Оцінка та удосконалення системи планування собівартості продукції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Апреля 2013 в 20:12, курсовая работа

Краткое описание

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі оцінки наукових робіт з
вибраної проблеми, узагальнення діючого практичного і минулого досвіду діяльності виробничих підприємств розробити методичні рекомендації з удосконалення напрямів формування собівартості продукції підприємств як таких, що належать до однієї з найбільш розвинутих галузей промисловості України; обґрунтувати методологію правильного планування собівартості одиниці продукції, яке має безпосереднє відношення до сучасного ринкового реформування української економіки.

Содержание

Вступ
РОЗДІЛ I. Теоретичні аспекти планування собівартості продукції
1.1.Собівартість продукції як об’єкт планування
1.2.Сутність та складові системи планування собівартості продукції
1.3.Методичні підходи до планування собівартості продукції
РОЗДІЛ II. Аналіз та оцінки ефективності системи планування собівартості продукції
2.1.Загальна характеристика базового підприємства
2.2.Аналіз собівартості продукції
2.3. Оцінка ефективності системи
РОЗДІЛ III. Шляхи удосконалення системи управління собівартості продукції
3.1. резерви зниження собівартості продукції
3.2.Шляхи зниження собівартості продукції
Висновки
Список використаної літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

MINISTERSTVO_OSVITI_I_NAUKI_UKRAYiNI.docx

— 103.60 Кб (Скачать документ)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ 

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 

 

Кафедра менеджменту, маркетингу і економіки 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Операційний менеджмент» 

на тему “  Оцінка та удосконалення системи планування собівартості продукції  ”

 

 

 

                                       Виконала:

                                                     студентка  4 курсу,

                                                  групи МЕО-09-1д  

                                                            Блаува Кристина Михайлівна 


                                                                                  (прізвище, ім’я та по батькові)

 

                                                            _______________________

                                                                     (підпис)

                                                          Перевірила:

                                                                            Кучер Маргарита Миколаївна

                                                                              (прізвище, ім’я та по батькові)

 

                                                             ________________________

                                         

                                                                    (підпис) 

 

 

                                      Дніпродзержинськ

                                                 2012

                                   

    Зміст

Вступ

РОЗДІЛ I. Теоретичні аспекти планування собівартості продукції

1.1.Собівартість  продукції як об’єкт  планування

1.2.Сутність  та складові системи  планування собівартості  продукції

1.3.Методичні  підходи до планування  собівартості продукції

РОЗДІЛ II. Аналіз та оцінки ефективності системи планування собівартості продукції

2.1.Загальна  характеристика базового  підприємства 

2.2.Аналіз  собівартості продукції

2.3. Оцінка  ефективності системи

РОЗДІЛ III. Шляхи удосконалення системи управління собівартості продукції

3.1. резерви  зниження собівартості  продукції 

3.2.Шляхи  зниження собівартості  продукції

Висновки

Список  використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

     В умовах ринкової  економіки,  коли  активізувались питання  виживання

підприємств у конкурентній боротьбі та  забезпечення їх платоспроможності, підвищується роль управління діяльністю підприємств в прийнятті оптимальних рішень,  в  основі яких зосереджена техніко-економічна інформація щодо випуску продукції, витрат на її виробництво і рівня цін  по  її реалізації. Тому постає завдання не просто визначити собівартість,  а  розрахувати таку собівартість, яка в нинішніх умовах роботи підприємства  на  ринку  могла  б забезпечити йому певний прибуток.

Становлення ринку  неможливе  без  глибокого  знання багатоваріантних

Аспектів  собівартості, яке  викликає реальну  зацікавленість товаровиробників

і підприємців у підвищенні ступеня використання  ресурсного  потенціалу  на основі застосування цих знань   для   систематичного   зниження витрат виробництва. Дослідження показали, що собівартість продукції значною мірою формується без достатнього врахування економічного змісту,  призначення  й

функціональної  ролі кожного з окремих видів витрат,  а неодноразові зміни складу собівартості  і структури витрат дуже  часто здійснювалися   бездостатнього теоретичного обґрунтування і врахування  потреб  господарської практики. Виникає необхідність забезпечення оптимальної величини собівартості продукції шляхом методично обґрунтованого розподілу витрат  повидах продукції.  Згідно  з типовим положенням із планування,  обліку  і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості від  26 квітня 1996 року за способами  перенесення вартості  на  продукцію витрати поділяються на прямі і непрямі. Якщо у формуванні статей прямих витрат  все більш-менш зрозуміло, то статті непрямих витрат проектувались як  неосновні ,вторинні , що значно зменшувало увагу до їх розподілу і цим самим  не  давало можливості отримувати достовірну інформацію про рівень собівартості.

      У  виробництві  непрямі витрати,  що пов’язані   з   обслуговуванням

виробництва  та  управлінням,  в  окремих випадках становлять   до   60%

собівартості  продукції.  Актуальність розгляду питань розподілу  непрямих

витрат  зумовлена, по-перше, формуванням ринкових відносин  в  Україні,  які сприяють зміні обсягів виробництва, і завантаженням виробничих потужностей,а значить зміною частки непрямих витрат  на  одиницю продукції;  по-друге ,зростанням питомої ваги непрямих витрат у загальній сумі витрат виробництва внаслідок підвищення автоматизації та механізації виробництва продукції.

Теоретичне  дослідження   проблем   планування собівартості має

Довготривалу  традицію.  До  аналізу окремих  її сторін зверталися вчені-

економісти:  А.Ф.   Аксененко,   І.А.   Басманов,   В.Б.   Івашкевич,   С.Ф.

Покропивний, Я.В. Соколов, В.І. Стоян, Я.Д. Плоткін,  М.Г.  Чумаченко,  О.К.Янушкевич  та інші.

