Шляхи вирішення проблем інвестування в Україну

 

План

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади залучення іноземних інвестицій в економіку України.

1. Поняття, сутність та класифікація інвестицій.
2. Економічний зміст, мета та завдання економічної діяльності.
3. Форми руху капіталу та інвестицій
4. Світовий досвід залучення інвестицій.

Розділ 2. Аналіз залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України.

2.1. Сучасний стан іноземного інвестування в Україні.

2.2. Регіональні аспекти залучення прямих іноземних інвестицій.

2.3. Оцінка ризику інвестицій іноземними інвесторами.

Розділ 3. Шляхи вирішення проблем інвестування в Україну.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...4

Розділ 1.  Теоретичні засади залучення іноземних інвестицій в економіку України…………………………………………………………………6

1. Поняття, сутність та класифікація інвестицій……………………….6
2. Економічний зміст, мета та завдання економічної діяльності……..9
3. Форми руху капіталу та інвестицій………………………………….12
4. Світовий досвід залучення інвестицій………………………………15

Розділ 2. Аналіз залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України…………………………………………………………………………….19

2.1. Сучасний стан іноземного інвестування в Україні…………………19

2.2. Регіональні аспекти залучення прямих іноземних інвестицій………22

2.3. Оцінка ризику інвестицій іноземними інвесторами…………………25

Розділ 3. Шляхи  вирішення проблем інвестування в Україну………29

Висновки…………………………………………………………………….38

Список використаних джерел………………………………………………40

Додатки……………………………………………………………………….43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Інвестиції відіграють ключову  роль у процесах економічного зростання  національної економіки. Завдяки інвестиціям (як зовнішнім, так і внутрішнім) можливий розвиток господарюючих суб’єктів  на всіх ієрархічних рівнях та, відповідно, зростання національного прибутку. Отриманий приріст національного  прибутку частково знову накопичується, призводить до подальшого збільшення виробництва – процес повторюється безперервно, а інвестиції, що таким  чином утворюються за рахунок  національного прибутку, в результаті його розподілу, самі обумовлюють його ріст, розширене відтворення. Причому, чим ефективнішим є інвестування, тим більшим буде зростання національного  прибутку, абсолютних розмірів накопичення, які можуть бути знову вкладеними у виробництво. Саме такою схемою можна подати позитивний ефект інвестицій на економіку.

Актуальність  теми. У сучасних умовах трансформаційні економіки та економіки, що розвиваються, потребують значних інвестиційних вкладень в економічне зростання, причому власних інвестиційних ресурсів катастрофічно не вистачає. Зазначене зумовлює необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку України з метою забезпечення ефективного розвитку у середньо- та довгостроковій перспективі.

 Широке коло питань, пов'язаних з дослідженнями в  галузі розвитку інвестиційної  діяльності та залучення іноземних  інвестицій, знайшли відображення  в роботах вітчизняних і закордонних  учених-економістів, зокрема: О. Барановського, І. Бланка, Л. Борщ, В. Волошина, О. Гаврилюка, П. Гайдуцького, В. Гейця, Б. Губського, Б. Данилишина, М. Денисенка, В. Загорського, Г. Захарчин, В. Кузнєцова, Д. Лук’яненка, А. Мерзляка, В. Осецького, А. Пересади, А. Поручника, С. Реверчука, О. Рогача, А. Румянцева, А. Степаненка, Н. Свірідової, І. Ткачук, М. Туріянської, В. Федоренка, А. Філіпенка, М. Чумаченка, Е. Берлоу, Є. Брігхем, Р. Вернон, О. Вільямсон, Д. Гофман, Дж. Данінг, М. Кесон, К. Кодзім, Р. Коуз, Т. Озава, М. Портер, А. Ругман, П. Семюелсон, П. Фішер, С. Хаймер, У. Шарп та інші. Однак деякі теоретичні та практичні аспекти залучення прямих іноземних інвестицій в національну економіки розроблені недостатньо повно та потребують уточнення і подальшого розвитку в сучасних умовах.

Мета і завдання роботи. Метою курсової роботи є аналіз теоретичних основ і розробка практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-економічного механізму залучення іноземних інвестицій в економіку України та визначення основних стратегічних цілей для підвищення рівня інвестиційної привабливості українських підприємств.

Досягнення зазначеної мети потребує вирішення комплексу таких  завдань:

дослідити економічну сутність поняття «іноземні інвестиції»;

визначити основні напрями  державної політики у сфері залучення  іноземних інвестицій;

дослідити сучасний стан іноземного інвестування в Україні;

проаналізувати регіональні аспекти залучення іноземних інвестицій;

запропонувати напрями удосконалення політики залучення іноземних інвестицій задля покращення інвестиційного іміджу країни.

Об’єктом дослідження роботи є іноземні інвестиції в економіку України.

Предметом дослідження є теоретичні основи залучення іноземних інвестицій в економіку України та практичні аспекти покращення стану інвестиційної привабливості регіонів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.  Теоретичні засади залучення іноземних інвестицій в економіку України.

1. Поняття, сутність та класифікація інвестицій.

