Протидiя незаконному обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв та зловживанню ними

У наведеній характеристиці не лише йдеться про особли-ву суспільну  небезпечність та протиправність нелегального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин як осно-воположних ознак  злочинів у цій сфері, а й визначаються об'єкти посягань, зокрема суспільні відносини в галузі охо-рони здоров'я населення, економіки, державної та громадської безпеки, а також предмети злочинів, такі як: наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, кошти тощо.

Таким чином виділяється перший елемент складу незаконного обігу, ознаки другого (об'єктивна сторона) викла-дено в ч. i ст. З Конвенції 1988 р. Його характеристика наведена нами вище. Щодо суб'єктивної сторони, то вона відображена у п. "а" ч. i ст. 36 Єдиної конвенції 1961 р., п. "а" ч. 1 ст. 22 Конвенції 1971 р. та ч. 1 ст. З Конвенції i988 р. У цих нормах зазначається, що перелічені в них дії повинні розглядатися Сторонами як карані злочини у випадках, коли вони вчиняються умисно. Виділяється та-кож як конструктивна ознака мета злочинної діяльності, пов'язаної з наркотичними засобами, психотропними речо-винами, прекурсорами та обладнанням, - для збуту (або вказується на відсутність такої мети). У ч. З ст. З Кон-венції 1988 р. сказано, що усвідомлення, намір або мета як складові елементи правопорушення, зазначеного у ч. i цієї статті, можуть бути встановлені з об'єктивних фактичних обставин справи. Є вказівки і щодо суб'єкта злочинів у сфері нелегального обігу: громадянин даної країни або іноземець, у тому числі й посадова особа.

Як уже зазначалося, Конвенції  не містять санкцій за вчинене. Відсутні вимоги щодо мінімальних та максимальних строків тюремного ув'язнення та інших видів позбав-лення волі, а також розмірів штрафу. Звертається увага Сторін лише на конфіскацію речовин і предметів, пов'язаних із вчиненням таких дій. У ст. 37 Єдиної конвенції 1961 р. передбачено, що будь-які наркотичні засоби, речовини та використовувані предмети обладнання, призначені для вчинення злочинів, про які йдеться у ст. 36, підля-гають накладенню арешту та конфіскації. Відповідно до ч. З ст. 22 Конвенції 1971 р. будь-яка психотропна або інша речовина, а також будь-яке обладнання, що використовувалося або призначалося для вчинення якогось із злочинів, зазначених у пп. i та 2 цієї статті, підлягають вилученню та конфіскації.

Таким чином, згідно з цими конвенційними  нормами конфіскація пов'язується з предметом наступного посяган-ня. Що ж до конфіскації майна як виду покарання, то з приводу цього у Конвенціях немає жодних вказівок, що, на нашу думку, є прогалиною в міжнародному антинаркотичному законодавстві. Щоправда, цю прогалину усунуто Конвенцією 1988 р., зокрема ст. 5, яка присвячена питан-ням конфіскації. У ній сказано, що кожна Сторона вживає заходів, які можуть знадобитися для конфіскації:

- доходів, одержаних в результаті  вчинення правопору-шень, визнаних  такими згідно з п. i ст. З, або власності, вартість якої відповідає таким доходам (п. "а" ч. 1 ст. 5);

- наркотичних засобів і психотропних  речовин, матеріалів та обладнання  або інших засобів, що використову-валися  чи призначалися для використання  будь-яким чином при вчиненні  правопорушень, визнаних такими  відповідно до п. 1 ст. З (п. "Ь" ч. 1 ст. 5).

У статті, що розглядається, передбачено, що кожна Сторона вживає необхідних заходів з тим, щоб її компетентні  органи могли визначити, виявити  і заморозити або арешту-вати доходи, власність, кошти або будь-які інші предмети, зазначені у п. i цієї статті, з метою наступної конфіскації <ч. 2 ст. 5). Для цього кожна Сторона повинна уповнова-жити свої суди або інші компетентні органи видавати по-станови про арешт банківських, фінансових чи комерційних документів (п. З ст. 5). У зв'язку з цим Конвенція 1988 р. вимагає, щоб Сторони не ухилялися від вжиття заходів відповідно до цього пункту, посилаючись на не-обхідність збереження банківської таємниці.

Вельми важливим заходом боротьби з незаконним обігом наркотичних  засобів, психотропних речовин і  прекурсорів є контрольовані  поставки, порядок здійснення яких визна-чається ст. ii Конвенції 1988 р. Відповідно до цієї статті Сторони, якщо це дозволяють основні принципи їх національних правових систем, вживають у межах своїх можли-востей необхідних заходів, які передбачають належне  вико-нання контрольованих поставок на міжнародному рівні на підставі взаємоприйнятних угод або взаємних домовленостей з метою виявлення осіб, які беруть участь у правопо-рушеннях, визнаних такими згідно з п. 1 ст. З, та їх кримінального переслідування (п.1 ст. 11). Рішення про. використання поставок, що контролюються, приймаються в кожному окремому випадку і можуть при необхідності вра-ховувати фінансові домовленості та взаєморозуміння щодо здійснення юрисдикції, які досягнуті відповідними Сторонами (п. 2 ст. 11). Незаконні партії, контрольовані постав-ки яких здійснюються відповідно до досягнутих домовлено-стей, за згодою відповідних Сторін можуть бути перехоп-лені й залишені для подальшого перевезення із збережен-ням чи вилученням або повною чи частковою заміною наркотичних засобів, психотропних речовин (п. З ст. 11).

