Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Июня 2013 в 21:54, контрольная работа
ЗАДАЧА 1. Ітераційні методи розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь - метод Зейделя.
ЗАДАЧА 2. Чисельне інтегрування визначених однократних інтегралів за формулами лівих, правих, середніх прямокутників, трапецій, Симпсона.
ЗАДАЧА 3. Чисельне розв’язування задачі Коші для звичайного диференційного рівняння першого порядку.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ)
Номер варіанта обирається за двома останніми цифрами залікової книжки.
Наприклад, номер залікової книжки 10589. Останні цифри – 89. В завданні 20 варіантів. Розділимо 89 на 20 і візьмемо остачу від ділення: 89/20=4 (остача 9). Ваш варіант буде 9.
ЗАДАЧА 1. Ітераційні методи розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь - метод Зейделя.
Система лінійних алгебраїчних рівнянь із n-невідомими має вигляд:
(1) |
або в компактному вигляді
В матричній формі запишемо систему так:
,
де - матриця коефіцієнтів системи; - вектор вільних членів; - вектор невідомих.
Система (1) буде мати єдиний розв’язок, якщо матриця А не вироджена, тобто .
Ітераційні методи використовують зазвичай для систем великої вимірності ( ), коли використання прямих методів є недоцільним через необхідність виконувати занадто велику кількість арифметичних операцій.
Для розв’язування СЛАР ітераційними методами необхідно систему (1) перетворити до вигляду:
(4) |
або . Така система називається приведеною, її можна отримати, наприклад, якщо кожне i-рівняння системи (1) розв’язати відносно змінної . Тоді:
(5)
Всі ітераційні методи
знаходять наближений розв’язок
у вигляді послідовності
які отримуються з системи рівнянь (4). При побудові ітерацій постають питання про початок і кінець процесу обчислень.
Будь який ітераційний процес починається з того, що задається початкове наближення:
Як правило припускають, що
, або
.
Так як наближений розв’язок шукається з наперед заданою точністю e, то послідовність повинна мати скінчену кількість членів, які отримуються за скінчену кількість ітерацій.
Найпростіша умова закінчення ітераційного процесу:
.
Тобто, обчислення продовжують до тих пір, доки абсолютна величина різниці між попереднім й наступним наближеннями не стане менше деякої наперед заданої точності e:
Для дослідження збіжності ітераційного процесу користуються теоремою про достатню умову збіжності:
Якщо для приведеної системи (2) будь-яка канонічна норма матриці a менше одиниці:
то ітераційний процес збігається до єдиного розв’язку цієї системи, незалежно від вибору початкового наближення.
Ця умова по відношенню до матриці А системи (1) набуває такого змісту: процес ітерації буде збіжним, якщо модулі діагональних елементів матриці А будуть більші за суму модулів її сторонніх елементів:
.
До такого вигляду систему (1) можна привести, застосовуючи правила лінійного комбінування.
Метод простої ітерації. Кожне наступне наближення і-ой невідомої , і=1,2,…,n визначається за допомогою системи рівнянь (4), в яких всі доданки правої частини беруться з попередній s-ітерації:
(10)
Або система (10) в компактній формі:
(11) |
Метод Зейделя являє собою деяку модифікацію метода простої ітерації. А саме, при обчисленні (s+1)-ого наближення невідомої враховуються вже обчислені раніше значення невідомих на поточній ітерації :
(12)
або
(13) |
ЗАВДАННЯ
Знайти розв’язок системи методами простої ітерації (для непарних варіантів) та Зейделя (для парних варантів) з точністю 0,01. Перевірити виконання умови збіжності ітераційного процесу.
№ |
Метод простої ітерації |
№ |
Метод Зейделя |
1 |
|
11 |
|
2 |
|
12 |
|
3 |
|
13 |
|
4 |
|
14 |
|
5 |
|
15 |
|
6 |
|
16 |
|
7 |
|
17 |
|
8 |
|
18 |
|
9 |
|
19 |
|
10 |
|
20 |
|
ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗУВАННЯ
Розв’яжемо приведену систему методами простої ітерації та Зейделя.
Метод простої ітерації
Сформуємо матрицю коефіцієнтів при невідомих – α; вектор вільних членів –β:
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
Перевіримо
виконання умови збіжності
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
Σ рядки | |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
0,56 | |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
0,61 | |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
0,35 | |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,61 | |
Σ стовпці |
0,72 |
0,49 |
0,66 |
0,26 |
0,4203 |
І норма= |
0,61 |
< 1 |
|||
ІІ норма= |
0,72 |
< 1 |
|||
ІІІ норма= |
0,648305 |
< 1 |
Умова збіжності виконується, ітераційний процес буде збіжний.
Задамося початковим наближенням розвязку:
Крок 0 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
2,15 |
-0,83 |
1,16 |
0,44 |
Щоб знайти перше наближення, підставимо початкове в праву частину нашої системи, обчислюємо точність розрахунків.
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
X |
ε |
|||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
2,9719 |
0,8219 |
>0,05 |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-1,0775 |
0,2475 |
>0,05 |
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,5093 |
0,3493 |
>0,05 |
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,4326 |
0,8726 |
>0,05 |
Крок 1 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
|||||
2,9719 |
-1,0775 |
1,5093 |
-0,4326 |
Точність не задовольняється, тому зробимо ще кроки:
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
Х |
ε |
||||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
3,35551 |
0,38361 |
>0,05 | |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-1,07214 |
0,00536 |
||
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,50746 |
0,00183 |
||
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,73169 |
0,29908 |
>0,05 | |
Крок 2 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
||||||
3,355514 |
-1,07214 |
1,507465 |
-0,73169 |
|||||||
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
Х |
ε |
||||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
3,50172 |
0,14621 |
>0,05 | |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-1,01062 |
0,06151 |
>0,05 | |
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,50146 |
0,00600 |
||
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,81105 |
0,07936 |
>0,05 | |
Крок 3 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
||||||
3,501727 |
-1,01062 |
1,50146 |
-0,81105 |
|||||||
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
Х |
ε |
||||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
3,55112 |
0,04940 |
<0,05 | |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-0,97826 |
0,03236 |
<0,05 | |
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,49440 |
0,00705 |
<0,05 | |
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,83214 |
0,02108 |
<0,05 | |
Крок 4 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
||||||
3,55112 |
-0,97826 |
1,49440 |
-0,83214 |
|||||||
Відповідь |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
||||||
3,55112 |
-0,97826 |
1,49440 |
-0,83214 |
Метод Зейделя
Початкове наближення розв’язку буде таким же.
Крок 0 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
2,15 |
-0,83 |
1,16 |
0,44 |
Знайдемо перше наближення. Невідому х1 обчислюємо також, як і в попередньому методі. Для невідомої х2 враховуємо вже отримане перше наближення х1 ; для невідомої х3 – перші наближення х1 та х2; для невідомої х4 – перші наближення х1, х2 та х3.
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
X |
ε | |||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
2,9719 |
0,8219 |
>0,05 |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-0,98709 |
0,157091 |
>0,05 |
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,598616 |
0,438616 |
>0,05 |
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,74405 |
1,184047 |
>0,05 |
Крок 1 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
|||||
2,9719 |
-0,98709 |
1,598616 |
-0,74405 |
Точність не задовольняється, тому зробимо ще кроки:
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
Х |
ε |
|||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
3,513287 |
0,127553 |
>0,05 |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-0,9765 |
0,041976 |
|
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,490712 |
0,003632 |
|
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,82723 |
0,020349 |
|
Крок 2 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
|||||
3,513287 |
-0,9765 |
1,490712 |
-0,82723 |
||||||
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
Х |
ε |
|||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
3,553233 |
0,039946 |
<0,05 |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-0,96315 |
0,013348 |
<0,05 |
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,489464 |
0,001248 |
<0,05 |
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,83354 |
0,006316 |
<0,05 |
Крок 3 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
|||||
3,553233 |
-0,96315 |
1,489464 |
-0,83354 |
||||||
Відповідь |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
|||||
3,553233 |
-0,96315 |
1,489464 |
-0,83354 |