Помилки при роботі з матеріальними ресурсами

 

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Сумський державний університет

Кафедра управління

 

 

 

 

Обов’язкове домашнє завдання

З дисципліни « Адміністративний менеджмент»

На тему: « Помилки при роботі з матеріальними ресурсами»

 

 

 

 

Виконав _______________________________________  Студент групи М – 91

Мозгунов Денис Едуардович

 

 

Перевірив_________________________  Глівенко Сергій Володимирович

 

 

 

Суми – 2012

 

 

План

Вступ…………………………………………………………………………3

1.Аналіз цінності матеріальних ресурсів…………………………………..4

2.Помилки при визначенні оптимальної кількості замовлень…………...7

3.Помилки при виборі підприємств постачальників………….................10

4.Помилки при зберіганні матеріальних ресурсів, і використанні……...13

5.Економічне використання ресурсів,помилки менеджера………………18

6.Управління матеріальними ресурсами на підприємствах……………...24

Висновки……………………………………………………………………..28

Список використаної літератури……………………………………………29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Управління матеріальними ресурсами підприємства грає велику роль в управлінні підприємством в цілому. Матеріальні ресурси є частиною оборотних фондів підприємства, тобто тих засобів виробництва, які  повністю споживаються в кожному виробничому циклі, цілком переносять свою вартість на готову продукцію і в процесі виробництва міняють або втрачають свої споживчі властивості.

Для організації прибуткової роботи підприємства необхідне створення правильної і реальної структури руху матеріальних ресурсів підприємства. У сучасному менеджменті існує велика кількість варіантів управління матеріальними ресурсами підприємства.

 У своїй роботі, я поставив за мету проаналізувати структуру існуючих методів управління матеріальними ресурсами підприємства а також помилки які допускаються при роботі з матеріальними ресурсами, виділити систему і прослідити рух матеріальних ресурсів від моменту визначення необхідності забезпечення виробничого процесу сировиною і матеріалами до моменту виходу кінцевого продукту. Досягнення справжньої мети можливе шляхом комплексного аналізу існуючих методів управління матеріальними ресурсами підприємства, періодичного матеріала, статей і аналітичного  матеріалу на дану тему.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Аналіз цінності матеріальних ресурсів для підприємства

 

Найбільшу долю матеріальних ресурсів підприємства складають основні матеріали. До них відносяться предмети праці, що йдуть на виготовлення продукції і створюючі основний її вміст. ( При виготовлення автомобіля - це метал, скло, тканина і ін.). До допоміжних відносяться матеріали, що споживані в процесі обслуговування виробництва або додаються до основних матеріалів ( змащувальні, обтиральні, пакувальні матеріали, фарбники і т. д.).

Промислові підприємства в даний час оснащені сучасною обчислювальною  технікою, за допомогою  якої стає можливим моделювання матеріальних потоків з врахуванням впливу різних чинників внутрішнього і зовнішнього  середовища підприємства, а також  розробка систем управління матеріальними  ресурсами.

Існують основні  принципи формування і функціонування системи  управління матеріальними ресурсами:

 

1. Самостійність підприємств  - постачальників і підприємств  споживачів у використанні матеріальних  ресурсів.

 

2. Саморегулювання.

 

3. Ресурсозберігання і  противозатратність.

 

4. Комплексність.

 

5. Оперативність.

 

6. Сприйнятливість до  науково-технічного прогресу; і др.

Перераховані принципи повинні  діяти одночасно, бо вони визначають умови рівноважного стану і ефективного  функціонування системи. Для дозволу  основних проблем в рамках створення  бази сировини і матеріалів існують  багатообразні методи ухвалення  рішення, особливо:

-  ABC- аналіз ( первинний  аналіз);

-  метод оцінки за  системою балів; 

-  аналіз вартості сировини  і матеріалів;

-  математичні моделі  рішень.

