Оцінка та удосконалення системи планування собівартості продукції

^{позначиться на економічній діяльності підприємства, оскільки зусилля} 

^{його  працівників  будуть  спрямовані  на  забезпечення  якісної  основи}

^{планування,  а  не  витрачатися  марно  з  метою  вирахування  відносної} 

^{економії  і елімінування різних умов планового і  базового року для  того,}

^{щоб  у  такий  спосіб,  відштовхуючись  від  так  званого  “досягнутого}

^{рівня  базисного  року”,  обґрунтовувати  план.  Усім  відома  хибність}

^{планування  “від  досягнутого  рівня  базисного  року”.  “Дамоклів  меч”}

^{бази  примушував  підприємства  притримувати  резерви,  перешкоджав} 

^{оновленню продукції та підвищенню її якості.}

^{Однак  така  практика  в  умовах  науковотехнічного  прогресу,  що}

^{викликала до життя могутній потік ідей і розробок, а отже, привела  до}

^{швидкого  відновлення  продукції,  суперечить  сучасним  тенденціям}

^{розвитку  промислового  виробництва,  особливо  в  умовах  гострої} 

^{конкурентної  боротьби.}

^{Завдання  полягає  не  в  тому,  щоб  зробити  “більше”  і  “дешевше”,}

^{ніж  у  базисному  році,  оскільки  об’єкти  виробництва  у  звітному  і} 

^{плановому роках можуть бути незрівнянні, а в  тому, щоб, виходячи з} 

^{наявних виробничих ресурсів, сформувати реально  обґрунтований план}

^{у вигляді  конкретних заходів, спрямованих на економію витрат живої й} 

^{уречевленої праці.}

^{Такій  постановці  й  відповідає  метод  планування  діяльності}

^{підприємства, який здійснюється з  використанням нормативної  бази на}

^{початок планового періоду.} 

^{Зважаючи  на  численність  і  різноманіття  витрат  на  виробництво} 

^{продукції, вони при плануванні і в обліку класифікуються за багатьма}

^{ознаками. Це групування витрат, в основному, однакове у всіх галузях} 

^{народного  господарства  України.  Розглянемо  на  прикладі}

^{промисловості.  Класифікація  витрат  на  виробництво  промислової} 

^{продукції здійснюється за наступними ознаками: за характером витрат;}

^{за місцем виникнення витрат (за центрами відповідальності); за видами}

^{продукції,  робіт,  послуг;  за  способами  віднесення  на  собівартість}

^{продукції;  у  залежності  від  обсягу  виробництва;  за  календарними}

^{періодами; за ступенем участі в процесі виробництва; у залежності від} 

^{підприємства; за змістом; за доцільністю  витрачання; за відношенням} 

^{до  формування  собівартості  продукції.  Класифікація  витрат  сприяє}

^{полегшенню  їх обліку і плануванню, а також аналізу  і пошуку резервів,}

^{чинників  і шляхів зниження собівартості.}

^{Найважливішим  і  складнішим  є  групування  витрат  за  характером}

^{витрат (видами витрат). За цією ознакою  витрати групуються за двома} 

^{видами: за економічними елементами витрат і за статтями калькуляції.}

^{Ці  групування  розрізняються  за  своїм  призначенням,  роллю  і  за}

^{об’єктами  (конкретними  обсягами  витрат).  Групування  за}

^{економічними  елементами застосовується до витрат за певний часовий} 

^{період,  незалежно  від  того,  чи  закінчено  виготовлення  продукції,  до}

^{якої  відносяться  витрати,  чи  до  кінця  періоду,  за  який  групуються}

^{витрати,  а  об’єкт  витрат  залишається  напівфабрикатом  або} 

^{незавершеним  виробництвом.  Групування  за  статтями  калькуляції} 

^{застосовується  тільки до обсягу готової  продукції, випущеної  за певний}

^{період  часу. Але оскільки готова продукція  в даному періоді  може бути}

^{виготовлена  і  з  незавершеного  виробництва  або  напівфабрикатів,}

^{вироблених  і в попередніх місяцях, кварталах, роках, то групування за}

^{статтями  калькуляції  може  включати  як  витрати  періоду,  в  якому} 

^{випущена  готова  продукція,  так  і  витрати  попередніх  тимчасових}

^{періодів.  Тому  витрати,  що  відносяться  до  певного  тимчасового} 

^{періоду,  незалежно  від  ступеня  готовності  продукції  є  собівартістю}

^{валової  продукції,  а  витрати,  що  відносяться  тільки  до  готової} 

^{продукції,  випущеної  за  певний  період,  –  собівартістю  товарної}

^{продукції. Групування за статтями калькуляції створює  можливість для} 

^{розрахунку  собівартості кожного  конкретного виду готової продукції.}

 
^{Залежно від тривалості планового періоду розрізняють перспективне (довгострокове й середньострокове) і поточне (короткострокове) планування. Тривалість планового періоду залежить від ступеня визначеності умов діяльності підприємства, його галузевої належності, загальної економічної ситуації в країні, достовірності первинної інформації, якості її аналітичної обробки тощо. 
 
Довгострокове планування визначає загальну стратегію підприємства, основні напрямки його діяльності. При складанні плану вивчаються варіанти розширенняви робництва та зниження витрат. Прогнозуються зміни в номенклатурі продукції й уточнюється політика у функціональних сферах. Результатом цього плану є формулювання довгострокових цілей, складання довгострокових проектів і прийняття довгострокової політики. 
 
