Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Ноября 2013 в 21:34, курсовая работа
Метою роботи є показати особливості формування математичних компетентностей учнів основної школи у процесі проведення позанавчальної роботи
Завдання дослідження.
1. Вивчити психолого-педагогічну, науково-методичну, навчальну літературу з предмету дослідження.
2. Визначити сутність поняття «математичні компетентності», їх види та форми
3. Показати основні напрямки позанавчальної роботи з математики в основній школі.
4. Розробити план та програму роботи математичного гуртка у 5-9 класах, сценарій математичної вікторини, завдання для шкільної олімпіади з математики.
ВСТУП…………………………………………………………………………….….2
РОЗДІЛ 1. КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У СУЧАСНІЙ ОСВІТІ………..4
1.1. Сутність компетентнісного підходу……………………………………….…4
1.2. Аналіз понять «компетенція» та «компетентність» в наукових джерелах.7
1.3. Ключові компетентності учнів основної школи………………………...…14
1.3.1. Ключові освітні компетентності……………………..……………….17
1.4. Формування математичних компетентностей учнів основної школи…....20
РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ПОЗАНАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ З МАТЕМАТИКИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ У ФОРМУВАННІ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ……………………….……………….………..27
2.1. Вікові та психологічні особливості учнів середнього шкільного віку.........27
2.2. Загальна характеристика позанавчальної роботи з математики…………....29
2.2.1. Основні завдання позанавчальної роботи з математики……………31
2.2.2. Принципи організації позанавчальної роботи з математики у 5-9 класах загальноосвітньої школи…………………..…………………….33
2.2.3. Характеристика напрямків позакласної роботи з математики…..34
2.3. Форми позанавчальної роботи з математики в основній школі, їх роль у формуванні математичних компетентностей учнів……………..………..…36
2.3.1. Математичний гурток…………………………………………………38
2.3.2. Математична вікторина………………………………..………...……40
2.3.3. Факультативні заняття з математики…………………………..….…41
2.3.4. Математична стінгазета…………………………………………….....42
2.3.5. Математичний вечір, КВК………………………………...……….....44
2.3.6. Математичні олімпіади………………………………………………..45
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..………....48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….….50
ДОДАТКИ……………………………………………………………….………….55
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У СУЧАСНІЙ ОСВІТІ………..4
РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ПОЗАНАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ З МАТЕМАТИКИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ У ФОРМУВАННІ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ……………………….……………….………..27
2.1. Вікові
та психологічні особливості
учнів середнього шкільного
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….….50
ДОДАТКИ……………………………………………………………
Актуальність теми. Для успішної участі у сучасному суспільному житті особистість повинна володіти певними прийомами математичної діяльності і навичками їх застосувань до розв’язування практичних задач. Значні вимоги до шкільної математичної освіти у розв’язанні практичних задач ставлять сучасний ринок праці, отримання якісної професійної освіти, продовження освіти на наступних етапах. Тому одним із головних завдань навчання математики є забезпечення умов для досягнення кожним учнем математичної компетентності. Математика та система математичних знань посідають особливе місце у загальнолюдській системі знань, виконуючи роль мови науки, мови наукових досліджень. Отже, набуття учнями математичних компетентностей є однією з найважливіших життєвих компетентностей.
Формування математичних компетентностей учнів здійснюється не тільки в ході навчальної діяльності, а й під час проведення позанавчальних заходів. Математичні турніри, конкурси, змагання розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують застосування їх на практиці, розвивають мислення, математичні здібності, сприяють формуванню математичних компетентностей школярів. Правильно організована позанавчальна робота з математики забезпечує підвищення рівня мотивації учнів щодо вивчення математики, розвиває пізнавальний інтерес та математичну культуру. Тому тема моєї роботи є актуальною.
Об’єкт дослідження. Процес навчання математики в основній школі.
Предмет дослідження. Формування математичних компетентностей учнів основної школи у процесі проведення позанавчальної роботи
Мета роботи. Метою роботи є показати особливості формування математичних компетентностей учнів основної школи у процесі проведення позанавчальної роботи
Завдання дослідження.
Методи дослідження. Теоретичні – системний аналіз науково-методичної і навчальної літератури з проблеми дослідження.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
У першому розділі роботи «Компетентнісний підхід у сучасній освіті» розглянуто походження поняття компетентності, відмінності у визначенні понять «компетенція» та «компетентність», ключові освітні компетентності для учня основної школи та математичні компетентності як один з ключових елементів компетентнісного підходу у сучасній освіті.
У другому розділі «Роль позанавчальної роботи з математики в основній школі у формуванні математичних компетентностей учнів» визначено вікові та психологічні особливості учнів основної школи, розглянуто основні форми позанавчальної роботи з математики, розроблено декілька сценаріїв позанавчальних заходів, показано їх роль у формуванні математичних компетентностей учнів.
У висновках підведено підсумок дослідження.
Практична значимість роботи. Теоретичні відомості, викладені у роботі, можуть бути використані студентами та викладачами педагогічних навчальних закладів у процесі підготовки до занять. Виконані нами розробки позакласних заходів та програма роботи математичного гуртка можуть бути використані вчителем при організації позанавчальної роботи з математики.
Сучасна освіта у всьому світі відчуває значні зміни, що стосуються не тільки змін у питаннях змісту навчальних матеріалів, а й технологій та форм їх передачі. Передача знань — важливий процес, від якого залежить якість засвоєння знань, і, що важливо, успіх формування необхідних життєвих навичок. Освітня сфера, віддзеркалюючи ті процеси, що відбуваються у суспільстві, перебуває під впливом трансформації та глобалізації. Адже на ринку праці, у суспільстві людині важливим є не тільки володіти необхідним обсягом знань, а й вміти швидко та мобільно реагувати на зміни, вміти ефективно спілкуватись та орієнтуватись у інформаційному просторі, мати здатність постійно навчатись та відповідати потребам громадянського суспільства. Однією з важливих тенденцій сьогодні спостерігається широкомасштабний перегляд навчальних програм та підходів до надання освіти на засадах компетентнісного підходу.
Особливого значення сьогодні набуває так званий компетентнісний підхід, що розглядається багатьма системами освіти, як новий, такий, що впливає не тільки на саму структуру знань, а й на якість освіти вцілому.
Важливим шляхом модернізації освіти у багатьох країнах сьогодні є оновлення змісту освіти та технологій навчання, узгодження їх із сучасними потребами: орієнтація навчальних програм на компетентнісний підхід, оновлення змісту навчання,створення нових програм, оновлення навчально-методичної бази [39].
У більшості освітніх системах економічно розвинених країн з високими освітніми показниками це пов’язано з такими чинниками, як:
Сучасна світова освіта узагальнила існуючі класифікації та виділила чотири основні відповідні компетентності:
Усі ці компетентності є необхідними для досягнення цілей та розв’язання різноманітних завдань у будь-якій сфері життєдіяльності людини. Зазначені компетентності вимагають значного інтелектуальногорозвитку людини, критичного мислення, здатності до саморозвитку для їх подальшого формування.
Компетентнісний підхід до навчання реалізується в сучасній освіті поряд із традиційним підходом. З цього приводу Л. Величко відзначає, що«компетентність особистості нерозривно пов’язана не лише з продуктивноюдіяльністю з метою розв'язування теоретичних і прикладних завдань, а й звідповідальністю за свої дії» [13]. Однак, поряд з рисами подібності, зазначені
підходи мають й суттєві відмінності. Результат порівняння двох підходівнаведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1.
Порівняння компетентнісного підходу з традиційним
Традиційний підхід |
Компетентнісний підхід | |
Мета навчання |
Орієнтація на збереження екстенсивного шляху розвитку школи (чим більше знань придбав учень, тим вище рівень його освіченості). Цілі освіти моделюють результат, який можна описати, відповівши на запитання: що нового дізнається учень у школі? |
Розвиток здатності вирішувати проблеми різної складності на основі наявних знань (не заперечує значення знань, акцентує увагу на здатності використовувати отримані знання). Цілі освіти припускають відповідь на запитання: чого навчився учень за роки навчання в школі? |
Шляхи формування ціннісних орієнтацій |
Особистісний результат можна досягти за рахунок придбання необхідних знань. |
Основний шлях
— отримання досвіду |
Очікуваний результат |
Засвоєння відомостей, понять здатність вирішувати типові завдання, вміння діяти за алгоритмом тощо. |
Уміння бачити проблему, аналізувати дані і очікуваний результат, вміння створювати модель, необхідну для вирішення. |
Критерії оцінки |
Одну й ту ж оцінку можна отримати, зробивши різні помилки. |
Оцінка супроводжується словесними поясненнями, коментарями, рекомендаціями. Велика увага приділяється аналізу робіт. |
Освітні програми |
Програми з
предметів розробляються |
Програма з окремих предметів повинна розглядатися як елемент освітньої програми школи. При розробці даних програм потрібно їх пов’язувати з певним етапом шкільної освіти. |
На основі проведеного аналізу літературних джерел нами зроблено висновки:
Информация о работе Розвиток математичних компетентностей учнів у позакласній роботі з математики