Розглянемо детально аналіз вартості сировини і матеріалів. Метод  аналізу вартості найчастіше застосовується тоді, коли потрібне зниження витрат і  ціни виробів, що випускаються, з метою  поліпшення результатів господарської  діяльності підприємства або збільшення шансів збуту готовій продукції.

В результаті аналізу вартості сировини і матеріалів може:

- статися скорочення  витрат на сировину і матеріали;

- економитися робочий  час при виготовленні виробів  з цієї сировини і матеріалів;

- підвищуватися якість  готової продукції, а також,

- статися зниження витрат  для реальних інвестицій. Послідовність  одного такого оцінного аналізу  сировини і матеріалів, приведена  нижче, є типовою для здійснення  аналізу в багатьох областях  підприємницькой діяльності.

 

1. На підготовчому етапі  оцінного аналізу спочатку формулюються  цілі дослідження сировини і  матеріалів, а також з'ясовуються  організаційні підготовчі рішення.

 

2. Потім здійснюється  збір інформації про власну  продукцію, а також про аналогічні  вироби, використовувані для порівняння.

3. На наступному етапі,  за допомогою дослідження фактичного  стану сировини і матеріалів, розкриваються слабкі місця у  виробництві власної продукції.

 

4. Потім виявляються пропозиції  по поліпшенню якості власної  продукції і технологічного процесу  її виробництва. 

 

5. Після цього піддаються  оцінці можливі варіанти відносно  величини витрат і доходів  при виготовленні власної продукції.

 

6. Потім з цього масиву  корисної інформації вибираються  рішення, що найбільш реалізовуються.

 

7. Останнім кроком оцінного  аналізу сировини і матеріалів  є введення цього оптимального  варіанту у виробництво

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Помилки при визначенні оптимальної кількості замовлень

 

Раціональна організація  матеріально-технічного постачання і  збуту значною мірою зумовлює на підприємстві рівень використання засобів виробництва, зростання  продуктивності праці, зниження собівартості продукції, збільшення прибули і  рентабельності. Цим визначається роль і значення матеріально-технічного постачання і збуту в системі  виробничого менеджменту.

Постачання виробництва  необхідними матеріальними ресурсами  є початковою ланкою виробничого  процесу, а збут готовій продукції - його завершенням. Під матеріально-технічним постачанням підприємства розуміється процес забезпечення його всіма видами матеріально-технічних ресурсів в необхідні терміни і в об'ємах, необхідних для нормального здійснення його виробництва - господарської діяльності. Від організації постачання, своєчасності вступу матеріальних ресурсів у виробництво в необхідному асортименті, кількості і належної якості значною мірою залежать рівномірний  і ритмічний випуск готової продукції, її якість і ефективність діяльності колективу підприємства. Основним завданням підприємства по організації і управлінню матеріально-технічним постачанням є своєчасне, безперебійне і комплектне постачання виробництва всіма необхідними матеріальними ресурсами для здійснення виробничого процесу в точній відповідності із затвердженими плановими завданнями. При цьому сам процес постачання повинен здійснюватися при мінімальних транспортно-складських витратах і найкращому використанні матеріальних ресурсів у виробництві.

Помилки в процесі планування матеріально-технічного оснащення :

1. Види матеріальних ресурсів необхідні для забезпечення виробничої- господарській діяльності підприємства.

2. Кількість матеріальних  ресурсів, яка буде потрібно для  виконання виробничої програми.

3. Необхідні площі складських  приміщень для зберігання матеріальних  ресурсів.

4. Витрати на матеріально-технічне  постачання.

Щоб уникнути  помилок  існує безліч методів визначення кількості матеріальних ресурсів, що замовляються. Всі вони мають свої особливості, переваги і недоліки, які необхідно враховувати, щоб зберегти час і скоротити витрати.

