Прогнозування ймовірності можливого банкрутства підприємства

 

 

 

 

 

Затверджую

“____”________________  _____ р.

Науковий керівник

______________

 

 

ПЛАН

 

 

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти прогнозування банкрутства підприємства

1.1Сутність банкрутства, цілі й завдання аналізу прогнозування  банкрутства

1.2 Методи діагностики  ймовірності банкрутства

1.3 Індикатори банкрутства  підприємства

Розділ 2. Діагностика ситуації на ТОВ «Лідер» як об’єкт управління

2.1 Характеристика проблемної ситуації на ТОВ «Лідер»

2.2 SWOT - аналіз ТОВ «Лідер»

2.3 Оцінка ймовірності  банкрутства підприємства

Розділ 3. Шляхи вдосконалення прогнозування банкрутства ТОВ «Лідер»

3.1 Планування процедур  стабілізації фінансового становища  ТОВ «Лідер»

Висновки та пропозиції

Перелік літератури

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………………….3-4

Розділ 1. Теоретичні аспекти прогнозування банкрутства підприємства………5-15

1.1Сутність банкрутства, цілі й завдання аналізу прогнозування  банкрутства...5-10

1.2 Методи діагностики  ймовірності банкрутства………………………………11-12

1.3 Індикатори банкрутства  підприємства……………………………………….13-15

Розділ 2. Діагностика ситуації на ТОВ «Лідер» як об’єкт управління………...16-36

2.1 Характеристика  проблемної ситуації на ТОВ  «Лідер»……………………..16-21

2.2 SWOT - аналіз ТОВ  «Лідер»………………………………………………….22-31

2.3 Оцінка ймовірності  банкрутства підприємства……………………………...32-36

Розділ 3. Шляхи вдосконалення прогнозування банкрутства ТОВ «Лідер»…..37-42

3.1 Планування процедур  стабілізації фінансового становища  ТОВ «Лідер»...37-42

Висновки та пропозиції…………………………………………………………...43-45

Перелік літератури………………………………………………………………...46-47 
ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних умовах кожне підприємство зацікавлено в ефективному управлінні своєю маркетинговою діяльністю. Зокрема, йому необхідно знати, як аналізувати ринкові можливості, відбирати підходящі цільові ринки, розробляти ефективний комплекс маркетингу і успішно управляти втіленням у життя маркетингових зусиль. Таким чином, суть стратегічного маркетингу  полягає в пошуку  рішень, спрямованих на задоволення  потреб споживачів і на отримання у них переваг в порівнянні з конкурентами за допомогою спеціальних ринкових  заходів. Актуальність обраної теми полягає в тому, що грамотне, обґрунтоване маркетингове рішення та правильно сформована маркетингова стратегія допоможуть підприємству вижити за несприятливих умов зовнішнього середовища.

Вибір стратегії залежить від ситуації, в якій знаходиться підприємство, тому маркетингові програми як короткострокові, так і довгострокові потребують розробки і застосування такої стратегії, яка при заданих умовах максимально відповідала б державній економічній політиці і в той же час забезпечувала б комерційним структурам необхідну ефективність, рентабельність і матеріальну зацікавленість в результатах праці.

Для кожного рівня керівництва підприємства місію розгортають у детальний перелік допоміжних цілей і завдань. Перед кожним управлінцем мають стояти задачі, за вирішення яких він несе відповідальність. Для вирішення маркетингових задач які стануть базисними для майбутнього підприємства розроблюють конкретні стратегії маркетингу. Найбільш розповсюдженні, перевірені практикою стратегії розвитку бізнесу зазвичай називають базовими чи еталонними. В цілому вони відображають чотири різні підходи до розвитку підприємства і пов’язані зі зміною стану одного чи декількох наступних елементів: продукт, ринок, галузь, стан підприємства всередині галузі, технологія.

 

Теорія стратегічного планування нараховує достатню кількість стратегій, які стали основою для виводу з кризи чи її запобігання на окремих підприємствах, в галузях виробництва, в окремих країнах. Автори цих стратегій є всесвітньо відомими теоретиками і практиками в області стратегічного планування і управління (Ансофф І., Портер М., ін.). Матриці, що ілюструють ці стратегії, стали класичними в теорії стратегічного планування і управління (матриця БКГ – Бостонської консультативної групи, матриця корпорації «Дженерал електрик», матриця конкуренції Портера, ін.).

Метою курсової роботи є аналіз особливостей формування маркетингової стратегії організації та розробка заходів з її вдосконалення.

Завдання:

- ознайомитися з  теоретичними аспектами формування  маркетингової стратегії підприємства;

- ознайомитися з організаційною структурою досліджуваного підприємства, проаналізувати показники його діяльності;

- проаналізувати  стан та особливості формування  маркетингової стратегії на підприємстві;

- на основі аналізу  розробити заходи з покращення  маркетингової стратегії підприємства  та процесу її формування;

- зробити висновки  з проведеної роботи.

Об’єкт дослідження: ТОВ «Лідер».

Предмет дослідження: процес формування маркетингової стратегії ТОВ «Лідер».

Методи дослідження: описовий, методи структурного, системного аналізу, порівняння.

Практичне значення отриманих результатів: результати, що були отримані в ході виконання дипломної роботи, можуть бути використані на ТОВ «Лідер» для вдосконалення власної маркетингової стратегії.

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОГНОЗУВАННЯ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА

 

 

1.1 Сутність  банкрутства, цілі й завдання  аналізу прогнозування банкрутства

 

Банкрутство - це визнана арбітражним судом або оголошена боржником його нездатність у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та щодо сплати інших обов'язкових платежів.

