Чилі після правління Піночета

Клімат Північної Європи, незважаючи на її північне розташування в помірному і субарктичному поясах, не такий вже й суворий. Його пом’якшує тепла Північноатлантична течія. Зима там напрочуд доволі тепла, а літо, навпаки, прохолодне. Вологі вітри з Атлантичного океану обумовлюють хмарну, похмуру погоду з мрякою і туманами.

Через велику кількість опадів (понад 1 000 мм/рік) Північна Європа багата на внутрішні води. Річки хоча й завжди повноводні, проте дуже короткі. В їх руслах багато порогів і водоспадів, а течія дуже бурхлива. Такі річки неможливо використовувати для судноплавства. Натомість їх стрімкі течії є джерелом дешевої електроенергії, тому на річках будують ГЕС. Численними є малі й великі озера, які займають виорані льодовиком улоговини.

Північна Європа – це край лісів. Хоча частина її й зайнята тундрою, проте на великих площах поширена тайга – сосново-ялинові ліси з домішкою берези.

Природні особливості  Північної Європи наклали свій відбиток і на культурні традиції населення. І нині популярні народні пісні, танці та казки, де героями виступають тролі – надприродні істоти у вигляді маленьких чоловічків. Часто на різних святах можна побачити народні костюми ручної роботи.

8.

7.3.1. Бразилія

Загальні відомості. Офіційна назва — Федеративна Республіка Бразилія. Столиця — Бразиліа (понад 2 млн осіб). Площа — понад 8,5 млн км² (5-те місце у світі). Населення — близько 180 млн осіб (5-те місце). Державна мова — португальська. Грошова одиниця — реал.

Географічне положення. Бразилія займає майже половину всього материка Південна Америка, його східну та центральну частини. Східна частина країни має вихід до Атлантичного океану. На півночі Бразилія межує з Венесуелою, Суринамом, Гайаною та Гвіаною. На північному заході має кордон з Колумбією. Із заходу до Бразилії прилягають Перу та Болівія. Південно-західним сусідом є Парагвай. На півдні країна межує з Аргентиною та Уругваєм. Величезна територія Бразилії не має однозначної оцінки рівня сприятливості різних її частин для розвитку господарства та життя населення. Найкраще географічне положення в південно-східних приморських частинах країни.

Історія виникнення та розвитку. З давніх-давен територія нинішньої Бразилії була заселена різними індіанськими племенами. З початку XVI ст. почала колонізуватися португальцями. До 1815 р. була колонією Португалії. З 1815 до 1822 р. проголошена королівством, яке перебувало в унії з метрополією. З 1889 р. Бразилія стала республікою. Наприкінці XIX — на початку XX ст. відбулося масове переселення з Європи, переважно з Південної, та швидке зростання населення. Протягом XX ст. Бразилія пережила політичну та соціально-економічну нестабільність, військові режими, спроби реформування економіки, величезний зовнішній борг, періоди "економічного дива" і занепадів, широкомасштабне освоєння внутрішніх районів і Амазонії.

Державний устрій і форма правління. Бразилія — федеративна держава, президентська республіка. Законодавчу владу має двопалатний парламент. Він складається з палати депутатів (432 особи) і федерального сенату (81 особа). Термін їх повноважень — 4 роки. Глава держави та уряду — президент. Країна поділяється на 26 штатів і 1 федеральний округ.

Природні умови та ресурси. Основними формами рельєфу Бразилії є Амазонська низовина на півночі та Бразильське плоскогір'я в інших частинах країни. Найвища точка Бразилії гора Бандейра (Прапор) має висоту 2890м.

Бразилія розташована аж у чотирьох кліматичних поясах: екваторіальному, субекваторіальному, тропічному та субтропічному. У зимовий період з півночі на південь середні температури липня змінюються від +29 °С до +16 °С. В Амазонії, де панує екваторіальний клімат, середні температури повітря впродовж усього року становлять +27 °С --- +29 °С і кількість опадів досягає 3000 мм.

Річкова сітка країни найгустіша у  світі. Тут протікає безліч дуже довгих і повноводних річок, в тому числі найповноводніша річка світу — Амазонка. В нижній течії її ширина досягає до 80 км. Великих озер у країні немає.

Ґрунтовий покрив не дуже різноманітний. Переважають різні підвиди червоно-жовтих і червоних латеритних ґрунтів.

