Нирки та сеча щурів

За результатами нашого експерименту, при розвитку пухлини  і при корекції патологічного  стану [cPt]nl відмічалось зниження кліренсу креатиніну порівняно з контрольною групою на 28,4% і на 67,8% (в 1,3 і 1,7 рази) відповідно, порівняно з контрольною групою. Введення протипухлинної системи, змішаних наноліпосом та наночасток зберігало нормальний рівень цього показника.

Такі зміни у співставленні  з результатами дослідження структурних змін вказують на токсичне ураження органу при використанні протипухлинного препарату cPt, як в розчинній так і наноліпосомній формі [44,52]. А саме, гіпертрофія нирок, рання протеїнурія і зниження швидкості гломерулярної фільтрації є комплексним проявом розвитку гострої ниркової недостатності, що характеризується розвитком запальних процесів, втратою функціональних структур нирок (склероз тканини) і збільшенням кількості сполучної тканин (фіброз) [52].

Застосування наноліпосом, навантажених комплексною сполукою ренію, змішаних наночасток та наноліпосом підтримувало нормальний рівень функціонування нирок при розвитку пухлини. Присутність Re у складі змішаних наноліпосом та наночасток зі співвідношенням компонентів 4:1, покращувало діяльність гломерулярного апарату нирок щурів з карциномою Герена Т8. В цій групі показники кліренсу креатиніну та відносної реабсорбції води відповідали контрольним значенням.

 

 

3.3. Активність лактатдегідрогенази  в гомогенатi нирок щурів

 

За результатами дослідження було показазано, що в групі Т8 відбувалось незначне зменшення  активності ЛДГ в порівнянні з контрольною групою (рис. 3.3)

^{*- Р<0,05 відносно контрольної групи}

Рис.3.3. Активність лактатдегідрогенази  в гомогенаті нирок щурів, мМ/год на г тканини

 

При розвитку пухлини  та введенні cPt, а також cPt[nl] відбувалось незначне зменшення активності ферменту, порівняно з групою Т8 та контролем.

У групі пухлиносіїв, яким вводили Re активність ферменту підвищилася порівняно з контрольною групою.

Тваринам,яким вводили cPt та реній у Re[nl], [Re+cPt]np активність ферменту знизилась в 5,1  разів відповідно з контрольною групою.

До причин збільшення активності ЛДГ можна віднести наступні: гіпоперфузії нирок і гіпоксії, що може викликати збільшення експресії відповідних генів і посилення синтезу ензиму у нефроні; зміни ступеню зв’язування ЛДГ з іншими протеїнами; зміни хімічного складу середовища в цитоплазмі та мітохондріях клітин (рН, співвідношення електролітів).

 

           

 

 

 

3.3.1. Активність лактатдегідрогенази в сечі

 

За результатами дослідження було показазано, що активність ЛДГ в групі Т8  збільшилась в 1,71 разів в порівнянні з контрольною групою (рис.3.5).

^{*- Р<0,05 відносно групи  Т8}

Рис.3.5.Активність лактатдегідрогенази в сечі щурів з пухлиною, ммоль/год

 

В групі тварин, яким вводили сРt активність  ферменту  збільшилась в 1,40 разів в порівнянні с Т8.

У групах пухлиноносіїв, яким вводили [cPt]nl,[Re]nl+cPt,[Re+cPt] nl концентрація ЛДГ знизилась в середньому 3,33 рази  відповідно з контрольною групою тварин.В групі [Re+cPt]np концентрація даного ферменту знизилась в порівнянні з контрольною групою в 1,26 разів.

Токсична дія cPt проявляється в першу чергу в ушкодженні епітеліальних клітин щіткової кайми проксимальних канальців нефрона, яка відбувається внаслідок прямої цитотоксичної дії, інтраренальної вазоконстрикції та розвитку оксидативного стресу [42].

Саме в цьому відділі  нефрона відбувається біотрансформація cPt, що обумовлено високим вмістом глутатіону та експресією ГГТП [47]. Цей ензим здійснює розщеплення кон’югатів глутатіону і платини з подальшим їх перетворенням на реактивні тіоли. З урахуванням специфічного накопичення cPt в проксимальних канальцях, такі зміни викликають виснаження пулу сірковмісних антиоксидантів і ферментів (в першу чергу в цитозолі і мітохондріях) з подальшим посиленням процесів окиснення [49,37]. При значній інтоксикації це може призводити до ушкодження інших частин нефрона вже внаслідок непрямої дії ксенобіотика [49,54].