Економічна діяльність окремих  господарюючих суб'єктів та країни в цілому значною мірою характеризується обсягом здійснюваних інвестицій.

Терміни "інвестиції", "інвестування", "інвестиційний  процес", "інвестиційна діяльність", "інвестиційна політика" стали  вживатись у нашій країні порівняно  нещодавно. Тому поняття та сутність цих термінів у нашій економічній  літературі все ще трактуються по-різному. Так, наприклад, поняття "інвестиції" ототожнюється з капітальними вкладеннями, "інвестиційна діяльність" - з  інвестуванням. Хоча ці поняття за своєю  суттю та економічним змістом  не однозначні.

Термін "інвестиції" походить від латинського слова "invest", що означає вкладення коштів. У більш широкій трактовці інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення.

За фінансовим визначенням, ІНВЕСТИЦІЇ — це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.

Інвестиції в об'єкти підприємницької  діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними  ознаками.

1. За об'єктами вкладень виділяються реальні та фінансові інвестиції.

Під РЕАЛЬНИМИ інвестиціями розуміють вкладення коштів у  реальні активи – як матеріальні, так і нематеріальні (іноді вкладення  коштів у нематеріальні активи, пов'язані  з науково-технічним прогресом, характеризуються як інноваційні інвестиції).

Під ФІНАНСОВИМИ інвестиціями розуміють вкладення коштів у  різні фінансові активи, серед  яких найбільш значущу частку посідають  вкладення коштів у цінні папери.

2. За характером участі в інвестуванні виділяються прямі та непрямі інвестиції.

Під ПРЯМИМИ інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення  коштів інвестором в об'єкти інвестування.

Під НЕПРЯМИМИ інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або  фінансовими посередниками).

3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції.

Під КОРОТКОСТРОКОВИМИ інвестиціями розуміють звичайно вкладення капіталу на період, не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних  сертифікатів і т. ін.).

Під ДОВГОСТРОКОВИМИ інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року.

У практиці великих інвестиційних  компаній довгострокові інвестиції деталізуються таким чином:

• до 2 років;
• від 2 до 3 років;
• від 3 до 5 років;
• понад 5 років.

4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні.

5. За регіональною ознакою виділяють інвестиції всередині країни та за кордоном.

Під ВНУТРІШНІМИ інвестиціями розуміють вкладення коштів у  об'єкти інвестування, розміщені в межах даної країни.

Під інвестиціями ЗА КОРДОНОМ (іноземні інвестиції) розуміють вкладення  коштів у об'єкти інвестування, розміщені  за межами даної країни.

Під інвестиціями звичайно розуміються довгострокові вкладення  капіталу в підприємства різних галузей  народного господарства, в інфраструктуру, в соціальні програми, в охорону  навколишнього середовища. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних  цінностей, які вкладаються в  об'єкти підприємницької та інших  видів діяльності, у результаті якої формується прибуток (доход) або досягається  соціальний ефект. Державні інвестиції можуть здійснюватись і з метою  регулювання розвитку економіки[21].

Основними цінностями інвестицій є:

• рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності);
• кошти, цільові банківські внески, кредити, акції та інші цінні папери;
• майнові права, похідні від авторського права - ліцензії, "ноу-хау", досвід та інші інтелектуальні цінності;
• право користування землею та іншими природними ресурсами, а також інші майнові права.

За обсягом та значущістю капітальні вкладення є основною складовою частиною інвестицій, у  нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвестицій.

Головними етапами інвестування є:

• перетворення ресурсів у капітальні вкладення (витрати), тобто процес спрямування інвестицій у конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власне інвестування);
• перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості, що характеризує кінцеве перетворення інвестицій та отримання нової споживчої вартості;
• приріст капітальних вартостей у формі доходу або соціального ефекту, тобто кінцева мета інвестиційної діяльності[10].

Початковий та кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи новий взаємозв'язок: прибуток - ресурси, тобто процес нагромадження повторюється. При цьому слід мати на увазі, що процес нагромадження грошових ресурсів, не входячи в інвестиційну діяльність, є його необхідною передумовою. Інвестиційна діяльність є основою індивідуального кругообігу інвестицій на підприємстві. Інвестиційний цикл (період) містить один оборот інвестицій, тобто рух вартості, авансованої у капітальне майно від моменту акумуляції коштів до моменту їх відшкодування. Держава стимулює інвестиційну діяльність підприємств шляхом надання їм податково-амортизаційних преференцій (пільг з оподаткування прибутку або пільгових норм амортизації).

2. Економічний зміст, мета та завдання економічної діяльності.

Інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій юридичних осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правова система України  складається з більше ніж 100 законів  та інших нормативних актів, що регулюють  інвестиційну діяльність.

Серед них слід насамперед відзначити Закон України "Про  інвестиційну діяльність", Закон  України "Про іноземні інвестиції", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в  Україні", Закон України "Про  цінні папери та фондову біржу", які створюють правову основу інвестиційної діяльності.

Законодавство визначає, що всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності  та господарювання мають рівні права  в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій; залучають  для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної  діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів.