрації підприємства	10
2.1 Підготовка необхідної  документації і порядок реєстрації  підприємства – відкритого акціонерного  товариства	10
2.1.1 Назва підприємства	10
2.1.2 Розробка Засновницької угоди і статуту підприємства. Процедура підготування документів для заснування і реєстрації ВАТ	11
2.1.3 Порядок державної  реєстрації ВАТ	18
2.1.4 Порядок взяття на облік в органах державної статистики	26
2.1.5 Порядок отримання  печатки і штампів	26
2.1.6 Порядок взяття  на облік в органах державної  податкової служби	28
2.1.7 Порядок і термін реєстрації платника податків за загальною системою оподаткування	30
2.1.8 Порядок і  термін реєстрації платника ПДВ	33
2.1.9 Порядок взяття на облік в органах Пенсійного фонду України	35
2.1.10 Реєстрація в Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	35
2.1.11 Реєстрація в Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття	36
2.1.12 Реєстрація в Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України	37
2.1.13 Порядок відкриття  рахунку у банку	38
2.1.14 Порядок отримання дозволів органів державного пожежного нагляду на початок роботи	40
2.1.15 Отримання дозволів органів державного санітарно- епідеміологічного нагляду	41
2.1.16 Порядок отримання дозволів органів державного нагляду за охороною праці на початок роботи	42
2.1.17 Порядок отримання  ліцензії на види діяльності, які визначені як види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»	43
2.2 Порядок  створення організаційної структури  управляння ВАТ          та її обґрунтування. Штатний розклад	46
2.3 Розробка колективного  договору	48
3 Організація та управління  підприємством – визначення особливостей  організації і управляння підприємствами  різних форм власності	51
Висновки	55
Перелік посилань	57
Додатки	58

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Під підприємством розуміється  що самостійно господарюють суб'єкт, створений  відповідно до чинного законодавства  для виробництва продукції, виконання  робіт і надання послуг в цілях  задоволення  суспільних потреб і  отримання прибули. Підприємство після  державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, під якою розуміється організація, що має у власності, господарському веденні або оперативному управлінні відособлене майно і що відповідає за своїм зобов'язанням цим майном, що від свого імені набуває і що здійснює майнові і особисті немайнові права, що несе обов'язки і виступаюча позивачем і відповідачем в суді. Підприємство як самостійно діючий суб'єкт повинно мати самостійний баланс або змету, своє найменування, що містить вказівку на його організаційно-правову форму.

Внутрішнє середовище організації  формується на базі її основних змінних (цілі, задачі, структура, технології, персонал) й проходить ряд етапів. Перший – розробка цілій та задач. Цілі та задачі в менеджменті підприємництва й бізнесу багато хто звужує, обмежуючись лише короткостроковими й середньостроковими. По – друге, недооцінкою стратегічного планування у розвитку фірми й отримання стабільного прибутку, а також не вмінням складати стратегічні плани й забезпечувати їх виконання через стратегічний менеджмент. Сформулювати місію фірми – її головну стратегічну мету та на її базі розробити «дерево цілей» - велике мистецтво у менеджменті.

Сформулювавши фінансово  розраховані економічні цілі, необхідно  визначити строки, відповідальних, виконавців, створити відповідні структури управління, підібрати керівників, спеціалістів-професіоналів, розробити поточні й забезпечуючи плани.

Наступний етап у формуванні внутрішнього середовища організації  – це створення оптимальної, ефективної структури фірми, яка б дозволила об’єднати усі внутрішні змінні – цілі, задачі, технології, персонал – у єдине ціле, в єдиний ринковий механізм, здатний до прибуткової та конкурентноздатної діяльності.

Організація не може функціонувати  без цільових орієнтирів. Цільовий початок в діяльності організації завдається, в першу чергу, тим, що її діяльність знаходиться під впливом інтересів різних груп людей. Цільовий початок і функціонування організації відображає інтереси таких груп або сукупностей людей, як власники організації, працівники організації, покупці, ділові партнери, місцеве суспільство і суспільство в цілому. Відокремлюються дві основні складові цільового початку в діяльності організації: місія і цілі. Місія може розумітися в широкому розумінні, як філософія, суть існування організації, та у вузькому - як сформульоване, достатньо деталізоване ствердження відносно того, для чого існує організація. Добре сформульована місія включає в себе опис орієнтирів, сфери діяльності, філософії організації, можливостей і способів здійснення діяльності, а також потрібного іміджу організації. Цілі організації описують конкретний стан окремих параметрів, яких вона бажала б досягти через визначений проміжок часу. Цілі бувають довгостроковими і короткостроковими. Цілі розрізняються також по сферам життєдіяльності організації та рівня ієрархії. Цілі повинні відповідати деяким обов’язковим вимогам. Вони повинні бути такими, щоб їх можна було досягнути, гнучкими, вимірними, конкретними, сумісними та прийнятними. Встановлення цілей передбачає проходження чотирьох обов’язкових фаз: 1) виявлення і аналіз тенденцій, що спостерігаються в оточенні; 2) встановлення загальних для організації цілей; 3) побудова ієрархії цілей; 4) встановлення індивідуальних цілей. Існує досить сильний взаємозв’язок між даними задачами.

Питання про місію  компанії тісно пов’язані з визначенням  цілей, які необхідно досягнути (обидва пункти включають пріоритети діяльності компанії). При встановленні сміливих, але реальних цілей менеджерам необхідно прийняти до уваги як показники поточної діяльності, так і наявність стратегічних альтернатив, здатних підвищити рентабельність компанії. Прийняття рішення з приводу стратегії може бути ускладнено роздумами про шляхи довгострокового розвитку і тим, наскільки занижені або завищені ці цілі.

1 Характеристика  організаційних форм підприємств  і їх об’єднань в Україні

 

Згідно Закону України «Про власність» від 7.02.91 р. та Закону України «О підприємстві» від 27.03.91 р. в Україні існують наступні форми підприємств.

Індивідуальне підприємство – це підприємство засноване не власності фізичної особи та продуктів її праці.

Сімейне підприємство –  це підприємство засноване на власності  і продуктів праці членів однієї родини, що проживає спільно.

Приватні підприємства – це підприємства які діють на основі приватної власності громадян і (або) суб’єкта господарювання (юридичної особи).

Колективні підприємства – це підприємства засновані на капіталі трудового колективу, кооперативу  і іншого установчого товариства, а також суспільної чи релігійної організації.

Державні підприємства – це підприємства які діють на основі державної власності.

Державні комунальні підприємства – це підприємства засновані  на власності адміністративно територіальних одиниць.

Спільні підприємства –  це підприємства змішаної форми власності.

Іноземні підприємства – це підприємства будь-якої організаційно-правової форми, створене згідно законодавству  України на основі іноземних інвестицій в установчому фонді.

Згідно Закону України «О господарських товариствах» від 19.09.91 р. в Україні діють товариства. Господарським товариством є юридична особа, статутний капітал якої розділений на частини між учасниками. Виділяють наступні види господарських товариств.

Товариство з  обмеженою відповідальністю (ТОВ) — товариство з  обмеженою відповідальністю установлено одним або декількома особами суспільства, статутний капітал якого поділений на частини, розмір яких встановлений статутом.

Акціонерне товариство – це товариство, статутний капітал якого роздільний на  певну кількість акцій рівної номінальної вартості. Акціонерне товариство самостійно відповідає по  своїм зобов'язанням всім своїм майном. Акціонери не  відповідають по  зобов'язанням суспільства і  несуть ризик збитків, пов'язаний з  діяльністю товариства, в рамках вартості акцій, які йому належать. Статутний капітал акціонерного товариства складає загальну номінальну вартість випущених ним  акцій і  не  може бути менше сума, яка еквівалентна 1250  мінімальної заробітної платні. При цьому величина мінімальної заробітної платні визначається по  ставці, яка діє на момент створення суспільства. На сьогодні  мінімальний розмір статутного фонду  складає 525000 грн. Акціонерні товариства бувають відкритими і  закритими. Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися через відкриту підписку, покупку-продажі на  біржах, тим часом як акції закритого акціонерного товариства розподіляються між його засновниками і  не  можуть розповсюджуватися через підписку, купуватися і  продаватися на  біржі.

Повне товариство – це товариство, учасники якого відповідно з  укладеним між ними договором здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і  солідарно несуть додаткову відповідальність за  його зобов'язанням по всьому майну що їм належать.

Товариство з  додатковою відповідальністю (ТДВ) – це товариство створене одним або декількома особами, статутний капітал якого поділений на частини, розмір яких встановлений статутом. Учасники товариства з  додаткової відповідальність солідарно несуть додаткову відповідальність по  його обов'язках своїм майном в  розмірі, який встановлюється статутом товариства і  є однаково кратним для всіх учасників до  вартості внесеного кожним учасником внеску. У разі визнання банкротом одного з  учасників його відповідальність за  зобов'язанням товариства ділиться між іншими учасниками товариства пропорційно їх  частинам в  статутному капіталі суспільства.

Командитне товариство – це товариство, в  якому разом з  учасниками, що здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і  що солідарно несуть додаткову відповідальність по  зобов'язанням товариства всім своїм майном (повними учасниками), є один або декілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних з  діяльністю товариства, в межах сум зроблених ними внесків і  не  беруть участі в  діяльності суспільства.

Відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» підприємство має право на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України.

Виділяють такі форми  об’єднань підприємств в Україні:

- асоціація;

- картель;

- корпорація;

- консорціум;

- концерн;

- трест;

- холдингова компанія;

- фінансово-промислова група.

Асоціація - це договірне об'єднання, яке створене з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу й комерційну діяльність будь-якого з її учасників.

Картель - це об'єднання  підприємств, учасники якого домовляються про розміри виробництва, асортимент товарів, ринки збуту, умови продажу, ціни.

Корпорація - це договірне об'єднання, яке створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Консорціум - це тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Концерн - це статутне об'єднання  підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Трест - це об'єднання  ряду підприємств, у якому вони втрачають юридичну, виробничу, комерційну самостійність та підпорядковуються єдиному управлінню.

Холдингова компанія - це господарюючий суб'єкт, який володіє контрольним пакетом акцій інших, одного або більш господарюючих суб'єктів.

Фінансово-промислова група - це об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, банки, наукові й проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 Створення  підприємства – підготовка необхідної  документації і порядок реєстрації  підприємства

2.1 Підготовка необхідної  документації і порядок реєстрації  підприємства – відкритого акціонерного товариства

2.1.1 Назва підприємства

 

Згідно ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи  має містити інформацію про характер її  
діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене  
найменування. Юридична  особа,  що  є підприємницьким товариством,  може  
мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи  може  бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування  юридичної  особи  вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. У разі  зміни свого найменування  юридична  особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації,  в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах. Юридична  особа  не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Згідно ст. 23 Закону України «О державній реєстрації юридичних осіб і фізичних – підприємців» №755-IV від 15 травня 2003 року засновники відкритого акціонерного товариства мають право зарезервувати найменування строком на дев’ять місяців.