Рослинний і тваринний світ Бразилії за нинішнього покоління методично  та масово винищується. Ліси навіть не вирубуються, а просто випалюються. Надзвичайна видова різноманітність лісів Амазонії, де донині відкриваються все нові види рослин, дуже швидко зникає. Те саме відбувається і з тваринами. Птахи, особливо папуги, масово вивозяться, переважно до США, відстрілюють ягуарів і оцелотів заради гарного хутра, виловлюють риб для акваріумів, навіть хижих піраній. Очищення боліт призводить до знищення анаконд. На Бразильському нагір'ї все ще можна зустріти пуму, мурахоїда, броненосця, гривастого вовка, страуса нанду.

Значною є мінерально-сировинна  база країни. Бразильське нагір'я багате на рудні корисні копалини: залізну і марганцеву руду, боксити, олово, вольфрамову руду, золото. Є унікальні родовища дорогоцінного каміння та алмазів. На півдні розвідані поклади кам'яного вугілля, а на шельфі — нафти та природного газу.

Населення. Середня густота населення в Бразилії невелика — понад 21 особа на 1 км², хоча нерівномірність його розміщення — одна з найбільших у світі. Майже половина всіх жителів проживає на 7 % території країни. Це вузька смуга Атлантичного узбережжя. Бразилія належить до найбільш урбанізованих держав світу. У містах живе понад 81 % населення. Досить високий тут і природний приріст населення — 12 %о. У Бразилії більше десяти міст-мільйонерів, а Сан-Паулу належить до найбільших міст світу. Майже 55 % населення становлять креоли (нащадки європейських переселенців). Близько 40 % мулати і метиси, 5 % — африканці.

Господарство. Нинішня Бразилія за обсягом ВНП належить до десяти провідних держав світу. На наших очах вона перетворюється на постіндустріальну державу, де частка сфери послуг уже перевищила 50 %.

Основними галузями промисловості  є гірничодобувна, металургійна, машинобудівна, хімічна, деревообробна, легка та харчова. Машинобудівна випереджає всі інші галузі: випускає автомобілі та морські судна, мікрокомп'ютери, трактори та літаки. Найбільшими центрами машинобудування є Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро. Машинобудування забезпечує металами чорна та кольорова металургія. За виробництвом спеціальних сталей та алюмінію Бразилія належить до провідних держав світу. Багатогалузева хімічна промисловість випускає добрива, синтетичні волокна та каучук , пластмаси і барвники, каустичну соду та кислоти. В країні потужна легка промисловість, особливо текстильна та шкіряно-взуттєва. Харчова промисловість представлена навіть на європейському ринку м'ясними консервами.

Сільське господарство Бразилії за деякими видами своєї продукції має світове значення. Країні належить перше місце у світі за вирощуванням кави, цукрової тростини та апельсинів, друге місце — за обсягами збирання бананів, маніоку, сої, третє місце — кукурудзи тощо. За поголів'ям великої рогатої худоби Бразилія на другому місці у світі, свиней та птахів — на третьому.

Основний вид транспорту — автомобільний. Довжина автомобільних доріг — 2 млн км, залізничних магістралей — 130 тис. км. Широко використовуються ріки для внутрішнього сполучення та океан — для зовнішнього. Постійно зростає значення авіаційного транспорту як у внутрішніх, так і в міжнародних перевезеннях.

Культура та соціальний розвиток. Обов'язковою є 8-річна освіта. Письменних понад 82 %. На 100 тис. жителів припадає 1075 студентів. Найбільшими університетами є Університет штату Сан-Паулу та Федеральний університет Ріо-де-Жанейро.

До історико-культурної спадщини належать архітектурні ансамблі столиці та колоніальні квартали середньовічних міст східного узбережжя.

Федеративна Республіка Бразилія визнала  незалежність України 26 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома державами встановлені шляхом обміну листами між міністерствами закордонних справ України та Бразилії 11 лютого 1992 р. У Києві працює посольство Бразилії.

 

9. ЄС слідом за США ввів санкції щодо іранського банку «Теджарат», повідомляє у вівторок «Офіційна газета» ЄС. 
 
«Теджарат» — третій за величиною державний банк Ісламської республіки. Він має відділення у Великобританії, Німеччині та Франції. 
 
У рамках санкцій активи банку у цих країнах заморожено. 
 
За даними ЄС, у 2011 році через цей банк пройшли мільйони доларів США, які було витрачено на виготовлення хімічного концентрату природного урану. 
 