Основна ознака банкрутства - нездатність підприємства забезпечити виконання вимог кредиторів протягом трьох місяців з дня настання термінів платежів. Після закінчення цього терміну кредитори одержують право на звернення до арбітражного суду про визнання підприємств-боржника банкрутом.

Банкрутство зумовлено самою сутністю ринкових відносин, які пов'язані з невизначеністю досягнення кінцевих результатів і ризиком втрат.

Неспроможність суб'єкта господарювання може бути:

1. «Нещасної» - виникає не з власної вини, а внаслідок непередбачених обставин (стихійні лиха, військові дії, політична нестабільність суспільства, криза в країні, загальний спад виробництва, банкрутство боржників та інші зовнішні фактори);
2. «Помилкової » - виникає в результаті навмисного приховування власного майна з метою уникнення сплати боргів кредиторам;
3. «Необережної» - виникає внаслідок неефективної роботи, здійснення ризикованих операцій .

У першому випадку держава повинна надавати допомогу підприємствам щодо виходу з кризової ситуації. У другому випадку зловмисне банкрутство кримінально карається. Найбільш поширеним є третій вид банкрутства .

«Необережне » банкрутство настає, як правило, поступово. Для того щоб вчасно передбачити і запобігти його, необхідно систематично аналізувати фінансовий стан, що дозволить виявити його «больові» точки й прийняти конкретні заходи щодо фінансового оздоровлення економіки підприємства.

Під неспроможністю розуміється нездатність боржника задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, включаючи вимоги про сплату заробітної плати, а також забезпечити обов'язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди за рахунок належного йому майна. Боржник вважається неплатоспроможним, якщо він не виконав зобов'язання на протязі трьох місяців з моменту настання строку його виконання, його зобов'язання перевищують вартість активів або він має незадовільну структуру балансу .

Незадовільна структура балансу - такий стан майна і зобов'язань боржника, коли за рахунок майна не може бути забезпечено своєчасне виконання зобов'язань перед кредиторами у зв'язку з недостатнім ступенем ліквідності майна боржника. При цьому загальна вартість майна може дорівнювати загальній сумі зобов'язань боржника або перевищувати її.

Банкрутство є наслідком розбалансованості господарського механізму відтворення капіталу підприємства, результатом його неефективної цінової, інвестиційної і фінансової політики. Як основні причини виникнення стану банкрутства можна навести такі.

Об'єктивні причини, що створюють умови господарювання:

1. недосконалість фінансової, грошової, кредитної, податкової систем, нормативної та законодавчої бази реформування економіки;
2. Досить високий рівень інфляції;
3. Падіння ринкової вартості цінних паперів фірми;
4. Високий рівень конкуренції і викликане зниження цін на продукцію без відповідного зниження витрат виробництва.

Також причинами виникнення суб'єктивні причини, пов'язані безпосередньо до господарювання:

1. Невміння передбачити банкрутство і уникнути його в майбутньому;
2. Зниження обсягів продажів через поганий вивчення попиту, відсутність збутової мережі, реклами;
3. Зниження обсягів виробництва;
4. Наближення цін на деякі види продукції за аналогічними цінами, але більш високоякісні імпортні;
5. Невиправдано високі витрати;
6. Низька рентабельність продукції;
7. Занадто великий цикл виробництва;
8. Великі борги, взаємні неплатежі;
9. Невміння керівників старої школи управління пристосовуватися до жорстких реальностей формування ринку, виявляти підприємливість у налагодженні випуску продукції, що користується підвищеним попитом, вибирати ефективну фінансову, цінову та інвестиційну політику.

Отже, банкрутство підприємств може викликати серйозні негативні соціальні наслідки, тому в країнах розвиненої ринкової економіки вироблено певний механізм попередження та захисту підприємств від повного краху. В умовах України така система не розвинена в належній мірі і в основному банкрутства підприємства піддаються в примусовому порядку, хоча чинним в Україні Законом « Про банкрутство » встановлено, що рішення про банкрутство приймаються в добровільному порядку.

Основними елементами механізму захисту господарюючих суб'єктів від повного краху є:

1. Правове регулювання банкрутства;
2. Наявність організаційного, економічного і нормативно-методичного забезпечення процесів прийняття рішень при реалізації актів про неспроможність підприємств;
3. Заходи державної фінансової підтримки неплатоспроможним підприємствам з метою збереження перспективних товаровиробників;
4. Фінансування реорганізаційних і ліквідаційних заходів;
5. Економічний захист інтересів усіх учасників процедури банкрутства;
6. Ведення реєстру неплатоспроможних підприємств, забезпечення гласності інформації про банкрутів для широкої громадськості.

Оцінку ймовірності банкрутства можна провести за допомогою фінансового аналізу, так як саме він дозволяє з'ясувати, у чому полягає конкретна «хвороба» економіки підприємства-боржника і що потрібно робити , щоб від неї вилікуватися. Саме він має широкий арсенал засобів з прогнозування банкрутства підприємства і дає можливість завчасно продумати і реалізувати заходи щодо виходу підприємства з кризової ситуації.

Прогнозування дозволяє розглянути складання тенденції у проведенні фінансової політики з урахуванням впливу на неї внутрішніх і зовнішніх умов, дає можливість відповісти на життєво важливе питання, що чекає на підприємство в майбутньому - зміцнення чи втрата платоспроможності.

Однак у сучасних умовах значних темпів інфляції, відсутності централізовано встановлених норм витрат, передоплати при укладанні договорів точність прогнозів значно знижується. Прогнозування в цих умовах може бути вироблено в залежності від значень обсягів виробництва, складу і структури витрат по різних напрямках діяльності організації. Прогнозна модель може бути легко побудована на основі фінансової звітності та електронних таблиць за допомогою персональних комп'ютерів.