Помилки при роботі з матеріальними ресурсами

7. Вид виробів або робіт  з точки зору їх складності, енергоємності, матеріалоємності  і наукоємності.

8. Рівень завершеності  виготовлених виробів.

9. Рівень надійності виготовлених  виробів, що визначають  матеріалозатрати в процесі їх експлуатації.

10. Характеристика технологічних  процесів з точки зору їх  прогресивності, екологічної чистоти, безвідходності.

Перераховані чинники зумовлюють процес управління матеріальними ресурсами і уникнення помилок при цьому. Так, наприклад, в масовому або великосерійному виробництві споживається дуже визначальний обсяг матеріальних ресурсів, але обмеженої номенклатури, а в одиничному або дрібносерійному виробництві обсяг споживання невеликий, але досить великий за номенклатури.

Більш того, зазначені фактори  в основному формують галузеві особливості матеріаловикористання, які найбільшою мірою проявляються в будівництві, агропромисловому комплексі, на транспорті, у сфері обслуговування.

Все різноманіття процесів матеріаловикористання можна звести до наступних парним характеристикам, тобто матеріаловикористання може бути:

- Стабільне і нестабільне;

- Детерміноване і стохастичне;

- Рівномірне і нерівномірне;

- Ритмічне і неритмічне.

Деякі їх представлених характеристик  можуть перетинатися, деякі характеристики несумісні, можливо проміжні значення.

Таким чином, процес матеріаловикористання включає в себе використання насамперед таких видів матеріальних ресурсів, як сировина, основні матеріали, допоміжні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, причому безпосередньо у виробництві і при формуванні запасів.

Раціональне використання сировини та матеріалів хоча і є, в принципі, виробничої завданням, однак правильна  виробнича система матеріально - технічного постачання припускає ефективні норми витрат сировини і матеріалів і робить на нього істотний вплив. При встановленні ефективних норм витрат сировини і матеріалів слід виходити з їх оптимальних величин, які є досяжними за даних конкретних умовах виробничого процесу випуску продукції.

Витрата основної сировини і матеріалів по кожному виду визначається, при техніко-технологічному обґрунтуванні, з виразу

де: Mk - витрата сировини і матеріалів по кожному виду, що належить до випуску продукції;

q - обсяг-виробництва продукції,  що випускається;

Mr1 .. Mr - нормована витрата сировини і матеріалів кожного виду, необхідний для виготовлення одиниці продукції, що випускається від 1 до n.

Вищенаведене вираз є  самою надійною основою для здійснення планування витрат основної сировини і матеріалів. Можливим є також  дослідно-статистичне обґрунтування витрат основної сировини і матеріалів або ж оцінка цього витрати по порівняльним порівнянним параметрам.

Тривале ефективне використання матеріальних і енергетичних ресурсів вимагає організації економії сировини, матеріалів та енергетичних ресурсів, які повинні охопити всі сфери діяльності підприємства. Основою для організації цієї економії є орієнтоване на неї технологічний розвиток підприємства, яке охоплює чотири комплексні завдання:

1. Економія сировини, матеріалів  та енергетичних ресурсів, закладена  в процесі розробки виробів

* Економія сировини і  матеріалів при випуску вже  розроблених виробів при конструюванні  нових виробів і при диференціації  виробів за асортиментом.

* Економія сировини, матеріалів  та енергетичних ресурсів внаслідок  оптимізації технологічного процесу  при виробництві виробів.

* Переорієнтація раніше  оформлених виробів на економічно  вигідніші сировину, матеріали, вузли  і деталі, а також енергетично  більш економні технологічні процеси виробництва готової продукції.

* Відносне зменшення претензій  у клієнтів в результаті підвищення  якості виробів, створення нових  споживчих виробів та поліпшення зовнішнього оформлення систем виробів (з точки зору конкурентоспроможності виробів).

* Економія сировини і  матеріалів, енергетичних ресурсів  і технічних засобів в процесі  здійснення упаковки, транспортування,  навантаження-розвантаження і складування  готової продукції.

2. Економія сировини і  матеріалів за допомогою поліпшення  аплікації вироби

* Економія сировини і  матеріалів за допомогою використання  загальноприйнятих або специфічних  (спеціально пристосованих для  клієнта) рецептур, приписів по  обробці і техніці застосування  виробів.

