Прогнозування ймовірності можливого банкрутства підприємства

При стратегічному плануванні перевагу необхідно віддати стратегії концентрованого зростання. На відміну від стратегій лідерства по витратах і диференціації стратегії концентрації зусиль орієнтовані на вузьку частину ринку. Цільовий сегмент або ніша можуть бути визначений, виходячи з географічної унікальності, особливих вимог до використання товару або його особливих характеристик, які привабливі лише для даного сегменту.

Конкурентна перевага ТОВ «Лідер» може бути досягнута пропозицією споживачам даного сегменту продуктів (послуг), відмінних від конкурентів і більш повно задовольняючих вимогам покупців цієї цільової групи. З врахуванням вибраної дороги досягнення конкурентної переваги необхідно планувати сфокусовану стратегію диференціації.

Сфокусована стратегія є привабливою для ТОВ «Лідер» тому що виконуються наступні умови:

- підприємство має досить  навиків і ресурсів для успішної  роботи у виробництві бетонних  заборів;

- ТОВ «Лідер» може захистити себе від конкурентів в майбутньому, завдяки доброзичливості покупців до її здібностей в обслуговуванні покупців цільового сегменту.

Таким чином, провівши SWOT-аналіз діяльності ТОВ «Лідер», виявилися помилки в стратегії підприємства, які могли б привести як до невдачі проекту, так і до краху підприємства в цілому. Матриця SWOT-аналізу допомогла поглянути на сильні і слабкі сторони підприємства, проаналізувати можливості і погрози зовнішнього середовища, і в результаті створити нову стратегію діяльності підприємства. Таким чином, найбільш прийнятними для ТОВ «Лідер» в даний час є стратегії концентрації зусиль.

Отже, виробляючи стратегії, слід пам'ятати, що можливості і загрози можуть переходити в свою протилежність. Так, невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використовує конкурент. Таким чином для ТОВ «Лідер» необхідна така стратегія, де будуть збільшені внутрішні сили і зовнішні можливості підприємства, і де слід скоротити слабкі внутрішні сторони фірми і по можливості пом'якшити негативний вплив зовнішніх загроз.

 

 

 

 

 

 

2.3 Оцінка ймовірності банкрутства підприємства

 

Фінансова нестійкість - це підтверджена документально нездатність підприємства платити за своїми борговими зобов'язаннями і фінансувати поточну основну діяльність через відсутність коштів.

Основною ознакою фінансової нестійкості є нездатність підприємства забезпечити виконання вимог кредиторів протягом трьох місяців з дня настання термінів платежів. Після закінчення цього терміну кредитори одержують право на звернення до суду про визнання підприємства боржника банкрутом.

Розрахуємо індекс кредитоспроможності ТОВ «Лідер».

При побудові індексу Альтман обстежив 66 підприємств промисловості , половина з яких банкрутувала майже за 20 років, а половина працювала успішно, і досліджував 22 аналітичних коефіцієнта, які могли бути корисні для прогнозування можливого банкрутства. З цих показників він відпрацював 5 найбільш значущих для прогнозу і побудував багатофакторне рівняння. Таким чином, індекс Альтмана являє собою функцію від деяких показників, що характеризують економічний потенціал підприємства і результати його роботи за минулий період. У загальному вигляді індекс кредитоспроможності ( Z ) має вигляд:

 

Розрахований індекс Альтмана для ТОВ «Лідер» становив:

 

 

Критичне значення індексу розраховувалося Альтманом за даними статистичного вироблення і склало 2,675. З цією величиною зіставляється розрахункове значення індексу кредитоспроможності для конкретного підприємства. У таблиці 5 наведені значення Z-рахунку і ймовірність банкрутства.

 

Таблиця 5. - Ступінь ймовірності банкрутства

Значення Z-рахунку	Можливість банкрутства
1,81 і менше 1,81 до 2,70 від 2,71 до 2,90 3,0 і вище	Дуже висока Висока Існує можливість Дуже низька

 

Отже, можна зробити висновок про те, що ймовірність банкрутства для нашого підприємства висока. Точність прогнозу на один рік становить 95 %, на два - 83%.

При аналізі фінансового стану підприємства необхідно знати запас його фінансової стійкості. З цією метою всі витрати підприємства слід попередньо розбити на змінні і постійні в залежності від обсягу виробництва і реалізації продукції.

Змінні витрати збільшуються або зменшуються пропорційно обсягу виробництва продукції. Це витрати сировини, матеріалів, енергії, палива, зарплата працівників на відрядній формі оплати праці, відрахування і податки від зарплати і виручки і т.д.

Постійні витрати не залежать від обсягу виробництва і реалізації продукції. До них відносяться амортизація основних засобів і нематеріальних активів, суми виплачених процентів за кредити банку, орендна плата, витрати на управління і організацію виробництва, зарплата персоналу підприємства на погодинній оплаті і ін.

Постійні витрати разом з прибутком складають маржинальний дохід підприємства.

Розподіл витрат на постійні та змінні і використання показника маржинального доходу дозволяє розрахувати поріг рентабельності, тобто ту суму виручки, яка необхідна для того, щоб покрити всі постійні витрати підприємства. Прибутки при цьому не буде, але не буде і збитку. Рентабельність при такій виручці буде рівна нулю.

Розраховується поріг рентабельності відношенням суми постійних витрат у складі собівартості реалізованої продукції до частки маржинального доходу у виручці :

           де: Пр – поріг рентабельності;

     Пз – постійні витрати;

    Дмд – частка маржинального доходу.

 

          Запас фінансової стійкості (ЗФУ):

де:ЗФУ – запас фінансової стійкості;

     Врп – прибуток від реалізації продукції;

     Пр – поріг рентабельності.

 

            У таблиці 6 розрахуємо поріг рентабельності і запас фінансової стійкості підприємства «Лідер».

Таблиця 6. Розрахунок порога рентабельності і запасу фінансової стійкості

Показники	2011 рік	2012 рік
Прибуток від реалізації продукції	127306,5	135554,6
Сума змінних витрат	108107,7	107433,8
Сума постійних витрат	7943,1	10120,5
Сума маржинального доходу	19198,8	28120,8
Частка маржинального доходу на виручці	15,1%	20,7%
Поріг рентабельності	526	489
Запас фінансової стійкості	126780,5	135065,6
Запас фінансової стійкості	99,5%	99,6%
Примітка: складено автором за даними балансу за 2011-2012 рр.

 

 

Як показує розрахунок , виручка в 2012 році склала 135554,6 тис. тенге., Що вище порога рентабельності на 135065,6 тис. тенге або на 99,6 %. Це говорить про те, що в даний період підприємство можна визнати прибутковим.

На закінчення необхідно узагальнити всі результати аналізу, поставити більш точний діагноз фінансового стану підприємства і зробити його прогноз на перспективу.

Як показують дані, за звітний рік виробнича і фінансова ситуація на підприємстві дещо покращилася. Підвищилися темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, а також темпи зростання балансового і чистого прибутку. За коефіцієнтами ділової активності та рентабельності можна судити про підвищення активності та рентабельності підприємства.

Судячи за коефіцієнтами оборотності капіталу, підприємство значно підвищило свою ділову активність, що підвищило рентабельність продажів, збільшило прибутковість сукупного, виробничого і власного капіталу.

Відзначаючи позитивні сторони роботи підприємства, в той же час слід відзначити і деякі негативні тенденції, що намітилися в структурі активів підприємства.

У структурі активів підприємства значно збільшилася частка основного капіталу, так як дане підприємство інтенсивно його оновлює. Збільшилася частка оборотних коштів. Необхідно відзначити, що підприємство відчуває дефіцит власних оборотних коштів, свідчення посилення фінансової залежності і нестійкості його положення.

Зона безпеки для підприємства досить висока, виручка може впасти на 99,6 % і тільки тоді підприємство не отримуватиме прибутку.

За даними проведеного аналізу фінансового стану ТОВ «Лідер» можна зробити висновок про незадовільність деяких показників, що характеризують стан фінансів даного підприємства, особливо значущими і незадовільними є показники ліквідності і платоспроможності. Таким чином, можна зробити висновок про те, що фінансовий стан даного підприємства є недостатньо стійким. Також індекс Альтмана для ТОВ «Лідер» склав Z = 1,89, що характеризує високу ймовірність банкрутства.

Слід запланувати конкретні заходи, які дозволять покращити фінансовий стан підприємства. Насамперед, це заходи, спрямовані на збільшення реалізації продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності, прискоренні оборотності капіталу і більш повне і ефективне використання виробничого потенціалу підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОГНОЗУВАННЯ БАНКРУТСТВА ТОВ «ЛІДЕР»

 

3.1 Планування процедур стабілізації  фінансового становища ТОВ «Лідер»

 

За результатами аналізу має бути розроблена програма і складено бізнес - план фінансового оздоровлення підприємства з метою недопущення банкрутства і виведення його з "небезпечної зони" шляхом комплексного використання внутрішніх і зовнішніх резервів.

Показники ділової активності характеризують ефективність використання оборотного капіталу підприємством.

Основні напрями підвищення ділової активності підприємства:

- Прискорення оборотності  капіталу підприємства;

- Економія оборотних  коштів;

- Обгрунтований  вибір стратегії реалізації резервів  економії матеріальних ресурсів.

Важливу роль у підвищенні ділової активності підприємства відіграє прискорення оборотності капіталу підприємства, тому що чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше підприємство отримає і реалізує продукції (робіт, послуг) при одній і тій же сумі капіталу за певний відрізок часу.

Прискорення оборотності оборотних коштів залежить від часу перебування їх на різних стадіях виробничо-збутового циклу, скорочення його тривалості.

Отже, прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підвищення ділової активності підприємства в сучасних умовах і досягається різними шляхами.

 

Основні шляхи прискорення оборотності капіталу:

- Скорочення тривалості  виробничого циклу за рахунок  інтенсифікації виробництва (використання  новітньої механізації та автоматизації  виробничих процесів, підвищення  рівня продуктивності праці, більш  повне використання виробничих  потужностей підприємства, трудових  і матеріальних ресурсів та  ін);

- Поліпшення організації  матеріально-технічного постачання  з метою безперебійного забезпечення  виробництва необхідними матеріальними  ресурсами і скорочення часу  знаходження капіталу в запасах;