Інформаційне забезпечення менеджменту в організації

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Ноября 2013 в 15:33, курсовая работа

Краткое описание

Економічні реформи, що проводяться в Україні, пов’язані з ринковими відносинами. При ринкових відносинах велике значення має інформація, обсяги якої, як відомо, щороку подвоюються. В цих умовах інформація потрібна насамперед керівникам (менеджерам) для аналізу стану і ситуацій, що склалися на об’єкті, а також вироблення і прийняття управлінських рішень. А тому така інформація має бути оперативною, об’єктивною і вірогідною.

Содержание

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ 7
1.1. Основи інформаційного забезпечення менеджменту 7
1.2. Застосування високоефективної внутрішньофірмової системи інформації 9
1.3. Концептуальна модель системи інформаційного забезпечення менеджменту 12
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ 20
2.1. Методи й види форм інформаційного забезпечення менеджменту 20
2.2. Технологія інформаційного забезпечення менеджменту 24
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31

Прикрепленные файлы: 1 файл

курсова робота.docx

— 63.63 Кб (Скачать документ)

Зазначено, що для вироблення та прийняття конкретного управлінського рішення той чи інший менеджер має бути забезпечений об'єктивною, повною, вірогідною і наданою в  потрібний час релевантною інформацією. Зважаючи на те, що управління є процесом безперервним, він має безперервно  отримувати таку інформацію. Але ж  суб'єкт управління - керівна система, тільки тоді й може впливати на об'єкт  управління - керовану систему, якщо вона (перша) буде безперервно одержувати повну й об'єктивну інформацію про її (другої) стан, процеси та явища, що відбуваються або є, а також  про зовнішнє середовище, трансформуючи  цю інформацію в управлінські рішення, команди тощо, які потім передає  на об'єкт управління, коригуючи  його поведінку та забезпечуючи повне  і вчасне виконання завдання.

Визначено первісний управлінський  цикл, який,  як відомо, починається  зі збирання та обробки первинної  інформації та закінчується одержанням (після аналізу) такої інформації (прийняттям рішення), яку треба передати на об'єкт управління для виконання, а потім і проконтролювати  виконання рішення. Передача інформації — першочерговий і неодмінний фактор нормального функціонування фірми. Особливого значення при цьому  набуває забезпечення оперативності  й достовірності відомостей. Для  багатьох фірм внутрішньофірмова система  інформації має виробничий характер і вирішує завдання організації  технологічного процесу. Обсяги та зміст  інформації, потрібної різним менеджерам (суб'єктам управління), залежать також: від масштабу й важливості управлінського рішення, яке приймає той чи інший  менеджер; кількості й характеру  параметрів, які керуються і регулюються  в керованій системі (об'єкта управління); кількості варіантів можливого  стану й поведінки керованої  системи (об'єкта управління); величини та різноманітності спричинюваних  внутрішніх і зовнішніх дій; кількості  та якості показників, які характеризують результати роботи системи; структури  системи управління й кількості  рівнів у ній, тобто ієрархічності  та інших.

Треба взяти до уваги й  те, що окремі процеси, що відбуваються в зовнішньому середовищі, взаємопов'язані  і взаємозалежні. Наприклад, підвищення цін на продукти нафтопереробки (бензин, мастила) зумовлює загальне підвищення цін на більшість товарів. Щоб  своєчасно забезпечити менеджерів об'єктивно потрібною вірогідною інформацією, необхідно створити відповідні комунікації (мережі) як для внутрішньооб'єктного  користування, так і для надійного  прямого й оборотного зв'язку із зовнішнім середовищем. Ідеться  про забезпечення своєчасного обміну інформацією між менеджерами  та іншими особами не лише різних рівнів, а й різних об'єктів управління. Зрозуміло, що такі комунікації відіграють досить важливу роль при виконанні  цими менеджерами та іншими особами  функціональних обов'язків і користуванні своїми посадовими правами.