* Оптимізація асортименту  виробів із здійсненням економії  сировини і матеріалів та енергетичних  ресурсів за допомогою зміни  (розширення чи звуження) областей  застосування випускаються в  даний час виробів.

* Проведення консультацій  з замовниками виробів по подальшій  обробці і, відповідно, по застосуванню цих виробів, а також за рішенням проблем, які виникають в процесі обробки та застосування виробів.

* Дослідження відмов роботи  виробів у замовників, зумовлених  застосуванням того чи іншого  сировини (або матеріалів), та усунення  причин, що викликають відмови  в роботі виробів.

3. Економія сировини і  матеріалів за допомогою удосконалення технологічного процесу

* Розробка та використання  технологічних процесів, які гарантують  високу та стабільну якість  виробів.

* Скорочення, обумовлене  використанням того чи іншого  технологічного процесу, витрат  сировини і матеріалів, енергетичних  ресурсів на одиницю продукції,  що випускається, а також втрат  сировини і матеріалів та енергетичних  ресурсів.

* Підвищення спроможності пристосованості працюючих технологічних процесів до змінених видів сировини і матеріалів та матеріально - істотним специфічним вимогам споживачів готової продукції.

* Розробка технологічних рішень є основою для тривалого або оперативного заміщення (взаємозамінності) сировинних та допоміжних матеріалів, а також енергетичних ресурсів.

* Скорочення потреби в  сировині та матеріалах для  налаштування і впровадження  технологічних процесів.

4. Економія сировини і  матеріалів та енергетичних ресурсів  за допомогою здійснення досліджень  та розробок у галузях використання  сировини і матеріалів та енергетичних  ресурсів

* Дослідження і використання  конструктивних і технологічних  властивостей сировини та матеріалів.

* Пошук нових і розширення  області використання відомих  конструктивних і технологічних  рішень, придатних для використання  первинної і вторинної сировини  та матеріалів.

* Конструктивних і технологічних  можливостей взаємозамінності матеріальних  ресурсів.

* Дослідження та розробка  конструктивних і технологічних  економічних рішень, а також рішень, які можуть бути використані  для взаємозамінності енергоносіїв  і застосовуваних джерел енергії,  серед яких важливе значення  займають джерела енергії, здійснювані  за допомогою відводу тепла.

- Облік всіх відходів  виробництва;

- Підготовку та обробку  відходів виробництва (у взаємодії  з виробничим випуском готової  продукції);

- Складування відходів  виробництва;

- Використання відходів  виробництва в якості вторинної сировини.

Оскільки вторинне використання відходів виробництва наказано законом, то витрати, необхідні для здійснення цього заходу, теж слід зменшувати. Те ж саме слід робити і з точки зору підприємницької етики.

З чисто економічної точки  зору потрібно, щоб витрати на облік  і перепис відходів виробництва, на їх підготовку і обробку, на складування, зберігання і повернення відходів як вторинної сировини, включаючи сюди і витрати на можливі технологічні процеси з обробки відходів, повинні  бути однакової величини або нижче, ніж витрати на придбання та обробку  первинної сировини і матеріалів.

Економічне використання матеріальних ресурсів надає вирішальний  вплив на зниження витрат виробництва, собівартості продукції, а отже підвищення прибутковості і рентабельності роботи підприємства. Доведення матеріальних запасів до реально необхідного і достатнього рівня сприяє визволенню  оборотних коштів, залученню додаткових матеріальних ресурсів у виробництво, а тим самим і створює умови для випуску додаткової кількості продукції

 

 

 

6. Управління матеріальними ресурсами на підприємствах

 

Мета даної роботи не буде досягнута, якщо не показати роботу всього процесу управління матеріальними  ресурсами на конкретному прикладі. Для цього, я хотів проаналізувати роботу декількох вітчизняних меблевих підприємств:

- Торговий дім "Рода" (спочатку займався реалізацією меблів, але поступово перейшов до її виробництва),

- Концерн "Меркс" (займався продажем офісних меблів з Італії та Польщі, пізніше прийнято рішення про заснування виробництва,

- ВАТ "Мотовилівська ДОК",

- АТ "Лагода",

- СП "Міст" (спеціалізується  на виробництві ліжок),

- Фірма "Гарлен" (випускає офісні меблі),

- ЗАТ "Тексон" (випускає м'які меблі ",

- Кооператив "Тесляри" (виготовляє на замовлення меблі з натурального дуба).

