Санація підприємства

1) усунення наявних слабких  місць;

2) ефективного використання  існуючого потенціалу (сильних сторін).

У результаті SWOT-аналізу  екзогенного середовища виявляється  позитивний і негативний вплив на підприємство ззовні. На основі цього  виробляються пропозиції стосовно:

1) нейтралізації можливих  ризиків;

2) використання додаткових  шансів.

Матриця SWОТ-аналізу

SWOT-аналіз може бути  деталізованішим і проводитися в розрізі окремих функціональних блоків діяльності, центрів затрат, видів продукції тощо. В таблиці наведена загальна схема аналізу сильних і слабких сторін у фінансовій сфері.

У процесі аналізу сильні та слабкі місця підприємства слід оцінити з урахуванням основних тенденцій змін у зовнішньому  щодо підприємства середовищі. Так, ліквідність  підприємства на актуальну дату може бути сильною стороною підприємства, однак через деякий період внаслідок  дії зовнішніх факторів вона може стати недостатньою і перетворитися  на слабке місце.

Оскільки сильні та слабкі місця, як правило, є відносними величинами, в процесі аналізу їх слід порівнювати з аналогіями на підприємствах-конкурентах. Під час аналізу сильних і слабких місць визначаються критичні сфери, які під дією специфічних зовнішніх і конкурентних факторів впливають на економічні результати підприємства. Потім визначаються ключові параметри чинників, що впливають на ефективність господарської діяльності. На практиці досить часто в ході SWOT-аналізу використовуються такі методи контролінгу, як анкетування та АВС-аналіз. Результати аналізу унаочнюються у вигляді діаграм, матриць, схем, графіків.

Оцінка сильних і слабких  сторін у фінансовій сфері

Отже,для обрання стратегічних цілей санації та для розробки плану санаційної процедури необхідно, в першу чергу,визначити сильні та слабкі сторони ПАТ «Ковельмаш».

Проведений аналіз SWOT та його деталізація в розрізі окремих  функцій свідчить, що сильними сторонами  ПАТ «Ковельмаш» є:

• Ліквідність підприємства,оскільки на кінець 2006 року зростає та наближується до норми;
• Структура капіталу залишається без змін, тобто до цього часу не проводилися заходи для збільшення чи зменшення статутного капіталу;
• ПАТ «Ковельмаш» займає вигідне географічне положення на території Донецької області: має площу 64 га, відстань до ж/д станції – 4 км, відстань до аеропорту – 4 км, має свою власну ж/д гілку з’єднаною ж/д магістраллю;
• Що стосується основних засобів, то тут ПАТ «Ковельмаш» добре забезпечене: в своєму розпорядженні має повний цикл машинобудівного виробництва в складу механічних i механоскладальних, ковальсько-пресового, ливарних цехів, гальванічних ділянок. Цехи, що забезпечують виробничий процес - це насамперед транспортний цех з розвитий мережею автомобільних i залізничних під’їзних колій, 2 цеху з комунiкацiями по забезпеченню електроенергією, стисненим повітрям, теплом, водопостачанням, парою, водою високого тиску, системою очищення стічних вод, ремонтне виробництво, що виконує роботи з ремонтові устаткування i пiдготовцi виробництва нової продукцiї. Пiдприємство має систему очисних споруджень, що забезпечує необхiдний рiвень екологiчної безпеки виробництва. Крiм того, на пiдприємствi мається розвита комп'ютерна мережа, сучасне складське господарство. В звiтному роцi введено в експлуатацiю основних засобiв на загальну суму 4002 тис.грн., у т.ч.: - придбаних основних засобiв (комп стерна технiка, обладнання) 344 тис.грн. - полiпшення та модернiзацiя дiючих основних засобiв 3658 тис.грн. Вибуло основних засобiв за рiк на суму 10797 тис.грн., з них: - лiквiдовано у зв'язку з фiзичним зносом по рiшенню постiйно-дiючої технiчної комiсiї на суму 1137 тис.грн. - реалiзовано на суму 9660 тис.грн. Частка основних засобiв, що не використовується, законсервована на суму 2275,3 тис.грн. Первiсна вартiсть повнiстю амортизованих засобiв 19983 тис.грн. Обмежень використання основних засобiв немає. Ступiнь зносу основних засобiв виробничого призначення на 31.12.2011 р. складає: - будинкiв, споруд та передавальних пристроїв -38,79 % - машин та обладнання -88,8 % - транспортних засобiв - 46,6 % - iнструменти - 64,7% - iнших засобiв - 69,2 % Ступiнь зносу основних засобiв невиробничого призначення на 31.12.2011р. складає: - будинкiв, споруд та передавальних пристроїв - 55,5 % - машин та обладнання - 28,0 % - транспортних засобiв - 26,9 % - iнструменти - 27,7 % - iнших засобiв - 71,1 %. Ступiнь використання основних засобiв виробничого призначення на 31.12.2011р. складає: - будинкiв, споруд та передавальних пристроїв - 45,5 % - машин та обладнання - 71,0 % - транспортних засобiв - 74,0 % - iнструменти - 70 % - iнших засобiв - 29 % Ступiнь використання основних засобiв невиробничого призначення на 31.12.2011р. складає: - будинкiв, споруд та передавальних пристроїв - 48% - машин та обладнання - 60,4 % - транспортних засобiв - 0 - iнших засобiв - 80 %.;
• Надання послуг з перевезення пасажирiв i вантажiв автомобiльним транспортом загального користування (крiм надання послуг з перевезення пасажирiв та їх багажу на таксi), що забезпечує доставку працівників на підприємтсво. Дана ліцензія діє до 2012 року.

Слабкими сторонами ПАТ «Ковельмаш» є:

• Прибутковість – підприємство на протязі 2010-2011 років є збитковим,
• Дебіторська заборгованість в порівнянні з кредиторською є занадто малою, хоча коефіцієнт покриття збільшується;
• Кредиторська заборгованість. Загальна сума зобов`язань 79388 тис.грн., з яких 8000 тис. грн. є короткостроковий кредит банку, а 33932 тис. грн. - довгостроковий кредит банку, кроткостроковi векселi вiданi 26835,0 тис.грн Iншi зобов'язання у сумi 10621,0 тис. грн. складається з наступних сум: - резерв вiдпусток 83,0 тис.грн.; - розрахунки з постачальниками за матерiали та роботи - 2017,0 тис. грн. - постачальники iнших пiдроздiлiв - 17,0 тис. грн. - з бюджетом 476,0 тис.грн. - заборгованiсть з страхових платежiв - 1077,0 тис. грн. - заборгованiсть з оплати працi - 1546,0 тис. грн. - iнши кредитори - 2384,0 тис. грн. - з одержаних авансiв за готову продукцiю - 1553,0 тис. грн. - з одержаних авансiв експорт - 953,0 тис. грн. - з одержаних авансiв за послуги - 31,0 тис. грн. - з одержаних авансiв з орендаторами - 61,0 тис. грн. - з одержаних авансiв за обладнання - 54,0 тис. грн. - розрахунки по виконавчим листам - 369,0 тис. грн.
• Інвестиції також є слабкою стороною підприємства, адже в даній галузі є багато підприємств з кращим фінансовим становищем для інвестування;
• За відсутності інвестицій неможливе введення інновацій, нових технологій задля зниження собівартості продукції.

Фінансова санація  включає комплекс заходів, направлених на мобілізацію та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємства. Мета фінансової санації – покриття поточних збитків і усунення причин їх виникнення, поповнення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємства, скорочення усіх видів його заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу, формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Для фінансової санації підприємств  розробляють дві  основні групи заходів:

заходи   направлені     на рефінансування     боргу  підприємства – державне субсидування, державне пільгове кредитування, надання  державних гарантій для одержання  кредитів, цільове банківське кредитування, реструктуризація короткострокової заборгованості в довгострокову, випуск облігацій, інших боргових цінних паперів під  гарантію санатора, перетворення боргу у власність, продаж зайвого майна тощо);

заходи, направлені на реструктуризацію (реорганізацію) підприємства (злиття, поглинання, розділення), перетворення у акціонерне товариство, у орендне  підприємство тощо.

При здійсненні санації підприємства за участю кредиторів можливе проведення пролонгації та реструктуризації поточної заборгованості підприємства, застосування  повної або часткової відмови кредиторів від своїх вимог, надання підприємству додаткових кредитних ресурсів та кредитного забезпечення (поручительств, гарантій), трансформування боргу у власність кредиторів.

Фінансова участь персоналу  у санації реалізується у формі  надання працівниками позики підприємству, їх повної або часткової відмови  від винагороди за свою працю на підприємстві, купівлі працівниками акцій підприємства тощо.

Державна підтримка санації  підприємств здійснюється шляхом: прямого  бюджетного фінансування (бюджетні позики, субсидії, дотації, частковий викуп  державою акцій); надання державних  гарантій на отримання кредиту; надання  дозволу на тимчасове недотримання антимонопольного законодавства; списання і реструктуризації податкових зобов’язань; надання податкових пільг; проведення протекціоністських заходів тощо.

Стратегія  санації - це, власне, узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей  через координацію та розподіл ресурсів компанії. Конкретні оперативні заходи в санаційній стратегії не відображаються. Кінцева мета санаційної стратегії  полягає в досягненні довгострокових конкурентних вигод, які б забезпечили  компанії високу рентабельність. Суть її полягає у виборі найліпших  варіантів розвитку фірми та в  оптимізації політики капіталовкладень.

Санація повинна бути спрямована на усунення слабких місць у діяльності підприємства, тобто на оновлення матеріально–технічної бази, оптимізація дебіторської заборгованості, поліпшення розрахунків за зобов'язаннями підприємства.

Для погашення поточної заборгованості, яка становить 79388 тис грн, між підприємством і кредиторами було укладено низку договорів. Зокрема, по розрахунках з бюджетом, які становлять 476 тис грн було домовлено з державою про пролонгацію сплати заборгованості по розрахунках з бюджетом.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги буде, згідно плану санації, реструктуризовано.

РОЗДІЛ 4. ПЛАН ЗАХОДІВ  ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ  ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В ДОВГОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ

Це конкретний план заходів  для відновлення прибутковості  та конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді. Складовими цього розділу є:

План маркетингу та оцінка ринків збуту продукції. У цьому  підрозділі визначають ринкові фактори, які впливають на збут продукції  та місткість ринку; мотивацію споживачів; умови збуту; галузеві ризики; ситуацію на суміжних товарних ринках. Кількісне  оцінювання частини ринку, яка належить підприємству, проводиться за основними  споживачами готової продукції  з посиланням на поточні обсяги реалізації та на перспективи її збільшення. Крім того, наводяться перелік можливих конкурентів, їхніх переваг та недоліків, а також схема реалізації продукції, методи стимулювання реалізації та пропозиції щодо оптимального співвідношення реалізованої ціни й собівартості. Визначаються можливості та способи розширення ринків збуту. Дається оцінка діяльності підприємства з погляду антимонопольного законодавства.