Протидiя незаконному обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв та зловживанню ними

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУРСОВА РОБОТА

на тему :

«ПРОТИДІЯ НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН І ПРЕКУРСОРІВ ТА ЗЛОВЖИВАННЮ НИМИ »

Студента 3-го курсу

економічного ф-ту

групи Ю-71

Б. Д.В.

СУМИ 1999р.

ПЛАН

1. Вступ

2. Характеристика міжнародного антинаркотичного законодавства на сучасному етапі.

3. Кваліфікація злочинів в сфері незаконного вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів або психотропних речовин.

4. Характеристика Закону України  «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними».

ВСТУП

Нелегальний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів  в Україні набуває все більш значних масштабів, стає досить серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на стан здоров'я і благополуччя людей, розвиток суспільства в цілому. Різко збільшується кількість осіб, які незаконно вживають наркотики і психотропні речовини. Швидкими темпами зростає число зло-чинів, пов'язаних з наркотичними засобами. Прогресуюче зловживання ними і різке зростання цін на такі засоби створюють сприятливі умови для формування організова-них груп, які займаються нелегальним наркобізнесом. Стає реальністю включення у ці процеси міжнародної нарко-мафії та її злиття з внутрішніми злочинними угруповання-ми, що призводить до появи, існування і розвитку нарко-мафії на території України. Все виразніше проявляється прагнення українських та іноземних наркоділців до "відмивання" наркогрошей у різних комерційних структурах, корумпування представників органів влади та управління.

В умовах соціально-політичної та економічної нестабіль-ності перехідного періоду, складного морально-психологіч-ного клімату в суспільстві, переоцінки соціальних орієнтирів у свідомості мас, зростання злочинності, особливо у молодіжному середовищі, розширення незаконного попиту на наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори та їх протиправного пропонування на "чорному ринку" стають тією силою, що реально загрожує безпеці суспільства.

Масштаби та темпи поширення  зловживання наркотиками і психотропними  речовинами, широкий розмах їх нелегального обігу свідчать, що заходи, які вживалися право-охоронними органами у цьому напрямі, були недостатньо ефективними.

Багато в чому це зумовлювалось  тим, що боротьба з нелегальним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, у тому числі й зі зловживанням ними, не мала необхідного організаційного  та правового забезпечення.

Велике занепокоєння викликає зловживання  наркотика-ми, одержуваними з наркотиковмісних рослин, що незаконно культивуються  на території України, оскільки це створює  реальну загрозу погіршання не тільки генотипу особи, а й генофонду суспільства в цілому.

Складні проблеми пов'язані зі вживанням сучасних синтетичних засобів з наркотичною та психотропною дією, які створюються вченими-фармакологами і виготовляються медичною промисловістю. До них належать такі препарати з високою терапевтичною активністю, як наркотичні засоби опійноподібної дії, а також препарати з широким спектром психотропної активності, які вживаються як стимулятори діяльності центральної нервової системи (ЦНС), седативні засоби, снотворне, транквілізатори та ін. Сучасні синтетичні ліки дають полегшення багатьом людям, які від-чувають потребу в них. Проте їх безладне і надмірне вживання є причиною занепокоєння наркологів. Відомо та-кож, що ці препарати викликають залежність організму від них і досить часто стають предметом зловживання, а це, в свою чергу, народжує великі проблеми для системи охорони здоров'я та соціальні проблеми, пов'язані з проникненням таких медикаментів на "чорний ринок".

Не менш складні проблеми виникли  з поширенням нелегального вироблення наркотиковмісної сировини з снотворного  маку та конопель, виготовлення з неї  кустарним способом иеочищених наркотиків з досить небезпечними властивостями, а також виготовлення синтетичних  речовин з наркотичною дією (прекурсорів) у підпільних лабораторіях з використанням різні хімікатів промислового та побутового призначення.

Ось чому одним з центральних  завдань у сфері обігу наркотичних  засобів, психотропних речовин і  прекурсорів є створення ефективного  механізму правового контролю за діяльністю як юридичних осіб, так  і громадян, які беруть участь у  виробленні, розподілі, обігу, застосуванні та вжи-ванні таких продуктів  і торгівлі ними.

Протягом 77 років існування української  республіки було прийнято багато нормативних  актів, пов'язаних з регу-люванням суспільних відносин у цій сфері, а також  із заходами протидії нелегальному попиту на наркотичні за-соби, психотропні речовини і прекурсори та пропонуванню

Міжнародне антинаркотичне законодавство на сучасному етапі

Метою прийняття названих конвенцій  було вирішення низки завдань, що стояли перед державами. Перш за все  вони повинні були замінити міжнародно-правові  документи, прийняті раніше, протягом більш ніж піввікового періоду, спростити наявну систему міжнародного контролю за наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами, привести її у відповідність до соціально-економічних змін, що відбулися у світі. Необхідно було також скоротити кількість міжнародних органів, які займалися контролем за зазначеними засобами. Нарешті, треба було створити ефективну систему контролю за виробництвом сировинних продуктів (опійного маку, необробленого опію, листя коки, каннабісу), виготовленням, розподілом, експортом та імпортом наркотиків, психотропних речовин і прекурсорів, а також удосконалити заходи боротьби проти їх незаконного обігу.

Механізм міжнародного контролю був  спрощений злит-тям Центрального постійного комітету з опію і Контрольного органу з наркотичних засобів та створенням на їх основі Міжнародного комітету з контролю над наркотиками (МККН), який згодом став здійснювати контроль й над психотропними речовинами і прекурсорами. Система контролю за культивуванням' опійновмісного маку була поширена на кокаїновий кущ та коноплі. Запроваджено між-народну монополію на сферу обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, створено спеціальні установи, завданням яких є втілення в життя положень вищеназваних конвенцій. В результаті прийняття Єдиної конвенції 1961 р. такі шкідливі звички, як куріння опію і внутрішнє його вживання, жування листя коки та куріння гашишу, були заборонені (після перехідного періоду, під час якого Сторони повинні були подолати труднощі, що мали виникнути внаслідок заборони цих звичаїв, нерідко дуже давніх). Завдяки запровадженню спеціальних поло-жень про лікування та реабілітацію наркоманів і токсико-манів було внесено новий елемент у боротьбу зі зловжи-ванням наркотиками та психотропними речовинами (ст. 38 Єдиної конвенції 1961 р., ст. 20 Конвенції 1971 р., пп. 2, 4 ст. З Конвенції 1988 р.).

Конвенції посилили роль МККН. У них  наголошено на його відповідальності за забезпечення балансу між попитом на такі речовини та їх пропозицією, у тому числі за - запобігання незаконному культивуванню наркотиковмісних рослин, виробленню, виготовленню, використанню наркотиків і психотропів та міжнародній торгівлі ними (стат-ті 9-21 Єдиної конвенції 1961 р. і ст. 19 Конвенції 1971 р.).

Важливим кроком стало включення  до конвенцій регу-лятивних норм з  визначенням термінів, які використову-ються у міжнародному антинаркотичному законодавстві (статті 1), ⁱ, що дало змогу усунути розбіжності у тлума-ченні позначених ними понять.

Конвенції містять 118 статей, які регулюють  різні сторони діяльності, пов'язаної з наркотичними засобами, пси-хотропними речовинами та прекурсорами. Не розглядаючи детально кожну з них, зупинимося на основних проблемах, зокрема на класифікації цих засобів і речовин, регламентації окремих видів діяльності у сфері обігу останніх і заходах боротьби з їх незаконним обігом, а також протидії зловживанню ними.

Міжнародна класифікація наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів

Нині у міжнародному обігу перебувають  понад 100 наркотиків і така ж кількість  психотропних речовин, у тому числі 22 прекурсори. Усі вони класифіковані у відповідних списках або таблицях. Наркотичні засоби та психотропні речовини зосереджені у чотирьох списках, а прекурсори - у двох таблицях (Конвенція 1988 р.).

Критеріями класифікації є дві  взаємопов'язані ознаки:

1) ступінь шкідливості наслідків, які може викликати той чи інший наркотик або психотроп при зловживанні ним;

2) інтерес, який та або інша  речовина становить для використання  з медичною метою.

Залежно від цього визначена  і суворість заходів контро-лю над відповідними наркотичними засобами та психотропними речовинами і суворість покарання за порушення встановленого режиму контролю.

У Єдиній конвенції 1961 р. наркотичні засоби класифікуються у чотирьох списках. Це пронумеровані переліки таких засобів або препаратів, до яких час від часу на підставі ст. З цієї Конвенції можуть вноситися зміни.

Список № 1 є основним документом, який містить перелік всіх наркотичних  засобів, одержуваних з опійно-вмісного маку, листя коки та конопель, а також  синтетич-них наркотиків. Засоби такого роду підлягають всім захо-дам контролю, передбаченим ст. 2 Конвенції, і, зокрема, заходам, переліченим у статтях 4, 19-21, ЗО-34 та 37. Ці заходи можна згрупувати таким чином:

оцінка потреб у наркотичному засобі, яка враховує не-обхідність використання останнього з медичною та науковою метою; подання докладних даних  про його виробництво і виробників, складські запаси і площі земель, що вико-ристовуються для культивування  опійновмісного маку;

подання статистичних відомостей про  виробництво та виготовлення, використання і споживання, ввезення (експорт) та вивезення (імпорт), конфіскацію, складські  запаси наркотичних засобів, включених  до Списку №1; території, які використовуються для культивування опійновмісного маку;

обмеження виробництва та імпорту  кількістю, що не перевищує законного  використання таких засобів, плюс експортована кількість, плюс кількість, необхідна для спе-ціальних складських запасів;

контроль за виробленням опію та концентрованої макової соломи, особливо тієї, що призначена для міжнародної  торгівлі;

видача ліцензій та контроль за виготовленням  наркотичних засобів, торгівлею  ними та їх розподілом, включаючи експорт  та імпорт;

видача спеціальних рецептів на право придбання цих засобів, призначених для споживання з медичною метою, і ведення у зв'язку з цим документації про їх витрачання;

обов'язкове етикетування виготовлених наркотичних засобів, що надходять  у сферу торгівлі.

Список №2 включає наркотичні засоби, які ширше ви-користовуються з  медичною метою і вимагають менш суво-рого контролю через меншу ймовірність  того, що зловживання ними може викликати  захворювання на наркоманію У найкоротший строк. Його важлива відмінність від Списку №1 полягає у вжитті менш суворих заходів контро-лю за торгівлею та розподілом наркотичних засобів (п. 2 ст. 2). Ці заходи передбачають лише видачу підприємцям ліцензій на право виготовлення таких засобів, а також контроль за їх етикетуванням та рекламуванням. Такі нар-котичні засоби видаються з аптек за спеціальним рецеп-том, виписаним лікарем.

Список №3 включає препарати, що містять як інгре-дієнти наркотичні засоби, перелічені у Списку №2, у більш низьких концентраціях і в контрольованих співвід-ношеннях, а також препарати, що за висновком Всесвіт-ньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), як правило, не можуть викликати шкідливі наслідки у вигляді захворю-вання на наркоманію у разі зловживання ними. Заходи контролю за виготовленням та роздрібним розподілом цих препаратів можуть не застосовуватись, а необхідна інфор-мація та статистичні відомості стосуються лише кількості наркотичних засобів, які були використані при виготовленні таких препаратів. Роздрібна торгівля ними здійснюється через аптечну мережу за наявності у покупця спе-ціального рецепта, виданого лікарем (п. 4 ст. 2).

Список №4 містить невелику кількість наркотичних засобів, які, за висновком ВООЗ, мають особливо небезпечні властивості і не використовуються у зв'язку з цим з ме-дичною метою. Сторони вживають заходів до заборони вироблення, виготовлення, експорту, імпорту таких засобів, а також торгівлі та володіння ними. Основним винятком з цього правила є можливість використання їх у науково-дослідній роботі, включаючи клінічні випробування, що проводяться під безпосереднім наглядом та контролем відповідної Сторони (п. 5 ст. 2).

Треба зазначити, що згідно з п. 9 ст. 2 Єдиної конвенції 1961 р. Сторони не зобов'язані застосовувати її настанови  до наркотичних засобів, які звичайно використовуються у промисловості  для інших цілей, ніж медичні  та наукові, за умови, що у такому разі промисловці забезпечують за допомогою  належних методів денатурації або  в інші спосо-би неможливість їх використання як предмета зловживання і настання шкідливих наслідків при вживанні цих засобів, а також вилучення з них шкідливих речовин. Засоби такого роду включаються до статистичних відомостей, що подаються промисловцями і відображають кількість кожного наркотичного засобу, який використовується ними не з медичною і не з науковою метою (ст. 20).

Заходи боротьби з незаконним обігом наркотичних  засобів, психотропних речовин та зловживанням ними

Аналіз ст. 35 Єдиної конвенції 1961 р., ст. 21 Конвенції 1971 р. свідчить, що в них містяться лише загальні зобов'язання держав щодо боротьби з цим асоціальним яви-щем (зокрема, координувати превентивні й репресивні за-ходи щодо незаконного обігу наркотичних засобів і психо-тропних речовин - з цією метою Сторонам пропонується визначити урядовий орган, відповідальний за таку координацію).

В офіційних коментарях цих конвенційних норм вказується на необхідність координації  діяльності різних служб центрального уряду та його політичних підрозділів, уповноважених застосовувати положення міжнародних до-говорів щодо наркотичних засобів та психотропних речовин, і, у більш загальному плані, організовувати боротьбу зі зловживанням ними за рахунок вжиття всіх необхідних заходів до запобігання його поширенню і незаконному обі-гові наркотиків і психотропів. У коментарях також зазна-чається, що "спеціальним управлінням", про яке йдеться у цих Конвенціях, може бути спеціальна служба міністер-ства, міжміністерська комісія чи інший адміністративний орган, який відповідає конституційній або адміністративній структурі цієї держави.