При визначенні оптимальної  кількості замовлень слід враховувати:

- незалежні від кількості  замовлень витрати (F), які утворюються  як постійні вихідні витрати,  необхідні для здійснення запиту  пропонованої сировини і матеріалів, обліку і порівняння пропозиції  а також здійснення самого  процесу замовлень;

 - процентну ставку витрат для здійснення складського зберігання сировини і матеріалів,

- калькуляційну процентну  ставку (Z), яка відповідає бажаному  середньому нарахуванню відсотків  за товари, що зберігаються на  складі,

- закупівельну ціну (P),складувальної сировини і матеріалів. - і загальну потребу в сировині і матеріалах в перебігу певного періоду (R).

 Оптимальна кількість замовлень (q) є тим самим коефіцієнтом, який приводить до найнижчих загальних витрат (KL ) і до найнижчих витрат для здійснення процесу постачання виробництва сировиною і матеріалами  по їх замовленню (KB). Загальні витрати для здійснення складського господарства KL, які залежать від вартості сировини, що складує, і матеріалів, від витрат на вміст складських запасів, від процентної ставки і тривалості термінів зберігання, визначаються як: 

 

 

 Щоб уникнути помилок у витратах, які необхідні для здійснення постачання виробництва сировиною і матеріалами, вони залежать від частоти вступу матеріалів, що замовляються, за певний період часу:

 

Таким чином, вираження для  визначення загальних витрат для  матеріально-технічного постачання виробництва  сировиною і матеріалами має  вигляд:

 

Оптимальну кількість  замовлень отримують за допомогою  визначення значення q з цього виразу після прирівнювання до нуля значення KL2)

 

 

Щоб уникнути помилок при  замовленні матеріальних ресурсів певного  виду потрібно визначити продукт  які буде виготовлятися, перевірити які матеріали використовувалися  при його виготовленні, тільки потім  робити замовлення певного вид сировини.

Необхідні площі складських приміщень, для зберігання матеріальних ресурсів. Усунення помилок при визначені  площі відбувається раціональним розташуванням  запасів сировини, а також максимальне використання площі яку ми маємо на складі

 

 

 

 

3.Помилки при виборі підприємств постачальників

 

В умовах ринкової економіки  однієї з основних завдань підприємця є оптимальний вибір з великого числа підприємств - постачальників, що пропонують свою продукції, яка личить для даного підприємства, гідних постачальників сировини і напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, комплектуючих виробів  і ін. продукції. Уникнення таких помилок при виборі підприємства - постачальника сировини і матеріалів:

- підприємство-замовник  повинно піти на договірні  стосунки з різними підприємствами-постачальниками  сировини і матеріалів. Таким  чином, забезпечується можливість  уникнути помилок однобічної залежності.

- у підприємства-замовника  мають бути договірні стосунки  з підприємствами-постачальниками, обмеженими неодноразовою кількістю постачань (знижки за оптову кількість постачання сировини і матеріалів).

- кількість постачальників  слід оптимізувати.

Визначення методів і  форм постачання залежить від складності продукції, що випускається, складу комплектуючих  виробів і матеріалів. Розглянемо найбільш часто використовувані  методи і форми:

1. Закупівля товару (матеріальних ресурсів) однією партією. Передбачає постачання товарів великою партією за один раз (оптові закупівлі на товарно-сировинних біржах, аукціонах, у постачальників і ін.). Переваги: простота оформлення документів, гарантія постачання всій партії, підвищені торгівельні знижки. Недоліки: велика потреба в складських приміщеннях, уповільнення оборотності капіталу.
2. Регулярні закупівлі дрібними партіями. В цьому випадку покупець замовляє необхідну кількість товарів, яка поставляється йому партіями протягом певного періоду. Основні переваги: прискорюється оборотність капіталу, оскільки товари оплачуються у міру вступу окремих партій; досягається економія складських приміщень і витрат на вміст зайвих запасів. Недоліки: вірогідність замовлення надлишкової кількості товару; необхідність оплати всієї кількості товару,певного замовлення
3. Щомісячні закупівлі по котирувальних відомостях. Використовуються для закупівлі дешевих і швидко використовуваних  товарів. Переваги: зниження витрат на складування і зберігання; прискорення оборотності капіталу; своєчасність постачань.