Середньострокове планування – це, власне, деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства. Межа між довгостроковим і середньостроковим планами є досить умовною й неоднозначною. Середньострокове планування враховує можливості усіх підрозділів на основі їхньої власної оцінки. Розробляються план підприємства з маркетингу, план виробництва, план з праці й фінансовий план. 
 
Поточне планування полягає у розробленні планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди ( рік, півріччя, квартал, місяць) і передбачає планування обсягу виробництва, плану з праці й заробітної плати, планування матеріально-технічного забезпечення, собівартості, прибутку, рентабельності тощо. 
 
Залежно від змісту планових рішень розрізняють:}

•  
  ^{стратегічне планування;}
•  
  ^{тактичнее планування;}
•  
  ^{оперативне планування;}
•  
  ^{бізнес-планування.}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

^{1.3.Методичні  підходи до планування  собівартості продукції}

^{Важливою  складовою процесу  планування собівартості продукції є калькулювання, що являє собою  обчислення собівартості окремих виробів. Калькулювання на підприємстві здійснюється з метою:}

^{-          знання достовірної величини витрат на одиницю продукції;}

^{-          контролю рентабельності виробництва окремих видів продукції;}

^{-          визначення ефективності конструкторських, організаційних, технологічних умов виготовлення продукції;}

^{-          забезпечення порівнянності калькуляцій продукції для порівняльного аналізу.}

^{У процесі  калькулювання вирішуються  питання:}

^{-          встановлення об'єкта калькулювання;}

^{-          вибір калькуляційних одиниць;}

^{-          визначення калькуляційних статей та конкретизація методів обчислення за статтями.}

^{Об'єктом  калькулювання (фактичну собівартість якого  необхідно обчислити) є продукт виробництва  підприємства, його підрозділів, технологічних  фаз.}

^{Процес  калькулювання включає  в себе роботи по розрахунку собівартості:}

^{-          продукції (робіт, послуг) основного виробництва;}

^{-          продукції, робіт допоміжного виробництва, що споживаються основним виробництвом;}

^{-          напівфабрикатів підрозділів основного виробництва;}

^{-          продукції структурних підрозділів підприємства для визначення результатів їх діяльності;}

^{-          усього товарного випуску продукції.} 

 

^{Головний  об'єкт калькулювання - одиниця готового виробу, що постачається за межі підприємства.}

^{Для кожного  об'єкта калькулювання  обирається відповідна калькуляційна одиниця (штуки, маса тощо). Калькуляційна  одиниця має відповідати  одиниці виміру обсягу виробництва продукції  у натуральному виразі.}

^{Розрізняють планові, звітні, нормативні калькуляції. Різновидами  планових калькуляцій  є нормативні та проектно-кошторисні.}

^{Планова калькуляція розробляється  як завдання (прогноз) по собівартості кожного  виробу на плановий період. До планової калькуляції не входять  непродуктивні витрати.}

^{Нормативна  калькуляція розробляється  на всі види продукції  підприємства на базі конструкторської, технологічної  документації, чинних на підприємстві норм витрат матеріальних ресурсів, коопераційних  розрахунків, трудових витрат та є основою  для планування собівартості продукції, обліку виробничих витрат, здійснення оперативного контролю. Нормативна собівартість застосовується також  для оцінки браку, залишків незавершеного  виробництва, обчислення обсягу трудомісткості та матеріаломісткості виробництва за певний період, а також  для розрахунку цін.}

^{Проектно-кошторисна калькуляція складається  на разові замовлення.}

^{Звітна  калькуляція відображає фактичні витрати  на виробництво та реалізацію продукції, у тому числі й  непродуктивні витрати.}

^{Планові калькуляції розробляються  на рік (з розподілом по кварталах). Для  підприємств із сезонним характером виробництва  встановлюється відповідний  період.}

^{Планова калькуляція може розроблятися на одиницю  продукції, на всю  групу виробів (однорідні  вироби із модифікаціями) чи щодо типових представників  продукції. У ній  наводяться справжня оптова ціна на продукцію, сума прибутку, відсоток ставки та сума акцизного  збору, податок на додану вартість, відпускна  ціна.}

^{У процесі  розробки планової калькуляції  визначається обсяг  прямих і непрямих витрат на виробництво  та збут одиниці продукції. Чим більше прямих витрат, тим точніші  розрахунки.}

^{Формування  собівартості продукції  вимагає єдиних засад, які регламентують  такі документи:} 

 

^{-          Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робот, послуг) у промисловості, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 р. № 473 (надалі Типове положення);}

^{-          Стандарт бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318;}

^{-          Стандарт бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р. № 87;}

^{-          Стандарт бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджений наказом Мінфіну України від 20 жовтня 1999 р. № 246.}

^{Обсяг собівартості впливає  на обсяг прибутку. Тому, з метою встановлення порядку визначення прибутку як бази оподаткування, держава регламентує  склад витрат, що відносяться на собівартість, згідно із Законом  «Про оподаткування  прибутку підприємств» (у  редакції від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР).}

^{Зміни у податковому  законодавстві, що відбулися  у 1997 році, призвели до появи поняття  валові витрати. Склад  валових витрат регулюється  законодавством з  метою визначення оподаткованого прибутку. Відмінність між  валовими витратами  та собівартістю полягає  в тому, що валові витрати характеризують витрати підприємства, пов'язані з усіма  видами його діяльності, а собівартість - з виробничою діяльністю. Таким чином, поява  поняття валових  витрат не відміняє поняття собівартості та необхідність її визначення.}

^{Склад калькуляційних статей витрат за типовим  Положенням та за новими Стандартами бухгалтерського  обліку майже не відрізняється. Але є й суттєві  різниці. Розглянемо їх.}