Із змісту наведеної конвенційної норми випливає, що мета контрольованих поставок полягає передусім у вияв-ленні правопорушників, які беруть участь у незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Можливість застосування контрольованих поставок обмежується міжнародним рівнем. Для використання цього методу необхідні міжурядові угоди та домовленості стосов-но кожного випадку.

Представники багатьох держав дали цьому методу висо-ку оцінку на спеціальних сесіях Комісії з наркотиків 00Н, що відбулися 1988, 1989, 1990 рр. Учасники цих сесій настійно рекомендували застосовувати контрольовані по-ставки у діяльності з боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин не лише на між-народному, а й на національному рівні.

У цій главі розглянуто основні  заходи боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, передбачені  чинними конвенційними нормами. Проте ці норми не виключають можливості прийняття інших внутрішньодержавних  заходів у вказаному напрямі. У ст. 24 Конвенції 1988 р. зазначається, що Сторона може вживати більш  суворих заходів, ніж передбачені  Конвенцією, якщо, на її думку, вони є  доцільними для запобігання незаконному обігу або покладення йому краю.

Комплексні заходи боротьби з цим  асоціальним явищем у сучасних умовах стосовно України буде розглянуто в  наступному розділі.

Незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання  чи збут наркотич-них засобів або  психотропних речовин

(ст. 229ⁱ КК України)

Протиправні діяння, відповідальність за які передбачена цією статтею, є злочинами підвищеної небезпеки. Незакон-не розповсюдження наркотичних засобів, психотропних речовин перш за все порушує встановлений в державі порядок їх обігу і завдає великої шкоди здоров'ю тієї частини населення, яка допускає немедичне вживання наркотиків і психотропів. Така діяльність - не лише джерело паразитизму, а й пов'язана із вчиненням інших тяжких злочинів в Україні або за її межами. Ось чому боротьба з незаконним розповсюдженням наркотиків або психотропних речовин є міжнародною проблемою.

Предметом даного злочину є наркотичні засоби і психотропні речовини, поняття  яких визначено в Законі України "Про обіг в Україні наркотичних  засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів".

Це, зокрема, будь-які рослини, природні або синтетичні речовини, матеріали, класифіковані як такі в міжнародних  конвенціях та визначені і внесені до відповідних таблиць Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України, зловживання якими є небезпечним для здоров'я людини.

Оскільки незаконне вироблення, виготовлення і розповсюдження наркотичних  засобів і психотропних речовин  веде до порушення встановленого  порядку їх обігу, то основним безпосереднім  об'єктом цього злочину є пов'язана з охороною здоров'я населення діяльність державних органів, що забезпечує єдиний встановлений порядок виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин та їх використання за цільовим призначенням.

Відповідальність за цією статтею  настає лише за умови, що незаконне  вироблення, виготовлення, придбання, збе-рігання, пересилання чи перевезення  наркотичних засобів і психотропних речовин було здійснено з метою  їх збуту.

Таким чином, діяння, зазначені в  статті, стосуються не лише встановленого  порядку обігу наркотичних засобів  і психотропних речовин, а й окремого кола осіб, які їх придбавають для  вживання і здоров'я яких тим самим  ставиться під загрозу.

При вчиненні будь-якої з дій такого злочину встановлений порядок обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (основний об'єкт) завжди порушується.

Визначити вид психотропної речовини або наркотичного засобу, їх назву  та властивості, а також встановити, чи містять рослини в собі наркотики, може лише спеціаліст. Тому у справах даної категорії завжди має бути висновок експерта з цього приводу.

Об'єктивна сторона злочину може проявлятися у де-кількох можливих формах протиправного діяння: незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, пере-везення чи пересилання наркотичних засобів або психо-тропних речовин з метою збуту; їх незаконний збут. Кожна з цих дій, незважаючи на загальні ознаки злочину, має самостійний характер і вчинення будь-якої з них незалежно від того, настали будь-які наслідки чи ні, вважається закінченим злочином.

У Закон вперше введено відповідальність за незаконне вироблення наркотичних засобів чи психотропних речовин. Визначення терміну "вироблення" відповідає вимогам Єдиної конвенції 1961 р. і міститься в Законі України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів".