 

 

 

3.4. Активність гама-глутамілтранспептидази в гомогенаті нирок щурів

 

Було показано,що активність ГГТП у групі Т8 підвищилася в 3 рази,порівняно з контрольною групою. При розвитку пухлини та введенні сРt активність ГГТП підвищилася в 3 рази порівняно з групою Т8 (рис.3.6).

 

                                    ^{*- P<0,05,відносно контрольної групи}

Рис.3.6. Активність гама-глутамілтранспептидази в гомогенаті нирок щурів,ммоль/год на г тканини

 

Застосування дослідних  сполук не змінювало цей показник відносно групи Т8.

При введенні [Re]nl та cPt у системі наночасток активність ферменту підвищилася в 3,6 і 3,1разів відповідно.

Токсична дія cPt проявляється в першу чергу в ушкодженні епітеліальних клітин щіткової кайми проксимальних канальців нефрона, яка відбувається внаслідок прямої цитотоксичної дії, інтраренальної вазоконстрикції та розвитку оксидативного стресу [42].

Саме в цьому відділі  нефрона відбувається біотрансформація cPt, що обумовлено високим вмістом глутатіону та експресією ГГТП [47]. Цей ензим здійснює розщеплення кон’югатів глутатіону і платини з подальшим їх перетворенням на реактивні тіоли. З урахуванням специфічного накопичення cPt в проксимальних канальцях, такі зміни викликають виснаження пулу сірковмісних антиоксидантів і ферментів (в першу чергу в цитозолі і мітохондріях) з подальшим посиленням процесів окиснення [49,37]. При значній інтоксикації це може призводити до ушкодження інших частин нефрона вже внаслідок непрямої дії ксенобіотика [49,54].

 

 

3.4.1. Активність гама-глутамілтранспептидази  в сечі щурів

 

При дослідженні сечі виявлено, що активність ГГТП в групі Т8 підвищилася в  1,63 рази  порівняно з контролем (рис.3.7).

^{*- P<0,05,відносно контрольної групи}

Рис.3.7. Зміна активності гама-глутамілтранспептидази в сечі щурів, ммоль/л

 

При використанні сPt  активність ГГТП підвищилася в 7,5 разів в порівнянні з групою Т8. Введення   [cPt]nl підвищувало рівень ферменту в 3,9 разів порівняно з групою Т8. У групі тварин, яким вводили сполуки Re активність ферменту знизилась в 1,8 разів в порівнянні з контролем.

Тваринам,яким вводили  [Rе]nl активність ГГТП підвищилась порівняно з контрольною групою в 1,45 разів, при введенні пухлиноносіям   Re та  [Re+cPt]np активність ГГТП наближалася до контрольного значення.

Збільшення активності ГГТП при пухлинному рості та застосуванні cPt може  свідчити про активацію γ-глутамілового циклу та посиленні розпаду глутатіонових кон’югатів, що показано низкою авторів при розвитку нефропатій під час застосування платинових препаратів, а також викликати лізис епітеліальних клітин проксимальних канальців і вихід цього лізосомального ензиму у міжклітинний простір  [46,39,31,28].

 

 

 

 

 

Розділ IV.ОХОРОНА ПРАЦІ

 

4.1 Характкристика лабораторії, де проводився експеримент

 

Експеримент проводився в  біохімічній  лабораторії, яка  знаходиться в 17 корпусі Дніпропетровського національного університету  ім. Олеся Гончара на кафедрі «Біохімії та біофізики» на  4 поверсі у 408 кабінеті.

Лабораторія  представляє  собою приміщення прямокутної форми, площею 25 м² ,в якій знаходяться 2 великих  вікна площею 16 м², які виходять на північ.

В лабораторній кімнаті  знаходяться наступні меблі:

• Лабораторні столи - 3 шт;
• Письмові столи- 1 шт;
• Стільці- 5 шт;
• Шафа з реактивами- 1 шт;
• Шафа з посудом-1 шт;
• Витяжна шафа-1  шт;
• Вішалка для одягу- 1 шт;
• Раковина-1 шт.

В приміщенні лабораторії  знаходиться наступне діюче обладнання:

• Холодильник- 1 шт;
• Комп’ютер-1 шт;
• Дистилятор-1 шт;
• Центрифуга- 1 шт;
• рН-метр- 1 шт.

Лабораторний посуд:  колби, піпетки , пробірки, , циліндри,     памфлети, дозатори.

В лабораторії знаходиться 6 робочих місць.

Під час виконання  експерименту я піддавалася впливу таких потенційно-небезпечних факторів як:

- освітленню;

- електричному струму;

- шкідливим хімічним  речовинам;

- мікроклімату; 
          - шуму;

- пожежній безпеці. 
                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема робочого місця

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2 Освітлення

Освітлення - це отримання, розподіл та використання світлової енергії для забезпечення нормальних умов пр Лабораторія, у якій виконувалася експериментальна частина дипломної роботи, відноситься до категорії В, за вибухопожежною та пожежною небезпекою, за наявності горючих матеріалів площею 10м2, питоме пожежне навантаження складало 180 мДж/м2.

Освітлення повинне бути достатнім, тобто відповідати вимогам санітарних норм, рівномірним, не повинно осліплювати очі та створювати відблиски на робочій поверхні, за спектральним складом має наближатись до сонячного світла.

Згідно з Державних будівельних норм (ДБН) В.2.5-28-2006 о світлення буває природним, штучним та сумісним.

Сприятливим для організму  є природне освітлення. Сумісне     освітлення - це таке освітлення, при якому в світлий час доби одночасно використовується природне та штучне освітлення. При цьому недостатнє за умовами зорової роботи природне освітлення постійно доповнюється штучним, яке задовольняє вимогам санітарних норм з проектування штучного освітлення приміщень з недостатнім природним освітленням.

  Основною нормованою величиною природного освітлення є КПО, (є) – коефіцієнт природної освітленості.

Одиниця виміру освітленості - люкс (лк) - освітленість поверхні площею 5 = 1 м² за умов світлового потоку Ф = 1 лм, який падає на неї.

Згідно ДБН В.2.5-28-2006 «Природне  та штучне освітлення» для роботи в біохімічній лабораторії норми  освітлення повинні бути 100-300лк при штучному освітленні, а при природному – 0,5-1,0% (бокове освітлення). Щоб забезпечити оптимальне освітлення стабілізують напругу живлення, жорстко кріплять світильники, застосовують спеціальні пристрої для включення світильників. Для системи загального освітлення застосовується рівномірне та локалізоване розміщення світильників.

 

Таблиця 1.

Нормативні значення мінімально допустимих рівнів освітленості

Характеристика  зорової роботи	Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм		Розряд зорової роботи		Тривалість  зорової роботи,%		Штучне освітлення		Природне  освітлення		Освітлення  робочої поверхні, лк Кп,		% КПО,		% при  бічному
Дуже  високої точності	0,15-0,3		ІІ		70		500/400		10		1,5		1,2
Високої точності	0,3-0,5		ІІІ		70		300/200		15		20		1,0		0,7
Середньої точності більше		0,5		ІV		70		150/100		20		0,5		0.5

 

У лабораторії, в якій здійснювався  експеримент було природне та штучне освітлення. Природне освітлення було обумовлене прямими сонячними променями через світлові прорізи в зовнішніх стінах, а штучне забезпечувалося лампами розжарювання. Ефакт.=150лк, КПО=1,0%. 

4.3 Шкідливі хімічні речовини

Під шкідливою розуміється речовина, яка при контакті з організмом людини викликає виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стан здоров'я. Класифікація шкідливих речовин і загальні вимоги безпеки введені ГОСТ 12.1.007-76.

Під час експерименту я використовувала такі речовини як оцтова кислота та їдкий натрій.

Дія оцтової кислоти  характеризується сильним набряком слизової оболонки шлунка, яка має темно-червоний колір . На відміну від сірчаної та хлористоводневої кислот, які діють одразу дуже великою кількістю Н-іонів, оцтова кислота діє невеликими порціями. І хоча одночасна дія Н-іонів виражена менше триває вона значно довше. Тож і тяжкість ураження буде досить великою.

 Вплив оцтової кислоти на шкіру проявляється появою почервоніння і болю, згодом утворюються бруднувато-білі струпи. Перша допомога при опіках — рясне обмивання водою.