Відомо, що найефективніше працюють ті менеджери, які ефективно використовують у своїй справі комунікації. Вони знають суть комунікаційних процесів, мають розвинуте вміння усного і  письмового спілкування і розуміють, яким чином внутрішнє та зовнішнє середовище впливає на обмін інформацією. Сучасні електронні обчислювальні  машини, об'єднані мережами, можуть зібрати, обробити і надати менеджерам такі обсяги інформації, що їх неможливо  усвідомити, а потім і використати  в процесі управління. В такому разі інформація не буде корисною чи спричинить інформаційне перевантаження менеджера. Тому потрібно робити відбір даних  з метою виділення релевантної  інформації, що стосується проблеми, яку  він саме в цей час вирішує.

Все зазначене сприяє поліпшенню управління й дозволяє з меншими  затратами досягти поставленої  мети. Успішний менеджер повинен бути забезпечений об'єктивною, повною і  наданою в потрібний час інформацією, що є неможливим без сучасного  інформаційного забезпечення. А для  ефективної праці потрібно не забувати про комунікації та розвивати  вміння усного та письмового спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.Будзан Б. А. Менеджмент в Україні: сучасність і перспективи. – К. : Знання, 2001. – 428 с.

2. Верба В. А. Інформаційне забезпечення управління розвитком компанії: науковий журнал. – Вип. 1– 2 / Голов. ред. О. П. Степанов. – К. : Книжкове вид-во НАУ, 2009. – С.404-411.

3. Виноградський М. Д., Виноградська A. M., Шканова О. М. Менеджмент в організації: навч. посібник. — К.: Магнолія, 2007.— 654 с.

4. Глівенко С. В., Лапін Є. В., Павленко О. О. та ін. Інформаційні системи в менеджменті : навч. посібник   –  Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. – 407 с.

5. Гужва В. М. Інформаційні  системи і технології на підприємствах:  навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. — 400 c.

6. Зверинцев А. Б. Комунікаційний менеджмент: робоча книга менеджера. –2-е видання, випр. – СПб. : СОЮЗ, 1997. – С. 231–258 .

7. Конспект лекцій у схемах і таблицях. – К. : МАУП, 2006. – С.12–19.

8. Кравченко Ю. О. Організація системи інформаційного забезпечення менеджменту персоналу в організаціях і установах: підручник. – К. : Знання, 2008. – С.121– 203.

9. Матвієнко О. В., Цивін  М. Н. Інформаційний менеджмент: опорний курс лекцій. – К. : Університет «Україна», 2007. – 469 с.

10. Матвієнко О. В. Концепція менеджменту інформаційних систем в контексті загальних проблем інформатизації суспільства//Вісник Книжкової палати, 2002. – №10. – С. 17–20.

11. Матвієнко О. В. Основи інформаційного менеджменту :              навч. посібник  –  К. : Вища школа, 2004. – 324 с.

12. Матвієнко О. В., Цивін  М. Н. Основи менеджменту інформаційних  систем: видання 2-ге, перероблене  та доповнене. – К. ,2005. –  265 с.

13. Новак В. О., Макаренко  Л. Г., Луцький М. Г. Інформаційне  забезпечення менеджменту: навч. посібник. – К. : Кондор, 2006. – 462 с.

14. Новак В. О., Симоненко  Ю. Г., Бондар В. П., Матвєєв В.  В. Інформаційні системи в менеджменті:  підручник. – К. : Каравелла, 2010. — 378 с.

15. Пєтков В. П. Менеджмент  організацій: підручник. – К. : Знання, 2011. – 488 с.

16. Твердохліб М. Г. Інформаційне  забезпечення менеджменту:       навч. посібник. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – К. : КНЕУ, 2002. — 224 с.

17. Тимошенко И. И., Соснин  А. С. Менеджмент организации  : учебное пособие для менеджера.  –   К. : Изд-во Европейского  университета финансов, информационных  систем менеджмента и бизнеса, 1999. – 350 с. 

18. Фоменко А. К. Управлінські  інформаційні системи: навч. посібник. – К. :Магнолія, 2006. – С. 176 – 185.

19. Цуруль О. А. Менеджмент  у державних організаціях:                   навч. посібник. – Донецьк: Наука, 2003. – 538 с.

20. Шегда А. В. Менеджмент: підручник. – К. : Знання, 2004. –  687 с.

21. Юргутіс І. А. Основи  менеджменту : навч. посібник для  вузів /     І.А. Юргутіс,  І.І. Кравчук. – К. : Освіта, 1998. – 254 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Інформаційне забезпечення менеджменту в організації