      Не  зменшуючи  значення робіт,  присвячених   проблемам   дослідження

Планування  собівартості продукції, слід відзначити,  що багато теоретичних

Питань  ще нерозв’язані, залишаються  дискусійними, а в  інших випадках  і  непоставлені. Певні розробки вітчизняних  економістів з даної проблеми  просто застаріли.  Тому,  аналізуючи опубліковані праці   та   існуючу   практику формування собівартості продукції, можна стверджувати, що в них  недостатньо простежуються специфічні моменти,  обумовлені галузевими особливостями функціонування машинобудівних підприємств  як  об’єкта дослідження.  Крім цього, існуюча в даний час  методика  формування собівартості  і  розподілу непрямих витрат орієнтується  в  основному   на   ручні методи обробки інформації,  тоді  як  ринкова економіка вимагає швидкого  і своєчасного управління витратами (моделювання витрат).

Актуальність  обраної  теми  в  науковому,  практичному  і методичному

аспектах  посилюється ще  й тим,  що  до  цього часу  відсутні системні

дослідження проблеми планування собівартості продукції  в  ринкових умовах господарювання у нашій країні.

      Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі оцінки наукових робіт з

вибраної  проблеми,  узагальнення діючого  практичного  і  минулого досвіду  діяльності виробничих підприємств розробити методичні рекомендації   з удосконалення напрямів формування собівартості продукції підприємств як таких, що належать до однієї з  найбільш розвинутих галузей промисловості України;  обґрунтувати методологію правильного планування собівартості одиниці продукції,  яке має безпосереднє відношення   до сучасного ринкового реформування української економіки.

Досягнення  поставленої  мети  передбачає послідовне вирішення  таких

завдань:

               - аналіз методології  формування собівартості  продукції на

Основі  практичних даних  та  літературних джерел минулого

Періоду управління економікою;

               -   розгляд особливостей  методичних   основ     формування

собівартості  продукції   і   розподілу непрямих витрат

відповідно  до зарубіжної практики;

               -   обґрунтування  особливостей планування  собівартості

продукції на машинобудівних підприємствах;

               - аналіз існуючих  підходів до визначення  складу  витрат,  що

Формують  собівартість продукції;

               -  вивчення механізму  планування собівартості  одиниці

продукції  та  уточнення   складу   непрямих витрат,   що

включаються в собівартість, і  дослідження основних підходів

                 до їх класифікації;

               - розробка методик  розподілу непрямих  витрат між окремими

                 видами продукції,  використання відповідних   баз  розподілу,

моделювання розподілу непрямих витрат;

               - удосконалення цехового  планування собівартості  продукції.

Об’єктом  курсової роботи є Дніпродзержинський цементний завод ОАО «Дніпроцемент».

       Предмет дослідження – методологія планування собівартості продукції

підприємства.

      Теоретичною основою  курсової роботи  є праці вітчизняних   і  зарубіжних

економістів з даної тематики,  а  також  Закон  України  «Про  оподаткування

прибутку  підприємств»,  Інструктивні матеріали  з  планування,  обліку   і

калькулювання собівартостіпродукції  (робіт,  послуг)  у   промисловості,

відповідні  постанови Кабінету Міністрів України,  періодична  і  спеціальна

література з економіки, організації й планування бухгалтерськогообліку,  а

також первинна  і  звітна документації досліджуваного підприємства.   У

дослідженні застосовувався системний підхід, використані спеціальні прийоми аналізу – розробка системи узагальнюючих показників, групування,  порівняння відносних величин, а також економіко-математичні методи.

Методологічною  основою дослідження є комплексний підхід  до  проблеми формування собівартості продукції в органічному взаємозв’язку ізтехніко-економічними показниками роботи підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  I. Теоретичні аспекти планування собівартості продукції

1.1.Собівартість  продукції як об’єкт  планування

Вплив на рівень витрат розраховується по основних группах техніко-економічних чинників:

1. Підвищення технічного рівня виробництва:

- механізація та  автоматизація виробничих  процесів, впровадження  передової технології  та автоматизованих  систем управління;

- модернізація і  поліпшення експлуатації  застосовуваної техніки  і технології;

- зміна конструкції  і технічних характеристик  виробів, підвищення якості продукції;

- впровадження нових  видів і заміна  споживаної сировини, матеріалів, палива, енергії;

- інші чинники,  що підвищують технічний рівень виробництва.

2. Поліпшення організації  виробництва та  праці:

- удосконалення управління  виробництвом;

- поліпшення організації  праці;

- поліпшення матеріально-технічного  постачання;

- ліквідація непродуктивних витрат;

- скорочення втрат  від брака

- інші фактори,  пов'язані з вдосконаленням організації виробництва.

3. Зміна обсягу і  структури продукції,  що виробляється:

- відносне скорочення  умовно-постійних  витрат (крім амортизації), обумовлене зростанням  обсягу виробленої  продукції;

- поліпшення використання  виробничих фондів  і пов'язане з  цим відносне зниження  амортизаційних відрахувань;

- зміна структури  виробленої продукції.

4. Зміна природних  умов і способів  видобутку корисних  копалин та інших  видів сировини.

Зміна витрат визначають по кожному окремому фактору, який входить  до групи перераховані, незалежно від  того, як він впливає  на зниження собівартості (позитивно  чи негативно).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Сутність та складові  системи планування  собівартості продукції

 

Етапи планування собівартості

Впровадження  “методу планування від нормативної  бази на початок 

планового періоду” вимагає  від підприємств  особливу увагу приділяти 

якості  й  вірогідності  норм.  Проведення  цієї  роботи  позитивно 

Информация о работе Оцінка та удосконалення системи планування собівартості продукції