Окрім того, санкції ЄС торкнулися й іранського центробанку. 
 
Загалом під дію санкцій потрапили 11 іранських банків та організацій, що мають філії у країнах ЄС. 
 
Персональні санкції — заборона на в'їзд до країн ЄС і заморожування активів — торкнулися і ще трьох представників іранського Корпусу Вартових Ісламської революції. 
 
Напередодні ЄС прийняв рішення про поступове введення санкцій щодо іранської нафтової промисловості. Посли Європейського Союзу домовилися накласти ембарго на імпорт нафти з Ірану. Туреччина має намір стати «мостом для транспортування» нафти і газу Ірану.

Туреччина та Іран мають намір активізувати фінансове та торговельне співробітництво, заявив міністр закордонних справ Ірану Алі Акбар Салехі. 
 
«Ми домовилися про зміцнення зв'язків між двома країнами, уряди будуть працювати над прискоренням цього процесу», — сказав він в Анкарі під час двостороннього економічного форуму, проведеного в рамках його візиту до Туреччини. 
 
На форумі було зазначено, що сторони досягли домовленостей про серйозну активізацію фінансового співробітництва, зокрема, міжбанківських відносин, подвоєння зовнішньоторговельного обороту між країнами до 2015 року. 
 
При цьому Туреччина "має намір стати мостом для транспортування" природних ресурсів Ірану, зокрема, нафти і газу, підкреслювалося на форумі. 
 
Спостерігачі відзначають, що Туреччина, хоча і є членом НАТО, не приєднається до санкцій щодо Ірану, які планують ввести США і Євросоюз, оскільки вона значною мірою залежить від імпорту іранських енергоносіїв. 
 
У 2010 році Анкара виступила проти прийняття Радою безпеки ООН санкцій щодо Ірану, хоча і змушена їм підкорятися.

Іранська влада знайшла  оригінальний спосіб боротьби з валютною кризою, що розгортається у країні на тлі посилення міжнародних санкцій. Поряд з традиційними інтервенціями Центробанку і обмеженням продажу іноземної валюти, громадянам тепер заборонено згадувати слово «долар». Щоправда, поки ця заборона діє негласно і стосується тільки SMS.

Місцеві жителі у вівторок, 10 січня, з подивом виявили, що SMS, які містять слова «долар» і «іноземна валюта», просто не доходять до адресатів. При цьому ті ж самі повідомлення, але без зазначених слів, безперешкодно доставляються з телефону на телефон, передає Reuters. 
 
Проблем з валютою Іран почав зазнавати з початку 2012 року. Так, минулого тижня курс іранського ріала втратив 20% по відношенню до долара — і це незважаючи на інтервенції в розмірі 200 млн дол, проведені на торгах 4 січня місцевим Центробанком. 
 
Даних заходів було вжито після провалу місцевої валюти з 13,5 тис. ріалів до 18 тис. ріалів за долар, що змусило ЦБ втрутитися та встановити фіксований курс американської валюти на рівні 14 тис. ріалів. Одночасно для громадян було удвічі знижено ліміт купівлі готівкових доларів при виїзді за кордон — до 1 тис. дол. 
 
Влада Ірану стверджуює, що помітних ​​причин для послаблення курсу немає, а ті коливання, які відбуваються, є наслідком психологічного тиску на учасників ринку. Серед причин, що опускають курс ріалу, називають загострення ситуації навколо країни і посилення міжнародних санкцій, проте у Тегерані запевняють, що ці чинники або зовсім не впливають на економіку країни, або їх вплив дуже обмежений. Керівництво США усвідомлює, що політика ізоляції Ірану є непродуктивною, адже на місце американських корпорацій на іранському ринку приходять європейські, китайські і російські. Сполучені Штати втратили в Ірані ринок, який на початку 70-х років приносив американським корпораціям чотири мільярди доларів щорічно. Іран, зважаючи на його географічне положення, енергоресурси і місткий ринок, завжди буде привабливим партнером для співробітницва. Однак досі не зрозуміло, чим закінчиться боротьба лібералів і консерваторів за владу в Ірані, носить "відлига" в відносинах з США ініційована Хатамі постійний чи тимчасовий характер. Невизначеність іранської політичної картини обумовлена тим, що більша частина населення підтримує лібералів, але консерватори контролюють армію і 500-тисячний корпус "охоронців революції" і, згідно з конституцією, можуть відмінити будь-який закон, що протирічить канонам ісламу.