Розробка та реалізація антикризового менеджменту на ВАТ «Орiхiвський кар’єр формувальних матерiалiв»

Міністерство  освіти та науки України Запорізький інститут економіки та інформаційних  технологій     Інженерний факультет Кафедра менеджменту та маркетингу           КУРСОВА РОБОТА РОЗРОБКА  ТА РЕАЛІЗАЦІЯ АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ  НА ВАТ «ОРIХIВСЬКИЙ КАР’ЄР ФОРМУВАЛЬНИХ МАТЕРIАЛIВ»      Виконав (ла) ст. гр. МО - 517              _________________                         Керівник          _________________                    М.В. Хацер,                                                                                 к.е.н., доцент     Запоріжжя 2012

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Кафедра менеджменту та маркетингу

 

 

 

ЗАВДАННЯ

на курсову  роботу

 

Студенту гр. _______________, спеціальності __________________________

(прізвище, им’я та  по-батькові)

 

1. Тема

 

2. Термін подачі роботи  на кафедру ___________________________________

 

3. Перелік питань, які належить розробити:

 

Дата видачі завдання «______» _________________ 200______ р.

 

Керівник курсової роботи  _____________ __________________

(підпис)  (прізвище, ініціали)

Завдання прийняв до виконання   _____________ __________________

(підпис студента) (прізвище, ініціали)

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ТА ГОЛОВНІ ЕЛЕМЕНТИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ...........................................................................6

РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ КРИЗОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ГОЛОВНА СКЛАДОВА АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ.............................11

РОЗДІЛ 3 СТИСЛА ОРГАНІЗАЦІЙНО  – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ «ОРIХIВСЬКИЙ КАР’ЄР ФОРМУВАЛЬНИХ МАТЕРIАЛIВ»..............16

РОЗДІЛ 4 ОЦІНКА ТА ОПТИМІЗАЦІЯ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ НА ВАТ «ОРIХIВСЬКИЙ КАР’ЄР ФОРМУВАЛЬНИХ МАТЕРIАЛIВ»…..19

4.1. Оцінка  антикризового менеджменту на ВАТ «Оріховський кар’єр формувальних матерiалiв»..............................................................................19

4.2. Вплив зовнішніх  та внутрішніх факторів на  появу кризових явищ в діяльності  ВАТ «Орiхiвський кар’єр формувальних матерiалiв»………………………………………………………………….37

4.3. Оптимізація антикризового  менеджменту на ВАТ «Орiхiвський кар’єр формувальних матерiалiв»………………………………………………..40

ВИСНОВКИ  ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ............................................................................43

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................................45

ДОДАТКИ.......................................................................................................................47

 

ВСТУП

 

 

Складна економічна обстановка в країні характеризується типовими для початкового  етапу переходу до ринкових умов господарювання загальною фінансовою нестабільністю, інфляцією, що циклічно чергуються з фазами спаду, депресії, незначним зростанням обсягів виробництва. У цих умовах результати діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта, що залежать від безлічі факторів, піддані істотним коливанням. Це призводить до того, що одні господарюючі суб'єкти порівняно благополучно проходять традиційні для «життєвого циклу» стадії росту. Виходячи на ринок, такі господарюючі суб'єкти, активно використовуючи ринкові регулятори, стабілізують свою діяльність. Інші ж, вичерпавши можливості протистояння тенденціям стагнації й депресії, кризі взаємних неплатежів, наближаються до банкрутства або стають банкрутами. Така ситуація формує актуальність дослідження курсової роботи.

Теоретичним, методологічним і практичним аспектам антикризового управління та управління підприємством у нестабільних економічних системах присвячені праці таких учених, як І.Т. Балабанов, С.Г. Бєляєв, А.П. Градов, А.Г. Грязнова, П. Друкер, В.А. Забродський, М.П. Іванов, Т.С. Клебанова, В.Г. Кошкін, Б.І. Кузін, Л.О. Лігоненко, Є.С. Мінаєв, Д. Морріс, В.П. Панагу-шин, В.С. Пономаренко, О.І. Пушкар, Б.А. Райзенберг, М.В. Слабіков, О.С. Соколіцин, Є.А. Уткін, М. Хаммер, Д. Чампі та ін.

Не дивлячись на велику кількість теоретичних розробок в галузі антикризового управління суб’єктами господарювання, необхідно відмітити їх загальний характер та не адаптованість до практичної діяльності підприємств в Україні. Тому у курсовому дослідженні будуть розглянуті практичні аспекти антикризового управління підприємством на прикладі ВАТ «Орiхiвський кар’єр формувальних матерiалiв», що і обумовлює актуальність дослідження.

Об’єкт дослідження курсової роботи - система антикризового управління на ВАТ «Орiхiвський кар’єр формувальних матерiалiв» .

Предметом дослідження: є сукупність теоретичних, методичних та практичних методів антикризового управління на ВАТ «Орiхiвський кар’єр формувальних матерiалiв» .

Мета курсової роботи полягає у розробці шляхів оптимізації антикризового управління на ВАТ «Орiхiвський кар’єр формувальних матерiалiв».

Для досягнення такої  мети потрібно виконати такі завдання дослідження:

- розглянути теоретико-методологічні  аспекти розробки та реалізації антикризового менеджменту на підприємстві;

- дати організаційно-економічну  характеристику діяльності ВАТ «Орiхiвський кар’єр формувальних матерiалiв» на ринку;

- оцінити систему антикризового менеджменту на ВАТ «Орiхiвський кар’єр формувальних матерiалiв»;

-. запропонувати комплекс заходів щодо оптимізації антикризового менеджменту на ВАТ «Орiхiвський кар’єр формувальних матерiалiв».

Методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння.

Інформаційної базою  дослідження виступили теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених, законодавчі та нормативні акти, бухгалтерська звітність ВАТ «Орiхiвський кар’єр формувальних матерiалiв» за 2009-2010 роки та результати власних розрахунків.

 

 

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ  ТА ГОЛОВНІ ЕЛЕМЕНТИ АНТИКРИЗОВОГО  УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

 

Під кризовим станом господарюючого суб'єкта розуміється такий його стан, при якому господарюючий суб'єкт нездатний здійснювати фінансове забезпечення своєї господарської діяльності [8].

Подолання такого кризового стану, визначеного як "загроза банкрутства", вимагає розробки й здійснення спеціальних  методів фінансового управління господарюючим суб'єктом.

Під фінансовою кризою розуміємо фазу розбалансованості діяльності господарюючого суб'єкта й втрачених можливостей  керівників на фінансові відносини. На практиці із кризою, як правило, ідентифікується  загроза неплатоспроможності й  банкрутства господарюючого суб'єкта, діяльність його в неприбутковій зоні або відсутність у цього господарюючого суб'єкта потенціалу для успішного функціонування.

Розрізняють такі види криз:

1. Криза стратегії – на підприємстві втрачений виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху:

• неправильний вибір виробничої площі;
• неефективні політика збуту й асортиментна політика;
• неефективні планування й прогнозування;
• помилкова політика диверсифікованості;
• не ефективний апарат управління;
• дефіцит в організаційній структурі;
• відсутність виробничої програми;
• відсутність або недостатність системи контролінгу;
• форс-мажорні обставини.

2. Криза прибутковості – збитки відволікають власний капітал і це призводить до незадовільної структури балансу:

• невиправдане співвідношення цін і собівартості;
• невиправдане підвищення цін;
• ризикові проекти;
• зниження обороту від реалізації продукції;
• збитковість окремих структурних підрозділів;
• придбання збиткових підприємств;
• значні запаси готової продукції на складі;
• високі запаси на персонал;
• високі процентні ставки;
• неефективна маркетингова політика;
• форс-мажорні обставини.

3. Криза ліквідності – господарюючий суб'єкт є неплатоспроможним або є реальна загроза втрати платоспроможності:

• незадовільна структура капіталу;
• відсутність або незначний рівень резервних коштів;
• незадовільна робота з дебіторами;
• надання незабезпечених товарних кредитів;
• великий обсяг капіталовкладень із тривалим строком окупності;
• великий обсяг низьколіквідних оборотних активів;
• зниження  кредитоспроможності    господарюючого суб'єкта;
• високий рівень кредиторської заборгованості;
• форс-мажорні обставини.

Фактори кризи:

• Криза,   що   загрожує   зникненню   господарюючого суб'єкта;
• Криза, що не загрожує зникненню господарюючого суб'єкта.

Фактори, які можуть призвести до фінансової кризи, підрозділяються на:

1. Зовнішні (екзогенні) фактори,  які не залежать від діяльності  господарюючого суб'єкта й включають:

• спад кон'юнктури економіки в цілому;
• зниження купівельної спроможності населення;
• значний рівень інфляції;
• нестабільність господарського й податкового законодавства;
• нестабільність фінансового й валютного ринків;
• збільшення конкуренції в галузі;
• криза галузі;
• сезонні коливання;
• збільшення монополізму на ринку;
• дискримінація господарюючого суб'єкта органами влади й управління;
• політична нестабільність у країні знаходження господарюючого суб'єкта або в країнах виробників-постачальників сировини;
• конфлікти між власниками.

Вплив зовнішніх факторів кризи  має частіше стратегічний характер. Вони забезпечують фінансову кризу на підприємстві, де менеджмент неправильно або несвоєчасно реагує на них, тобто якщо відсутня або неправильно функціонує система раннього попередження й реагування, однією з умов якої є прогнозування банкрутства.

2. Внутрішні (ендогенні) фактори, які залежать від господарюючого суб'єкта:

• низький рівень менеджменту;
• дефіцити в організації структури;
• низький рівень кваліфікації персоналу;
• недоліки у виробничій сфері;
• порушення в поставках;
• низький рівень маркетингу й втрата ринків збуту продукції;
• прорахунки в інвестиційній політиці;
• брак інновацій і раціоналізаторства;
• дефіцит у фінансуванні;
• відсутність або незадовільна робота служб контролінгу (планування, аналіз, інформаційне забезпечення, контроль).

Типові наслідки впливу причин і  факторів на фінансово-господарський стан господарюючого суб'єкта:

• втрата клієнтів і покупців готової продукції;
• зменшення кількості замовлень і контрактів із продажу продукції;
• неритмічність виробництва;
• збільшення собівартості й різке зниження продуктивності праці;
• збільшення розміру неліквідних оборотних коштів і наявність наднормативних запасів;
• поява внутрішньовиробничих конфліктів і підвищення плинності кадрів;
• підвищення тиску на ціни;
• постійне зменшення обсягів реалізації й, як наслідок, недоодержання виторгу від реалізації продукції.

Механізм виникнення кризового  стану, як і будь-який економічний  механізм (ланцюг послідовних економічних  явищ), "запускається" суб'єктами, які ініціюють вихідні економічні явища [20]. Під впливом цих явищ починається процес проходження (без додаткового імпульсу), що знаходиться в ланцюжку в певній послідовності один за іншим взаємозалежних економічних явищ (ефект падаючого доміно). Наприкінці цього ланцюжка наступає завершальне явище – кризовий стан (банкрутство).

Основною метою антикризового фінансового управління господарюючим суб'єктом є розробка й першочергова реалізація заходів, спрямованих на нейтралізацію найнебезпечніших шляхів у ланцюжках економічних явищ, що призводять до кризового стану [20], заходів, спрямованих на швидке поновлення платоспроможності й відновлення достатнього рівня фінансової стабільності господарюючого суб'єкта, що забезпечують його вихід із кризового фінансового стану [8].