Матеріали і постачальники

Виробляють меблі компанії в 90 випадках з 100 використовують іноземне сировину, поставками якого займається велика кількість імпортерів. Найпростіше СП "Міст" - підприємство саме імпортує потрібне для виробництва, тобто сировина здобувається без торгової націнки. "Рода" отримує всі матеріали для виробництва за кордону. "Тесляри" використовують німецькі й італійські комплектуючі, але дуб у них вітчизняний. Вони покладаються на своїх постійних постачальників. Знайти їх було неважко, оскільки пропозицій, що включають поставку колод прямо на підприємство замовника, в надлишку. Кубометр круглого дуба коштує від $ 100 до $ 130. Вибір постачальника робиться виходячи з якості пропонованого їм матеріалу, тому різниця цін у постачальників невелика. Не впливає на розмір витрат для замовника і місце, звідки постачається ліс. Голова кооперативу "Тесляри" двома правилами, яких потрібно дотримуватися, щоб не "проколотися" з постачальниками лісу. Перше - заздалегідь обговорювати всі параметри. Друге - оплату проводити тільки після одержання матеріалу.

Керівництво ЗАТ "Тексон" вважає, що для пошуків постачальників цілком достатньо прайс-листів. Як правило, коштує десь з'явитися інформації про  твоїй фірмі, вони перші тебе знайдуть. Головне правило у взаєминах з незнайомими партнерами - оплата по факту поставки.

Цікаво, що традиційна для  нашої країни проблема пошуку надійних партнерів виявляється характерна і для транснаціонального ринку. У торгового дому "Рода" 90% постачальник - постійні партнери. У процесі роботи відбувається відсів. І уявлення про те, що на Заході виробництво працює ідеально, далеко не завжди вірно. В Італії можна зустріти ненадійних партнерів, які місяцями не виконують поставки. Різниця між постачальниками в тому, що у кращих завжди є альтернатива.

У фірмі "Гарлен" комплектуючі отримували не посередньо від виробника з Чехії, але потім зрозуміли, що це можна робити і в Україні. Чеські партнери відмовилися у відповідь на ультиматум про віддачу на консигнацію не менше трьох машин комплектуючих і підприємство перейшло на українських виробників.

АТ "Лагода" виробляв закупівлю  вихідних матеріалів в Україні, але, випробувавши німецьку, польську, білоруську і прибалтійську плити, керівництво "Лагоди" підписало контракт на поставку такого матеріалу з Латвії. Тканини купуються в Литві, Македонії та інших країнах Європи. З Німеччини поставляються лаки. Під нього виробничо-технічний відділ дає окремі заявки-специфікації. Всі вітчизняні товари доставляються власним автотранспортом.

На ВАТ "Мотовилівська  ДОК" основна маса сировини і матеріалів завозиться з-за кордону. Підприємство підтримує контакти з рядом фірм-виробників з Італії, Німеччини, Іспанії. Вибирають того, хто запропонує більш високу якість і найнижчу ціну.

 Складські  приміщення

В АТ "Лагода" склади розраховані  на зберігання трьох ¬ денного  обсягу випущеної продукції. Сировинної склад рас ¬ вважає великою  номенклатурою по застосовуваних матеріалів. По одній позиції є запаси на 2-3 дні, за іншою - на тиждень, по третій - на місяць, а за деякими заготівлях - на кілька місяців, оскільки вони вимагають  сушіння.

Концерн "Меркс" використовує для зберігання меблевих напівфабрикатів, що доставляються з Мотовінского ДОКу, складські приміщення, площею 60000 кв. м. А для продукції, виготовленої на замовлення на відвантаження, обладнаний окремий склад.

Як правило, меблеві підприємства обходяться мінімум складських приміщень, щоб уникнути великих накладних витрат.

В кінці треба додати, що ніхто з вищенаведених підприємств  на склад не працює, тобто дані підприємства цілком конкурентоспроможні.

Розглянуті підприємства по виробництву меблів мали різний підхід до визначеної мети управління матеріальними ресурсами свого  підприємства. Але в кожному випадку  результат був позитивним, хоча і  з перемінним успіхом. Шляхом виправлення  помилок, вони вчаться керувати своїм виробництвом і отримувати достатній прибуток.