Незаконне вироблення - це відокремлення  макової соломи чи соку (опію) від рослин снотворного маку або відокремлення листя, суцвіття та смоли від конопель. Як незаконне вироблення мають бути кваліфіковані, наприклад, дії осіб, які без належного дозволу зрізують рослини маку або надрізають головки недозрілого маку і насичують опієм-сирцем бинти, ватні тампони чи будь-яким способом відокремлюють від конопель їх пилок, смолу, суцвіття або листя.

Незаконне вироблення наркотичних  засобів, психотропних речовин з  метою збуту і одночасне їх викрадення утворюють сукупність злочинів, передбачених стаття-ми 229' і 229² КК.

Незаконне виготовлення наркотичних  засобів чи психо-тропних речовин - це будь-які процеси, крім вироблення, внаслідок яких незаконно отримуються готові до вживання наркотики чи психотропи.

Вони можуть бути одержані шляхом рафінування (очи-щення від сторонніх  домішок) речовин, препаратів, екстра-гування (вилучення алкалоїдів), змішування різного роду речовин, препаратів, в результаті чого утворюються нарко-тичні засоби, психотропні речовини чи значно підвищується їх концентрація. В який спосіб виготовлені наркотичні засоби чи психотропні речовини, кустарний або промисло-вий, значення не має. Для кваліфікації дій, пов'язаних з виготовленням, за ст. 229ⁱ достатньо встановити, що наркотичні засоби чи психотропні речовини були виготовлені без належного дозволу і з метою збуту. При їх виготовленні для особистого вживання відповідальність настає за ст. 229⁶ КК.

Рафінування, екстрагування макової  соломи, виготовлення з конопель гашишу, анаші, смоли і гашишної олії тощо потребують різного роду операцій з додаванням до цих рослин домішок (розчинників, жирів, води та ін.). В результаті теплового чи хімічного впливу таких домішок на макову солому чи листя і суцвіття конопель, їх пилок утворюється більш концентрований наркотик» введенням якого в організм людини в будь-який спосіб і досягається ейфорійний стан, а при 'подальшому вживанні формується психічна і фізична залежність. Наркотик може бути отри-маний у вигляді порошку, рідини, смоли тощо.

Подрібнення макової соломи, суцвіття та листя конопель (наприклад, на м'ясорубці) по суті не змінює їх стан, не підвищує концентрацію алкалоїдів, а тому такі дії не мож-на розцінювати як виготовлення наркотичних засобів.

Незаконне придбання наркотичних  засобів або психотропних речовин  є однією із форм об'єктивної сторони  даного злочину. Перш за все, факт придбання  наркотиків чи психотропних речовин  має бути незаконним і пов'яза-ним з метою їх збуту. Одержання, наприклад, наркотичних препаратів за рецептом лікаря не можна визнати незаконним.

Придбання може бути як безоплатним, так і пов'язаним з оплатою. Може проявлятися в купівлі наркотичних за-собів чи психотропних речовин, в їх обміні на інші товари чи речі, в одержанні у позику чи в результаті дарування або оплати боргу, у привласненні знайденого, збиранні дикорослих наркотиковмісних рослин чи їх частин на пус-тирях, збиранні залишків маку, конопель на земельних ділянках, які не охороняються, колективних сільськогосподарських підприємств після завершення на них збирання врожаю тощо.

Незаконне зберігання - це будь-які  умисні без належного дозволу  дії, пов'язані з володінням наркотичними засобами, психотропними речовинами з метою їх збуту. Не має значення, яким було зберігання - таємним чи відкритим і хто зберігав: особа, яка придбала, викрала чи виготовила сама, чи якій хто-небудь передав їх. Не впли-ває на кваліфікацію, в якому місці і протягом якого часу зберігалися наркотичні засоби, психотропні речовини, хто потім їх реалізував чи мав намір реалізувати. Відпові-дальність за зберігання, як і за інші протиправні форми діяння цього злочину, настає за умови, що особа зберігає наркотичні засоби чи психотропні речовини саме з метою їх збуту. Без такої мети зберігання утворює лише ознаки злочину, передбаченого ст. 229⁶ КК.

Під перевезенням або пересиланням наркотичних засобів, психотропних речовин слід розуміти незаконні дії щодо їх переміщення з одного місця розташування в інше в межах держави. Перевезення може здійснюватися будь-яким видом транспортних засобів по землі, у повітряному просторі, по воді, як особисто, так і через посланця. Останній може нести відповідальність лише за умови, коли усвідомлює, що, виконуючи волю іншої особи, переміщує наркотичні засоби, психотропні речовини і саме з метою збуту. Пересилання, як правило, здійснюється у вигляді відправлення наркотичних засобів, психотропних речовин поштою, багажем тощо. Перевезення, пересилання слід вважати закінченим складом злочину, коли буде встанов-лено, що виконані всі необхідні для цього дії. Якщо ж особа затримана, наприклад, під час оформлення документів на перевезення чи пересилання наркотичних за-собів, психотропних речовин чи під час завантаження їх на будь-який транспорт для подальшого переміщення, її дії необхідно оцінювати як замах на перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин з метою збуту.